Проект Звіту про діяльність Національної комісії регулювання електроенергетики України у 2010 році Київ 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Розрахунки споживачів з енергопостачальними компаніями, динаміка заборгованості за спожиту електричну енергію у 2010 році
2. Основні досягнення у розвитку ринків газу та електроенергії
2.2. Ринок газу
3.Регулювання та функціонування ринку електроенергії
3.1.1.2 Ліцензування господарської діяльності в електроенергетиці
У своїй роботі з ліцензування підприємницької діяльності як у електроенергетиці, так і у нафтогазовому комплексі НКРЕ керується
3.1.1.4 Удосконалення нормативно-правової бази
3.1.2 Цінова та тарифна політика
3.1.2.2 Установлення та регулювання тарифів продажу електричної енергії генеруючими підприємствами, що не працюють за ціновими з
3.1.2.4 Ціно- і тарифоутворення на роздрібному ринку електричної енергії
3.1.2.5 Заходи щодо оптимізації цінової і тарифної політики
3.1.2.6. Інвестиції в електроенергетиці
3.1.2.7. Пріоритети та основні завдання на наступний регуляторний період
3.2 Питання конкуренції
68 українських виробників електроенергії, у тому числі ДП “НАЕК “Енергоатом”, 5
3.2.1.1. Структура сектору генерації
3.2.1.2. Робота конкурентного сектора
1. Платіж за електричну енергію
2. Платіж за робочу потужність
3. Платіж за маневреність
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Проект Звіту про діяльність

Національної комісії регулювання

електроенергетики України

у 2010 році


Київ - 2011




1.



Вступ

2.

Основні досягнення у розвитку ринків газу та електроенергії




2.1

Ринок електроенергії




2.2

Ринок газу

3.

Регулювання та функціонування ринку електроенергії




3.1

Питання регулювання







3.1.1

Законодавчо-правова база










3.1.1.1

Повноваження регулюючого органу










3.1.1.2

Ліцензування господарської діяльності










3.1.1.3

Захист прав споживачів










3.1.1.4

Удосконалення нормативно-правової бази







3.1.2

Цінова та тарифна політика










3.1.2.1

Установлення та регулювання тарифів продажу електричної енергії генеруючиим підприємствами










3.1.2.2

Установлення та регулювання тарифів продажу електричної енергії генеруючими підприємствами, що не працюють за ціновими заявками










3.1.2.3

Тарифи на передачу магістральними мережами










3.1.2.4

Ціно- і тарифоутворення на роздрібному ринку електричної енергії










3.1.2.5

Заходи щодо оптимізації цінової і тарифної політики










3.1.2.6

Інвестиції в електроенергетиці










3.1.2.7
















Пріоритети та основні завдання на наступний регуляторний період




3.2

Питання конкуренції







3.2.1

Опис оптового ринку










3.2.1.1

Структура сектору генерації










3.2.1.2

Робота конкурентного сектору










3.2.1.3

Реформування Оптового ринку електричної енергії










3.2.1.4

Співробітництво з міжнародними організаціями та стан реалізації євроінтеграційних завдань в електроенергетиці







3.2.2

Опис роздрібного ринку










3.2.2.1

Структура ринку постачання електроенергії










3.2.2.2

Регулювання взаємовідносин суб’єктів роздрібного ринку електричної енергії










3.2.2.3

Зміна постачальника










3.2.2.4

Скарги споживачів та вивчення ситуації







3.2.3

Моніторинг та заходи з запобігання зловживанням домінуючим положенням










3.2.3.1

Розрахунки на Оптовому ринку електричну енергію з енергопостачальними компаніями










3.2.3.2

Розрахунки споживачів з енергопостачальними компаніями, динаміка заборгованості за спожиту електричну енергію у 2010 році











3.2.3.3

Контроль за виконанням ліцензійних умов та правил здійснення господарської діяльності










3.2.3.4

Розвиток конкурентних відносин на ринку електроенергії

4.

Регулювання та функціонування ринку природного газу




4.1

Питання регулювання







4.1.1

Законодавчо-правова база










4.1.1.1

Повноваження органу










4.1.1.2

Ліцензування господарської діяльності










4.1.1.3

Захист прав споживачів










4.1.1.4

Удосконалення нормативно-правової бази







4.1.2

Цінова та тарифна політика










4.1.2.1

Методологія розрахунку тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу










4.1.2.2

Тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами










4.1.2.3

Тарифи на транспортування рідкого аміаку магістральними трубопроводами










4.1.2.4

Ціни на природний газ для потреб дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія» та релігійних організацій










4.1.2.5

Ціни на природний газ для суб’єктів господарювання, що здійснюють його видобуток










4.1.2.6

Граничний рівень ціни на природний газ для підприємств теплокомуненерго










4.1.2.7

Граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання










4.1.2.8

Ціни на природний газ для релігійних організацій










4.1.2.9

Пріоритети та основні завдання на наступний регуляторний період




4.2

Питання конкуренції







4.2.1

Опис ринку природного газу










4.2.1.1

Структура власності










4.2.1.2

Газовидобуваня










4.2.1.3

Транспортування природного газу










4.2.1.4

Постачання природного газу










4.2.1.5

Споживачі природного газу










4.2.1.6

Співробітництво з міжнародними організаціями та стан реалізації євроінтеграційних завдань в нафтогазовому комплексі







4.2.2

Моніторинг та заходи з запобігання зловживанням домінуючим положенням










4.2.2.1

Стан розрахунків за природний газ кінцевими споживачами (населення, бюджет, теплокомуненерго, промисловість) у поточному році










4.2.2.2

Стан розрахунків ліцензіатів (розподіл, постачання) з власниками природного газу у поточному році










4.2.2.3

Алгоритм розподілу коштів










4.2.2.4

Контроль за виконанням ліцензійних умов та правил здійснення господарської діяльності

5.

Надійність постачання




5.1

Електроенергія







5.1.1

Наявна генеруюча потужність та піковий попит у 2010 році







5.1.2

Конецепція розвитку елктрогенеруючих потужностей на 2010-2014 роки







5.1.3

Якість послуг з постачання електроенергії




5.2

Газ







5.2.1

Споживання природного газу у 2010 році







5.2.2

Внутрішній видобуток природного газу у 2010 році


6.

Діяльність щодо виконання функцій державного регулювання у сфері теплопостачання централізованого водопостачання та водовідведення




6.1

Питання регулювання







6.1.1

Повноваження органу







6.1.2

Ліцензування господарської діяльності







6.1.3

Удосконалення нормативно-правової бази



1. Вступ

Національна комісія регулювання електроенергетики України як незалежний орган державного регулювання господарської діяльності природних монополій в електроенергетиці і на суміжних ринках паливно-енергетичного комплексу розпочала свою діяльність з грудня 1994 року.

Необхідність упровадження державного регулювання в енергетичній галузі обумовлена послідовним переходом економіки країни на ринкові відносини, що потребувало запровадження корінних та якісних змін в енергетиці країни.

В основу розробки та поетапного запровадження НКРЕ нормативно-правової бази державного регулювання діяльності природних монополій покладено ринкові принципи та механізми формування цін і тарифів на виробництво, передачу та постачання електроенергії, транспортування та постачання природного газу для забезпечення ефективного функціонування енергетичних компаній галузі з урахуванням реального паритету цін в економіці країни.

НКРЕ розроблено та запроваджено об'єктивну та прозору систему ліцензування монопольних та конкурентних видів діяльності на суміжних ринках як одну із важливіших складових системи державного регулювання в енергетиці.

Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці, нафтогазовому комплексі та на суміжних ринках НКРЕ України здійснює шляхом:

проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі;

видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій із виробництва, передачі та постачання електроенергії, виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використання нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, комбінованого виробництва теплової і електричної енергії, зберігання, транспортування, розподілу і постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами;

участі в регулюванні платіжно-розрахункових відносин Оптового ринку електричної енергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів;

здійснення контролю за виконанням умов ліцензійної діяльності та розгляду справ про їх порушення.

З урахуванням світового досвіду та за безпосередньою участю НКРЕ в 1996 році був створений та розпочав діяльність Оптовий ринок електроенергії, розроблено і введено в дію ряд нормативних документів щодо організації купівлі-продажу та постачання електричної енергії, запровадження основ конкуренції між виробниками, а також між постачальниками електричної енергії. У період становлення ринкових відносин з метою мінімізації негативного впливу на реформування економіки держави та формування конкурентного ринку електричної енергії в законодавчому порядку було припинено небанківські форми розрахунків за спожиті енергоносії.

НКРЕ проводить цілеспрямовану активну діяльність щодо подальшого реформування Оптового ринку електроенергії з поетапним переходом до контрактів та балансуючого ринку.

Одночасно здійснюються заходи щодо створення та становлення ринку природного газу України.

Пріоритетним напрямом діяльності НКРЕ у сфері міжнародного співробітництва є безпосередня участь у реалізації Плану дій Україна – ЄС, співробітництво у сфері енергетики щодо інтеграції ринків електроенергії та природного газу до Європейського енергетичного ринку та створення відповідних умов для залучення інвестицій у розвиток енергетики України.

2. Основні досягнення у розвитку ринків газу та електроенергії

2. Основні показники розвитку ринків газу й електроенергії

2.1. Ринок електроенергії

У період з 1994 по 2010 рік електроенергетика як галузь, що одна з перших здійснила реформування інфраструктури, зазнала суттєвого розвитку. За цей час сектор був реструктурований у “конкурентний” ринок виробництва, регульованої передачі та розподілу електроенергії та “квазі-конкурентного” постачання.

На сьогодні сектор виробництва електроенергії представлений тепловими, атомними та гідрогенеруючими компаніями, а також місцевими ТЕЦ. П’ять теплових генеруючих компаній – Донбасенерго, Дніпроенерго, Центренерго, Західенерго та Східенерго- забезпечують 30 ГВт встановленої потужності (58%). Гідрогенеруюча компанія Укргідроенерго має 11 станцій потужністю 4.7 ГВт (9%). На п’ять атомних станцій Енергоатому (у минулому – Держкоматом) припадає 13,8 ГВт (26,5%). 3 вітростанції виробляють мінімальний рівень електроенергії.

Оператор передавальної системи (ОПС) Укренерго володіє та оперує Національним диспетчерським центром (НДЦ), високовольтною мережею (майже 70 353 км ліній електропередач напругою понад 220 кВ). Оператор ринку (ОР) Державне підприємство “Енергоринок” (ДП ОРЕ) було відокремлене від ОПС у 2000 році і діє на ринку як єдиний покупець та продавець. Підприємство також здійснює розробку заданого графіку навантаження на наступну добу та фінансові розрахунки за платежами під наглядом НКРЕ.

Сектор розподілу та постачання електроенергії представлений 37 Обленерго, що здійснюють діяльність з гарантованого постачання електроенергії. Вони володіють мережами напругою від 110 кВ до 0,4 кВ і можуть мати незначні генеруючі потужності, здебільшого, ТЕЦ або маленькі гідростанції. На ринку працюють також незалежні постачальники (трейдери), які продають електроенергію за нерегульованими тарифами крупним споживачам. Щодо непромислових споживачів та населення, то їм постачання на закріпленій території забезпечується Обленерго.

За розпорядженням Уряду України у 2004 році була заснована консолідована холдингова компанія Енергетична компанія України (НАК «ЕКУ»), яка об’єднала у холдингову структуру всі державні генеруючі компанії та всі державні Обленерго. Вона представляє, відповідно, 45% встановленої потужності, 53% обсягу продажів на ОРЕ та на 68% забезпечує ринок розподілу та постачання електроенергії.

2.2. Ринок газу

Сьогодні частина нафти й газу в загальному балансі використання первинних енергоресурсів України становить 61 %. Пріоритетним енергоресурсом є природний газ, частина якого в енергобалансі за останні роки складає 41-43 %.

Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих ресурсів, задовольняючи потребу в газі коштом власного видобутку на 20-25 %, у нафті — на 10-12 %.

1991 році споживання природного газу становило 118,1 млрд. куб. метрів і країна посідала 3 місце в світі щодо рівня споживання газу, поступаючись тільки США й Росії. За останні 10 років використання природного газу в Україні зменшилося на понад третину, і 2001 р. склало 70,5 млрд. куб. метрів. Споживання нафти й нафтопродуктів в Україні за останні роки стабілізувалося на рівні 12-14 млн. тонн на рік.

Навесні 1998 року утворено Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», як вертикально-інтегрована нафтогазова компанія, що здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, розвідувального та експлуатаційного буріння, видобутку, транспортування та зберігання нафти й газу, постачання природного та скрапленого газу споживачам. Її дочірні компанії: «Газ України», ДК «Укргазвидобування», «Укртрансгаз». Операторами з транспортуванням природного газу є Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (створена у 1998 році) та Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (створене у 1978 році). Понад 97 % нафти й газу в Україні видобувають підприємства Компанії. 100 % статутного фонду НАК «Нафтогазу України» належить державі в особі Кабінету Міністрів України.

Стратегічними цілями Компанії залишаються посилення вертикальної інтеграції з виходом на роздрібний ринок нафтопродуктів та в нафтохімічну промисловість; закріплення позицій головного транзитера російського газу до європейських країн, створення диверсифікованої ресурсної бази за межами України.*

Сектор розподілу та постачання природного представлений 49 Облгазами, що здійснюють діяльність з гарантованого постачання природного газу. На ринку працюють також незалежні постачальники (трейдери), які можуть постачати природний газ за нерегульованими тарифами споживачам, крім населення.

*Інформація з офіційного сайту НАК «Нафтогаз України» ссылка скрыта

3.Регулювання та функціонування ринку електроенергії

3.1 Питання регулювання

3.1.1 Законодавчо-правова база

3.1.1.1 Повноваження регулюючого органу

Національна комісія регулювання електроенергетики України (НКРЕ) є державним колегіальним органом, що здійснює регулювання діяльності суб’єктів природних монополій. НКРЕ утворена Указом Президента України від 8 грудня 1994 року № 738 з метою забезпечення ефективного функціонування енергетичної галузі країни.

У своїй діяльності НКРЕ керується Конституцією України, законами України “Про природні монополії”, “Про електроенергетику”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про нафту і газ”, “Про теплопостачання”, “Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”, „Про засади функціонування ринку природного газу” та іншими нормативно-правовими актами.

Діяльність НКРЕ спрямована на виконання основних завдань, визначених Положенням про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженим Указом Президента України від 14 березня 1995 року № 213/95 (у редакції Указу Президента України від 21 квітня 1998 року № 335/98), зокрема:

участь у формуванні та забезпеченні реалізації єдиної державної політики щодо розвитку і функціонування Оптового ринку електроенергії, ринків газу, нафти та нафтопродуктів;

державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у електроенергетиці та нафтогазовому комплексі;

сприяння конкуренції у сфері виробництва електричної енергії, постачання електричної енергії та газу, видобутку газу та нафти, зберігання та реалізації газу, нафти і нафтопродуктів;

забезпечення проведення цінової і тарифної політики в електроенергетиці та нафтогазовому комплексі;

забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг;

захист прав споживачів електричної і теплової енергії, газу, нафти та нафтопродуктів;

розроблення і затвердження правил користування електричною енергією та газом;

координація діяльності державних органів у питаннях регулювання ринків енергоносіїв;

видача суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво електричної енергії в обсягах, що перевищують рівень, який установлюється Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (Ліцензійними умовами), на передачу та постачання електричної енергії, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який установлюється Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання природного газу (Ліцензійними умовами), постачання природного газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами;

інші завдання, визначені законодавчими та нормативними актами.

Указом Президента України від 30 жовтня 2000 року № 1167/2000 “Питання Національної комісії регулювання електроенергетики України” НКРЕ визначена центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України. Цим Указом на НКРЕ покладені завдання щодо співробітництва з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесених до компетенції Комісії, участь у підготовці міжнародних договорів України та здійснення в межах своїх повноважень заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу з питань природних монополій і суміжних ринків.

Крім того, на виконання Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 760 «Деякі питання державного регулювання ринку комунальних послуг» до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України Національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, у тому числі розроблення і впровадження порядків (методик) формування тарифів та встановлення тарифів суб’єктам господарювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕ.

До складу Комісії входять Голова і шість членів Комісії, яких призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посад Президент України.

Діяльність НКРЕ забезпечує центральний апарат та її територіальні підрозділи, що діють у Автономній Республіці Крим та в усіх областях України. З 01.09.2010 гранична чисельність працівників Комісії становить 432 працівників.