Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материала

Документы

Содержание Німецька класична філософія Опис навчальної дисципліни «Німецька класична філософія» Рік підготовки Практичні, семінарські Самостійна робота Мета та завдання навчальної дисципліни Тема 2. Філософія І. Канта. Тема 3. Основні положення критичної філософії І. Канта. Тема 4. Трансцендентальна естетика І. Канта. Про апріорні принципи чуттєвості. Тема 5. Трансцендентальна логіка як аналітика. Тема 6. Трансцендентальна логіка як діалектика. Тема 7. Система суб’єктивного ідеалізму Й. Фіхте. Змістовий модуль 2. Філософські системи Ф. Шеллінга, Ґ. Геґеля, Л. Фойєрбаха, К. Маркса та Ф. Енґельса. Тема 2. Філософія Ф. Шеллінга як вчення про дух. Тема 3. Система абсолютного ідеалізму Ґ. Геґеля. “Феноменологія духу” як теорія пізнання. Тема 4. “Наука логіки” Ґ. Геґеля як теорія мислення. Тема 5. Філософія Л. Фойєрбаха. Тема 6. Філософія К. Маркса та Ф. Енґельса. 4. Структура навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Система “критичної” філософії І. Канта ... Полное содержание

Подобный материал:

• Робоча програма навчальної дисципліни інженерна психологія І ергономіка (шифр І назва, 248kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни експериментальна психологія (шифр І назва навчальної, 393.52kb.
• Програма навчальної дисципліни філософія сталого розвитку людства (шифр І назва навчальної, 348.68kb.
• Програма навчальної дисципліни екологічна культура (шифр І назва навчальної дисципліни), 331.71kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни основи інформати ки та обчислювальна техніка, 104.32kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни соціальна психологія (шифр І назва навчальної, 1376.65kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни рекреаційна географія (шифр І назва навчальної, 272.66kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни організаційна динаміка (шифр І назва навчальної, 370.85kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни соціологія громадської думки (шифр І назва навчальної, 618.65kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни основи паблік рилейшнз (шифр І назва навчальної, 469.96kb.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20 __ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія 0301 – філософія

шифр галузі 0203

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності філософія 6.020301

(шифр і назва спеціальності)

Спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення філософський факультет___

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


Львів - 2010


Німецька класична філософія

(назва дисципліни)

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.020301 - Філософія

2010 рік. - 19 с.


Розробник: професор, доктор філософських наук Лисий В.П.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 15 від. “17”травня 2010 р.


Завідувач кафедрою філософії


___________________ ( Карась А.Ф. )

(підпис) (прізвище та ініціали)

“18”травня 2010 р.


Схвалено методичною комісією напряму 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № 125/7 від. “15”вересня 2010 р.


“16”вересня 2010 р. Голова _______________ ( Мельник В.П. )

(підпис) (прізвище та ініціали


Ó Василь Лисий, 2010

Ó Львівський національний

університет ім. І. Франка, 2010

1. Опис навчальної дисципліни

«Німецька класична філософія»

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 4	Галузь знань 0203 – гуманітарні (шифр, назва)	Нормативна
Модулів – 2	Напрям 0301 – філософія (шифр, назва)	Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування) філософія 6.020301	2010-й
Курсова робота		Семестр
Загальна кількість годин - 142		6-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 4 самостійної роботи студента - 6	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр філософії	34 год.
		Практичні, семінарські
		34 год.
		Лабораторні
		Самостійна робота
		76 год.
		ІНДЗ:
		Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: 2:3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни
   

Мета:

Ознайомити студентів із періодом німецької класичної філософії та з системами знання її основних представників (І. Кант, Й. Фіхте, Ф. Шеллінг, Ґ. Геґель, Л. Фойєрбах, К. Маркс, Ф. Енґельс). Окреслити основні риси філософії зазначеного періоду. Сформувати цілісне уявлення про етапи становлення та проблематику класичної німецької філософії. Скласти уявлення про діалектику як міждисциплінарне дослідження, в якому поєднуються знання з усіх галузей філософії, гуманітарних наук.


Завдання:

Забезпечити ґрунтовне опанування студентами духовної спадщини представників німецької класичної філософії другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Спонукати студентів до опрацювання першоджерел як зарубіжної так і вітчизняної монографічної літератури, що сприятиме формуванню власних поглядів на зазначений період у розвитку філософії.

Ознайомити студентів із головними філософськими проблемами у галузі діалектики. Проаналізувати основи та особливості діалектичного методу в контексті філософських систем представників німецької класичної філософії.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

Знати:

Основні періоди розвитку класичної німецької філософії, термінологічний матеріал, основні напрямки філософських пошуків її представників. Визначення фундаментальних філософських категорій зі сфер онтології, гносеології, логіки, науки, соціальної філософії, історії філософії, філософії культури, етики, естетики, техніки, релігієзнавства. Добре орієнтуватися в першоджерелах та основній сучасній філософській літературі.


Вміти:

Систематизувати та порівнювати основні філософські системи періоду німецької класичної філософії. Розкривати фундаментальні особливості філософського та діалектичного методу, які використовуються у філософських системах представників зазначеного періоду. Використовувати діалектику як метод дослідження не лише стосовно самої філософії, а й спеціальних галузей науки про природу, суспільство, духовне життя та людину.

Синтезувати набуті знання із фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття. Чітко, послідовно і несуперечливо формувати свої думки, переконливо робити висновки. Обґрунтовувати засобами логіки та конкретним матеріалом освоюваної спеціальності розв'язання практичних завдань. Застосовувати набуті знання при аналізі реалій сучасного суспільного буття; формувати власну позицію щодо актуальних проблем сьогодення.

3. Програма навчальної дисципліни
   

Змістовий модуль 1. Система “критичної” філософії І. Канта

та суб’єктивний ідеалізм Й. Фіхте.


Тема 1. Історичні передумови формування класичної німецької філософії.

Періодизація філософії доби Нового часу. Визначальні риси класичної німецької філософії. Природничонаукові відкриття та їх вплив на становлення німецької філософії. Теоретичні джерела виникнення класичної німецької філософії.

Тема 2. Філософія І. Канта.

Періодизація творчості І. Канта. Основні ідеї “докритичного” періоду філософії І. Канта. Натурфілософські гіпотези, висунуті мислителем (космологічна та космогонічна). Вчення про основу та її види. Поняття “негативних величин”. Дослідження біологічних форм руху. Перехід до “критичного” періоду філософії.

Тема 3. Основні положення критичної філософії І. Канта.

“Критицизм” вчення І. Канта. “Коперніканський переворот”, здійснений філософом. Відмінності між чистим та емпіричним пізнанням. Поняття апріорного та апостеріорного знання. Аналітичні й синтетичні судження. Синтетичні апріорні судження. Завдання чистого розуму.

Тема 4. Трансцендентальна естетика І. Канта. Про апріорні принципи чуттєвості.

Визначення трансцендентальної естетики. Поняття трансцендентного. Суб’єкт-об’єктне відношення. Матерія і форма. Споглядання, чуттєвість, мислення та їх співвідношення. Чисте споглядання. Простір та час як форми чистого чуттєвого споглядання (їх метафізичне та трансцендентальне трактування).

Тема 5. Трансцендентальна логіка як аналітика.

Співвідношення традиційної і трансцендентальної логіки. Вчення про категорії. Категорії і судження. Трансцендентальна та метафізична дедукція категорій. Апріоризм І. Канта. Структура знання. Поняття апперцепції. Трансцендентальна єдність апперцепції та її структура. Роль уяви у гносеології І. Канта. Система основоположень чистого розсудку та їх принципи.

Тема 6. Трансцендентальна логіка як діалектика.

Співвідношення розуму і розсудку. Досвід у філософії І. Канта. Поняття амфіболії. Ідеї та їх функції у пізнанні. Розрізнення поняття та ідеї. Діалектика І. Канта та її призначення. Антиномії чистого розуму. Поняття речі-в-собі.

Тема 7. Система суб’єктивного ідеалізму Й. Фіхте.

Зміст поняття досвіду. Основне завдання філософії. Матеріалізм і трансцендентальний ідеалізм. Філософія як науковчення. Принципи побудови наукового знання. Діалектика в системі Й. Фіхте. Співвідношення методу і системи. Найзагальніші категорії та основоположення, запропоновані мислителем. Співпадіння теорії пізнання і теорії діяльності. Теорія інтелектуального споглядання.


Змістовий модуль 2. Філософські системи Ф. Шеллінга, Ґ. Геґеля, Л. Фойєрбаха, К. Маркса та Ф. Енґельса.

Тема 1. Філософія Ф. Шеллінга як вчення про природу. Натурфілософія.

Тотожність суб’єкта та об’єкта (мислення і буття) у системі мислителя. Філософія тотожності. Три ступеня самоздійснення природи. Різниця між натурфілософією і трансцендентальною філософією. Предмет і завдання натурфілософії. Динамічний метод та його суть. Принцип двоїстості.

Тема 2. Філософія Ф. Шеллінга як вчення про дух.

Предмет трансцендентальної філософії та “орган філософствування”. Інтелектуальне споглядання. Принцип історизму. Епохи самосвідомості. Форми діяльності “Я”. Метод потенціювання. Теософія та філософія міфології.

Тема 3. Система абсолютного ідеалізму Ґ. Геґеля. “Феноменологія духу” як теорія пізнання.

Принцип тотожності мислення і буття, суб’єкта та об’єкта. Принцип історизму. Закон духовної діяльності. Шари людської діяльності. Ступені розвитку свідомості. Розуміння істини як процесу. Діалектика як метод. Принцип негативності. Відмінність між логікою і теорією пізнання.

Тема 4. “Наука логіки” Ґ. Геґеля як теорія мислення.

Предмет і завдання “Науки логіки”. Абсолютна ідея. Структура філософської системи Ґ. Геґеля. Діалектичний метод та його суть. Основні принципи побудови “Науки логіки”. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття.

Тема 5. Філософія Л. Фойєрбаха.

Предмет і завдання “нової філософії” (“філософії майбутнього”). Принцип антропологічного матеріалізму. Специфіка діалектичного методу. Любов та її місце у системі мислителя. Принцип тотожності мислення і буття. Істинна (антропологічна) та хибна (богословська) сутність релігії. Сенсуалістична спрямованість філософії Л. Фойєрбаха.

Тема 6. Філософія К. Маркса та Ф. Енґельса.

Дві сторони основного питання філософії. Категорія практики. Пояснювальна і перетворювальна функції філософії. Зміст та основні принципи теорії пізнання. Категорія істини. Об'єктивна і суб’єктивна діалектика. Принцип матеріалізму в суспільно-історичному процесі. Вчення про суспільно-економічну формацію. Типи формацій.


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	Денна форма						Заочна форма
	Усього	у тому числі					Усього	у тому числі
		л	п	лаб	інд	ср		л	п	лаб	інд	ср
	2	8	8
Змістовий модуль 1. Система “критичної” філософії І. Канта та суб’єктивний ідеалізм Й. Фіхте.
Тема 1. Історичні передумови формування класичної німецької філософії.		2	2
Тема 2. Філософія І. Канта.		2	2
Тема 3. Основні положення критичної філософії І. Канта.		2	2
Тема 4. Трансцендентальна естетика І. Канта. Про апріорні принципи чуттєвості.		2	2
Тема 5. Трансцендентальна логіка як аналітика.		2	2
Тема 6. Трансцендентальна логіка як діалектика.		2	2
Тема 7. Система суб’єктивного ідеалізму Й. Фіхте.		4	4
Разом – зм. модуль І		16	16			35
Змістовий модуль 2. Філософські системи Ф. Шеллінга, Ґ. Геґеля, Л. Фойєрбаха, К. Маркса та Ф. Енґельса.
Тема 1. Філософія Ф. Шеллінга як вчення про природу. Натурфілософія.		2	2
Тема 2. Філософія Ф. Шеллінга як вчення про дух.		2	2
Тема 3. Система абсолютного ідеалізму Ґ. Геґеля. “Феноменологія духу як теорія пізнання”.		2	2
Тема 4. “Наука логіки” Ґ. Геґеля як теорія мислення.		6	6
Тема 5. Філософія Л. Фойєрбаха.		2	2
Тема 6. Філософія К. Маркса та Ф. Енґельса.		2	2
Разом – зм. модуль ІІ		16	16			41
Усього годин	142	34	34			76

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Система “критичної” філософії І. Канта. Основні положення “докритичної” і “критичної філософії”.	8
	Система суб’єктивного ідеалізму Й. Фіхте.	4
	Система об’єктивного ідеалізму Ф. Шеллінга.	4
	Система абсолютного ідеалізму Ґ. Геґеля.	10
	Антропологічний матеріалізм Л. Фойєрбаха.	4
	Діалектико-матеріалістична філософія К. Маркса.	4
Разом		34

7. Самостійна робота
   

Загальна кількість годин на самостійну роботу складає 76 години. З них на підготовку до практичних занять відведено 30 годин. На підготовку до проведення 1 і 2 змістовного модуля 20 годин. На опрацювання додаткової літератури виділяється 26 години. Пропонована література додається.

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963. – Т.1. – С. 117-262.	2
2	Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973. – С. 3-54.	2
3	Фихте И.Г. Ясное, как солнце сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993. – Т.1. – С. 563-668.	2
4	Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Шеллинга // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1. – С.192-241.	2
5	Шеллинг Ф.В.Й. Введение в философию мифологии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т. 1. – С.160-374.	4
6	Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 241-261.	2
7	Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 1. – С. 53-96.	4
8	Розенталь М.М. Диалектика “Капитала” К. Маркса. – М., 1967.	4
9	Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.	4
	Разом	26

8. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
   
   • Розкрийте зміст основних категорій трансцендентальної логіки І. Канта.
     
   • Розкрийте зміст та основні функції ідеї у пізнанні І. Канта.
     
   • Розкрийте зміст переходу від буття до сутності у у “Науці логіки” Ґ. Геґеля.
     
   • Порівняйте категоріальний апарат Аристотеля та І. Канта.
     
   • Розкрийте особливості філософії історії Й. Фіхте.
     
   • Прослідкуйте еволюцію принципу тотожності мислення і буття в історії філософії.
     
   • Розкрийте зміст ідеї комунізму та поняття відчуження у філософії К. Маркса.
     
   • Порівняйте вчення Ф. Шеллінга та А. Шопенгауера.
     
   • Поясніть, у чому полягає критика геґелівської філософії К. Поппером.
     
   • Розкрийте зміст принципу збігу логічного та історичного у філософії Ґ. Геґеля.
     
   • З'ясуйте, у чому полягає зміст переходу від сутності до поняття у “Науці логіки” Ґ. Геґеля.
     
   • Поясніть місце бога у філософській системі Ґ. Геґеля.
     
   • Окресліть особливості формаційного підходу К. Маркса.
     
   • Порівняйте принцип діяльності у трансцендентальній філософії Ф. Шеллінга та у марксистській філософії.
     
   • Розкрийте зміст принципу сходження від абстрактного до конкретного у філософії Ґ. Геґеля.
     
   • Проведіть аналогію між вченнями Ф. Шеллінга та П. Теяра де Шардена.
     
   • Охарактеризуйте особливості трактування релігії Л. Фойєрбахом.
     
   • Розкрийте особливості філософії права Ґ. Геґеля.
     
   • Проаналізуйте спільні та відмінні риси далектичного методу, який використовують представники філософії німецького класичного періоду.
     
   • Визначте, у чому полягає особливість марксистського тлумачення істини.
     
   • Розкрийте зміст принципу історизму у філософії Ф. Шеллінга.
     
   • Розкрийте зміст переходу кількості в якість у системі Ґ. Геґеля.
     
   • Простежте особливості розмежування розуму та розсудку у філософії німецького класичного періоду.
     

10. Методи контролю

Навчальна дисципліна “Німецька філософія Нового часу” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів.

1 модуль проводиться на 8 тижні II семестру.

2 модуль – на 16 тижні II семестру.


Зміст і форма викладу студентами своїх знань при різних видах контролю повинні відповідати наступним вимогам:

- відрізнятися науковою грамотністю;

- ясністю і чіткістю форми вираження думок;

- логічною послідовністю;

- науковою обгрунтованістю і достатньою стислістю.

Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу з німецької філософії Нового часу є такими – знання проблематики, категоріального апарату і головних представників періоду класичної німецької філософії. Уміння аналізувати основні поняття розділів курсу. Уміння сформулювати центральні проблеми і підходи до їх рішення в області онтології, гносеології, соціальної філософії, методології науки. Володіння навичками критичного мислення і побудови філософської аргументації.

Оцінювання знань студентів:

"Відмінно" – студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу.

"Добре" – студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу.

"Задовільно" – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий із основною літературою, рекомендованою програмою.

"Незадовільно" - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.

9. Розподіл балів, що присвоюється студентам
   

Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується іспитом, становить за поточну успішність – 50 балів, на іспиті – 50 балів. Оцінювання відбувається за такими формами контролю як – поточний контроль, модульний контроль, іспит.


Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS	Оцінка в балах	За національною шкалою
		Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку		Залік
А	90 – 100	5	Відмінно	Зараховано
В	81-89	4	Дуже добре
С	71-80		Добре
D	61-70	3	Задовільно
Е	51-60		Достатньо

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або колоквіумів чи контрольних робіт або інших видів контролю. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, а також відповідність оцінок FX та F у шкалі ECTS, у балах та національній шкалі визначається Вченими радами факультетів або кафедрами, які забезпечують викладання відповідних дисциплін.


12. Методичне забезпечення

• Програма курсу (електронний варіант).
  
• Плани семінарських занять (електронний варіант).
  
• Питання до іспиту (електронний варіант).
  
• Рейтингова оцінка знань студентів (електронний варіант).
  

13. Рекомендована література


Базова

1. Асмус В.Ф. Трансцендентальный идеализм и трансцендентальный метод // Философия Канта и современность. – М., 1974.
   
2. Гегель Г. В. Ф.Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3.
   
3. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: В 14-и т. – М., 1959. – Т. 4.
   
4. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
   
5. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3.
   
6. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., ч. 1.
   
7. Маркс К., Енгельс Ф. Тези про Фейєрбаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 3.
   
8. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976.
   
9. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.
   
10. Філософія. Курс лекцій. – К., 1993.
    
11. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
    
12. Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
13. Шеллинг Ф.В.Й. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2-х т. – М., 1987.
    

Допоміжна

1. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
   
2. Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии // Асмус В.Ф. Избр. филос. тр. – М., 1971. – Т.2.
   
3. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Фихте // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1.
   
4. Быховский Б.Э. Людвиг Фейербах. – М., 1967.
   
5. Богомолов А.С. Диалектика в “докритический” период кантовской философии // История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
   
6. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – Киев, 1974.
   
7. Булатов М. Про сучасне розуміння історії діалектики // Філософські студії Київського університету. – К., 1995. – Вип. 1. – С. 46-60.
   
8. Булатов М.О. Суперечливий характер ідеалістичної філософії Шеллінга // Філософська думка. – 1975. – №3. – С.26-36.
   
9. Вахтомин Н.К. Теория научного знания Иммануила Канта. – М., 1986.
   
10. Габермас Ю. Роль філософії у марксизмі // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу “Генеза”. – К., 1999. – С. 84-89.
    
11. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1978.
    
12. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.
    
13. Енгельс Ф. Анти – Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
    
14. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
    
15. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
    
16. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
    
17. Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
    
18. Кант И. Исследование вопроса, претерпела ли Земля в своём вращении вокруг оси, благодаря которому происходит смена дня и ночи, некоторые изменения со времени свого возникновения // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
    
19. Кант И. Новое освещение первых принципов метафизического познания // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
    
20. Кант И. Опыт введения в философию понятия отрицательных величин // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
    
21. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989.
    
22. Лисий В.П. Антропологія Людвіга Фейєрбаха як діалектика з “людським обличчям” // Проблеми гуманітарних наук. – Дрогобич, 2000. – Випуск шостий. – С. 25-34.
    
23. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к “Науке логики”. – М., 1984.
    
24. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. – М., 1974.
    
25. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1997.
    
26. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. – Тбилиси, 1979.
    
27. Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
    
28. Фейербах Л. О “Начале философии” // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
    
29. Фейербах Л. Необходимость реформы философии // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
    
30. Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
    
31. Фихте И.Г. Второе введение в наукоучение для читателей, уже имеющих философскую систему // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
32. Фихте И.Г. Назначение человека // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
33. Фихте И.Г. Несколько лекций о назначении ученого // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
34. Фихте И. Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
35. Фихте И.Г. Опыт нового изложения наукоучения // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
36. Фихте И.Г. Факты сознания // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
37. Фихте И.Г. Ясное, как солнце сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
    
38. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
    
39. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974.
    
40. Шеллинг Ф.В.Й. Бруно, или о божественном и природном начале вещей. Беседа // Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.
    
41. Шеллинг Ф.В.Й. Введение в философию мифологии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т. 1.
    
42. Шеллинг Ф.В.Й. К истории новой философии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т.2.
    
43. Шеллинг Ф.В.Й. Система мировых эпох. – Томск, 1999.
    
44. Шеллинг Ф.В.Й. Философия искусства. – М., 1966.
    
45. Шеллинг Ф.В.Й. Философия откровения. – Т.1. – СПб., 2000.
    
46. Элез Й. Проблема бытия и мышления в философии Л. Фейербаха. – М., 1971.
    

14. Інформаційні ресурси


ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра філософії

Кафедра (предметна, циклова комісія)_______________________________


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.