Geum.ru

Підстави виникнення І способи вирішення колізій закон

Вид материалаЗакон

Содержание


1.3. Взаємодія і взаємовплив трудового права і міжнародного приватного права
Розділ 2підстави виникнення і способи вирішення колізій законів у сфері регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним еле
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

1.3. Взаємодія і взаємовплив трудового права і міжнародного приватного права



Вітчизняна юридична наука, розглядаючи співвідношення окремих галузей права, звичайно виділяє питання відмежування на основі головних і додаткових розходжень однієї галузі від інших, зв'язку чи взаємодії галузей, а також питання їх взаємовпливу. Отже, співвідношення міжнародного приватного права і трудового права припускає аналіз перерахованих аспектів співвідношення галузей.

Відмежування МПП від трудового права може бути проведене за багатьма критеріями. Головними серед них визнаються предмет і метод правового регулювання. Як уже відзначалося, предметом міжнародного приватного трудового права є трудові відносини з іноземним (міжнародним) елементом. При розгляді ж предмета трудового права стає очевидним, що в індивідуальних і колективних суспільних відносинах, що виникають із приводу участі робітників та службовців у суспільній праці, міжнародна ознака відсутня.

Обсяг і зміст поняття “трудові відносини”, уживаного в доктрині міжнародного приватного права, не збігаються з обсягом і змістом відносин, регульованих трудовим правом.

Отже, термін “трудові відносини”, уживаний у доктрині міжнародного приватного права, потрібно розуміти значно ширше, ніж у трудовому праві.

Відмежування міжнародного приватного права від трудового за предметом регулювання залежить від вихідних положень теорії міжнародного приватного права.

Питання про розмежування міжнародного приватного права і трудового права в описаному вище значенні не можна ставити, якщо дотримуватися точки зору тих авторів, що не включають так зване міжнародне трудове право у міжнародне приватне право. Однак з таким підходом важко погодитися.

Відмежування міжнародного приватного права від трудового проводиться також за методами правового регулювання [64].

Між трудовим правом і МПП існують не тільки відмінності, а й тісний зв'язок та взаємодія.

По-перше, норми МПП і трудового права у ряді випадків регулюють комплекс взаємозалежних відносин, що мають одну мету. Наприклад, у разі вступу іноземного громадянина до трудових відносин в Україні трудове право регулює умови праці, МПП - порядок допуску іноземця до трудової діяльності. Аналогічним чином визначаються умови праці українських громадян, що працюють за кордоном, або іноземних громадян, які працюють на об'єктах, що будуються в Україні, або іноземних громадян, прийнятих на наші підприємства і в організації на професійне навчання і роботу на основі міжурядових угод.

По-друге, “трудові” колізійні норми завжди розглядаються у зв'язку з матеріальними нормами трудового права того правопорядку, до якого посилає колізійне правило. Такий зв'язок матеріальної і колізійної норм, регулюючих правовідносини з іноземним елементом, є не прямим, а опосередкованим компетентним правопорядком в цілому.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Вітчизняна доктрина міжнародного приватного права також розроблялася головним чином, стосовно цивільно-правових відносин у вузькому значенні, без врахування правового регулювання трудових відносин з іноземним елементом. У цьому її недолік, тому що багато питань Загальної частини виявилися розробленими не повністю або зовсім не висвітленими. Це створює значні практичні труднощі, у тому числі і при підготовці закону про міжнародне приватне право.

Аналіз правового регулювання трудових відносин з іноземним елементом дозволить внести значні доповнення і корективи в доктрину міжнародного приватного права, визначити вплив трудового права на міжнародне приватне право.

РОЗДІЛ 2
ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ І СПОСОБИ ВИРІШЕННЯ КОЛІЗІЙ ЗАКОНІВ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, УСКЛАДНЕНИХ ІНОЗЕМНИМ ЕЛЕМЕНТОМ




2.1. Причини виникнення та питання доцільності існування колізійних норм у сфері регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом



Інтерес населення до роботи за межами країни постійно зростає. Сучасна міжнародна міграція населення - багатогранне явище, яке всебічно впливає на розвиток суспільства: чи то економіка, чи політика, демографічні процеси чи національні відносини, ідеологія чи релігія.

І в наші дні явище міжнародної міграції, як вираження процесу інтернаціоналізації, не стало надбанням історії. Більше неможливо поділяти країни на три чітких категорії: еміграції, імміграції і транзиту. Усе більша кількість країн не тільки змінює свій статус, а й поєднує характеристики двох чи навіть трьох категорій.

Так, прикладами країн у Європі, що втратили статус країн еміграції, можуть служити Греція, Італія, Португалія та Іспанія. В Азії це - Південна Корея, Малайзія, Тайвань, Таїланд. Навіть Мексика й Туніс зіштовхнулися з напливом іноземних працівників. Існує також і контрпотік, що протікає із Заходу на Схід - у Польщу, Чехію, Угорщину, як до країн з новим економічним обрієм. Ці країни, разом з Білоруссю, Україною, Росією, крім усього іншого, стають перехрестям транзитних шляхів мігрантів з Африки, Азії і Середнього Сходу. Найважливішим центром міжнародної міграції робочої сили є Європа. Тут нараховується 20 млн. легальних мігрантів і членів їх сімей, у тому числі в Європейському Союзі - 13 млн. осіб. Характерна риса ринку робочої сили цього регіону - не стандартність, а специфічність кожної країни. При цьому в міждержавних міграціях бере участь в основному молодь, як правило, люди до 25 років. Дослідження доводять, що питома вага молодих людей в іноземній робочій силі досягає разючої висоти: у Франції - 40,2 %, Нідерландах – 40,2%, Бельгії - 49,8 % від загальної кількості іноземних працівників.

До останнього часу іноземні робітники використовувалися в тих сферах, де велика частка ручної роботи (будівництво, сфера обслуговування) і в тих галузях, де робота є брудною чи вважається непрестижною для місцевих робітників. Тут частка іноземців доходить часом до 70 % і це доводить, що такі підприємства вже “зорієнтовані” на сторонню робочу силу.

Країнами, які приймають основну частину іммігрантів, є Німеччина, Франція, Великобританія, а також Швейцарія, Бельгія, Швеція, Нідерланди.

Зі створенням єдиного внутрішнього ринку в ЄС змінюється динаміка числа іммігрантів. За прогнозами Німецького федерального центру зайнятості, прискорений економічний ріст створить робочі місця, але не викликає імміграції за типом 60-х років. У всіх опублікованих Євростатом прогнозах передбачається зниження сальдо міграції для ЄС у цілому після 2000 року. Однак спостерігається й інша тенденція, що говорить про зворотне. На думку фахівців ООН, Європі прийдеться влити “свіжу кров”[65].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Проте в сучасній доктрині і практиці зарубіжних держав загальні категорії колізійного права застосовуються (з істотними засторогами) до трудових відносин з іноземним елементом. Тут може ставитися питання про те, з якою правовою системою це відношення по праці пов'язане найбільшою мірою, і відповідно визначається статус відносин.

Донедавна в цій сфері застосовувалися загальні колізійні начала МПП [72]. Проте за останні три десятиріччя підхід до трудових відносин, ускладнених іноземним елементом, змінився. У багатьох країнах створені крупні акти кодифікувань в області конфліктного права, які включають спеціальні положення щодо вживання права до відносин, що вивчаються.

Традиційно прийнято вважати трудове право одним із найконсервативніших, можливо, в цьому причина, з якої колізійні питання в області трудових відносин ігноруються українським законодавством.

Підсумовуючи усе вищесказане, постає питання про причини виникнення колізій у міжнародних трудових відносинах. Причинами виникнення колізій у міжнародних трудових відносинах є:

1) Інтенсивне зростання процесу міжнародної міграції населення.

2) Діяльність ТНК також сприяє виникненню колізій, бо стикаються правові й соціальні системи різних країн.

3) Відсутність єдиного нормативного акту, що регулює трудові відносини між роботодавцем та іноземним працівником.

4) Існуючі розходження в законодавстві держав і в тлумаченні окремих категорій, що регулюють трудові відносини.

Отже, розглянувши колізійні проблеми в міжнародних трудових відносинах (тобто відносинах, ускладнених іноземним елементом), слід знайти шляхи розв’язання колізій, що виникають у міжнародних трудових відносинах.

Copyright © 2023. All rights Reserved.