Комплексна проробка рейсу теплохода "Х’юндай Токіо" за маршрутом Пусан Н’ю Порт–Лонг Біч
Дипломная работа - Транспорт, логистика
Другие дипломы по предмету Транспорт, логистика
?океанського відрізку маршруту по локсодромії (Sлок). Оскільки Kлок>45, то локсодромічну відстань розраховують по формулі:
Sлок= ? ?нк *60*cos ?срcosec Kлок=2340*cos3930*cosec 11055=2340*0.77162*1.06795 = 1928.3 миль.
- Розраховуємо відстань між початковою і кінцевою точками трансокеанського відрізку маршруту по ортодромії:
D орт=arcos(sin(+?н)sin(+?к)+cos ?нcos ?кcos? ?нк)=arcos (0.707106*0.559192+0.7071060*0.829037*0.777145) =arcos(0.3954080+0.455576)=arcos 0.850984=31,75= 1905 миль.
- Розраховуємо виграш у відстані при плаванні по ортодромії:
?S= Sлок- D орт=1328.3-1905=23,3 миль
Порядок розрахунку координат проміжних точок при плаванні по ортодромії на трансокеанському відрізку маршруту Пусан Ню Порт Лонг Біч:
- Визначаємо кількість проміжних точок:
(? ?нк/10)-1=(3900/10)-1=2,9;
отже приблизно 3 точки.
- Виконуємо розрахунок довготи кожної з трьох проміжних точок. Отримані дані заносимо у таблицю 2.1.
+ ? ?1=(+ ?н)+(-10)=(-16000)+(-10)=-15000=15000 W;
+ ? ?2=(+ ?1)+(-10)=(-15000)+(-10)=-14000-10=14000 W;
+ ? ?3=(-14000)+(-10)=-14000-10=13000 W;
- Розраховуємо широти кожної з трьох проміжних точок за допомогою рівняння дуги великого кола. Знаходимо значення котангенса ортодромічного курсу в точці перетину ортодромії з екватором:
ctg K0=cosec((+?н)-(+?0))tg(+?н)=cosec((-16000) -
(-9445))tg(4959)=1,19151.
+?1=arctg(ctg K0*sin((?1)-( + ?0)))=arctg(1,19151 sin((-150,00)-(-94,75)))=
= arctg1,17944=4343,56 N;
+?2=arctg(ctg K0*sin((?2)-( + ?0)))= arctg(1,19151 sin((-140,00) -
(-94,75)))= =arctg1,13216=4128,43 N;
+?3=arctg(ctg K0*sin((?3)-( + ?0)))= arctg(1,19151 sin((-130,91) -
(-94,75)))= =arctg1,05047=3806,81 N;
Отримані дані заносимо до таблиці 2.1. Потім за допомогою координат наносимо проміжні точки на карті (додатки И.1, И.2, И.3).
Таблиця 2.1 Проміжні точки при плаванні по ортодромії
Поч. точкаТочка№1Точка№2Точка№3Кін. точка?4500 N4343,56 N4128,43 N3806,81 N3400 N?16000 W15000 W14000 W13000 W12100 W
Різниця у дистанції 23,3 милі є значною, та при швидкості руху 22,5 вузлів майже година економії, тому обираємо шлях по ортодромії [18, c.16].
2.3.2 Вибір шляху у прибережному плаванні
Підхід до берега вважається найбільш відповідальною частиною плавання: більше 60% усіх навігаційних аварій відбувається саме при підходах до берега. У такій обстановці вільний простір води, як правило, скорочується та стає вузьким й обмеженим. Тому точність визначення місця і курсу судна має надзвичайну важливість.
Велику допомогу безпеці мореплавання в такій обстановці роблять штучно споруджені і раціонально розставлені СНО, які підвищують точність навігаційного визначення місця судна й зменшують час, необхідний для впізнання обєктів спостереження і загальної конфігурації берега.
Плавучі СНО не можуть служити обєктами для точного визначення місця судна. Однак їхнє розміщення безпосередньо біля небезпек грає не менш важливу роль у забезпеченні безпеки узбережного плавання, а часом більш коштовну, чим стаціонарні СНО, озброєні сучасною технікою.
Чим раніше судноводій впізнає елементи берегу, тим раніш він зможе зорієнтуватися і виправити помилки попереднього визначення шляху судна. Велику допомогу в даних обставинах можуть зробити лоція та карти.
Уважне вивчення карт і посібників для плавання дозволить виявити найбільш безпечні ділянки узбережжя. При відсутності в лоції спеціальних вказівок про вибір курсів й швидкості в даному районі обирають ту ділянку узбережжя, де є характерний, далеко видимий орієнтир, який не можна сплутати з іншими, навіть на екрані РЛС. У цьому випадку курс прокладають прямо на цей орієнтир і по можливості перпендикулярно до ізобат. При змушеному плаванні уздовж берега без надійної обсервації варто обирати курси, що розходяться із небезпечними ізобатами, але не рівнобіжні їм. У всіх випадках варто уникати проходів у безпосередній близькості від навігаційних небезпек, наприклад між банкою і берегом чи між банками, складні ситуації сприяють появі помилок. Не рекомендується також зрізати кути, тому що подібний виграш у відстані відводить судно від рекомендованих курсів і істотно знижує безпеку плавання [18, c.26-27].
Впізнавши берег і привязавшись до нього, судно далі якийсь час робить прибережне плавання у видимості берегів. Під поняттям плавання у видимості берегів розуміється плавання в районі моря, вилученому від берегів на таку відстань, при якому можливо робити звичайні візуальні чи радіолокаційні обсервації. При такому плаванні судноводію необхідні карти, що найбільш докладно відбивають усі деталі морських обставин, що мають навігаційне значення. Останні можливі тільки на морських картах великого масштабу (шляхових або часткових). Тому, у прибережному плаванні прокладку ведуть на шляхових морських картах масштабу 1:1000001:250000, а в районах, складних у навігаційному відношенні на морських картах масштабу 1:50000.
Однак одного нанесення на карту шляху судна недостатньо: плавання судна необхідно погоджувати з рельєфом дна, видимими берегами, попереджуючими знаками і т.п. Більш того, в обстановці прибережного плавання по карті потрібно вивчити берегову лінію і водяні простори, щоб завчасно обрати обєкти для визначення місця і заздалегідь знати, де і як треба змінювати курси для того, щоб безпечно пливти далі.
Крім НМК із нанесеними на них примітними місцями і попереджуючими знаками, судноводій повинен мати лоцію, де даний докладний опис видимих берегів, а також всіх інших елементів морс?/p>