Підстави виникнення І способи вирішення колізій закон

Вид материалаЗакон

Содержание


2.2. Колізійні норми, що визначають право, яке застосовують до змісту трудових правовідносин в Україні
2.3. Lex voluntatis у міжнародному приватному праві
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

2.2. Колізійні норми, що визначають право, яке застосовують до змісту трудових правовідносин в Україні



Під змістом правовідносин розуміють перш за все суб'єктивні права і обов'язки, які випливають з норм діючого законодавства [73]. Тому в нашій роботі слід зробити вибір і обґрунтувати колізійні правила, що визначають застосовуваний закон до прав і обов'язків суб'єктів цих відносин.

Оскільки в українській правовій системі трудове право займає окреме місце як самостійна правова галузь, закономірно, що в джерелах цивільного права трудові відносини не були об'єктом регулювання, внаслідок чого колізійні норми, присвячені трудовим відносинам, в Основах ЦК 1963 р. не містилися. Не було їх і в КЗпП УРСР.

Проте варто нагадати, що предметом міжнародного приватного права є відносини цивільно-правового характеру (разом з ними - також сімейні і трудові відносини). Якщо врахувати, що колізійних норм, присвячених трудовим відносинам немає ні в розділах Цивільного Кодексу України , ні в Трудовому Кодексі, виникає питання, чому обійдені увагою трудові відносини з іноземним елементом.

Проект закону про Міжнародне приватне право повинен містити вичерпну відповідь на це питання, проте ухвалення самого закону найближчим часом залишається проблематичним. Навіть в юридичній літературі, присвяченій реформі трудового права України, необхідність розробки і закріплення колізійних норм в області трудових відносин з іноземним елементом визначається далеко не завжди .

Розв’язання колізійного питання повинне бути сформульоване з урахуванням багатьох спірних аспектів, що виникають в досліджуваній області: признається автономія волі, розв’язується питання про застосовуване право у випадку, якщо вибір сторін відсутній, введено обмеження вживання вибраного правопорядку, засноване на дотриманні інтересів працівника.

Але, на сьогодні, не існує однозначного рішення про регулювання трудових відносин, здійснюваних на території України, виключно українським правом. Відсутня цілісна позиція з цього питання. Для того, щоб з'ясувати основні спірні моменти, щодо яких ця позиція повинна бути вироблена, знову варто звернутися до досвіду інших країн, що мають більший, ніж Україна, досвід регулювання питань у сфері трудових відносин, ускладнених іноземним елементом.

2.3. Lex voluntatis у міжнародному приватному праві



Говорячи про особливості міжнародного приватного трудового права, необхідно відмітити більш “обережне” ставлення законодавства до начала автономії волі, обмеження його в деяких країнах певними межами, орієнтованими на захист інтересів слабкої сторони.

Так, ст. 32 Закону ПНР від 12 листопада 1965 Міжнародне приватне право передбачає, що “Сторони можуть підпорядковувати трудові правовідносини обраному ними закону, якщо вони перебувають у взаємозв’язку з цими правовідносинами”[74]. Вважаємо за доцільне відмітити, що в правозастосувальній практиці країн все частіше до конкретних справ застосовується формула: “найбільш сприятливий закон для кожного конкретного випадку”. Серед факторів, які пов’язують сторони, можуть фігурувати: місцезнаходження робочого місця, керівництва підприємства, спільне громадянство сторін договору тощо. [75].

Незважаючи на те, що в більшості країн в цей час застосовується колізійна формула “закон за домовленістю”, тобто пріоритетне значення надається вибору права самими сторонами трудового договору [76], специфіка трудового контракту викликає багато питань, що стосуються вживання автономії волі до трудових відносин з іноземним елементом.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html

Подібний підхід зумовлений все більш зростаючим об'ємом операцій по експорту праці і капіталу, пов'язаного зі спорудженням крупних закордонних об'єктів. Розділ 11 Чехословацького закону про Міжнародне Приватне право і процес свідчить, що сторони мають право вибрати різні правові системи: одну - для регулювання основної частини договору, а іншу - для наслідків його розірвання [92] . Проте судова практика з цього питання дуже скупа. Думки учених розділилися з питання допустимості подібного поділу (дроблення) договору (depecage, splitting). Основний аргумент проти - необхідність регулювання законної операції єдиною злагодженою правовою системою.

Після вивчення великої кількості матеріалу, з урахуванням спірності самої можливості вживання начала автономії волі в трудових відносинах з участю іноземців (особливо у разі зайнятості на підприємствах з іноземним капіталом) в Україні, автор дійшов висновку, що законодавчо оформлена позиція держави з цього питання необхідна. Не можна погодитися з прихильниками повного виключення lex voluntatis в трудових договорах, як і повної свободи договору. Доцільним уявляється сформулювати колізійний принцип автономії волі стосовно трудових відносин з іноземним елементом використовуючи логіку розуміння lex voluntatis в цивільно-правових відносинах, обмеживши його строгими рамками, враховуючи особливості трудових відносин в такій редакції: Оскільки інше не передбачене законодавством, сторони трудового договору можуть підпорядковувати елементи трудового правовідношення вибраному ними закону країни, який повинен мати тісний зв'язок з цими правовідносинами і не погіршувати становище працівника порівняно з імперативними нормами закону країни, з якою договір реально зв'язаний. Вибір сторін може бути зроблений у будь-який час у письмовій формі.