Спецкурс для студентів вищих навчальних

Вид материалаДокументы

Содержание


Нижнє Поволжя
Царство Польське
Середня Азія
По імперії
Нижнє Поволжя
Царство Польське
Середня Азія
По імперії
Середнє Поволжя
Царство Польське
Середня Азія
Східний Сибір
Далекий Схід
Східна Галичина
Західна Галичина
Нижнє Поволжя
Царство Польське
Середня Азія
Східний Сибір
Далекий Схід
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

В.О. Романцов

Історична демографія України XVII І-початку XXI ст.

Спецкурс для студентів вищих навчальних закладів

Київ

Видавництво імені Олени Теліги 2010

ББК 63.3 (4УКР) Р 69

Р 69 Романцов В.0„

Історична демографія України ХУІІІ-початку XXI ст./ Спец­курс для студентів вищих навчальних закладів.—К.: Ви­давництво імені Олени Теліги, 2010.—160 с.

І5ВМ 978-966-355-052-7

У книжці на основі використання досліджень науковців, матеріалів ревізій та переписів населення проаналізовано складні процеси, які відбувалися на спо­конвічних українських землях з XVIII ст. до наших днів, зокрема в контексті основних демографічних характеристик.

Мета книжки—показати зміни в національному складі населення українських земель та в інших демографічних процесах (народжуваність, смертність, поділ за статтю, природне зростання та ін.).


І5ВИ 978-966-355-052-7
ББК 63.3 (4 УКР)

© Романцов В.0. Текст, 2010 « © Видавництво імені Олени Теліги Оригінал-макет, 2010


Моїй МАТЕРІ Меланії Іллівні Ром А нцовій (Коржиловій) та синові Костянтину присвячую

Автор

ПЕРЕДМОВА

Пропонований курс лекцій і семінарських занять з предмету «Іс­торична демографія України ХУІІІ-початку XXI ст.» певною мірою є до­повненням до відповіді на глобальне для українців запитання «Чому ми хочемо самостійної України?», поставлене видатним українським вченим істориком, етнографом, географом, патріотом, справжнім си­пом українського народу, академіком Української академії наук Степа­ном Рудницьким1.

Курс було розроблено для студентів Київського славістичного уні­верситету. Для успішного вивчення матеріалів курсу бажано, щоб лекційна аудиторія не перевищувала 50 студентів, а семінарські занят­тя проводилися у групах не більше ніж з 25 осіб. Крім того, важливим елементом всіх занять є наочність—аудиторія має забезпечуватися таблицями з розрахунку 1 таблиця на 2 студенти. На думку автора, цей курс було б доцільно ввести для студентів вищих навчальних зак­ладів усіх спеціальностей, щоб розширити їхні знання з історії Укра­йні, локрема про складні демографічні процеси, які відбувалися на наших землях протягом кількох останніх століть.

Мета курсу—ознайомити студентів із складними, іноді суперечли­вими процесами, які відбувалися на споконвічних українських землях, зокрема в контексті складу їх населення за основними характеристика­ми (загальна кількість, приналежність до етносу, національності, поділ за статтю, віком, користування рідною мовою та ін.) Автор використав матеріали ревізій, переписів населення, а також праці науковців, допо­внені виданими раніше власними монографіями та новими, раніше не опублікованими розвідками. У переліку літератури наводяться джере­ла та публікації, які становлять основу курсу лекцій.

Сподіваємося, що матеріали, які є ядром курсу, привернуть увагу широких кіл української інтелігенції, справжніх патріотів, а також усіх мешканців незалежної України, котрі люблять землю, на якій жи­вуть, і поважають свій народ.

Вступна
  1. Що вивчає демографія?
  2. Історія переписів населення.
  1. Що ми розуміємо під поняттям «демографія»? Слово «демо­графія» походить з грецької мови («демос»—народ, «графо»—пи­сати).

З розвитком суспільства коло параметрів, залучених до опи­су характеристик населення, розширюється. Це антропологіч­ні виміри (колір шкіри, раси), сталі ознаки фізичної будови лю­дини (зріст, риси обличчя, розміри голови, грудей, рук, ніг, тулу­ба, тощо), а також кількість населення, склад за статтю, віком, освітою, національністю, особливості відтворення населення (на­роджуваність, смертність, шлюби, розлучення) тощо.

Отже, демографія—це наука про людину, людство. Слід під­креслити, що населення як об’єкт пізнання становить інтерес для багатьох наук. Демографія активно почала розвиватися з по­явою такого інституту, як держава. Сьогодні нею займається на­віть Організація Об’єднаних Націй. Демографія може охоплюва­ти населення світу, його частин, регіонів, окремих країн, адмі­ністративно-територіальних одиниць (штат, область, губернія, повіт, окреме поселення). Вона тісно пов'язана з широким колом природничих та гуманітарних наук, зокрема історією, матема­тикою, медициною, географією, хімією, фізикою та ін.

Саме поняття «демографія» виникло значно раніше, ніж на­зва. Ще в стародавні часи людина в пошуках їжі дійшла висновку: щоб успішно полювати на мамонта чи іншу тварину, необхідно було йти на лови не самому, а зібрати гурт людей, тобто їх розра­хувати. Поступово людство приходить до утворення спільнот: спочатку—рід, плем'я, далі—об’єднання сусідніх племен і врешті- решт—держава. З її появою виникають і суспільні потреби лю­дей: для утримання державного апарату армії потрібні кошти,

які держава змушена збирати з населення у вигляді податку. З огляду на це виникає потреба в обчисленні мешканців.

Процес об’єднання племен передбачає, відповідно, утворен­ня країн, як наслідок цього, з різних причин між ними виника­ють війни. Тому кожна країна поряд з утриманням державного апарату змушена ще утримувати армію. Отже, виникає необхід­нії ї ї. мати інформацію не лише про загальну чисельність насе­лення, ай про його поділ за статтю і віком. Адже людство з давніх часів дійшло висновку, щожінки не придатні до війни, томуїх і не­доцільно залучати до війська. Крім того, з'являються обмежен­ня чоловіків для військової служби, адже не кожний чоловік за здоров'ям та віком придатний до цього ремесла. Таким чином, з появою держави виникає потреба в початкових знаннях з об­числення населення (початки демографії).

Демографія як наука, звичайно ж, виникла значно пізніше.

Уперше здійснив спробу ввести її в науковий обіг під назвою «популістика» швейцарський математик Христофор Бернулі (1782-1863 рр,). Така назва в науці не прижилася. Демографія як наука, поняття завдячує своєю появою французькому вченому, природознавцю Жану Гийяру. Він був одним із засновників Па­ризького статистичного і ботанічного товариства. У 1853 р. на І сесії міжнародного статистичного конгресу, який відбувався у Брюсселі, Гийяр запропонував скласти номенклатуру хвороб і смерті. Сам термін «демографія» з’явився у назві його книги «Еле­менти статистики людини, або Порівняльна демографія» (1855 р.).

З поступовим розвитком людства розширюються зв’язки між країнами, регіонами, частинами світу. До певної міри посилюєть­ся їх взаємозалежність, активізуються процеси глобалізації, еко­номічні зв’язки, відбувається обмін інформацією між країнами, народами. Крім цього, важливим фактором взаємовпливу є різ­ний рівень життя країн і народів. Ці та інші явища зумовлюють переселення представників різних народів зі своїх одвічних зе­мель на інші території.

Ставши предметом пізнання, демографія виділилася в окре­му науку. Як і інші науки1, вона має окремі складові.

4

1 Наприклад: фізика загальна, ядерна, твердого тіла та ін.