Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Кафедра філософії
Мета та завдання курсу
Система “критичної” філософії І. Канта
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Кафедра філософії




ПЛАНИ


СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З НІМЕЦЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

НОВОГО ЧАСУ


(для студентів філософського факультету: спеціальність “філософія”)




Львів - 2005


Кафедра філософії. Плани семінарських занять з німецької філософії Нового часу (для студентів філософського факультету: спеціальність “філософія”). – Львів, 2005.–


Рекомендовано до друку кафедрою філософії

філософського факультету

Львівського національного університету

імені Івана Франка

Протокол № 35

від14.02.2005 р.


Автор: Василь Лисий, проф., докт. філос. наук


Відповідальний за випуск доц. Анатолій Карась

Редактор Лілія Баран


Рецензент: доц. Олександр Макарець


МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ


Історія філософії є складовою частиною всієї духовної культури людства та її історії. Тому залучення до освоєння останньої з необхідністю передбачає поглиблене вивчення історії філософської думки як вітчизняної, так і зарубіжної. Це особливо важливо в контексті вирішення актуальних завдань відродження самосвідомості українського народу, його духовності.

Особливе місце в європейському та й світовому історико-філософському процесі займає німецька філософія другої половини ХVІІІ – ХІХ ст. Завдяки таким представникам, як Кант, Фіхте, Шеллінг, Гегель, Фейєрбах та Маркс. Ця філософія заслужено називається класичною. Адже за масштабністю й глибиною “вибуху” людського духу їй не було рівних, хіба що антична грецька філософія. В цьому плані величезною заслугою її представників є свідоме повернення до діалектики, всебічна розробка принципу активності (теоретичної і практичної) суб’єкта, фундаментальне дослідження проблем логіки, етики, філософії природи тощо.

Звідси, метою університетського курсу історії німецької філософії є свідоме залучення студентів до діалектики як вищої форми теоретичного мислення, осягнення фундаментальних принципів пізнання і людської діяльності, філософської культури загалом.

Завданням курсу історії німецької філософії другої половини ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. є ґрунтовне опанування студентами всієї духовної спадщини її представників, особливо питань семінарських занять. Саме на заняттях буде звернена увага на ґрунтовне і всебічне опанування студентами насамперед першоджерельної та сучасної вітчизняної і зарубіжної монографічної літератури. Тому в запропонованих планах семінарських занять поданий список оригінальних творів німецьких філософів для самостійного опрацювання при підготовці до семінарських занять. Адже це необхідно саме для того, щоб кожен студент глибоко усвідомив, що історія німецької філософії не заучується “напам’ять” як набір готових істин, а потребує самостійних роздумів і власного розуміння. Цьому й повинні слугувати всі запропоновані літературні джерела, питання семінарських занять та питання до іспиту з німецької філософії Нового часу.


Система “критичної” філософії І. Канта


Заняття перше (2 год.)
Основні положення “докритичної” і “критичної” філософії



  1. Елементи стихійного матеріалізму, об’єктивної діалектики та логічного дослідження в період “докритичної” творчості І. Канта.
  2. Зауваження Канта про особливості “усякого метафізичного пізнання”:

а) відмінність “чистого” й емпіричного пізнання;

б) апріорне й апостеріорне;

в) аналітичні й синтетичні судження;

г) синтетичні судження apriori.
  1. Загальне завдання “чистого” розуму, ідея і поділ “Критики чистого розуму”.


Література:
  1. Кант И. Исследование вопроса, претерпела ли Земля в своём вращении вокруг оси, благодаря которому происходит смена дня и ночи, некоторые изменения со времени свого возникновения // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963. – Т.1. – С. 85-91.
  2. Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Там же. – С.117-262.
  3. Кант И. Новое освещение первых принципов метафизического познания // Там же. – С.265-314.
  4. Кант И. Ложное мудрствование в четырех фигурах силлогизма // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963. – Т.2. – С.116-124.
  5. Кант И. Опыт введения в философию понятия отрицательных величин // Там же. – С.124-140.
  6. Кант И. Грезы духовидца, проясненные грезами метафизики // Там же. – С.140-155.
  7. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3. – С. 69-153.
  8. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., ч. 1. – С. 67-110.

***
  1. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973. – С. 3-54.
  2. Богомолов А.С. Диалектика в “докритический” период кантовской философии // История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978. – С.31-50.
  3. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.20. – С. 343-363, 391-407, 428-432.
  4. Идлис Г.М. Кант и современные представления о Вселенной // Природа. – 1974. – №6. – С. 78-81.
  5. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М.., 1976. – С.15-22, 22-52.
  6. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974. – С.37-102.
  7. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.


Заняття друге (2 год.)