Київський інститут інвестиційного менеджменту пономаренко Є. Д. Фінансовий аналіз
| Вид материала | Конспект |
- Київський інститут інвестиційного менеджменту фінансовий аналіз, 396.67kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту, 2659.68kb.
- Міністество освіти та науки україни київський інститут інвестиційного менеджменту кафедра, 145.96kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки спеціалістів з економіки підприємства дисципліна, 201.31kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту методичні вказівки з вивчення дисципліни, 194.9kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 83.28kb.
- Назва модуля: Проектний аналіз Код модуля: епі 6042 С01, 19.6kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 138.55kb.
- Київський інститут економіки, менеджменту, банківської І страхової справи Кафедра менеджменту, 245.5kb.
- Програма вивчення дисципліни фінансовий аналіз (для спеціальності "Облік І аудит", 276.81kb.
Розрахунок коефіцієнтів інкасації
| В  ідвантажена продукція | Д  ебіторська заборгованість | Надходження за реалізовану продукцію | Б езнадійна заборгованість | Коефіцієнти інкасації |
                5% 15% 50% 30%  |
| січень | лютий | березень | квітень | |
| 0-30 | 30-60 | 60-90 | понад 90 | дні |
Коефіцієнти інкасації відображають процент очікуваних грошових надходжень від продажів за відповідний період часу від моменту реалізації.
Зміни дебіторської заборгованості в період i
Кі = --------------------------------------------------------------- ,
Продажі місяця j
де j - січень (місяць відвантаження) і - січень, лютий, березень.
Нижче наведено приклад розрахунку коефіцієнтів інкасації на основі реєстру старіння дебіторської заборгованості.
Таб.7.6
| Найменування статті розрахунку | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | Сер. знач., % |
| Відвантаження поточного місяця, (тис. грн.) | 2042 | 2  559 | 2189 | 2158 | 2562 | 2738 | |
| Надходження грошових коштів у поточному місяці | 2141 | 2043 | 1724 | 2193 | 2501 | 2608 | |
Реєстр старіння дебіторської заборгованості
Порядок
розрахунку
| Залишок дебіторської заборгованості на кінець поточного місяця, (тис. грн.) | 2630 | 3146 | 3611 | 3576 | 3637 | 3767 | 3395 | | |
| В т.ч. від 0 до 30 днів | 1  485 | 1615 | 1699 | 1636 | 1801 | 1804 | 1673 | | 2042 |
| від 30 до 60 днів | 307 | 394 | 617 | 571 | 489 | 643 | 504 | - | 1485 |
| від 60 до 90 днів | 1  86 | 2  06 | 1  84 | 128 | 68 | 121 | 149 | | 557 |
| понад 90 днів | 652 | 931 | 1111 | 1241 | 1279 | 1199 | 1069 | | |
Розрахунок коефіцієнтів інкасації
| Оплачено в поточному місяці | 557 | 944 | 490 | 522 | 761 | 934 | 4208 | | 1485 |
| % | 27,3% | 36,9% | 22,4% | 24,2% | 29,7% | 34,1% | 29,1% | - | 394 |
| Оплачено протягом 30 днів | 1  091 | 998 | 1128 | 1147 | 1158 | 1404 | 6926 | | 1091 |
| % | 53,4% | 39% | 51,5% | 53,2% | 45,2% | 51,3% | 48,9% | | |
| Оплачено протягом 60 днів | 210 | 4  89 | 503 | 368 | 243 | 210 | 2023 | | 394 |
| % | 10,3% | 19,1% | 23% | 17,1% | 9,5% | 7,7% | 14,5% | - | 184 |
| Залишок, неоплачений протягом 60 днів | 184 | 128 | 68 | 121 | 400 | 190 | 1091 | | 210 |
| % | 9% | 5% | 3,1% | 5,6% | 15,65 | 6,9% | 7,5% | | |
Таб.7.7
Прогноз руху грошових коштів (по операційній діяльності)
в тис. грн.
| Найменування | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | за 6 міс. | | |
| Залишок грошових коштів на початок періоду | 3 | 16 | 16 | 22 | 5 | 26 | 26 | Тимчасова нестача грошових коштів | |
| Надходження грошових коштів від операційної діяльності | 3118 | 2  943 | 2  790 | 3342 | 3564 | 3680 | 19437 | ||
| Всього грошових коштів | 3121 | 2959 | 2806 | 3364 | 3569 | 3706 | 19463 | | |
| Виплати грошових коштів по операційній діяльності | 3105 | 2983 | 2964 | 3239 | 3463 | 3602 | 19356 | ||
| Надлишок (дефіцит) грошових коштів по операційній діяльності | 16 | (24) | (158) | 125 | 106 | 104 | 107 |
Дефіцит грошових коштів відображає потребу у короткостроковому фінансуванні операційної діяльності, яку передбачається покрити за рахунок залучення короткострокового кредиту (фінансова діяльність).
В разі значного дефіциту грошових коштів необхідно проаналізувати можливі варіанти його зменшення або ліквідації. Для цього необхідно скласти декілька варіантів бюджету з різним кінцевим результатом і обрати той, який більш за все задовольняє потреби підприємства.
Існують такі підходи до зменшення дефіциту грошових коштів:
- покращити управління дебіторською і кредиторською заборгованістю;
- відкласти або призупинити інвестиції в основні фонди;
- розглянути можливість надання знижок покупцям у разі ранньої передоплати;
- збільшити ціни на свою продукцію;
- знизити обсяги продажів у кредит;
- отримати кращі умови кредитування у постачальників;
- проаналізувати можливості залучення кредитів і позик для покриття дефіциту;
- розглянути можливість застосування разових заходів залучення грошових коштів на підприємство.
Причини дефіциту грошових коштів
-
Внутрішні
Зовнішні
Падіння обсягів продажів:
- втрата одного або більше крупних споживачів продукції;
- недоліки в управлінні асортиментом продукції.
Недоліки в системі управління фінансами:
- слабке фінансове планування;
- відсутність управлінського обліку;
- втрата контролю над витратами;
- відсутність оптимальної структури фінансових служб;
- низька кваліфікація кадрів.
Криза неплатежів.
Не грошові форми розрахунків.
Конкуренція з боку інших товаровиробників.
Зростання цін на енергоносії.
Втрати від імпорту за рахунок заниженого обмінного курсу.
Податковий тиск.
Висока вартість позикових коштів.
Інфляційний тиск.
- втрата одного або більше крупних споживачів продукції;
Заходи по збільшенню притоку грошових коштів
| | Збільшення притоку грошових коштів | Зменшення відтоку грошових коштів |
| Короткострокові заходи |
|
|
| Довгострокові заходи |
|
|
Платіжний календар
Одним із засобів управління грошовими коштами є ведення платіжного календаря.
Платіжний календар – один із видів оперативного фінансового плану підприємства в якому представлено надходження і виплати грошових коштів протягом певного періоду (частіше за все 1 календарного місяця) по дням.
Таб.7.8
Платіжний календар
| Найменування операції | 1 | 2 | ... | 30 | 31 | Всього за міс. | Відх. % |
| Залишок грошових коштів | | | | | | | |
| в т.ч. - на розрахунковому рахунку | | | | | | | |
| - в касі | | | | | | | |
| Надходження грошових коштів | | | | | | | |
| - від реалізації поточного місяця | | | | | | | |
| - від реалізації попередніх періодів | | | | | | | |
| - передоплата від покупців | | | | | | | |
| - ... | | | | | | | |
| Кредити банків | | | | | | | |
| Всього надходження | | | | | | | |
| Виплати грошових коштів | | | | | | | |
| - матеріали | | | | | | | |
| - зарплата персоналу | | | | | | | |
| - платежі до бюджету | | | | | | | |
| - ... | | | | | | | |
| Погашення кредитів | | | | | | | |
| Проценти за кредити | | | | | | | |
| Всього виплати | | | | | | | |
| Надходження наростаючим підсумком | | | | | | | |
| Виплати наростаючим підсумком | | | | | | | |
Платіжний календар є частиною системи управлінської звітності. По цій формі готується підсумок роботи за попередній місяць і планові показники на наступний період.
Ведення платіжного календаря дозволяє синхронізувати надходження і виплати грошових коштів і забезпечити збереження пріоритетності платежів.
8. Шляхи поліпшення управління грошовими потоками.
Оптимізація грошових потоків є процес вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.
Основними цілями оптимізації є забезпечення:
- збалансованості обсягів грошових потоків;
- синхронності формування грошових потоків;
- росту чистого грошового потоку підприємства.
Основу оптимізації грошових потоків підприємства складає забезпечення збалансованості обсягів позитивного і негативного їх видів.
Розрізняють оптимізацію грошових потоків підприємства в короткостроковому і довгостроковому періоді, які досягаються здійсненням різної системи заходів.
Оптимізація грошових потоків підприємства в короткостроковому періоді може бути досягнута шляхом використання системи “прискорення-уповільнення” платіжного обороту.
Прискорення надходження грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:
збільшення розміру цінових скидок покупцям при готівкових розрахунках;
забезпечення часткової або повної передоплати за продукцію, що користується високим попитом;
скорочення строків надання товарного (комерційного) кредиту покупцям;
прискорення інкасації простроченої дебіторської заборгованості;
використання сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості – векселів, факторингу, форфейтинга.
Уповільнення виплат грошових коштів у короткостроковому періоді може бути досягнуто за допомогою таких заходів:
збільшення за згодою постачальників строків надання підприємству товарних кредитів;
заміни придбання довгострокових активів на їх оренду;
реструктуризація отриманих фінансових кредитів шляхом переводу короткострокових кредитів у довгострокові.
Оптимізація руху грошових коштів у короткостроковому періоді за допомогою системи “прискорення-уповільнення” платіжного обороту може створити певні проблеми у довгостроковому періоді.
Для вирішення цієї проблеми необхідно розробити заходи щодо збалансованості грошового потоку у довгостроковому періоді.
Зростання обсягу позитивного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:
залучення стратегічних інвесторів з метою збільшення обсягу власного капіталу;
додаткової емісії акцій;
продажу частини фінансових інструментів інвестування;
продажу (або здачі в оренду) основних засобів, що не використовуються.
Зниження обсягу негативного грошового потоку у довгостроковому періоді може бути досягнуто за рахунок таких заходів:
Скорочення обсягу і складу реальних інвестиційних програм;
Відмови від фінансового інвестування;
Зниження суми постійних витрат підприємства.
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку
Методи оптимізації надлишкового грошового потоку підприємства пов’язані з забезпечення росту його інвестиційної активності.
Для цього можуть бути використані такі заходи:
збільшення розширеного відтворення операційних необоротних активів;
прискорення періоду розробки реальних інвестиційних проектів і початку їх реалізації;
здійснення регіональної диверсифікації операційної діяльності підприємства;
активне формування портфелю фінансових інвестицій;
дострокове погашення довгострокових фінансових кредитів.
Тема 8. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1. Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану.
2. Аналіз ліквідності балансу.
3. Основні показники ліквідності підприємства: коефіцієнти поточної та абсолютної ліквідності, критичної оцінки; чистого оборотного (робочого) капіталу; співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості; індекс ліквідності.
4. Оцінка показників ліквідності.
Мета лекції.
Вив чення основних понять, що характеризують ліквідність підприємства та оволодіння методикою їх аналізу.
1. Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану
Ліквідність – термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.
Ліквідність активів – характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.
З цієї точки зору можна виділити ліквідні і важко ліквідні активи.
До ліквідних активів відносяться оборотні активи підприємства:
- грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення;
- дебіторська заборгованість;
- запаси.
До важко ліквідних активів відносяться необоротні активи підприємства.
Аналіз ліквідності балансу показує, у якій мірі підприємство здатне розплатитися по короткострокових зобов'язаннях поточними активами.
Аналіз ліквідності дозволяє відповісти на питання:
• У якій мірі підприємство може покривати свої поточні борги?
• Який рівень надійності цього покриття?
• Чи можливе додаткове залучення короткострокових зобов'язань без критичного погіршення ліквідності?
Показники ліквідності балансу є обмежуючими чинниками для ефективності. Отже, ріст ефективності діяльності компанії часто відбувається при зниженні загального рівня ліквідності і навпаки. Необхідно контролювати, зіставляти і керувати значеннями цих показників, виходячи з поточних умов і політики розвитку бізнесу.
Аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі даних балансу і може бути проведений шляхом співставлення безпосередньо балансових показників активів і пасивів, а також шляхом розрахунку фінансових коефіцієнтів.
2. Аналіз ліквідності балансу
Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.
Згідно з “Методикою інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій”, активи підприємства залежно від швидкості перетворення їх у грошові кошти поділяються на 4 групи:
1. Найбільш ліквідні активи - А(1).
2. Активи, що швидко реалізуються - А(2).
3. Активи, що повільно реалізуються - А(3).
4. Активи, що важко реалізуються - А(4).
Зобов'язання підприємства (пасиви балансу) залежно від терміну їх сплати поділяються на 4 групи:
1. Найбільш термінові зобов'язання - П(1).
2. Короткострокові пасиви - П(2).
3. Довгострокові та середньострокові пасиви - П(3).
4. Постійні пасиви - П(4).
Активи балансу ліквідні, якщо:
А(1) >= П(1);
А(2) >= П(2);
А(3) >= П(3);
А(4) <= П(4).
3. Основні показники ліквідності підприємства
Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
- коефіцієнта покриття;
- коефіцієнта швидкої ліквідності;
- коефіцієнта абсолютної ліквідності;
- коефіцієнта співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості;
- чистого оборотного капіталу.
Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.
Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань.
Критичне значення коефіцієнту покриття дорівнює 1, значення коефіцієнту покриття у межах 1 - 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.
Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов'язань підприємства.
Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах від 0,2 до 0,35.
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості розраховується як відношення кредиторської заборгованості до дебіторської заборгованості.
Значення коефіцієнта повинно бути менше 1,0.
Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану (що може бути пов'язане з труднощами при реалізації продукції тощо).
Чистий оборотний (робочий) капітал розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов'язаннями.
Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та розширювати подальшу діяльність.
4. Оцінка показників ліквідності
У якості базового можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності. Два інших коефіцієнти використовуються в разі потреби поглиблення аналізу для відображення впливу окремих статей поточних активів.
Зниження значення ліквідності найчастіше говорить про загальне погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними коштами і про необхідність серйозних заходів для керування ними.
Динаміка показників ліквідності говорить про незначне зниження загальної ліквідності при різкому падінні коефіцієнта швидкої ліквідності. Це свідчить про ріст низьколіквідних елементів (запасів) у структурі поточних активів. Усе це говорить про ріст ризикованості діяльності компанії з погляду неповернення боргів і зниження реального рівня платоспроможності. Крім того, необхідно проаналізувати ступінь ліквідності дебіторської заборгованості і запасів, щоб одержати більш реальну картину.
Збільшення власних оборотних коштів може говорити про ріст ліквідності компанії.
Ріст величини власних оборотних коштів разом з тим може викликатися збільшенням обсягів неліквідних запасів або ростом простроченої дебіторської заборгованості, що може негативно позначитися на оборотності.
Зниження величини власних оборотних коштів, крім погіршення ліквідності, може говорити про ріст потреби в коштах.
Для визначення причин зміни величини власних оборотних коштів необхідно провести поглиблений аналіз поточних активів і зобов'язань.
Тема 9. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ (ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА
1. Сутність фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану.
2. Основні показники фінансової стійкості підприємства: відношення довгострокової заборгованості до акціонерного (власного) капіталу; відношення власного капіталу до підсумку балансу, коефіцієнт фінансового лівериджу, коефіцієнт покриття процентів.
3. Оцінка показників фінансової стійкості .
Мета лекції.
Вив чення основних понять, що характеризують фінансову стійкість підприємства та оволодіння методикою їх аналізу.
1. Сутність фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства та її значення для оцінки його фінансового стану.
Фінансова стійкість – характеристика стабільності фінансового стану підприємства, яка забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів.
Фінансова стійкість відбиває рівень ризику діяльності компанії і її залежності від позикового капіталу.
За результатами розрахунків фінансової стійкості можна зробити висновки:
• про інтенсивність використання позикових засобів;
• про ступінь залежності від короткострокових зобов'язань;
• про рівень довгострокової стійкості компанії без позикових засобів.
Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.
2. Основні показники фінансової стійкості підприємства
Аналіз фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
- коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
- коефіцієнта фінансування;
- коефіцієнта фінансового лівериджу;
- коефіцієнта покриття процентів;
- коефіцієнта забезпеченості власними оборотними засобами;
- коефіцієнта маневреності власного капіталу.
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.
Коефіцієнт незалежності характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних активів, його незалежність від позикових джерел.
Чим нижче значення коефіцієнта, тим вище ризик неплатоспроможності. Низьке значення коефіцієнта говорить про можливість дефіциту грошових коштів.
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.
Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.
Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.
Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт покриття процентів - відношення чистого прибутку до виплати процентів і податків до процентних виплат.
Характеризує ступінь захищеності кредиторів від несплати процентів за наданий кредит і демонструє, в скільки разів зароблені підприємством протягом звітного періоду кошти перевищують суму процентів позики.
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами розраховується як відношення величини чистого оборотного (робочого) капіталу до величини оборотних активів підприємства і показує забезпеченість підприємства власними оборотними засобами.
Робочий капітал - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями, тобто він складається з частини оборотних активів, які фінансуються за рахунок власного капіталу і довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована. Коефіцієнт маневреності власного капіталу розраховується як відношення чистого оборотного капіталу до власного капіталу.
3. Оцінка показників фінансової стійкості
Аналіз фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності.
Основним може бути аналіз коефіцієнта фінансової незалежності, інші коефіцієнти дають додатковий матеріал для аналізу.
Про який запас міцності свідчить рівень власного капіталу (коефіцієнт фінансової незалежності) підприємства?
Підприємство характеризується
значним запасом міцності (> 0,5)
незначним запасом міцності (0 < - <= 0,5)
вкрай низьким запасом міцності (<= 0)
Чи має підприємство можливості по залученню додаткових позикових засобів без ризику утрати фінансової стійкості? Як змінилася ситуація на кінець аналізованого періоду?
Аналіз рівня власного капіталу на початок періоду дозволяє виявити:
широкі можливості залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (> 0,5)
обмежені можливості залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (0<--<= 0,5)
відсутність можливостей залучення додаткових позикових засобів без ризику втрати фінансової стійкості (<= 0)
Тема 10. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ (ОБОРТНОСТІ) ПІДПРИЄМСТВА
1. Сутність ділової активності (оборотності) підприємства та її значення для оцінки результатів і ефективності його діяльності.
2. Основні показники ділової активності: коефіцієнт оборотності активів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, коефіцієнт оборотності матеріальних запасів, період інкасації дебіторської заборгованості; період обертання матеріальних запасів; період обертання кредиторської заборгованості, тривалість операційного циклу, тривалість фінансового циклу, коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) та коефіцієнт оборотності власного капіталу.
3. Оцінка показників ділової активності.
4. Використання результатів аналізу для підвищення ефективності діяльності підприємства.
Мета лекції.
Вив чення основних понять, що характеризують ділову активність підприємства та оволодіння методикою їх аналізу.
1. Сутність ділової активності (оборотності) підприємства та її значення для оцінки результатів і ефективності його діяльності.
Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності.
Коефіцієнти оборотності – система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності.
2. Основні показники ділової активності
Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
- коефіцієнта оборотності активів;
- коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;
- коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;
- тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей;
- коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;
- коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);
- періоду обороту чистого робочого капіталу;
- коефіцієнта оборотності власного капіталу.
Коефіцієнт оборотності активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.
Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.
Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.
Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях).
Тривалість фінансового циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.
Період обороту чистого робочого капіталу – розраховується як відношення кількості днів у році до коеефіцієнту оборотності чистого робочого капіталу. Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу дорівнює відношенню чистого доходу від реалізації до розміру чистого робочого капіталу середнього за період.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.
3. Оцінка показників ділової активності.
Ефективність управління підприємством визначається темпами прискорення обертання ресурсів, що повинно знаходити своє відображення у зростанні відповідних показників. Нормативного значення показників не має, але чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим краще. Підвищення обертання ресурсів є, поряд з високою прибутковістю другим важелем підвищення фінансового благополуччя підприємства. Низький рівень коефіцієнтів обертання активів може свідчити про недостатню завантаженість та низьку ефективність експлуатації виробничих потужностей, зростання дебіторської заборгованості та запасів.
Показник оборотності активів показує, скільки разів за період обертається капітал, вкладений в активи підприємства. Ріст даного показника говорить про підвищення ефективності їхнього використання.
Ще одним параметром, що оцінює інтенсивність використання активів є показник періоду обороту в днях, що розраховується як відношення тривалості обраного періоду до оборотності активів за даний період.
Оборотність чистих активів є узагальнюючим показником, що характеризує інтенсивність використання активів. Крім того, цей коефіцієнт використовується в оцінці фінансової діяльності компанії.
Період обороту чистого робочого капіталу - харктеризує час, протягом якого здійснють оборт оборотні кошти підприємства (цикл від оплати сировини і матеріалів, знаходження їх у вигляді виробничих до отримання платежу за реалізовану продукцію).
Від'ємне значення показника говорить про відсутність оборотних коштів, а його розмір характеризує мінімальну суму на поповнення оборотних коштів. Високе значення показує, що ресурси заморожені в оборотних коштах (розміри запасів надмірні, або підприємство відпускає значну частину продукції у кредит). При раціональному управлінні період обороту позитивний але близький до нуля, тобто структура дебіторської і кредиторської заборгованостей збалансована. Близька до нуля від'ємна величина періоду обороту говорить про роботу підприємства на кредитах постачальників і відсутності власних оборотних коштів. Ріст тривалості обороту говорить або про збитковість, або про відтягення коштів. І в тому, і в іншому випадку кредитування не вирішить проблем підприємства
Важливим для оцінки господарської діяльності підприємства є визначення тривалості операційного і фінансового циклу. В цілому немає нормативних значень для тривалості цих циклів, але чим вони коротші, тим краще працює підприємство. Для різних галузей тривалість операційного циклу є різною. Базою для порівняння є різні періоди діяльності одного підприємства і середньогалузеві показники.
4. Використання результатів аналізу для підвищення ефективності діяльності підприємства.
Підвищення ефективності діяльності підприємства здійснюється за рахунок прискорення обертання ресурсів і скорочення періоду їх обороту.
Збільшення числа обертів можливе шляхом скорочення періоду виробництва або скорочення періоду обігу.
Скорочення періоду виробництва потребує вдосконалення технології, модернізації і автоматизації виробництва.
Скорочення періоду обігу потребує більш еефктивного і раціонального використання ресурсів, прискорення документооброту і розрахунків.
Чим швидше обертаються ресурси підприємства, тим менший обсяг їх потрвібен для здійснення операційної діяльності і тим еефктивніше діяльність підприємства.
Тема 11. АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ
1. Сутність рентабельності підприємства та її значення для оцінки результатів його діяльності.
2. Основні показники рентабельності підприємства: рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій, рентабельність продукції, темпи приросту власного капіталу.
3. Використання звіту про фінансові результати для розрахунку і аналізу показників рентабельності.
4. Оцінка показників рентабельності.
Мета лекції.
Вивчення основних понять, що характеризують рентабельність підприємства та оволодіння методикою їх аналізу.
1. Сутність рентабельності підприємства та її значення для оцінки результатів його діяльності.
Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.
Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.
Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.
Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти із таблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів.
Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.
2. Основні показники рентабельності підприємства: рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій, рентабельність продукції, темпи приросту власного капіталу.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
- рентабельність продажів;
- рентабельність активів;
- рентабельність власного капіталу;
- рентабельність інвестицій;
- рентабельність діяльності;
- рентабельність продукції.
Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів пдприємства.
Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.
Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.
Рентабельність інвестицій - розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період.
Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії.
Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.
3. Використання звіту про фінансові результати для розрахунку і аналізу показників рентабельності.
Як ми уже відмічали у 2-й лекції основні форми звітності українського бухгалтерського обліку (Баланс і Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних цілях. Там же ми розглянули питання щодо перетворення балансу в агрегований. Зараз мова йде про використання Звіту про фінансвоі результати.
Необхідність такого перетворення викликана:
частою зміною самих форм звітності у попередні роки і, в силу цього, неможливістю без перетворення здійснювати порівняння різних періодів діяльності підприємства;
незручною для прямого аналізу формою угруповання статей у стандартному Звіті про фінансові результати, у тому числі і в останній його формі;
необхідністю привести його до виду більш близького до міжнародних стандартів;
аналітичними цілями дослідження.
Звіт про фінансові результати доцільно перевести в більш наочний вигляд –таблицю Вертикальний аналіз фінансових результатів. В цій таблиці більш чітко визначаються окремі рівні прибутку підприємства у взаємозвязку із загальновизнаними способами їх визначення. Такими рівнями є валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Наявність таких показників дозволяє використовувати їх для розрахунку фінасових коефіцієнтів без проведення додаткових розрахунків. Окрім того, таблиця Вертикальний аналіз фінансових результатів дозволяє здійснити аналіз структури валового і чистого доходу, а також їх зміни за різні періоди за дпопомогою методів вертикального і горизонтального аналізу.
4. Оцінка показників рентабельності.
Показники даної групи дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів не рентабельності існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі.
Самі по собі всі показники мають не дуже велике значення, але вони можуть бути корисними, щоб порівняти:
• зміну їх у часі;
• фактичні результати з бюджетом (прогнозом);
• бізнес-одиниці між собою.
Рентабельність продажів
Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.
Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції .
Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії - реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.
Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії.
• Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю.
• Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує, якого-небудь єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.
Значення рентабельності продажів для різних галузей, масштабів виробництва і рівня технології можуть сильно розрізнятися, тому більш показовим буде динаміка їх
змін.
Причиною зниження цього коефіцієнта може бути ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Отже, необхідний аналіз собівартості, щоб знайти причини даного зниження.
Іншою причиною цього може бути падіння загального обсягу продажів. Це зв'язано з ростом витрат на одиницю продукції. Отже, потрібно провести аналіз ринку, щоб з'ясувати вплив маркетингових факторів.