Проект №921 (23. 05. 97) Закон україни «про валютне регулювання»
Вид материала | Закон |
- Закон україни про валютне регулювання І валютний контроль, 365.43kb.
- Закон україни, 500kb.
- Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 113.94kb.
- Проект Звіту про діяльність Національної комісії регулювання електроенергетики України, 1761.58kb.
- Закон україни про Національну комісію регулювання транспорту України, 229.89kb.
- Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Мінрегіонбуду України. Повний, 3825.57kb.
- Валютне регулювання та контроль, 1125.23kb.
- Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
- Криворізька міська рада дніпропетровська область проект рішення, 307.23kb.
- Авної служби з карантину рослин України та аналізу регуляторного впливу зазначеного, 433.51kb.
за порушення встановленого Національним банком України порядку й умов торгівлі валютними цінностями банками та іншими фінансово-кредитними установами на валютному ринку України - штраф у сумі, еквівалентній 25 % від суми (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;
за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктами 4 статті 5, пунктом 5 статті 10 - штраф, який нараховується на суму несвоєчасно проданої (або перерахованої) іноземної валюти, або на суму несвоєчасно перерахованого еквіваленту у валюті України за ставкою, що дорівнює подвійній середньодобовій обліковій ставці Національного банку України, (що діяла на день виникнення затримки продажу або перерахування), обчисленій з урахуванням кількості днів затримки продажу або перерахування;
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Зміни спрямовані на значне спрощення тексту для розуміння та зручність у практичному використанні та враховує більш низьку "суспільну небезпечність" цього порушення у порівнянні з неповерненням валютної виручки | за невиконання уповноваженими банками обов`язків, передбачених пунктами 4 статті 5, пунктом 5 статті 10 - стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно проданої (або перерахованої) іноземної валюти, перерахованої у національну валюту України за курсом Національного банку України на день виникнення прострочки; |
за одержання резидентами кредитів в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації Національним банком України згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону - штраф у сумі, еквівалентній 25 % розміру одержаного кредиту і перерахованій у грошову одиницю України за офіційним курсом Національного банку України на день одержання цього кредиту з його наступною обов'язковою реєстрацією Національним банком України;
за порушення резидентами порядку здійснення поточних валютних операцій, встановлених статтею 8 цього Закону, - штраф у розмірі 25 % від суми, еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій;
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Редакційна правка | за порушення резидентами правил здійснення поточних валютних операцій, встановлених статтею 8 цього Закону, - штраф у розмірі 25 % від суми, еквівалентній сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у грошову одиницю України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день застосування санкцій; |
порушення резидентами термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пункту 2 статті 10 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день нарахування пені або в грошовій одиниці України в разі здійснення розрахунків в валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості;
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Доповнення викликане сталою міжнародною практикою стягнення банками-кореспондентами комісійної винагороди з суми платежу | порушення резидентами термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пункту 2 статті 10 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочки у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день нарахування пені або в грошовій одиниці України в разі здійснення розрахунків в валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості; не вважається порушенням, якщо сума валютної виручки зменшується на суму комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти за проходження платежу через їх рахунки, якщо оплата резидентом таких винагород передбачена договором і підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо комісійна винагорода не перевищує 50 доларів США або еквівалент цієї суми в іншій валюті); |
Северин О. Як свідчить досвід, питання про правомірність уступки вимоги неодноразово необгрунтовано ставилося під сумнів податковими огранами, робилися також неконституційні спроби заборонити такі цілковито легальні операції взагалі (Указ Президента України № 167/98 від 04.03.98), у зв'язку з чим вважаю винятково доцільним остаточно врегулювати це питання в даному Законі, як і аспекти відповідальності при посередницьких відносинах (виходячи з їх юридичної сутності відповідно до Цивільного кодексу) | При укладенні резидентами (експортерами або імпортерами) угод уступки вимоги та інших угод, згідно з якими право вимоги виконання нерезидентами обов'язків за експортно-імпортними договорами переходить до іншіх резидентів (окрім застави майнових прав), відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями несе резидент, який набуває за такими угодами відповідних прав вимоги до нерезидента. Укладання зазначених угод з нерезидентами (за якими право вимоги переходить до нерезидента, або набувається нерезидентом), або з резидентами-фізичними особами, забороняється. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за договорами комісії між резидентами відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків покладається на комісіонера. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за договорами доручення між резидентами відповідальність за дотримання встановлених цим Законом термінів розрахунків покладається на довірителя. При здійсненні резидентами експортно-імпортних операцій за посередництвом нерезидентів відповідні резиденти несуть відповідальність за дотримання термінів розрахунків згідно з цим Законом незалежно від юридичного оформлення відносин посередництва. |
у разі повторного порушення валютного законодавства протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - санкції, передбачені цією статтею, застосовуються у розмірах, збільшених у два рази, за винятком санкцій, передбачених абзацем 9 пункту 2 зазначеної статті.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Виглядає недоцільним і навіть абсурдним застосування подвійних (збільшених у чотири, вісім і т.п.разів?) санкцій за порушення 90-денного терміну розрахунків. Великі експортери протягом року не з власної вини можуть мати прострочку за десятками контрактів. | у разі повторного порушення валютного законодавства протягом року після встановлення порушення попередньою перевіркою - санкції, передбачені цією статтею, застосовуються у розмірах, збільшених у два рази, за винятком санкцій, передбачених абзацами 9 та 11 пункту 2 зазначеної статті. |
3. У разі прийняття судом або арбітражним судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни, передбачені пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення з урахуванням періоду, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. У разі якщо суд підтверджує відсутність вини резидента у несвоєчасному отриманні (неотриманні) валютної виручки, є справедливим відшкодування сум пені, сплаченої до дати прийняття позову судовим органом. | У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення термінів, передбачених пунктом 2 статті 9 та пунктом 2 статті 10 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбiтражним судом, а суми раніше сплаченої (стягнутої) пені підлягають відшкодуванню за заявами резидентів до відповідних податкових органів. |
4. Штрафні санкції, передбачені цією статтею, за винятком абзацу 12 пункту 2, до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ застосовуються Національним банком України, а до нерезидентів і інших резидентів - державними податковими органами.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Редакційна правка, а також уточнення, спрямоване на неприпущення антиконституційного безспірного стягнення. | 4. Штрафні санкції, передбачені цією статтею, за винятком абзацу 12 пункту 2, до уповноважених банків та уповноважених фінансово-кредитних установ застосовуються у судовому порядку Національним банком України, а до інших резидентів і нерезидентів - у судовому порядку державними податковими органами. |
Штрафні санкції, передбачені абзацом 12 пункту 2 цієї статті, до всіх резидентів застосовуються державними податковими органами у порядку, що встановлюється Державною податковою адміністрацією України відповідно до чинного законодавства України.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. ДПА України зобов'язана діяти в межах законів України, при цьому за Конституцією питання відповідальності вирішуются відповідно із законами України, звідси випливає необхідність зміни пункта | Штрафні санкції, передбачені абзацом 12 пункту 2 цієї статті, до всіх резидентів застосовуються державними податковими органами у судовому порядку, відповідно до законів України. |
5. Суми стягнених штрафів передбачені цією статтею спрямовуються до державного бюджету України відповідно до чинного законодавства.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Редакційна правка - зайве слово "чинного" | 5. Суми стягнених штрафів передбачені цією статтею спрямовуються до державного бюджету України відповідно до законодавства. |
Стаття 23
Порядок розгляду спорів
Спори між суб’єктами валютних відносин з приводу застосування цього Закону та інших актів валютного законодавства України підлягають розгляду в судових органах.
Стаття 24
Спеціальні положення
Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі Закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Розділ IX
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинність з дня його опублікування.
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. В зв'язку з тим, що як показано вище, питання обов'язкового продажу іноземної валюти можуть бути врегульовані лише на рівні законодавчих актів, пропоную зафіксувати існуючий на даний момент статус-кво з обов'язковим продажем, введеним (законність чого дуже сумнівна) Національним банком України, в прикінцевих положеннях цього Закону, легалізувавши його, виходячи з державних інтересів. Доповнення спрямовані на посилення законодавчих гарантій прав резидентів і нерезидентів | 2. Встановити, що 50 відсотків надходжень в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України на користь резидентів підлягають обов'язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на валютному ринку у порядку, встановленому Національним банком України, за винятком випадків, передбачених у цьому Законі. У разі повернення на адресу резидента коштів в іноземній валюті, що були куплені на валютному ринку та перераховані на користь нерезидента, у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання були частково або повністю не виконані, ці кошти не можуть бути використані з іншою метою і підлягають продажу у порядку, встановленому Національним банком України. 3. Якщо у випадках, коли цим Законом передбачено встановлення державними органами певних правил, порядку, чи видання інших нормативних актів, такі правила, порядок чи інші нормативні акти не встановлено або не видано, резиденти і нерезиденти звільняються від відповідальності за порушення норм цього Закону, реалізація яких обумовлена встановленням державними органами правил, порядку, виданням інших нормативних актів. 4.Будь-які норми підзаконних нормативних актів, які протирічать цьому Закону, не підлягають виконанню. 5.Якщо норми цього Закону або нормативних актів, виданих на його виконання, дозволяють неоднозначне тлумачення і від такого тлумачення залежить покладення на резидентів та нерезидентів відповідальності за порушення цього Закону або зазначених нормативних актів, такі норми мають тлумачитися на користь відповідних резидентів і нерезидентів. |
2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:
- Декрет Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
- Декрет Кабінету Міністрів України N 16-93 від 19.02.93 р. "Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті".
- Закон України N 195/94-ВР від 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
- Указ Президента України N 49/96 від 09.01.96 р.
- Стаття 7 Указу Президента України N 227/95 від 16.03.95 р.
"Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України";
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. Доцільно включити норму про скасування неконституційної заборони Указом Президента уступки вимоги за зовнішньоекономічними операціями | - стаття 14 Указу Президента України № 167/98 від 04.03.98 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами"; |
- Стаття 8 постанови Верховної Ради України N 57/94-ВР від 17.06.94 р. "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі".
- Урядова телеграма N 21-117/98 від 27.01.93 р., в якій зазначено, що "... відвантаження продукції повинно бути тільки при гарантії її оплати. В окремих випадках дозвіл на відвантаження без підтвердження банком може бути виданий Кабінетом Міністрів України під письмову гарантію керівника підприємства." (доведено до банків листом НБУ N 02001 від 27.01.93 р.);
- Положення Національного банку України "Про порядок надання резидентам України індивідуальних ліцензій та свідоцтв про реєстрацію на одержання кредитів в іноземній валюті від іноземних кредиторів", затверджене постановою Правління НБУ N 329 від 29.12.95 року;
- Інструкція "Про порядок застосування ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України N 15-93 від 19.02.93 р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (лист НБУ від 30.07.1993 р. N16010/1568).
Пропозиція | Пропонована редакція |
Северин О. У зв'язку з прийняттям цього Закону втратить сенс нормативний акт НБУ, що запровадив обов'язковий продаж. | - постанова Правління Національного банку України № 349 від 04.09.98 про запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті; |
3. Кабінету Міністрів та Національному банку України привести у місячний термін у відповідність з цим Законом свої нормативні акти.
Зауваження щодо проекту вцілому:
Северин О.
Запропонований проект у цілому майже не кращий і не гірший від Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вигідно відрізняючись від них, насамперед лише тим, що є поєднує у собі норми які раніше регулювалися згаданими двома нормативними актами. Негатив - певна кількість важких для розуміння і практичного використання формулювань, значна кількість посилань на "норми, правила, порядок" та ін, що мусять бути встановлені різними державними органами. Пропоновані зміни і доповнення саме і спрямовані на виправлення цих недоліків - певне спрощення тексту, уникнення можливості подвійного тлумачення, підсилення ролі саме законодавчого регулювання і відтак - недопущення, як це повсякчас відбувається зараз, неправомірного втручання в сферу валютного регулювання державних органів поза їх компетенцією або з виходом за межі компетенції.