Проект №921 (23. 05. 97) Закон україни «про валютне регулювання»

Вид материала

Закон

Содержание Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Пропонована редакція Прикінцеві положення Пропонована редакція Пропонована редакція

Подобный материал:

• Закон україни про валютне регулювання І валютний контроль, 365.43kb.
• Закон україни, 500kb.
• Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
• Проект Звіту про діяльність Національної комісії регулювання електроенергетики України, 1761.58kb.
• Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 229.89kb.
• Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
• Валютне регулювання та контроль, 1125.23kb.
• Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
• Криворізька міська рада дніпропетровська область проект рішення, 307.23kb.
• Авної служби з карантину рослин України та аналізу регуляторного впливу зазначеного, 433.51kb.

за порушення встановленого Національним банком України порядку й умов торгівлі валютними цінностями банками та іншими фінансово-кредитними установами на валютному ринку України - штраф у сумі, еквівалентній 25 % від суми (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктами 4 статті 5, пунктом 5 статті 10 - штраф, який нараховується на суму несвоєчасно проданої (або перерахованої) іноземної валюти, або на суму несвоєчасно перерахованого еквіваленту у валюті України за ставкою, що дорівнює подвійній середньодобовій обліковій ставці Національного банку України, (що діяла на день виникнення затримки продажу або перерахування), обчисленій з урахуванням кількості днів затримки продажу або перерахування;

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Зміни спрямовані на значне спрощення тексту для розуміння та зручність у практичному використанні та враховує більш низьку "суспільну небезпечність" цього порушення у порівнянні з неповерненням валютної виручки	за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктами 4 статті 5, пунктом 5 статті 10 - стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно проданої (або перерахованої) іноземної валюти, перерахованої у національну валюту України за курсом Національного банку України на день виникнення прострочки;

за одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації Національним банком України згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону - штраф у сумі, еквівалентній 25 % розміру одержаного кредиту і перерахованій у грошову одиницю України за офіційним курсом Національного банку України на день одержання цього кредиту з його наступною обов'язковою реєстрацією Національним банком України;

за порушення резидентами порядку здійснення поточних валютних операцій, встановлених статтею 8 цього Закону, - штраф у розмірі 25 % від суми, еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Редакційна правка	за порушення резидентами правил здійснення поточних валютних операцій, встановлених статтею 8 цього Закону, - штраф у розмірі 25 % від суми, еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;

порушення резидентами термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пункту 2 статті 10 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день нарахування пені або в грошовій одиниці України в разі здійснення розрахунків в валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості;

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Доповнення викликане сталою міжнародною практикою стягнення банками-кореспондентами комісійної винагороди з суми платежу	порушення резидентами термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пункту 2 статті 10 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день нарахування пені або в грошовій одиниці України в разі здійснення розрахунків в валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості; не вважається порушенням, якщо сума валютної виручки зменшується на суму комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором і підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті);
Северин О. Як свідчить досвід, питання про правомірність уступки вимоги неодноразово необгрунтовано ставилося під сумнів податковими огранами, робилися також неконституційні спроби заборонити такі цілковито легальні операції взагалі (Указ Президента України № 167/98 від 04.03.98), у зв'язку з чим вважаю винятково доцільним остаточно врегулювати це питання в даному Законі, як і аспекти відповідальності при посередницьких відносинах (виходячи з їх юридичної сутності відповідно до Цивільного кодексу)	При укладенні резидентами (експортерами або імпортерами) угод уступки вимоги та інших угод, згідно з якими право вимоги виконання нерезидентами обов'язків за експортно-імпортними договорами переходить до іншіх резидентів (окрім застави майнових прав), відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями несе резидент, який набуває за такими угодами відповідних прав вимоги до нерезидента. Укладання зазначених угод з нерезидентами (за якими право вимоги переходить до нерезидента, або набувається нерезидентом), або з резидентами-фізичними особами, забороняється. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за договорами комісії між резидентами відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків покладається на комісіонера. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за договорами доручення між резидентами відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків покладається на довірителя. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за посередництвом нерезидентів відповідні резиденти несуть відповідальність за дотримання термінів розрахунків згідно з цим Законом незалежно від юридичного оформлення відносин посередництва.

у разі повторного порушення валютного законодавства протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - санкції, передбачені цією статтею, застосовуються у розмірах, збільшених у два рази, за винятком санкцій, передбачених абзацем 9 пункту 2 зазначеної статті.

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Виглядає недоцільним і навіть абсурдним застосування подвійних (збільшених у чотири, вісім і т.п.разів?) санкцій за порушення 90-денного терміну розрахунків. Великі експортери протягом року не з власної вини можуть мати прострочку за десятками контрактів.	у разі повторного порушення валютного законодавства протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - санкції, передбачені цією статтею, застосовуються у розмірах, збільшених у два рази, за винятком санкцій, передбачених абзацами 9 та 11 пункту 2 зазначеної статті.

3. У разі прийняття судом або арбітражним судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення з урахуванням періоду, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом.

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. У разі якщо суд підтверджує відсутність вини резидента у несвоєчасному отриманні (неотриманні) валютної виручки, є справедливим відшкодування сум пені, сплаченої до дати прийняття позову судовим органом.	У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом, а суми раніше сплаченої (стягнутої) пені підлягають відшкодуванню за заявами резидентів до відповідних податкових органів.

4. Штрафні санкції, передбачені цією статтею, за винятком абзацу 12 пункту 2, до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ застосовуються Національним банком України, а до нерезидентів і інших резидентів - державними податковими органами.

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Редакційна правка, а також уточнення, спрямоване на неприпущення антиконституційного безспірного стягнення.	4. Штрафні санкції, передбачені цією статтею, за винятком абзацу 12 пункту 2, до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ застосовуються у судовому порядку Національним банком України, а до інших резидентів і нерезидентів - у судовому порядку державними податковими органами.

Штрафні санкції, передбачені абзацом 12 пункту 2 цієї статті, до всіх резидентів застосовуються державними податковими органами у порядку, що встановлюється Державною податковою адміністрацією України відповідно до чинного законодавства України.

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. ДПА України зобов'язана діяти в межах законів України, при цьому за Конституцією питання відповідальності вирішуются відповідно із законами України, звідси випливає необхідність зміни пункта	Штрафні санкції, передбачені абзацом 12 пункту 2 цієї статті, до всіх резидентів застосовуються державними податковими органами у судовому порядку, відповідно до законів України.

5. Суми стягнених штрафів передбачені цією статтею спрямовуються до державного бюджету України відповідно до чинного законодавства.

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Редакційна правка - зайве слово "чинного"	5. Суми стягнених штрафів передбачені цією статтею спрямовуються до державного бюджету України відповідно до законодавства.

Стаття 23

Порядок розгляду спорів

Спори між суб’єктами валютних відносин з приводу застосування цього Закону та інших актів валютного законодавства України підлягають розгляду в судових органах.

Стаття 24

Спеціальні положення

Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Розділ IX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинність з дня його опублікування.

Пропозиція

Пропонована редакція

Северин О. В зв'язку з тим, що як показано вище, питання обов'язкового продажу іноземної валюти можуть бути врегульовані лише на рівні законодавчих актів, пропоную зафіксувати існуючий на даний момент статус-кво з обов'язковим продажем, введеним (законність чого дуже сумнівна) Національним банком України, в прикінцевих положеннях цього Закону, легалізувавши його, виходячи з державних інтересів. Доповнення спрямовані на посилення законодавчих гарантій прав резидентів і нерезидентів

2. Встановити, що 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на валютному ринку у порядку, встановленому Національним банком України, за винятком випадків, передбачених у цьому Законі. У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на валютному ринку та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання були частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу у порядку, встановленому Національним банком України. 3. Якщо у випадках, коли цим Законом передбачено встановлення державними органами певних правил, порядку, чи видання інших нормативних актів, такі правила, порядок чи інші нормативні акти не встановлено або не видано, резиденти і нерезиденти звільняються від відповідальності за порушення норм цього Закону, реалізація яких обумовлена встановленням державними органами правил, порядку, виданням інших нормативних актів. 4.Будь-які норми підзаконних нормативних актів, які протирічать цьому Закону, не підлягають виконанню. 5.Якщо норми цього Закону або нормативних актів, виданих на його виконання, дозволяють неоднозначне тлумачення і від такого тлумачення залежить покладення на резидентів та нерезидентів відповідальності за порушення цього Закону або зазначених нормативних актів, такі норми мають тлумачитися на користь відповідних резидентів і нерезидентів.

2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:

- Декрет Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

- Декрет Кабінету Міністрів України N 16-93 від 19.02.93 р. "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті".

- Закон України N 195/94-ВР від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

- Указ Президента України N 49/96 від 09.01.96 р.

- Стаття 7 Указу Президента України N 227/95 від 16.03.95 р.

"Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України";

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. Доцільно включити норму про скасування неконституційної заборони Указом Президента уступки вимоги за зовнішньоекономічними операціями	- стаття 14 Указу Президента України № 167/98 від 04.03.98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами";

- Стаття 8 постанови Верховної Ради України N 57/94-ВР від 17.06.94 р. "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі".

- Урядова телеграма N 21-117/98 від 27.01.93 р., в якій зазначено, що "... відвантаження продукції повинно бути тільки при гарантії її оплати. В окремих випадках дозвіл на відвантаження без підтвердження банком може бути виданий Кабінетом Міністрів України під письмову гарантію керівника підприємства." (доведено до банків листом НБУ N 02001 від 27.01.93 р.);

- Положення Національного банку України "Про порядок надання резидентам України індивідуальних ліцензій та свідоцтв про реєстрацію на одержання кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів", затверджене постановою Правління НБУ N 329 від 29.12.95 року;

- Інструкція "Про порядок застосування ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (лист НБУ від 30.07.1993 р. N16010/1568).

Пропозиція	Пропонована редакція
Северин О. У зв'язку з прийняттям цього Закону втратить сенс нормативний акт НБУ, що запровадив обов'язковий продаж.	- постанова Правління Національного банку України № 349 від 04.09.98 про запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті;

3. Кабінету Міністрів та Національному банку України привести у місячний термін у відповідність з цим Законом свої нормативні акти.


Зауваження щодо проекту вцілому:

Северин О.

Запропонований проект у цілому майже не кращий і не гірший від Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вигідно відрізняючись від них, насамперед лише тим, що є поєднує у собі норми які раніше регулювалися згаданими двома нормативними актами. Негатив - певна кількість важких для розуміння і практичного використання формулювань, значна кількість посилань на "норми, правила, порядок" та ін, що мусять бути встановлені різними державними органами. Пропоновані зміни і доповнення саме і спрямовані на виправлення цих недоліків - певне спрощення тексту, уникнення можливості подвійного тлумачення, підсилення ролі саме законодавчого регулювання і відтак - недопущення, як це повсякчас відбувається зараз, неправомірного втручання в сферу валютного регулювання державних органів поза їх компетенцією або з виходом за межі компетенції.