Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


“Феноменологія духу” як теорія пізнання
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

“Феноменологія духу” як теорія пізнання




  1. Вихідні принципи та діалектичний метод.
  2. Предмет “Феноменології духу” (історичні ступені розвитку свідомості та рух визначень предмету):

а) свідомість;

б) самосвідомість;

в) розум і дух;

г) абсолютне знання.
  1. Співвідношення “Феноменології духу” і “Науки логіки”.


Література:
  1. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: В 14-и т. – М., 1959. – Т. 4. – С. 1– 434.
  2. Гегель Г.В.Ф. Философская пропедевтика // Гегель Г.В.Ф. Работы разных лет: В 2-х т. – М., 1971. – Т.2. – С.79-90.

***
  1. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С.220-230.
  2. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С.201–219.
  3. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к “Науке логики”. – М., 1984. – С. 116-135, С.136-225.
  4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 247-283.
  5. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  6. Шинкарук В.И. Единство диалектики, логики и теории познания. – К., 1977. – С. 163-242.
  7. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 69-113.
  8. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С. 232-280.
  9. Эрыгин А.Н. Значение “Феноменологии духа” Гегеля для постановки проблемы социальной природы познания // Социальная природа познания. Теоретические проблемы и предпосылки. – М., 1979. – С. 182 – 195.


Заняття друге (2 год.)

“Наука логіки” Гегеля як теорія мислення

  1. Філософська система Гегеля та місце “Науки логіки” в ній.
  2. Предмет “Науки логіки”.
  3. Основні принципи побудови “Науки логіки” та її метод:

а) тотожності мислення і буття;

б) збігу початку і принципу;

в) сходження від абстрактного до конкретного;

г) збігу логічного й історичного;

д) тотожності протилежностей та діалектичного заперечення (заперечення заперечення).


Література:
  1. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – С. 53-214, 419-426.
  2. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1970. – Т.1. – С. 75-136.
  3. Гегель Г. В. Ф.Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 288-310.
  4. Гегель Г. В. Ф.Кто мыслит абсолютно? // Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет: В 2-х т. - М., 1970. – Т. 1. – С. 387-394.

***
  1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К., 1974. – С. 70-98, 118-155.
  2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С. 230-299.
  3. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 220-237.
  4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 284-306.
  5. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к “Науке логики”. – М., 1984. – С. 3-51.
  6. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 113-203.
  7. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С. 281-320.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.



Заняття третє (2 год.)

  1. “Вчення про буття” (“перехід”):

а) категорії якості; перехід якості в кількість;

б) категорії кількості; перехід кількості в якість;

в) вчення про міру.
  1. Перехід від буття до сутності.


Література:
  1. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – С. 215-268.
  2. Гегель Г. В. Ф.Наука логики: В 3-х т. – М., 1970. – Т. 1. – С. 139-482.

***
  1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К., 1974. – С. 79-88.
  2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С. 230-299.
  3. Касымжанов А., Иукович Н. Качество. // Философская энциклопедия: В 5-и т. – М., 1962. – Т. 2. – С. 483-484.
  4. Лосев А. Мера // Философская энциклопедия: В 5-и т. – М., 1964. – Т.3. – С. 389-394.
  5. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 306-310.
  6. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  7. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 209-240.
  8. Яновская С. Количество // Философская энциклопедия: В 5-и т. – М., 1962. – Т. 2. – С. 552-562.


Заняття четверте (2 год.)

  1. “Вчення про сутність” (“рефлексія”):

а) сутність і позірність;

б) певні сутності або рефлективні визначення (суперечність та її ступені);

в) основа та її визначення;

г) визначення явища;

д) визначення дійсності.
  1. Перехід від сутності до поняття.


Література:
  1. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974. – Т. 2. – С. 264-340.
  2. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1971. – Т. 2. – С. 7-225.


***
  1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К., 1974. – С. 79-81, 88-89.
  2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С. 230-299.
  3. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 254-272.
  4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 310-349.
  5. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 241-261.
  6. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття п’яте (2 год.)

  1. “Вчення про поняття” (“розвиток”):

а) суб’єктивне поняття;

б) об’єкт;

в) ідея, “Абсолютна ідея” як діалектичний метод.
  1. Проблема переходу від “Науки логіки” до “Філософії природи”.


Література:
  1. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук: В 3-х т. – М., 1974. – Т. 1. – С. 341-426.
  2. Гегель Г. В. Ф. Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3. – С. 7-310.

***
  1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К., 1974. – С. 155-178.
  2. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С. 230-299.
  3. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 273-308.
  4. Кушаков Ю.В. Применение диалектики как проблема ( к критике гегелевской методологии) // Материалистическая диалектика – методологическая основа развития науки. – К., 1983. – С. 29-58.
  5. Маркс К. До критики гегелівської філософії права // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.1.
  6. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М.., 1976. – С. 349-369.
  7. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 261-288.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.



Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха

Заняття перше (2 год.)

Концепція сутності християнства та релігії загалом

  1. Л.Фейєрбах про предмет дослідження в праці “Сутність християнства”.
  2. До питання про філософську методологію “Сутності християнства”.
  3. Антропологічна (“істинна”) сутність релігії.
  4. Богословська (“хибна”) сутність релігії.


Література:
  1. Фейербах Л. Сущность христианства. Предисловие к первому изданию // Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 2. – С. 7-13.
  2. Фейербах Л. Сущность християнства. Предисловие ко второму изданию // Там же. – С. 13-28.
  3. Фейербах Л. Сущность христианства. Введение // Там же. – С. 30-63.
  4. Фейербах Л. Сущность христианства // Там же. – С. 64-316.
  5. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.

***
  1. Быховский Б.Э. Людвиг Фейербах. – М., 1967.
  2. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 394-459.
  3. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 495-522.
  4. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття друге (2 год.)

Антропологічний принцип філософського матеріалізму

  1. Критика філософії Гегеля.
  2. Предмет “нової філософії” (“філософії майбутнього”).
  3. Теорія пізнання та її сенсуалістична спрямованість.
  4. Ставлення Л.Фейєрбаха до діалектики.


Література:
  1. Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 1. – С. 53-96.
  2. Фейербах Л. О “Начале философии” // Там же. – С. 97-107.
  3. Фейербах Л. Необходимость реформы философии // Там же. – С. 107-113.
  4. Фейербах Л. Предварительные тезисы к реформе философии // Там же. – С. 114-133.
  5. Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Там же. – С. 134-204.
  6. Фейербах Л. Господин фон Шеллинг // Там же. – С. 205-210.
  7. Фейербах Л. Сущность христианства. Предисловие к первому изданию // Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 2. – С. 7-13.
  8. Фейербах Л. Предисловие ко второму изданию // Там же. – С. 13-28.
  9. Фейербах Л. Сущность христианства. Введение // Там же. – С. 30-41.
  10. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965. – С. 7-41.

***
  1. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – К., 1974. – С. 249-269.
  2. Быховский Б.Э. Людвиг Фейербах. – М., 1967.
  3. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С. 394-459.
  4. Лисий В.П. Антропологія Людвіга Фейєрбаха як діалектика з “людським обличчям” // Проблеми гуманітарних наук. – Дрогобич, 2000. – Випуск шостий. – С. 25-34.
  5. Любутин К.Н. Фейербах: философская антропология. – Свердловск, 1988.
  6. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С. 479-495, С. 523-526.
  7. Очерки по философии Л. Фейербаха. – К., 1982.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  9. Элез Й. Проблема бытия и мышления в философии Л. Фейербаха. – М., 1971.


Діалектико-матеріалістична філософія К. Маркса

Заняття перше (2 год.)

Єдність матеріалізму та діалектики

як загальнофілософський принцип

  1. Основне питання філософії (2 сторони).
  2. Категорія практики в марксистській філософії. Пояснювальна та перетворювальна функції філософії.
  3. Зміст та основні принципи марксистської теорії пізнання. Категорія істини.
  4. Поняття діалектики та діалектичної логіки. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика.


Література:
  1. Маркс К., Енгельс Ф. Тези про Фейєрбаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 3.
  2. Енгельс Ф. Анти – Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
  3. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
  4. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
  5. Маркс К. Капітал // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23. – Т. 1. – С. 5-22, С. 43-156, С. 516-544, С. 725-773.


***
  1. Булатов М. Про сучасне розуміння історії діалектики // Філософські студії Київського університету. – К., 1995. – Вип. 1. – С. 46-60.
  2. Габермас Ю. Роль філософії у марксизмі // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу “Генеза”. – К., 1999. – С. 84-89.
  3. Марксистская философия в ХIХ веке. – М., 1979. – Кн. 2.
  4. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. – М., 1974.
  5. Розенталь М.М. Диалектика “Капитала” К. Маркса. – М., 1967.
  6. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1997. – Т. 4., Гл. 4. – С. 130-133.
  7. Современная западная философия: Словарь. 2-е изд., переработанное и дополненное. – М., 1998.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  9. Философский энциклопедический словарь. – М., 1999.


Заняття друге (2 год.)

Соціальна філософія К. Маркса

  1. Визначення сутності людини, за К. Марксом.
  2. Комунізм, “реальний гуманізм” та відчуження.
  3. К. Маркс та Ф. Енгельс про принцип матеріалізму в суспільно-історичному процесі.
  4. Вчення про суспільно-економічну формацію. Основні типи формацій.


Література:
  1. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року. – Т. 42.
  2. Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К., 1973.
  3. Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 3.
  4. Маркс К. Свята родина // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 2.
  5. Маркс К. До критики політичної економії. Передмова // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 13.
  6. Енгельс Ф. Анти – Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
  7. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
  8. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.

***
  1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій: У 2-х т. – К., 1993. – Т. 2.
  2. Габермас Ю. Роль філософії у марксизмі // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу “Генеза” – К., 1999. – С. 84-89.
  3. Гранин Ю.Д. Марксизм: утопия или научный проэкт? // Философские науки. – 1991. – №3. – С. 3-17 .
  4. Ильенков Э.В. Маркс и Западный мир // Философия и культура. – М., 1991. – С. 156-170.
  5. Марксистская философия в ХIX веке. – М., 1979.
  6. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. – М., 1974.
  7. Поппер К. Злиденність історицизму (фрагменти) // Філос. і соціолог. думка. – 1990. – № 9-10.
  8. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1997. – Т. 4., Гл. 4. – С. 120-130.
  9. Філософія. Курс лекцій. – К., 1994. – С. 151-158, С.185-218.
  10. Формации или цивилизации? // Материалы круглого стола. Вопросы философии. – 1989. – №10.
  11. Франк С.Л. Свет во тьме // Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992. – С. 405-435.
  12. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  13. Философский энциклопедический словарь. – М., 1999.


Питання та список першоджерел до іспиту

  1. Природничо-наукові, соціальні та теоретичні передумови виникнення німецької філософії Нового часу.
  2. “Докритична” філософія Канта та її проблематика.
  3. Вчення Канта про “чисте” й емпіричне, аналітичне й синтетичне пізнання.
  4. Кант про загальне завдання “чистого розуму”, ідея і поділ “Критики чистого розуму”.
  5. Кант про споглядання, чуттєвість, мислення та їх співвідношення.
  6. Кант про відчуття, явище (матерію і форму), “чисте” споглядання.
  7. Вчення Канта про простір і час.
  8. Трансцендентальна логіка Канта та її співвідношення з традиційною (загальною) логікою.
  9. Вчення Канта про категорії трансцендентальної логіки.
  10. Кант про трансцендентальну єдність апперцепції.
  11. Вчення Канта про схематизм “чистих” понять розсудку.
  12. Кант про систему основоположень “чистого” розсудку.
  13. Вчення Канта про розум. Співвідношення розсудку й розуму.
  14. Кант про ідеї та їх функції в пізнанні.
  15. Антиномії “чистого” розуму. Діалектика Канта.
  16. Поняття “річ у собі” в філософії Канта та його суперечність.
  17. Поняття досвіду в філософії Фіхте. Догматизм (матеріалізм) та трансцендентальний ідеалізм.
  18. Вчення Фіхте про систему філософського знання та принципи його побудови.
  19. Сутність синтетичного (діалектичного) методу “Науковчення” Фіхте. Теза, антитеза, синтез.
  20. Принцип діяльності у філософії Фіхте. Теоретичне й практичне.
  21. Теорія інтелектуального споглядання Фіхте.
  22. Творча сила уяви, розсудок і розум в “науковченні” Фіхте.
  23. Принцип тотожності суб’єкта й об’єкта у філософській системі Шеллінга.
  24. Шеллінг про критерії відмінності натурфілософії та трансцендентальної філософії.
  25. Натурфілософія Шеллінга та її предмет.
  26. Діалектика, динамічний метод та “метод (принцип) просування” в системі натурфілософії.
  27. Трансцендентальна філософія Шеллінга, її предмет та “орган філософування”.
  28. Трансцендентальне вчення Шеллінга про епоху самосвідомісті.
  29. Принцип діяльності у трансцендентальній філософії Шеллінга. Теоретична філософія, практична філософія та філософія мистецтва.
  30. Діалектика та трансцендентальний “метод (принцип) просування” в системі трансцендентальної філософії Шеллінга.
  31. Теософія (“філософія одкровення”) та філософія міфології Шеллінга.
  32. Вихідні принципи та діалектичний метод “Феноменології духу” Гегеля.
  33. Вчення Гегеля про свідомість і самосвідомість у “Феноменології духу” Гегеля.
  34. Гегель про співвідношення “Феноменології духу” і “Науки логіки”.
  35. Філософська система Гегеля та місце в ній “Науки логіки”.
  36. Принцип тотожності мистецтва і буття в “Науці логіки” Гегеля.
  37. Збіг початку і принципу в “Науці логіки” Гегеля.
  38. Сходження від абстрактного до конкретного в “Науці логіки” Гегеля.
  39. Збіг логічного та історичного в “Науці логіки” Гегеля.
  40. Принцип тотожності протилежностей та діалектичного заперечення в “Науці логіки” Гегеля.
  41. “Наука логіки” Гегеля: категорії кількості; перехід кількості в якість.
  42. “Наука логіки” Гегеля: категорії якості; перехід якості в кількість.
  43. “Наука логіки” Гегеля: вчення про міру.
  44. Гегель про перехід від буття до сутності в “Науці логіки”.
  45. “Наука логіки” Гегеля: сутність і позірність у сфері “Вчення про сутність”.
  46. “Наука логіки” Гегеля: певні сутності або рефлективні визначення сутності.
  47. “Наука логіки” Гегеля: основа та її визначення.
  48. “Наука логіки” Гегеля: визначення явища.
  49. “Наука логіки” Гегеля: визначення дійсності.
  50. Гегель про перехід від сутності до поняття в “Науці логіки” Гегеля.
  51. “Наука логіки” Гегеля: суб’єктивне поняття (суб’єкт).
  52. “Наука логіки” Гегеля: об’єктивне поняття (об’єкт).
  53. “Наука логіки” Гегеля: ідея. “Абсолютна ідея” як діалектичний метод.
  54. Проблема переходу від “Науки логіки” до “Філософії природи”.
  55. Фейєрбах про предмет дослідження в праці “Сутність християнства”.
  56. До питання про філософську методологію “Сутності християнства”.
  57. Антропологічна (“істинна”) сутність релігії.
  58. Богословська (“хибна”) сутність релігії.
  59. Критика Фейєрбахом філософії Гегеля.
  60. Фейєрбах про предмет “нової філософії” (“філософії майбутнього”).
  61. Теорія пізнання Фейєрбаха та її сенсуалістична спрямованість.
  62. Відношення Фейєрбаха до діалектики.
  63. Енгельс про основне питання філософії та його дві сторони.
  64. Категорія практики в марксистській філософії. Пояснювальна та перетворювальна функції філософії.
  65. Зміст та основні принципи марксистської теорії пізнання. Категорія істини.
  66. Поняття діалектики та діалектичної логіки. Об’єктивна й суб’єктивна діалектика.
  67. Маркс про сутність людини.
  68. Ідеї комунізму, “реального гуманізму” та відчуження у філософії Маркса.
  69. Маркс та Енгельс про принцип матеріалізму в суспільно-історичному процесі.
  70. Вчення Маркса про суспільно-економічну формацію. Основні типи формацій.
  71. И.Кант “Критика чистого разума”.
  72. И.Фихте “Основа общего наукоучения”.
  73. И.Фихте “О понятии наукоучения, или так называемой философии”.
  74. Ф. Шеллинг “Система трансцендентального идеализма.”
  75. Ф. Шеллинг “О мировой душе.”
  76. Г. Гегель “Феноменология духа.”
  77. Г. Гегель “Наука логики.”
  78. Г. Гегель “Философия природы.”
  79. Г. Гегель “Философия духа.”
  80. Л. Фейербах “Сущность христианства.”
  81. Л. Фейербах “Основные положения философии будущего.”
  82. К. Маркс “Тези про Фейєрбаха”.
  83. К. Маркс “До критики політичної економії”.
  84. Ф. Енгельс “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”.