Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Програма навчальної дисципліни
1.Рівень сформованості вмінь та знань
Інформаційний обсяг дисципліни
Перелік рекомендованих підручників, методичних та дидактичних матеріалів
Критерії успішності
Засоби діагностики успішності навчання
Міністерство освіти і науки україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки філософія 0301 – філософія

шифр галузі 0203

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності філософія 6.020301

(шифр і назва спеціальності (тей)

Спеціалізації філософія

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)





Форма

навчання
Курс

Семестр


Загальний

обсяг

(год.)


Всього

аудит.

(год.)

у тому числі (год.):

Самос-

тійна

робота

(год.)
Контрольні (модульні) роботи

(шт.)
Розрахунково-графічні роботи

(шт)
Курсові проекти (роботи), (шт.)

Залік

(сем.)

Екзамен


(сем.)

Лекції
Лабораторні
Прак тичні

Денна
ІІІ
6
142
68
34



34
76
2
-
-
-
3



Робоча програма складена на основі:

освітньо-професійної програми ГСВО напряму 0301 – філософія


варіативної частини освітньо-професійної програми спеціальності Філософія 6.020301

(шифр, назва)

Робоча програма складена: професор, доктор філософських наук Лисий В.П.

(вчена ступінь, вчене звання, ім’я та ініціали автора (ів) прграми)


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії

Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії) проф. Карась А.Ф.


_______________________ /__________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією напряму (спеціальності) 0301 – філософія

(шифр, назва)

Протокол № ___ від “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова проф. Мельник В.П.

_______________/ _____________________/

(підпис) (прізвище та ініціали)


1.РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ ВМІНЬ ТА ЗНАНЬ

Шифр умінь та змістових модулів

Зміст умінь, що забезпечується

ЗМ1
  • працювати з філософською літературою (книгами, словниками та іншими джерелами інформації);
  • логічно мислити, послідовно та аргументовано розвивати свою думку, відрізняти істотне від другорядного;
  • застосовувати філософський категоріальний апарат в процесі прийняття рішень та визначенні оптимальних шляхів їх ефективної реалізації;

ЗМ1
  • формулювати на теоретичному рівні світоглядні проблеми та здійснювати пошук шляхів їх розв’язання;
  • аргументувати свою світоглядну позицію;
  • чітко висловлювати думки в процесі спілкування і вести коректно полеміку;

ЗМ2
  • критично мислити, переосмислювати особистісні вартості;
  • аналізувати буттєві проблеми на теоретичному рівні;
  • застосовувати філософську методологію до розв’язання екзистенційних проблем;

ЗМ2
  • свідомо використовувати гносеологічні моделі у фаховому пізнанні;
  • свідомо застосовувати філософську методологію інтерпретації у фаховій діяльності;

ЗМ2
  • аналізувати та розуміти значення своєї фахової діяльності для національного відродження України;
  • бачити перспективи культурно-цивілізаційного поступу України.




  1. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

Шифр змістового

модуля

Назва змістового модуля
Кількість аудиторних годин

ЗМ1
Система “критичної” філософії І. Канта та суб’єктивний ідеалізм Й. Фіхте.
34

ЗМ2
Філософські системи Ф. Шеллінга, Ґ. Геґеля, Л. Фойєрбаха, К. Маркса та Ф. Енґельса.
34



2.5. Самостійна робота студента:

(денна форма навчання) Загальна кількість годин на самостійну роботу складає 102 години. З них на підготовку до практичних занять відведено 50 годин. На підготовку до проведення 1 і 2 змістовного модуля 30 годин. На опрацювання додаткової літератури виділяється 22 години. Пропонована література додається.



№

з/п
Назва теми
Кількість

годин

1
Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963. – Т.1. – С. 117-262.
2

2
Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973. – С. 3-54.
2

3
Фихте И.Г. Ясное, как солнце сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993. – Т.1. – С. 563-668.
2

4
Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Шеллинга // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1. – С.192-241.
2

5
Шеллинг Ф.В.Й. Введение в философию мифологии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т. 1. – С.160-374.
4

6
Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964. – С. 241-261.
2

7
Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955. – Т. 1. – С. 53-96.
4

8
Розенталь М.М. Диалектика “Капитала” К. Маркса. – М., 1967.
4

9
Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
4




Разом

26



  1. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ



  1. Асмус В.Ф. Иммануил Кант. – М., 1973.
  2. Асмус В.Ф. Очерки истории диалектики в новой философии // Асмус В.Ф. Избр. филос. тр. – М., 1971. – Т.2.
  3. Асмус В.Ф. Трансцендентальный идеализм и трансцендентальный метод // Философия Канта и современность. – М., 1974.
  4. Бакрадзе К.С. Диалектика в философии Фихте // Бакрадзе К.С. Избр. филос. тр. – Тбилиси, 1981. – Т.1.
  5. Быховский Б.Э. Людвиг Фейербах. – М., 1967.
  6. Богомолов А.С. Диалектика в “докритический” период кантовской философии // История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
  7. Булатов М.А. Ленинский анализ немецкой классической философии. – Киев, 1974.
  8. Булатов М. Про сучасне розуміння історії діалектики // Філософські студії Київського університету. – К., 1995. – Вип. 1. – С. 46-60.
  9. Булатов М.О. Суперечливий характер ідеалістичної філософії Шеллінга // Філософська думка. – 1975. – №3. – С.26-36.
  10. Вахтомин Н.К. Теория научного знания Иммануила Канта. – М., 1986.
  11. Габермас Ю. Роль філософії у марксизмі // Філософські студії. Спеціальний випуск журналу “Генеза”. – К., 1999. – С. 84-89.
  12. Габитова Р.М. Философия немецкого романтизма. – М., 1978.
  13. Гайденко П.П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.
  14. Гегель Г. В. Ф.Наука логики: В 3-х т. – М., 1972. – Т. 3.
  15. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа // Соч.: В 14-и т. – М., 1959. – Т. 4.
  16. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. – М., 1974.
  17. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
  18. Діалектика без апології. – К., 1998.
  19. Енгельс Ф. Анти – Дюрінг // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
  20. Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 20.
  21. Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.
  22. История диалектики. Немецкая классическая философия. – М., 1978.
  23. Кант И. Всеобщая естественная история и теория неба // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
  24. Кант И. Исследование вопроса, претерпела ли Земля в своём вращении вокруг оси, благодаря которому происходит смена дня и ночи, некоторые изменения со времени свого возникновения // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
  25. Кант И. Критика чистого разума // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1964. – Т.3.
  26. Кант И. Новое освещение первых принципов метафизического познания // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
  27. Кант И. Опыт введения в философию понятия отрицательных величин // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1963.
  28. Кант И. Пролегомены // Кант И. Соч.: В 6-и т. – М., 1965. – Т.4., ч. 1.
  29. Кузнецов В. Н. Немецкая классическая философия второй половины ХVІІІ – начала ХІХ века. – М., 1989.
  30. Лисий В.П. Антропологія Людвіга Фейєрбаха як діалектика з “людським обличчям” // Проблеми гуманітарних наук. – Дрогобич, 2000. – Випуск шостий. – С. 25-34.
  31. Маркс К., Енгельс Ф. Тези про Фейєрбаха // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 3.
  32. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к “Науке логики”. – М., 1984.
  33. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХIХ века. – М., 1976.
  34. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. – М., 1974.
  35. Реале Д., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. – СПб., 1997.
  36. Тевзадзе Г. Иммануил Кант. – Тбилиси, 1979.
  37. Фейербах Л. К критике философии Гегеля // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
  38. Фейербах Л. О “Начале философии” // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
  39. Фейербах Л. Необходимость реформы философии // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
  40. Фейербах Л. Основные положения философии будущего // Фейербах Л. Избранные философские произведения. – М., 1955.
  41. Фейербах Л. Сущность христианства. – М., 1965.
  42. Філософія. Курс лекцій. – К., 1993.
  43. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002.
  44. Фихте И.Г. Второе введение в наукоучение для читателей, уже имеющих философскую систему // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  45. Фихте И.Г. Назначение человека // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  46. Фихте И.Г. Несколько лекций о назначении ученого // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  47. Фихте И. Г. О понятии наукоучения, или так называемой философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  48. Фихте И.Г. Опыт нового изложения наукоучения // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  49. Фихте И. Г. Основа общего наукоучения // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  50. Фихте И.Г. Факты сознания // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  51. Фихте И.Г. Ясное, как солнце сообщение широкой публике о сущности новейшей философии // Соч.: В 2-х т. – СПб., 1993.
  52. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К., 1964.
  53. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – Киев, 1974.
  54. Шеллинг Ф.В.Й. Бруно, или о божественном и природном начале вещей. Беседа // Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.
  55. Шеллинг Ф.В.Й. Введение в философию мифологии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т. 1.
  56. Шеллинг Ф.В.Й. К истории новой философии // Соч.: В 2-х т. – М., 1989.– Т.2.
  57. Шеллинг Ф.В.Й. Система мировых эпох. – Томск, 1999.
  58. Шеллинг Ф.В.Й. Система трансцендентального идеализма // Соч.: В 2 т. – М., 1987. – Т.1.
  59. Шеллинг Ф.В.Й. Философия искусства. – М., 1966.
  60. Шеллинг Ф.В.Й. Философия откровения. – Т.1. – СПб., 2000.
  61. Элез Й. Проблема бытия и мышления в философии Л. Фейербаха. – М., 1971.



  1. КРИТЕРІЇ УСПІШНОСТІ

"Відмінно" – студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу.

"Добре" – студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу, рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу

"Задовільно" – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але що допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але що має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою.

"Незадовільно" - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, що не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.

  1. ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ



    1. Термінологічні диктанти.
    2. Написання есе на певні теми.
    3. Складання порівняльних характеристик концепції діалектики античності і сучасності.
    4. Складання термінологічних словничків.
    5. Інтерактивні методи навчання: Робота в парах. Студенти працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити концепцію, текст, взагалі інформацію, вивести підсумок заняття, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед групою про результати. Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок). Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки студентської групи отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.



Автор _____________________/ Лисий В.П. /

(підпис) (прізвище та ініціали)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Франка


Філософський факультет
лософський факультет