Проект Звіту про діяльність Національної комісії регулювання електроенергетики України у 2010 році Київ 2011

Вид материала

Документы

Содержание 3.2.1.3. Реформування Оптового ринку електричної енергії 3.2.2 Опис роздрібного ринку 3.2.2.2 Регулювання взаємовідносин суб’єктів роздрібного ринку електричної енергії 1. Загальні положення. 2. Установлення та експлуатація приладів обліку електричної енергії. 3. Розрахунки за спожиту електричну 6. Права та обов'язки споживача електричної енергії. 7. Відповідальність енергопостачальника. 11. Типовий договір про користування електричною енергією. 12. Типовий Акт-претензія. 3.2.2.3 Зміна постачальника 3.2.2.4 Скарги споживачів та вивчення ситуації 3.2.3.1. Розрахунки на Оптовому ринку електричну енергію з енергопостачальними компаніями 3.2.3.2. Розрахунки споживачів з енергопостачальними компаніями, динаміка заборгованості за спожиту електричну енергію у 2010 ро Промисловим підприємствам Сільськогосподарські підприємства Установи та організації, що фінансуються з державного бюджету Установи та організації, що фінансуються з місцевого бюджету

Подобный материал:

• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 669.19kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 459.61kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 363.73kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 567.29kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 549.34kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 224.55kb.
• Інформація щодо діяльності Національної комісії регулювання електроенергетики України, 233.51kb.
• Розпорядження №737, 852.97kb.
• Розпорядження №706, 922.65kb.
• Положення про Науково-експертну раду Національної комісії з питань регулювання зв’язку, 59.89kb.

3.2.1.3. Реформування Оптового ринку електричної енергії

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1789 було схвалено Концепцію функціонування та розвитку Оптового ринку електричної енергії України, положеннями якої передбачено вирішення проблем діючого Оптового ринку електричної енергії та перспективи його подальшого розвитку – поетапний перехід від діючої моделі ринку “єдиного покупця” до повномасштабного конкурентного ринку електроенергії – ринку двосторонніх договорів з балансуючим ринком.

З метою реалізації положень Концепції постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2004 № 328 було утворено Міжвідомчу комісію з координації роботи, пов’язаної з реалізацією положень концепції функціонування та розвитку Оптового ринку електричної енергії України (далі – Міжвідомча комісія), яка на сьогодні здійснює державний моніторинг стану виконання заходів з підготовки впровадження нової моделі ринку електричної енергії. Очолює Міжвідомчу комісію Голова НКРЕ.

Протягом перших років після прийняття Концепції здійснювалася робота по вирішенню проблем діючого ОРЕ та створенню передумов для переходу до нової моделі ринку. Зокрема, практичне розв'язання проблеми неплатежів дозволило поставити завдання переходу від ринку “єдиного покупця” до більш ефективної та орієнтованої на потреби споживачів моделі ринку електроенергії.

Нова модель ринку передбачає впровадження конкурентного ринку двосторонніх договорів, основними елементами якого є:

ринок двосторонніх договорів, що функціонує на основі договорів про купівлю-продаж електричної енергії, укладених між виробниками електричної енергії та її постачальниками;

балансуючий ринок електричної енергії;

біржа електричної енергії;

ринок допоміжних послуг (регулювання частоти та активної потужності, регулювання напруги та реактивної потужності, резервування активної потужності, системне резервування, попередження аварійних ситуацій, запуск після аварійного знеструмлення енергосистеми);

аукціон з продажу наявної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж.

Схема перспективної моделі Оптового ринку електроенергії України наведена в Додатку 2.

Реформування ринку електричної енергії передбачає кардинальну зміну правил ринку: потребує створення нових сегментів та суб'єктів ринку; упровадження нової технічної інфраструктури інформаційного обміну даними та комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України; ґрунтовної підготовки персоналу учасників ринку до роботи в умовах нової моделі ринку, проведення семінарів, тренінгів.

Упровадження положень Концепції щодо реформування діючої моделі ринку електроенергії передбачається шляхом реалізації трьох послідовних етапів переходу від існуючої моделі ринку до моделі повномасштабного ринку двосторонніх договорів із балансуючим ринком відповідно до Плану заходів щодо реалізації положень Концепції функціонування та розвитку Оптового ринку електричної енергії України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.11.2007 № 1056-р (далі – План заходів).

Упродовж 2007–2009 років міжнародними консультантами консорціуму КЕМА (Нідерланди) – ЕСА (Великобританія) здійснювалась розробка нормативної бази функціонування нової моделі ринку за Контрактом про надання консультаційних послуг з НКРЕ в рамках реалізації Компоненту Е “Впровадження Концепції Оптового ринку електроенергії України” Угоди про позику між Україною та МБРР за проектом реабілітації гідроелектростанцій № 4795–UA (далі – Проект), підписаної Урядом України 19 вересня 2005 року та ратифікованої Верховною Радою України 21 грудня 2005 року.

За результатами виконання заходів Контракту, термін дії якого закінчився у серпні 2009 року, консультантами консорціуму КЕМА – ЕСА за участю робочих груп Міжвідомчої комісії підготовлено:

опис функціонування майбутнього Оптового ринку;

проект Правил ринку двосторонніх договорів та балансування;

проект Кодексу магістральних мереж;

проект Кодексу розподільних мереж;

пропозиції щодо надання допоміжних послуг;

проект Правил придбання допоміжних послуг;

проект договору про надання допоміжних послуг;

правила кредитних гарантій для балансуючого ринку;

правила реєстрації;

проект Кодексу комерційного обліку;

проект двостороннього договору купівлі-продажу електроенергії;

проекти Угод про приєднання та доступ до мережі;

пропозиції щодо моніторингу ринку;

пропозиції щодо проведення оцінки активів;

проект методики відокремленого бухгалтерського обліку;

проекти методики ціноутворення та тарифи на приєднання до передавальних та розподільчих мереж і користування системою;

проект Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”;

проекти змін до ліцензійних документів для кінцевої моделі РДДБ;

пропозиції щодо системи адміністрування ринку двосторонніх договорів та балансування;

вимоги до програмного та технічного забезпечення нового ринку;

поетапний план та проведена оцінка кошторису для впровадження необхідної системи обліку та відповідних засобів зв'язку;

імітаційну модель для етапів 3 та 4 переходу до нового ринку;

план упровадження ринку двосторонніх договорів.

З метою підготовки впровадження першого етапу переходу до ринку двосторонніх договорів та започаткування укладання двосторонніх договорів НКРЕ розроблено “Графік виконання заходів з підготовки першого етапу переходу до ринку двосторонніх договорів”, затверджений наказом НКРЕ від 28.11.2008 № 344 (далі – Графік заходів), у якому визначено повний комплекс нормотворчих, технічних та організаційних заходів, необхідних для започаткування укладання двосторонніх договорів, а також визначені терміни їх виконання та відповідальні виконавці. У НКРЕ визначено відповідальних посадових осіб на рівні Членів Комісії за підготовку до впровадження ринку двосторонніх договорів. Крім того, за рекомендацією Міжвідомчої Комісії у структурі діючого оператора системи (ДП НЕК “Укренерго”), оператора ринку (ДП “Енергоринок”) та інших суб’єктів ОРЕ створені окремі підрозділи та визначені відповідальні особи на рівні заступників керівників, основними функціями яких є координація та здійснення впровадження нових принципів функціонування ринку в межах відповідних підприємств.

Упродовж 2009 року згідно з Графіком заходів було розроблено проекти нормативно-правових актів, які необхідні для врегулювання правових та організаційних основ функціонування ринку двосторонніх договорів на першому етапі переходу до нової моделі ринку та започаткування укладення двосторонніх договорів:

проект Правил функціонування ринку двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії;

проект Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу електричної енергії;

проекти змін до Умов та Правил ліцензованої діяльності з виробництва, з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом та з оптового постачання електричної енергії, необхідні для початку першого етапу впровадження ринку двосторонніх договорів;

проект Порядку реєстрації повідомлень про укладені двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів;

проекти змін до чинних нормативно-правових документів (ДЧОРЕ, Правила ОРЕ).

Для законодавчого забезпечення першого етапу переходу до нової моделі ринку НКРЕ розроблено проект Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України”, та розпочато процедуру погодження законопроекту. Положеннями якого передбачено реформування ОРЕ України шляхом поетапного переходу до лібералізованого конкурентного ринку двосторонніх договорів з балансуючим ринком. Зокрема, згідно з проектом Закону реалізація електричної енергії буде здійснюватись за прямими договорами між учасниками ринку електричної енергії за договірними цінами; будуть створені балансуючий ринок електроенергії, Біржа електричної енергії, ринок допоміжних послуг.

Проект Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” направлений НКРЕ на розгляд до Кабінету Міністрів України.

3.2.1.4 Співробітництво з міжнародними організаціями та стан реалізації євроінтеграційних завдань в електроенергетиці

24 вересня 2010 року було підписано Протокол про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (далі – Договір), який ратифіковано Верховною Радою України 15 грудня 2010 року. Відповідно до Протоколу Україна набула статусу Договірної Сторони Енергетичного Співтовариства з 1 лютого 2011 року. Україні надаються всі права, надані Договірним Сторонам, і вона виконує всі зобов’язання, покладені на Договірні Сторони Договором і всіма Рішеннями та Процедурними актами, прийнятими під час застосування Договору із часу набрання ним чинності.

Вступ до Енергетичного Співтовариства має забезпечити:

• запровадження та розширення Україною нормативно-правової бази Європейського Співтовариства з енергетики, навколишнього середовища, конкурентної політики та відновлюваних джерел енергії;
  
• участь України в розробці спільно з Договірними Сторонами регуляторної системи, що сприятиме ефективному функціонуванню ринків енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі та створення єдиного механізму транскордонної передачі та (або) транспортування енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі;
  
• створення єдиного регіонального ринку енергопродуктів і матеріалів, для транспортування яких використовуються мережі, без внутрішніх кордонів, у тому числі координація взаємодопомоги у разі серйозних порушень у функціонуванні енергетичних мереж або зовнішніх пошкоджень.
  

У рамках співпраці з Енергетичним Співтовариством у статусі Спостерігача, протягом 2010 року представники Комісії взяли участь у низці заходів, організованих Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, під час роботи яких мали можливість обмінятися інформацією, знаннями та практичними навичками з представниками країн-учасників ЄС та Південно-Східної Європи, а саме: у 13-му засіданні Ради регуляторних органів Енергетичного Співтовариства, у 15-му, 16-му, 17-му та у 18-му засіданнях Робочої групи з питань електроенергетики Енергетичного Співтовариства (EWG ECRB), у 11-му, 12-му, 13-му та 14-му засіданнях Робочої групи з питань споживачів Енергетичного Співтовариства (СWG ECRB), у 16-му засіданні Робочої групи з питань газу Енергетичного Співтовариства (GWG ECRB) та у семінарах Енергетичного Співтовариства, присвячених питанням якості послуг електропостачання, моніторингу ринку електроенергії, статистики у сфері енергетики, представлення інтересів споживачів у регуляторному процесі та моделей газового ринку.

5 березня 2007 року було укладено контракт за проектом технічної допомоги Європейського Союзу Twinning «Посилення регуляторної та юридичної спроможності НКРЕ щодо регулювання енергетичного сектору» (програма Європейського Союзу TACIS). Це перший проект Twinning, який було започатковано в рамках програми технічної допомоги Європейського Союзу TACIS з країнами СНД, що свідчить про поступ України на шляху інтеграції до ЄС. Проектом передбачена спільна робота НКРЕ та органів регулювання енергетики Італії (AEEG), Австрії (E-Control) та Чехії (URE) з метою сприяння посиленню інституційної спроможності НКРЕ, надання допомоги Комісії щодо розвитку та впровадження найкращої практики регулювання в енергетичному секторі сумісної з розвитком внутрішніх енергетичних ринків Європейського Союзу.

Робота в рамках проекту здійснюється за 6 основними компонентами:

1. Підтримка посилення інституційної спроможності НКРЕ

2. Огляд та гармонізація енергетичного законодавства України та ЄС

3. Стимулююче регулювання та порівняльний аналіз ефективності (бенчмаркінг) енергорозподільчих компаній.

4. Розробка програми регулювання якості надання послуг з енергопостачання.

5. Підтримка щодо моніторингу ОРЕ

6. Підтримка процесу відокремлення ліцензованих видів діяльності.

По кожному напрямку були визначені найбільш кваліфіковані експерти з органів регулювання енергетики Італії, Австрії та Чехії та робочі групи з працівників НКРЕ.

Відповідно до графіка робіт за проектом було завершено виконання усієї запланованої діяльності.

3 квітня 2009 року відбулось офіційне закриття проекту Twinning “Посилення регуляторної та юридичної спроможності НКРЕ щодо регулювання енергетичного сектору”. Результати, досягнуті в рамках реалізації Проекту, були позитивно оцінені як українською, так і європейською сторонами.

3.2.2 Опис роздрібного ринку

3.2.2.1. Структура ринку постачання електроенергії

Роздрібний ринок електричної енергії – система взаємовідносин між суб’єктами господарювання, під час постачання електричної енергії кінцевому споживачу.

Об’єкт ринку – електрична енергія, що визначена ЗУ «Про електроенергетику» як товарна продукція призначена для купівлі-продажу.

Суб’єкти роздрібного ринку:

1. Постачальники:

1.1. За регульованим тарифом;

1.2. За нерегульованим тарифом;

2. Електропередавальні організації;

3. Споживачі:

3.1. Основні споживачі;

3.2. Субспоживачі.

Станом на 01.11.2010 постачання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії здійснює 321 постачальник електричної енергії, з них 42 постачальники електричної енергії за регульованим тарифом, решта (279) – постачальники за нерегульованим тарифом.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", одним з основних завдань НКРЕ визначено розроблення та затвердження правил користування електричною енергією, а частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що правила користування електричною енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на сьогодні діють два основні документи, якими регулюються взаємовідносини на роздрібному ринку електричної енергії:

1) Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 (із змінами) (далі – ПКЕЕ);

2) Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (із змінами) (далі – ПКЕЕН).

Зазначені документи не охоплюють усі аспекти взаємовідносин, які виникають на роздрібному ринку електричної енергії, тому НКРЕ додатково розроблено та затверджено:

Порядок доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, затверджений постановою НКРЕ від 29.10.2010 № 1421, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.11.2010 за № 1146/18441;

Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ 04.05.2006 № 562 (із змінами);

Методика обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затверджена постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691;

Положення про інформаційно-консультаційний центр по роботі із споживачами електричної енергії, затверджене постановою НКРЕ від 12.03.2009 № 299;

Порядок визначення плати за електричну енергію побутовими споживачами, які розраховуються за електроенергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, та мають пільги в оплаті житлово-комунальних послуг, затверджений постановою НКРЕ від 14.07.2006 № 910 (із змінами);

Методика розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов'язаних із ліцензованою діяльністю, затверджена постановою НКРЕ від 25.12.2008 № 1522;

Постанова НКРЕ від 14.12.2005 № 1136 "Про схвалення Примірного договору про приєднання до електричних мереж";

Правила приєднання когенераційних установок до електричних мереж, затверджені постановою НКРЕ від 21.01.2006 № 47.

3.2.2.2 Регулювання взаємовідносин суб’єктів роздрібного ринку електричної енергії

Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (із змінами) (далі – ПКЕЕ) визначають порядок врегулювання відносин між суб’єктами роздрібного ринку електричної енергії: постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, постачальником за нерегульованим тарифом, електропередавальними організаціями (організації які на сьогодні мають у власності або господарському віданні електричні мережі та отримали ліцензію на передачу електричної енергії, але самі не постачають електричну енергію споживачам), основними споживачами та субспоживачами. Велика кількість видів відносин вимагає їх відповідного юридичного оформлення, зокрема, укладення відповідних договорів.

Відповідно до пункту 1.3 ПКЕЕ, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 1.6 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (Додаток 3 до ППКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Тобто будь-якому споживачу, в тому числі субспоживачу постачати електричну енергію має лише суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії.

Відповідно до положень пункту 1.4 ПКЕЕ, точка продажу електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії. Електропередавальна організація покриває всі витрати, пов'язані з доставкою електричної енергії в точку продажу.

Пунктом 1.10 ПКЕЕ визначено, що електропередавальна організація, яка здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Отже, передумовою для укладення з власником технологічних електричних мереж (споживачем, основним споживачем) договору про спільне використання технологічних електричних мереж є встановлення точки продажу для субспоживача на межі балансової належності електроустановок цього субспоживача та зазначення цієї точки продажу в договорі про постачання електричної енергії, укладеному між енергопостачальною компанією та відповідним субспоживачем.

Положеннями пункту 1.7 ПКЕЕ встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (Додаток 2 до ПКЕЕ).

Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках.

У разі передачі електричної енергії послідовно мережами декількох власників електричних мереж договори про спільне використання технологічних електричних мереж укладаються електропередавальною організацією з усіма власниками електричних мереж, технологічні електричні мережі яких використовуються для передачі електричної енергії (абзац перший пункту 5.16 ПКЕЕ).

Одночасно слід зазначити, що відповідно до положень пункту 5.17 ПКЕЕ, договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить:

1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача);

2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії;

3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії;

4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.

Згідно з пунктом 6.29 ППКЕЕ, електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 № 691 (далі – Методика).

Порядок та розмір плати за спільне використання технологічних електричних мереж, умови спільного використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) з електропередавальною організацією зазначаються в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж (пункт 6.31 ППКЕЕ).

Положеннями пункту 6.32 ПКЕЕ встановлено, що фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Відповідно до частин другої та третьої статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 1.5 ПКЕЕ передбачено, що у разі підключення електроустановок споживача до електричних мереж, власник яких не є постачальником електричної енергії, та виникнення у споживача відповідно до законодавства України зобов'язань уносити плату за перетікання реактивної електроенергії, між споживачем та цим власником електричних мереж на основі типового договору (Додаток 1 до ПКЕЕ) укладається договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Відповідно до пункту 5.19 ПКЕЕ, у разі укладення між основним споживачем та субспоживачем договору про технічне забезпечення електропостачання споживача цей договір та зміни до нього узгоджуються з електропередавальною організацією у частині режимів споживання електричної енергії, приєднаної потужності, режимів перетікання реактивної електроенергії та дотримання показників якості електричної енергії.

Згідно з вимогами пункту 6.33 ПКЕЕ величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381 (далі – Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Таким чином, на сьогодні ПКЕЕ передбачено врегулювання відносин на роздрібному ринку електричної енергії під час продажу електричної енергії споживачам – юридичним особам шляхом укладення договорів за схемою (Рис. 1).

Постачальник за регульованим тарифом укладає договір про постачання електричної енергії (1) з усіма споживачами та субспоживачами об’єкти яких перебувають на території ліцензованої діяльності постачальника за регульованим тарифом. Споживач має право вибору постачальника, відповідно, може укласти з будь-яким постачальником за нерегульованим тарифом договір про купівлю-продаж електричної енергії (2). При цьому, договір такого споживача з постачальником за регульованим тарифом призупиняється в частині обсягів купованої цим споживачем електричної енергії.

В свою чергу, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (із змінами) (далі – ПКЕЕН), встановлений порядок укладення договору про користування електричною енергією, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, встановлення засобів обліку електричної енергії, визначають підстави припинення електропостачання на об'єкт (об'єкти) споживача, визначають права та обов'язки сторін договору, встановлюють процедуру оформлення Акта-претензії щодо відхилення показників з надання послуг (постачання е/е неналежної якості тощо).

Структура ПКЕЕН

1. Загальні положення.

2. Установлення та експлуатація приладів обліку електричної енергії.

3. Розрахунки за спожиту електричну енергію.

4. Припинення користування електричною енергією.

5. Права та обов'язки енергопостачальника.

6. Права та обов'язки споживача електричної енергії.

7. Відповідальність енергопостачальника.

8. Відповідальність споживача електричної енергії.

9. Оформлення претензій.

10. Контроль за дотриманням Правил.

11. Типовий договір про користування електричною енергією.

12. Типовий Акт-претензія.

З моменту набрання чинності ПКЕЕН до НКРЕ надійшли чисельні пропозиції від енергопостачальних компаній, різних міністерств та відомств, а також споживачів щодо уточнення, доповнення та розширення дії окремих пунктів ПКЕЕН, при застосуванні яких виникають спірні ситуації.

Слід зазначити, що з 1999 року ПКЕЕН не зазнали суттєвих змін, а тому є морально застарілими і такими, що не враховують усіх тонкощів взаємовідносин, що можуть виникнути між сторонами договору про користування електричною енергією.

Оскільки на даний час документом, за допомогою якого здійснюється державне регулювання відносин між енергопостачальниками та споживачами (населенням) є ПКЕЕН, то саме шляхом викладення ПКЕЕН у новій редакції передбачається вирішення проблемних питань, що виникають між споживачами електричної енергії (населенням) та енергопостачальниками.

Серед запропонованих змін слід сконцентрувати увагу на наступному:

1) термін "населення", який вживається в у новій редакції ПКЕЕН, що розробляється (далі – Проект), є загальним і об'єднує в собі терміни "споживач електричної енергії" та "заявник", а саме:

населення – це фізичні особи, які використовують або мають намір використовувати електричну енергію для забезпечення побутових потреб;

споживач – це фізична особа, що використовує електричну енергією для забезпечення побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією;

заявник – це фізична особа, що письмово звернулася до постачальника електричної енергії з метою укладення договору про користування електричною енергією або замовник після виконання процедури приєднання.

2) встановлення заборони бездоговірного споживання електричної енергії;

Аналогічна норма визначена статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та передбачена Проектом з метою прискорення приведення взаємовідносин між сторонами у відповідність до вимог чинного законодавства.

3) визначення чіткого переліку документів, які необхідно надати енергопостачальній компанії для укладення договору про користування електричною енергією;

На сьогодні не існує встановленого законодавством чіткого переліку необхідних документів для укладення договору про користування електричною енергією, що неодноразово стає предметом зволікання для укладення договору.

4) встановлення засобів обліку, як правило, за рахунок постачальника електричної енергії;

Ліцензійними умовами, Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та ПКЕЕН передбачено, що забезпечення зняття показів, складення балансу у власних мережах, здійснення планових замін, повірок, обслуговування приладів обліку електричної енергії, зокрема, у населення, є одним із основних обов'язків енергопостачальника, а тому для уникнення непорозумінь прилади обліку електричної енергії мають бути у власності енергопостачальника.

5) врегулювання згідно з чинним законодавством питання проведення експертизи, а саме розподілення експертизи на повірку, технічну перевірку та трасологічну експертизу засобів обліку електричної енергії;

На даний час, Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затверджене наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322, є морально застарілим і Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) відмовляється підписувати висновки щодо проведеної експертизи засобів обліку, крім частини, що стосується виключно метрології. Крім того, у енергопостачальника немає повноважень щодо встановлення пошкодження пломб, гвинтів, дисків тощо. Зазначені роботи згідно з чинним законодавством відносяться до поняття трасологічної експертизи і мають проводитись відповідними організаціями.

Таким чином, Проектом передбачається чіткий розподіл щодо тих чи інших питань проведення експертизи.

6) введення нового порядку проведення оплати за електричну енергію з урахуванням інтересів споживачів та енергопостачальників;

Оплата за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем на підставі даних, визначених у платіжному документі, та/або бази даних споживачів, що дає змогу споживачу, за його бажанням, здійснювати оплату спожитої електричної енергії за фактичними показами лічильника або за платіжним документом, який виставляється до оплати енергопостачальником.

7) зміна переліку підстав для припинення електропостачання;

Даними змінами передбачається розподіл припинення електропостачання на "без попередження" та "з попередженням". При цьому, обов'язковою умовою припинення електропостачання "з попередженням" є дотримання десятиденного терміну з моменту отримання споживачем відповідного повідомлення. Крім того, у разі складення Акта про порушення ПКЕЕН з вини споживача, дозволяється припинити електропостачання лише при виявленні самовільного підключення.

8) зміна прав та обов'язків споживача та енергопостачальника;

Зміна порядку оформлення претензій, а саме: Проектом передбачається визначення процедури виявлення порушення роботи засобу обліку або самовільного підключення, складення Акта про порушення ПКЕЕН, розгляд його на комісії енергопостачальника, визначення причетності споживача (з вини споживача або не з вини споживача) до виявленого порушення ПКЕЕН, здійснення нарахувань та передача матеріалів до суду.

9) типова форма договору між енергопостачальником та споживачем;

Договір містить значно більше необхідної технічної інформації про об'єкт (об'єкти) споживача на який (які) здійснюється постачання електричної енергії, а також розширені права та обов'язки сторін.

За своєю структурою ПКЕЕН в новій редакції (Проект) не змінились, але кількість пунктів кожного розділу збільшилась. Метою прийняття нової редакції ПКЕЕН є врегулювання взаємовідносин енергопостачальників та споживачів при користуванні електричною енергією, створення рівних умов щодо дотримання законних інтересів, прав і свобод сторін, усунення можливості зловживання монопольним становищем енергопостачальниками тощо.

На даний час, Проект перебуває на стадії погодження із заінтересованими міністерствами та відомствами.

3.2.2.3 Зміна постачальника

Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право на вибір постачальника електричної енергії.

Споживачі об’єкти яких розташовані на границі територій можуть отримувати електричну енергію від двох або більше постачальників електричної енергії за регульованим тарифом. При цьому, споживачі, відповідно до пункту 5.13 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910) (далі - Правила), мають укласти окремі договори про постачання електричної енергії з кожним із них.

Крім того, будь які споживачі можуть реалізувати своє право на вибір постачальника через інститут незалежного постачальника електричної енергії.

Процедура зміна споживачем постачальника передбачена пунктами 5.10, 5.11 та 5.12 Правил, а саме.

Про необхідність внесення змін до договору про постачання електричної енергії споживач має не пізніше ніж за 20 днів до початку дії договору про купівлю-продаж електричної енергії письмово повідомити постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та остаточно розрахуватися з ним.

Орієнтовна сума остаточного розрахунку з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом станом на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

На підставі заяви споживача постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем оформляється домовленість сторін про внесення змін в договір про постачання електричної енергії щодо припинення-відновлення продажу електричної енергії і двосторонній акт, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку на перший день дії договору про купівлю-продаж електричної енергії.

На підставі акта визначаються фактичні обсяги електричної енергії, використаної споживачем до першого дня дії договору про купівлю-продаж електричної енергії. Споживачу протягом 5 робочих днів від дня оформлення акта повертаються кошти, сплачені понад вартість електричної енергії, отриманої від постачальника за регульованим тарифом, або виписується платіжний документ для розрахунку за електричну енергію, використану понад обсяг, оплачений постачальнику за регульованим тарифом.

Для відновлення продажу електричної енергії споживачу постачальником електричної енергії за регульованим тарифом споживач має звернутися до нього із заявою про відновлення продажу електричної енергії у повному обсязі за 5 днів до закінчення дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Продаж електричної енергії відновлюється після спільного оформлення відповідного акта представниками постачальника електричної енергії за регульованим тарифом та споживача.

У разі невиконання зобов'язань постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом перед споживачем та/або електропередавальною організацією продаж електричної енергії споживачу постачальником за регульованим тарифом відновлюється у повному обсязі з першого дня, наступного після дня припинення виконання зобов'язань постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

У разі закінчення терміну дії договору про купівлю-продаж електричної енергії з постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та відмови споживача відновити купівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії за регульованим тарифом електропередавальна організація або основний споживач відключає електроустановки споживача у порядку, передбаченому цими Правилами.

Фактори, що впливають на зміну постачальника можна визначити наступні:

• місце розташування об’єкта;
  
• якість електричної енергії;
  
• ціна електричної енергії.
  

На сьогодні до проблем які виникають при зміні постачальника можна віднести взаємовідносини між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією які виникають під час укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

Слід зазначити, що на виконання рішення Антимонопольного комітету України від 26.11.2009 № 485-р (Справа № 28-26.13/93-09) Комісією прийнята Постанова НКРЕ від 29.10.2010 № 1421 "Про затвердження Порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.11.2010 за № 1146/18441. Ця постанова враховує отримані за результатами офіційного оприлюднення пропозиції та зауваження суб’єктів роздрібного та оптового ринків електричної енергії щодо удосконалення порядку доступу постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом до місцевих (локальних) електричних мереж, встановлення чіткої процедури врегулювання взаємовідносин між постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальними організаціями під час укладення договорів про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.

3.2.2.4 Скарги споживачів та вивчення ситуації

Одними з основних завдань НКРЕ, зокрема, є: державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці; забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг; захист прав споживачів електричної; розроблення і затвердження правил користування електричною енергією; контроль за додержанням ліцензіатами умов здійснення ліцензованої діяльності.

На виконання статті 26 Закону України "Про електроенергетику" постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 затверджені Правила користування електричною енергією для населення.

Правила користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (із змінами) (далі – ПКЕЕН), регулюють відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками.

ПКЕЕН встановлюють порядок укладення договору про користування електричною енергією, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, встановлення засобів обліку електричної енергії, визначають підстави припинення електропостачання на об'єкт (об'єкти) споживача, визначають права та обов'язки сторін договору, встановлюють процедуру оформлення Акта-претензії щодо відхилення показників з надання послуг (постачання е/е неналежної якості тощо).

З метою формування між енергопостачальниками та споживачами прозорого середовища з питань енергопостачання, розв'язання енергопостачальниками суперечностей та конфліктних ситуацій, надання ними роз'яснень з питань, які виникають у споживачів при виконанні вимог договорів про користування електричною енергією, чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів, що діють в електроенергетиці 12.03.2009 постановою НКРЕ № 299 затверджено "Положення про Інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії" (із змінами) (далі – Положення).

Положенням встановлюється чітка процедура щодо надання енергопостачальними компаніями споживачам доступної, своєчасної, достовірної інформації, забезпечення рівних умов для кожного заявника (споживача) з отримання відповідної інформації; об'єктивності розгляду звернень (заяв, скарг).

Згідно із звітними даними енергопостачальних компаній та електропередавальних організацій щодо реєстрації звернень заявників, які є споживачами електричної енергії або мають намір ними стати та звернулись до Інформаційно-консультаційних центрів (далі – ІКЦ) у період з червня до грудня 2009 року до енергопостачальних компаній та електропередавальних організацій надійшло 155940 звернень, а в 2010 році – 184826 звернень.



За підсумками розгляду звернень ІКЦ надано 180908 інформаційних довідок та 3877 письмових відповідей заявникам.

Крім того, із загальної кількості звернень на розгляд до центральних органів виконавчої влади та організацій які здійснюють регулювання та нагляд в електроенергетиці були направлені 38 звернень, з них до НКРЕ – 16, до Держенергонагляду – 19, до інших організацій та установ – 3.

Слід звернути увагу, що за 3877 зверненнями заявників щодо спірних ситуацій, які склались між ними та енергопостачальниками, 2364 звернення (61%) було вирішено на користь заявників, а 1513 – на користь енергопостачальних компаній (електропередавальних організацій).



Найбільше звернень було розглянуто ІКЦ при ВАТ «Одесаобленерго» – 70959 звернень або 38,4% від загальної кількості звернень, що надійшли до ІКЦ за звітний період, АК «Харківобленерго» – 62932 або 34%, ВАТ «АК Вінницяобленерго» – 7775 або 4,2% та ВАТ «Чернігівобленерго» – 6504 звернень або 3,5%.

Найбільше споживачі звертались до ІКЦ з таких питань:

розрахунки за спожиту електричну енергію, застосування тарифів та надання пільг за спожиту електричну енергію для населення – 107480 звернень або 58,2% від загальної кількості звернень;

отримання, узгодження та виконання технічних умов на приєднання електроустановок до електричних мереж нових або збільшення потужності реконструйованих електроустановок – 9742 звернень або 5,3%;

установлення, ремонт або заміна приладів обліку – 5653 або 3,1%;

переоформлення договору про користування електричною енергією або постачання електричної енергії при зміні власника – 5193 звернення або 2,8%;

інші питання, з якими звертались споживачі до ІКЦ, становлять 38109 звернень, що становить 20,6% від загальної кількості звернень.

Крім розроблення нормативно-правових актів, захист прав споживачів електричної енергії НКРЕ здійснюється шляхом розгляду звернень споживачів та надання консультацій з технічних та юридичних аспектів.

Звернення, які розглядаються НКРЕ, зокрема, стосуються спірних питань, які виникли між суб'єктами роздрібного ринку електричної енергії в результаті недотримання одним з них нормативно-правових актів, або через неврегульованість чинним законодавством спірного питання.

Під час розгляду звернень споживачів електричної енергії щодо вирішення спірних питань, які склались між ними та енергопостачальниками, враховується той факт, що розгляд переважної більшості звернень є фактично етапом досудового врегулювання спору і, відповідно, потребує всебічного аналізу та детального розгляду, тому, під час розгляду звернень або скарг громадян, НКРЕ проводиться перевірка викладених фактів.

Крім цього, для більш детального розгляду енергопостачальником спірних питань та для їх усунення, у разі виявлення з боку енергопостачальної компанії порушень, НКРЕ зобов'язує розглядати спірні питання в ІКЦ.

У разі, якщо в результаті розгляду спірного питання прийнято рішення не на користь споживача, то його розгляд виноситься на засідання комісії ІКЦ, яка проводиться за участю представників територіальних представництв НКРЕ та Держенергонагляду.

Питома кількість звернень побутових споживачів до НКРЕ у 2010 році:




Динаміка кількості звернень громадян, що надійшли до НКРЕ у період з 2006 до 2010 рр. з питань електроенергетики:



3.2.3. Моніторинг та заходи з запобігання зловживанням домінуючим положенням

3.2.3.1. Розрахунки на Оптовому ринку електричну енергію з енергопостачальними компаніями

Протягом останніх років завдяки впровадженню НКРЕ ряду ефективних регулюючих заходів значно поліпшено систему розрахунків між суб’єктами ринку.

У 2010 році всього надійшло 67886,9 млн грн у рахунок оплати за електричну енергію, куповану на ОРЕ, що на 15095,7 млн грн (на 28,6%) більше ніж у 2009 році.

Загальний рівень розрахунків дебіторів по Україні за куповану електроенергію становив у 2010 році 100,2% від вартості товарної продукції, у 2009 році – 99,8%.

Поточна оплата електричної енергії (з урахуванням авансів на початок звітного періоду) ліцензіатами з постачання електроенергії за нерегульованим тарифом у 2010 році проведена в сумі 8652,6 млн грн, що становило, як і у 2009 році, 100% вартості купованої електричної енергії.




Доведення рівня розрахунків за електроенергію до середньоєвропейського сприяло запровадження НКРЕ з 2001 року порядку коригування відрахування коштів на поточні рахунки енергопостачальних компаній у залежності від рівня оплати за куповану на ОРЕ електроенергію, фактичних втрат електроенергії в електромережах, а також упровадження ряду інших заходів. Це дозволило суттєво підвищити обсяги оплати генеруючим компаніям за продану в ОРЕ електроенергію. У 2010 році з урахуванням повернення боргів минулих років рівень оплати виробникам електричної енергії перевищив обсяг товарного відпуску, що сприяло покращенню їх фінансового стану та спрямуванню інвестицій на розвиток, модернізацію та реконструкцію зношених енергетичних потужностей.

3.2.3.2. Розрахунки споживачів з енергопостачальними компаніями, динаміка заборгованості за спожиту електричну енергію у 2010 році

Споживачам України за 2010 рік енергопостачальними компаніями була відпущена електрична енергія у обсязі 146 064,451 млн кВт·год, у тому числі 130 079,352 млн кВт·год або 89,06% від загального обсягу та вартістю 69 639,117 млн грн компаніями, які працюють за регульованим тарифом, та 15 985,099 млн кВт·год або 10,94% від загального обсягу компаніями, які працюють за нерегульованим тарифом.

Оплата споживачами електроенергії дорівнює 68 524,392 млн грн з урахуванням погашення заборгованості попередніх періодів, що становить 98,40 % від вартості проданої споживачам електричної енергії.

Повністю розрахувались у 2010 році за спожиту в цей період електроенергію споживачі з 16 енергопостачальними компаніями, не виконали своїх зобов’язань щодо розрахунків з постачальниками електричної енергії споживачі 21 енергокомпії.

Промисловим підприємствам у 2010 році була відпущена електрична енергія у обсязі 61 883,581 млн кВт·год вартістю 39 116,603 млн грн. Порівняно з 2009 роком обсяг відпущеної електроенергії збільшився на 6 355,028 млн кВт·год або на 11,45%, порівняно з 2008 роком – на 899,163 млн кВт·год або на 1,47%, але зменшився на 4 048,033 або на 6,14 % порівняно з 2007 роком.

Рівень розрахунків промислових підприємств у 2010 році порівняно з 2009 роком (97,4%) збільшився на 1,6% і становить 38 723,828 млн грн, або 99,0%.