Спецкурс для студентів вищих навчальних
Вид материала | Документы |
- Програма виробничої практики для студентів із спеціальності „Фізика твердого тіла, 143.26kb.
- Академічний курс Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 8436.32kb.
- Призначений для студентів заочної форми навчання вищих технічних навчальних закладів, 3779.66kb.
- Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України (витяги), 61.83kb.
- Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет, 414.27kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- В. С. Журавського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для, 7110.73kb.
- Навчальному році Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з природничих,, 430.73kb.
- Методичні рекомендації розроблені в ідповідно до "Положення про проведення практики, 189.63kb.
- На перший курс вищих військових навчальних закладів, 324.02kb.
В.О. Романцов
Історична демографія України XVII І-початку XXI ст.
Спецкурс для студентів вищих навчальних закладів
Київ
Видавництво імені Олени Теліги 2010
ББК 63.3 (4УКР) Р 69
Р 69 Романцов В.0„
Історична демографія України ХУІІІ-початку XXI ст./ Спецкурс для студентів вищих навчальних закладів.—К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2010.—160 с.
І5ВМ 978-966-355-052-7
У книжці на основі використання досліджень науковців, матеріалів ревізій та переписів населення проаналізовано складні процеси, які відбувалися на споконвічних українських землях з XVIII ст. до наших днів, зокрема в контексті основних демографічних характеристик.
Мета книжки—показати зміни в національному складі населення українських земель та в інших демографічних процесах (народжуваність, смертність, поділ за статтю, природне зростання та ін.).
І5ВИ 978-966-355-052-7
ББК 63.3 (4 УКР)
© Романцов В.0. Текст, 2010 « © Видавництво імені Олени Теліги Оригінал-макет, 2010
Моїй МАТЕРІ Меланії Іллівні Ром А нцовій (Коржиловій) та синові Костянтину присвячую
Автор
ПЕРЕДМОВА
Пропонований курс лекцій і семінарських занять з предмету «Історична демографія України ХУІІІ-початку XXI ст.» певною мірою є доповненням до відповіді на глобальне для українців запитання «Чому ми хочемо самостійної України?», поставлене видатним українським вченим істориком, етнографом, географом, патріотом, справжнім сипом українського народу, академіком Української академії наук Степаном Рудницьким1.
Курс було розроблено для студентів Київського славістичного університету. Для успішного вивчення матеріалів курсу бажано, щоб лекційна аудиторія не перевищувала 50 студентів, а семінарські заняття проводилися у групах не більше ніж з 25 осіб. Крім того, важливим елементом всіх занять є наочність—аудиторія має забезпечуватися таблицями з розрахунку 1 таблиця на 2 студенти. На думку автора, цей курс було б доцільно ввести для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей, щоб розширити їхні знання з історії Украйні, локрема про складні демографічні процеси, які відбувалися на наших землях протягом кількох останніх століть.
Мета курсу—ознайомити студентів із складними, іноді суперечливими процесами, які відбувалися на споконвічних українських землях, зокрема в контексті складу їх населення за основними характеристиками (загальна кількість, приналежність до етносу, національності, поділ за статтю, віком, користування рідною мовою та ін.) Автор використав матеріали ревізій, переписів населення, а також праці науковців, доповнені виданими раніше власними монографіями та новими, раніше не опублікованими розвідками. У переліку літератури наводяться джерела та публікації, які становлять основу курсу лекцій.
Сподіваємося, що матеріали, які є ядром курсу, привернуть увагу широких кіл української інтелігенції, справжніх патріотів, а також усіх мешканців незалежної України, котрі люблять землю, на якій живуть, і поважають свій народ.
Вступна
- Що вивчає демографія?
- Історія переписів населення.
- Що ми розуміємо під поняттям «демографія»? Слово «демографія» походить з грецької мови («демос»—народ, «графо»—писати).
З розвитком суспільства коло параметрів, залучених до опису характеристик населення, розширюється. Це антропологічні виміри (колір шкіри, раси), сталі ознаки фізичної будови людини (зріст, риси обличчя, розміри голови, грудей, рук, ніг, тулуба, тощо), а також кількість населення, склад за статтю, віком, освітою, національністю, особливості відтворення населення (народжуваність, смертність, шлюби, розлучення) тощо.
Отже, демографія—це наука про людину, людство. Слід підкреслити, що населення як об’єкт пізнання становить інтерес для багатьох наук. Демографія активно почала розвиватися з появою такого інституту, як держава. Сьогодні нею займається навіть Організація Об’єднаних Націй. Демографія може охоплювати населення світу, його частин, регіонів, окремих країн, адміністративно-територіальних одиниць (штат, область, губернія, повіт, окреме поселення). Вона тісно пов'язана з широким колом природничих та гуманітарних наук, зокрема історією, математикою, медициною, географією, хімією, фізикою та ін.
Саме поняття «демографія» виникло значно раніше, ніж назва. Ще в стародавні часи людина в пошуках їжі дійшла висновку: щоб успішно полювати на мамонта чи іншу тварину, необхідно було йти на лови не самому, а зібрати гурт людей, тобто їх розрахувати. Поступово людство приходить до утворення спільнот: спочатку—рід, плем'я, далі—об’єднання сусідніх племен і врешті- решт—держава. З її появою виникають і суспільні потреби людей: для утримання державного апарату армії потрібні кошти,
які держава змушена збирати з населення у вигляді податку. З огляду на це виникає потреба в обчисленні мешканців.
Процес об’єднання племен передбачає, відповідно, утворення країн, як наслідок цього, з різних причин між ними виникають війни. Тому кожна країна поряд з утриманням державного апарату змушена ще утримувати армію. Отже, виникає необхіднії ї ї. мати інформацію не лише про загальну чисельність населення, ай про його поділ за статтю і віком. Адже людство з давніх часів дійшло висновку, щожінки не придатні до війни, томуїх і недоцільно залучати до війська. Крім того, з'являються обмеження чоловіків для військової служби, адже не кожний чоловік за здоров'ям та віком придатний до цього ремесла. Таким чином, з появою держави виникає потреба в початкових знаннях з обчислення населення (початки демографії).
Демографія як наука, звичайно ж, виникла значно пізніше.
Уперше здійснив спробу ввести її в науковий обіг під назвою «популістика» швейцарський математик Христофор Бернулі (1782-1863 рр,). Така назва в науці не прижилася. Демографія як наука, поняття завдячує своєю появою французькому вченому, природознавцю Жану Гийяру. Він був одним із засновників Паризького статистичного і ботанічного товариства. У 1853 р. на І сесії міжнародного статистичного конгресу, який відбувався у Брюсселі, Гийяр запропонував скласти номенклатуру хвороб і смерті. Сам термін «демографія» з’явився у назві його книги «Елементи статистики людини, або Порівняльна демографія» (1855 р.).
З поступовим розвитком людства розширюються зв’язки між країнами, регіонами, частинами світу. До певної міри посилюється їх взаємозалежність, активізуються процеси глобалізації, економічні зв’язки, відбувається обмін інформацією між країнами, народами. Крім цього, важливим фактором взаємовпливу є різний рівень життя країн і народів. Ці та інші явища зумовлюють переселення представників різних народів зі своїх одвічних земель на інші території.
Ставши предметом пізнання, демографія виділилася в окрему науку. Як і інші науки1, вона має окремі складові.
4
1 Наприклад: фізика загальна, ядерна, твердого тіла та ін.