Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Трансцендентальна естетика як наука про апріорні
Трансцендентальна логіка як діалектика
Філософія як науковчення
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Трансцендентальна естетика як наука про апріорні


принципи чуттєвості

  1. Споглядання, чуттєвість, мислення та їх співвідношення.
  2. Відчуття, явище (матерія і форма), чисте споглядання.
  3. Вчення про простір.
  4. Вчення про час.


Література:
  1. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3. – С. 69-110.
  2. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., Ч. 1. – С.67-110.

***
  1. Асмус В.Ф. Трансцендентальный идеализм и трансцендентальный метод // Философия Канта и современность. – М.,1974. – С.32-50.
  2. Вахтомин Н.К. Теория научного знания Иммануила Канта. – М., 1976. – С. 22-52.
  3. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С.25-37.
  4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М.., 1976. – С.22-52.
  5. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. – Тбилиси, 1979. – С.35-126.
  6. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С.37-102.
  7. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття третє (2 год.)

Трансцендентальна логіка як аналітика

  1. Співвідношення загальної (традиційної) та трансцендентальної логіки.
  2. Вчення Канта про категорії. Категорії і судження.
  3. Трансцендентальна єдність апперцепції.
  4. Схематизм “чистих” понять розсудку.
  5. Система основоположень чистого розсудку.


Література:
  1. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3. – С.154-335.
  2. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., Ч. 1. – С.111-146.

***
  1. Асмус В. Ф. Трансцендентальный идеализм и трансцендентальный метод // Философия Канта и современность. – М.,1974. – С.50-71.
  2. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – Киев, 1974. – С.40-62.
  3. Вахтомин Н.К. Теория научного знания Иммануила Канта. – М., 1986. – С.54-100.
  4. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С.38-53.
  5. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С.53-80.
  6. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. – Тбилиси, 1979. – С.127-256.
  7. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С.103-161.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття четверте (2 год.)
Трансцендентальна логіка як діалектика



  1. Вчення про розум. Співвідношення розсудку й розуму.
  2. Ідеї та їх функції в пізнанні.
  3. Антиномії “чистого” розуму. Діалектика Канта.
  4. Поняття “річ у собі” і його суперечливість.


Література:
  1. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3. – С.336-756.
  2. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., Ч. 1. – С.146-210.

***
  1. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.,1978.- С.50-100.
  2. Критические очерки по философии Канта. – Киев, 1975. – С.29-49.
  3. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С.49-70.
  4. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С.81-115.
  5. Нарский И.С. Логика антиномий Канта // Философия Канта и современность. – М.,1974. – С.72-102.
  6. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. – Тбилиси, 1979. – С.257-306.
  7. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С.162-185.
  8. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
Система суб’єктивного ідеалізму Й. Фіхте

Заняття перше (2 год.)

Філософія як науковчення




  1. Поняття досвіду. Догматизм (матеріалізм) та трансцендентальний ідеалізм.
  2. Система філософського знання та принципи його побудови.
  3. Сутність синтетичного (діалектичного) методу. Теза, антитеза, синтез.


Література:
  1. Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993. – С.104-108.
  2. Фихте И. Г. Первое введение в наукоучение // Там же. – С.443-476.
  3. Фихте И. Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Там же. – С.7-64.
  4. Фихте И. Г. О достоинстве человека // Там же. – С.435-442.
  5. Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Там же. – С.73-108, 109-337.

***
  1. Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии // Асмус В.Ф. Избр. филос. тр. – М., 1971. – Т.2. – С.77-99.
  2. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Фихте // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1. – С.142-191.
  3. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – Киев, 1974. – С.62-65, 89-90, 138-139.
  4. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.
  5. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С.121-145.
  6. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М.,1978.. – С.101-150.
  7. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989. – С.132-145.
  8. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976. – С.183-186, 189-193, 206-208.
  9. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С.186-218.
  10. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття друге (2 год.)