Київський інститут інвестиційного менеджменту пономаренко Є. Д. Фінансовий аналіз
| Вид материала | Конспект |
- Київський інститут інвестиційного менеджменту фінансовий аналіз, 396.67kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту, 2659.68kb.
- Міністество освіти та науки україни київський інститут інвестиційного менеджменту кафедра, 145.96kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки спеціалістів з економіки підприємства дисципліна, 201.31kb.
- Київський інститут інвестиційного менеджменту методичні вказівки з вивчення дисципліни, 194.9kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 83.28kb.
- Назва модуля: Проектний аналіз Код модуля: епі 6042 С01, 19.6kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна, 138.55kb.
- Київський інститут економіки, менеджменту, банківської І страхової справи Кафедра менеджменту, 245.5kb.
- Програма вивчення дисципліни фінансовий аналіз (для спеціальності "Облік І аудит", 276.81kb.
Тема 6. АНАЛІЗ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1. Значення й методи аналізу капіталу підприємства.
2. Аналіз структури капіталу підприємства. Аналіз динаміки капіталу підприємства.
3. Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан використання капіталу підприємства.
4. Основні напрямки поліпшення використання капіталу підприємства та оптимізації джерел його формування.
Мета лекції.
Вивчення складу капіталу підприємства та методики його аналізу.
1. Значення й методи аналізу капіталу підприємства.
Капітал – загальна вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формі, які авансовані у формування активів підприємства. У бухгалтерському обліку відображається у пасиві балансу.
Капітал складається із власного капіталу і зобов’язань. Зобов’язання, у свою чергу, поділяються на довгострокові і короткострокові (поточні).
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Довгострокові зобов'язання – всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями.
Поточні зобов'язання – зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
- довгострокові;
- поточні;
- забезпечення;
- непередбачені зобов'язання.
- доходи майбутніх періодів.
До довгострокових зобов'язань належать:
- довгострокові кредити банків;
- інші довгострокові фінансові зобов'язання;
- відстрочені податкові зобов'язання;
- інші довгострокові зобов'язання.
Поточні зобов'язання включають:
- короткострокові кредити банків;
- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;
- короткострокові векселі видані;
- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
- поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;
- інші поточні зобов'язання.
Інформаційними джерелами для аналізу капіталу підприємства є баланс підприємства, ф.1, а також примітки до фінансової звітності, ф.5. При аналізі відкритих акціонерних товариств можна також використовувати примітки до фінансової звітності, яка подається до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку згідно з Положенням про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій.
Аналіз капіталу підприємства здійснюється на основі агрегованого балансу підприємства та Структури і динаміки короткостроковизх зобовязань.
Аналіз капіталу підприємства передбачає проведення аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових капіталу і джерел його формування.
Основними методами аналізу капіталу є вертикальний і горизонтальний методи, які застосовуються до аналізу балансу, а також метод фінансових коефіцієнтів.
Основні питання, які необхідно з’ясувати при аналізі капіталу підприємства:
1. Загальна оцінка структури капіталу.
2. Аналіз складу і динаміки позикових коштів.
3. Аналіз джерел капіталу підприємства.
4. Аналіз основних коефіцієнтів, що характеризують стан капіталу підприємства.
2. Аналіз структури капіталу підприємства. Аналіз динаміки капіталу підприємства.
Структура пасивів балансу
При аналізі джерел формування майна підприємства повинні бути розглянуті абсолютні і відносні зміни у власних і позикових коштах підприємства.
При цьому необхідно визначити:
Які кошти (власні чи позикові) є основним джерелом формування сукупних активів підприємства ?
Як змінюється власний капітал (фактичний, за мінусом збитків і заборгованості засновників) і його частка у балансі підприємства за період, що аналізується?
1) Збільшення сприяє росту фінансової стійкості підприємства.
2) Зниження сприяє зниженню фінансової стійкості підприємства.
Як змінилася частка позикових засобів у сукупних джерелах утворення активів, про що це свідчить?
збільшилася, що може свідчити про посилення фінансової нестійкості підприємства і підвищенні ступеня його фінансових ризиків.
зменшилася, що може свідчити про підвищення фінансової незалежності підприємства.
не змінилася.
Про що може свідчити скорочення (збільшення) величини резервів, фондів і прибутку підприємства?
У цілому, збільшення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може бути результатом ефективної роботи підприємства.
У цілому, скорочення резервів, фондів і нерозподіленого прибутку може свідчити про падіння ділової активності підприємства.
Як за аналізований період змінилася структура власного капіталу, на які складові припадала найбільша питома вага?
Які зобов'язання переважають у структурі позикового капіталу (довгострокові чи короткострокові) ? Як змінилися довгострокові зобов'язання за аналізований період?
Аналіз структури фінансових зобов'язань дає відповідь на питання чи підвищився знизився ризик втрати фінансової стійкості підприємства.
Перевага короткострокових джерел у структурі позикових засобів є негативним фактом, що характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості.
Перевага довгострокових джерел у структурі позикових засобів є позитивним фактом, що характеризує поліпшення структури балансу і зменшення ризику утрати фінансової стійкості.
Які зобов'язання переважають у структурі комерційної кредиторської заборгованості на початок і на кінець аналізованого періоду?
Як змінилися за аналізований період короткострокові зобов'язання перед бюджетом, перед постачальниками і підрядниками, з оплати праці, зі страхування, з векселів виданих, із внутрішніх розрахунків, з одержаних авансів?
Збільшення суми отриманих авансів може бути позитивним моментом.
Зменшення суми отриманих авансів може бути негативним моментом.
Які види короткострокової заборгованості в аналізованому періоді характеризуються найбільшими темпами росту?
Негативним моментом є висока частка заборгованості (більш 60 %) перед бюджетом, оскільки затримки відповідних платежів викликають нарахування пенею, процентні ставки по який досить високі. Крім того, підвищується імовірність банекрутства. Негативним моментом є висока частка (більш 60%) заборгованості перед позабюджетними фондами.
3. Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан використання капіталу підприємства.
Для аналізу капіталу підприємства можуть застосовуватися фінансові коефіцієнти, які належать до таких груп коефіцієнтів:
фінансової стійкості:
- коефіцієнта фінансової незалежності (автономії);
- коефіцієнта концентрації позикового капіталу;
- коефіцієнта фінансування;
- коефіцієнта фінансового лівериджу.
ділової активності (оборотності):
- коефіцєнта оборотності власного капіталу;
рентабельності:
- коефіцієнта рентабельності власного капіталу.
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) розраховується як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власного капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів повинна бути не меншою 50%, тобто коефіцієнт незалежності >= 0,5.
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу - розраховується як відношення позикового капіталу підприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому позикового капіталу в загальній сумі засобів, авансованих у його діяльність.
Коефіцієнт фінансування розраховується як співвідношення залучених та власних засобів і характеризує залежність підприємства від залучених засобів.
Коефіцієнт фінансування повинен бути меншим 1,0.
Коефіцієнт фінансового лівериджу розраховується як співвідношення довгострокового позикового капіталу і власного капіталу.
Показник фінансового лівериджу характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань.
Коефіцієнт відношення основних засобів до власних коштів.
Характеризує наскільки основні засоби забезпечені власними джерелами фінансування.
Коефіцієнт структури позикового капіталу – розраховується як віднощення короткострокових зобов’язань до всього позикового капіталу.
Характеризує частку короткострокових зобов’язань у струкутрі позикового капіталу.
Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.
Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.
4. Основні напрямки поліпшення використання капіталу підприємства та оптимізації джерел його формування.
Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахнок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.
Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення еефктивності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.
Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.
Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.
Підприємство повинне відслідковувати середньозважену вартість капталу (середньозавжена вартість капіталу ввизначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіатлу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над сердньозваженою вартістю капіталу.
Тема 7. АНАЛІЗ ВХІДНИХ І ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ
1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства.
2. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика і аналіз. Аналіз грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.
3. Звіт про рух грошових коштів. Прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошових коштів.
4. Поняття чистого грошового потоку. Розрахунок чистого грошового потоку від різних видів діяльності.
5. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.
6. Ліквідний грошовий потік. Розрахунок ліквідного грошового потоку.
7. Принципи управління грошовими потоками. Прогнозування надходження та вибуття грошових коштів. Розрахунок коефіцієнтів інкасації. Дефіцит і надлишок грошових коштів.
8. Шляхи поліпшення управління грошовими потоками.
Мета лекції.
Вивчення грошових потоків підприємства та оволодіння методикою їх аналізу.
1. Поняття грошового потоку та його значення для фінансової діяльності підприємства.
Існує три найбільш важливих фінансових показники діяльності підприємства:
- виручка від реалізації;
- прибуток;
- потік грошових коштів.
Сукупність цих трьох показників і тенденцій їх зміни характеризує ефективність роботи підприємства і його головні проблеми.
Основні відмінності цих понять.
Виручка – звітний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за певний період, який враховує як грошові так і не грошові форми доходу.
Прибуток – різниця між звітними доходами від реалізації товарів, робіт, послуг і нарахованими витратами на реалізовану продукцію.
Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів в процесі здійснення господарської діяльності підприємства.
Різниця між сумою отриманого прибутку і величиною грошових коштів:
- прибуток відображає облікові грошові і не грошові доходи протягом певного часу, що не співпадає з реальним надходженням грошових коштів;
- прибуток визнається після здійснення продажу, а не після надходження грошових коштів;
- при розрахунку прибутку витрати на виробництво продукції визнаються після її реалізації, а не в момент їх оплати;
- грошовий потік враховує рух грошових коштів, які не враховуються при розрахунку прибутку: амортизацію, капітальні витрати, податки, штрафи, боргові виплати і чисту суму боргу, позикові і авансовані кошти.
В умовах інфляції і неплатежів управління грошовими потоками є однією з найбільш важливих задач підприємства.
Слід чітко розуміти, що прибуток за звітний період і грошові кошти, отримані підприємством протягом періоду не одне і те ж. Наявність прибутку не завжди означає наявність у підприємства вільних грошових коштів, доступних для використання.
Основні поняття, що характеризують рух грошових коштів.
Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.
Грошовий потік підприємства це сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових коштів, які генеруються його господарською діяльністю.
Управління грошовими потоками включає:
- облік руху грошових коштів;
- аналіз потоків грошових коштів;
- складання бюджету грошових коштів.
Управління грошовими потоками важливо для підприємства з точки зору необхідності:
- управління оборотним капіталом (оцінки короткострокової потреби в готівкових коштах і управлінні запасами);
- планування часових параметрів капітальних витрат;
- управління капітальними потребами (фінансування їх за рахунок власних коштів або кредитів банків);
- управління затратами і їх оптимізація з точки зору більш раціонального розподілу ресурсів підприємства в процесі виробництва;
- управління економічним ростом.
Основне завдання аналізу грошових потоків полягає в з’ясуванні причин нестачі (надлишку) грошових коштів, визначенні джерел їх надходжень і напрямків використання.
Для визначення грошових потоків використовують прямий і непрямий методи.
Основним документом для аналізу грошових потоків є Звіт про рух грошових коштів (ф.3).
Значення ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступним:
- грошові потоки обслуговують здійснення господарської діяльності підприємства у всіх її аспектах;
- ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу підприємства в процесі його стратегічного розвитку;
- раціональне формування грошових потоків сприяє підвищенню ритмічності здійснення операційного процесу управління;
- ефективне управління грошовими потоками дозволяє скоротити потреби підприємства в позиковому капіталі;
- управління грошовими потоками є важливим фінансовим важелем забезпечення прискорення обороту капіталу підприємства;
- ефективне управління грошовими потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства;
- активні форми управління грошовими потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, який генерується безпосередньо його грошовими активами.
2. Класифікація грошових потоків підприємства та їх характеристика і аналіз. Аналіз грошових коштів від основної, інвестиційної і фінансової діяльності.
При аналізі потоки грошових коштів розглядаються по трьом видам діяльності: операційна (основна), інвестиційна і фінансова,
Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.
Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Розрізняють також надходження грошових коштів до підприємства – “притоки”, і вибуття грошових коштів – “відтоки” по кожному з 3-х видів діяльності.
Потоки грошових коштів по операційній діяльності
“притоки” “відтоки”
| Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг |  |  | | Оплата рахунків постачальників і підрядників |
| Аванси, отримані від покупців | | | Виплата заробітної плати | |
| Погашення дебіторської заборгованості | | | Відрахування до бюджету та позабюджетних фондів | |
| Надходження від погашення бартеру | | | Оплата процентів за кредит |
Оскільки операційна діяльність підприємства є головним джерелом прибутку, то вона повинна бути і головним джерелом грошових коштів.
Потоки грошових коштів по інвестиційній діяльності
“притоки” “відтоки”
| Виручка від реалізації основних засобів і нематеріальних активів | | | | Придбання основних засобів і нематеріальних активів |
| Дивіденди, проценти від довгострокових капітальних вкладень | | | Капітальні вкладення | |
| Повернення інших фінансових вкладень | | | Довгострокові фінансові вкладення |
Оскільки при нормальному ході справи підприємство прагне до розширення і модернізації існуючих виробничих потужностей, то інвестиційна діяльність в цілому приводить до відтоку грошових коштів.
Потоки грошових коштів по фінансовій діяльності
“притоки” “відтоки”
| Короткострокові кредити і позики | | | | Повернення короткострокових кредитів і позик |
| Довгострокові кредити і позики | | | Повернення довгострокових кредитів і позик | |
| Надходження від емісії акцій | | | Виплата дивідендів | |
| | | | Погашення векселів |
Фінансова діяльність покликана збільшувати грошові кошти в розпорядженні підприємства для фінансового забезпечення операційної і інвестиційної діяльності.
3. Звіт про рух грошових коштів. Прямий і непрямий методи складання звіту про рух грошових коштів.
Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах (далі - грошові кошти) за звітний період.
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Порядок складання звіту про рух грошових коштів регламентується національним стандартом бухгалтерського обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів”.
Двома головними методами розрахунку величини грошового потоку є прямий і непрямий. НСБУ № 4 рекомендовано застосовувати при складанні звіту про рух грошових коштів непрямий метод. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS 7) передбачають можливість складання звіту про рух грошових коштів з застосуванням прямого і непрямого методів.
Прямий метод заснований на аналізі руху грошових коштів на рахунках підприємства.
Основні особливості прямого методу:
він дозволяє показати основні джерела притоку та напрямки відтоку грошових коштів;
дає можливість робить оперативні висновки відносно достатності коштів для платежів по поточним зобов’язанням;
визначає взаємозв’язок між реалізацією і грошовою виручкою за звітний період
Непрямий метод заснований на аналізі статей балансу і звіту про фінансові результати.
Основні особливості прямого методу:
він дозволяє показати взаємозв’язок між різними видами діяльності підприємства.
встановлює взаємозв’язок між чистим прибутком і змінами в активах підприємства за звітний період.
Обидва методи розрахунку величини грошового потоку використовуються як для цілей оперативного управління, так і для з’ясування тенденцій розвитку підприємства. В оперативному управлінні прямий метод може використовуватися для контролю за процесом формування прибутку і висновків щодо достатності коштів для платежів по поточним зобов’язанням. Недоліком цього методу є те, що він не розкриває взаємозв’язку отриманого фінансового результату і змін абсолютного розміру грошових коштів підприємства.
В довгостроковій перспективі прямий метод розрахунку величини грошового потоку дає можливість оцінить ліквідність підприємства, оскільки детально розкриває рух грошових коштів на рахунках, а також показує рівень покриття інвестиційних і фінансових потреб підприємства наявними у нього грошовими ресурсами.
Перевагами непрямого методу при використанні в оперативному управлінні є те, що він дозволяє визначити відповідність між фінансовим результатом і власними оборотними коштами. В довгостроковій перспективі непрямий метод дозволяє виявити найбільш проблемні “місця накопичення” заморожених грошових коштів і дозволяє знайти вихід із цієї ситуації.
При непрямому методі побудови звіту про рух грошових коштів застосовуються наступні підходи:
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:
- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
- наведені в негрошових статтях;
- наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей.
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції".
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання" ("Короткострокові кредити банків" і "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями", "Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками" тощо).
Приклад розрахунку звіту про рух грошових коштів прямим і непрямим методом наведені в таб. 7.1 і 7.2. Ці таблиці максимально наближені до виду. запропонованого НСБУ № 4, але не співпадають з ним.
4. Поняття чистого грошового потоку. Розрахунок чистого грошового потоку від різних видів діяльності.
Чистий грошовий потік визначається як різниця між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженнями і видатками) в окремий період часу.
Чистий грошовий потік є важливим показником фінансової діяльності підприємства, який в значній мірі визначає фінансову стійкість і темпи росту ринкової вартості підприємства. Розрахунок чистого грошового потоку проводиться по підприємству в цілому, окремим його структурним підрозділам (центрам відповідальності), різним видам господарської діяльності чи окремим господарським операціям.
Таб.7.1
Звіт про рух грошових коштів (прямий метод)
| | Найменування операцій на рахунках | 30 | 31 | 33 | Всього | ||
| | | | | | | | |
| | Рух коштів у результаті операційної діяльності | ||||||
| | Надходження | Надходження від реалізації товарів, робіт, послуг | | | | | |
| | | Аванси отримані від покупців | | | | | |
| | | Розрахунки з підзвітним особами | | | | | |
| | | Інші надходження | | | | | |
| | Видаток | Оплата за сировину і матеріали | | | | | |
| | | Заробітна плата | | | | | |
| | | Відрахування до бюджету та позабюджетних фондів | | | | | |
| | | Інші видатки | | | | | |
| | Чистий рух коштів від операційної діяльності | | | | | ||
| | | ||||||
| | Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності | ||||||
| | Надходження | Реалізація фінансових інвестицій | | | | | |
| | | Реалізація необоротних активів | | | | | |
| | | Реалізація майнових комплексів | | | | | |
| | | Отримані відсотки | | | | | |
| | | Отримані дивіденди | | | | | |
| | | Інші надходження | | | | | |
| | Видаток | Придбання фінансових інвестиції | | | | | |
| | | Придбання необоротних активів | | | | | |
| | | Придбання майнових комплексів | | | | | |
| | | Інші платежі | | | | | |
| | Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності | | | | | ||
| | | ||||||
| | Рух коштів у результаті фінансової діяльності | ||||||
| | Надходження | Надходження власного капіталу | | | | | |
| | | Отримані позики | | | | | |
| | | Інші надходження | | | | | |
| | | | | | | | |
| | Видаток | Погашення позик | | | | | |
| | | Сплачені дивіденди | | | | | |
| | | Інші платежі | | | | | |
| | Чистий рух коштів від фінансової діяльності | | | | | ||
| | | ||||||
| | Чистий рух коштів за звітний період | | | | | ||
| | | | | | |||
| | Залишок коштів на початок періоду | | | | | ||
| | | | | | |||
| | Залишок коштів на кінець періоду | | | | | ||
Таб.7.2
Звіт про рух грошових коштів (непрямий метод)
| | Рух коштів у результаті операційної діяльності | |||
| | Надходження | Прибуток (збиток) | | |
| | Коригування на: | | | |
| | амортизацію необоротних активів | | ||
| | збільшення (зменшення) забезпечень | | ||
| | збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць | | ||
| | витрати на сплату відсотків | | ||
| | Зменшення (збільшення): | | | |
| | оборотних активів | | ||
| | витрат майбутніх періодів | | ||
| | Збільшення (зменшення): | | | |
| | поточних зобов’язань | | ||
| | доходів майбутніх періодів | | ||
| | Грошові кошти від операційної діяльності | | ||
| | Видаток | | | |
| | Сплачені: | відсотки | | |
| | податок на прибуток | | ||
| | Чистий рух коштів від операційної діяльності | | ||
| | | |||
| | Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності | |||
| | Надходження | Реалізація фінансових інвестицій | | |
| | | Реалізація необоротних активів | | |
| | | Реалізація майнових комплексів | | |
| | | Отримані відсотки | | |
| | | Отримані дивіденди | | |
| | | Інші надходження | | |
| | Видаток | Придбання фінансових інвестиції | | |
| | | Придбання необоротних активів | | |
| | | Придбання майнових комплексів | | |
| | | Інші платежі | | |
| | Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності | | ||
| | | |||
| | Рух коштів у результаті фінансової діяльності | |||
| | Надходження | Надходження власного капіталу | | |
| | | Отримані позики | | |
| | | Інші надходження | | |
| | Видаток | Погашення позик | | |
| | | Сплачені дивіденди | | |
| | | Інші платежі | | |
| | Чистий рух коштів від фінансової діяльності | | ||
| | | |||
| | Чистий рух коштів за звітний період | | ||
| | | |||
| | Залишок коштів на початок періоду | | ||
| | | |||
| | Залишок коштів на кінець періоду | | ||
5. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.
Для фінансового аналізу можуть бути використані коефіцієнти, які розраховуються на основі звіту про рух грошових коштів:
1. Коефіцієнти платоспроможності і ліквідності:
- коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності;
- коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках;
- коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів;
2. Коефіцієнти, що показують здатність компанії продовжувати свою діяльність у майбутньому:
- коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до капітальних витрат;
- коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу;
- коефіцієнт достатності грошового потоку.
Коефіцієнт руху грошових коштів в результаті операційної діяльності-розраховується як відношення чистого грошового потоку від операційної діяльності до поточних зобов’язань.
Даний коефіцієнт показує здатність підприємства генерувати ресурси в процесі своєї операційної діяльності для виконання поточних зобов’язань. Базою для оцінки цього показника є його порівняння з показниками аналогічних компаній, що належать до тієї ж галузі економіки.
Коефіцієнт грошового покриття виплат по відсотках розраховується як сума величини чистого грошового потоку від операційної діяльності , сплачених відсотків та сплачених податків до суми сплачених відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.
Даний коефіцієнт показує, чи достатньо грошових коштів генерує підприємство в процесі своєї операційної діяльності для виплати відсотків по довгострокових та короткострокових зобов’язаннях.
Коефіцієнт грошового покриття короткострокових боргів розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності, зменшена на суму дивідендів до суми короткострокових зобов’язань.
Даний коефіцієнт оцінює здатність підприємства погашати свої короткострокові зобов’язання.
Коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до капітальних витрат розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до суми капітальних витрат.
Даний коефіцієнт показує здатність підприємства погашати свої зобов’язання після здійснення капіталовкладень за рахунок внутрішніх джерел.
Коефіцієнт відношення грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми боргу розраховується як відношення величини чистого грошового потоку від операційної діяльності до загальної суми зобов’язань.
Даний коефіцієнт показує здатність підприємства погашати свої зобов’язання за умови використання всієї суми чистих надходжень грошових коштів на погашення зобов’язань.