Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
амцiв дозрiвають на рiк-два пiзнiше, нiж самки. У нерестовому табунi частiше переважають самцi. Зi збiльшенням вiку кiлькiсть СЧх поступово зменшуСФться, серед особин чотирнадцятирiчного вiку самцiв немаСФ [6].
Нереститься у кiнцi квiтня - на початку травня при температурi води не нижче вiд 10 С. Масове розмноження вiдбуваСФться при температурi води близько 15 С. Задовго до нересту тiло плiдникiв темнiшаСФ, у самцiв воно iнтенсивнiше, нiж у самок вкриваСФться бугорками iз загостреними верхiвками, якi бiльшi на головi, нiж на тiлi. Нерестовищами СФ дiлянки в заплавi рiчок завглибшки 20 - 40 см, в озерах i водосховищах - прибережнi дiлянки iз заростями водноСЧ або лучноСЧ рослинностi. За тихоСЧ погоди риба вiдкладаСФ iкру в ранковi та вечiрнi години. У цей перiод скопища складаються з майже однакових за розмiрами плiдникiв. Першими починають розмножуватись найстаршi особини, пiзнiше - молодшi. Залежно вiд iнтенсивностi прогрiвання води нерест може тривати вiд двох тижнiв до мiсяця i навiть бiльше. Самки вiдкладають рiзну кiлькiсть iкринок. Так, у самок 51 - 53 см завдовжки налiчуСФться вiд 435 до 666 тис. iкринок. РЖкринки пiд час нересту приклеюються до рослинностi. При температурi води близько 20 С перiод iнкубацiСЧ становить пять сiм днiв. Личинки прикрiплюються до рослин i перебувають у такому станi близько двох дiб. У цей час СЧх довжина не перевищуСФ 5 мм, вони живляться за рахунок вмiсту жовткового мiхура. Згодом СЧх кормовими обСФктами стають органiзми товщi води, а досягнувши довжини тiла бiльш як 3 см, молодь починаСФ живитися придонними органiзмами.
Дорослi риби споживають личинок комах, червякiв, рачкiв, дрiбних молюскiв. Найiнтенсивнiше живлення вiдбуваСФться влiтку, тому найвгодованiшими риби стають восени, коли вони збираються у великi скопища i концентруються на глибоких мiiях.
Росте досить швидко. Найбiльшi прирости тiла в довжину спостерiгаються до пятирiчного вiку, пiсля чого збiльшуються прирости маси. Прирости маси тiла знижуються пiсля десятирiчного вiку риби. Довжина сiмнадцятирiчного ляща досягаСФ 52 см.
Поширений в бiльшостi рiчок, озер, водосховищ. Не водиться лише в гiрських дiлянках рiчок. Це надзвичайно цiнна промислова риба, яка СФ основою рибного промислу наших водойм. У значнiй кiлькостi ляща виловлюють i вудками. Внаслiдок погiршання умов розмноження цього виду - зарегулювання стоку рiчок, використання СЧх вод для поливу - проводять заходи щодо збiльшення чисельностi ляща. До них належать виставлення нерестових гнiзд, на якi риби вiдкладають iкру, насадження вздовж берегiв рiчок, озер i водосховищ дерев та кущiв, встановлення обмежень у виловлюваннi риби.
ЧЕХОНЯ. Pelecus cultratus (L.). Належить до родини коропових. Тiло сплюснуте з бокiв, черево вигнуте, вздовж нього мiститься гострий кiль. Спина утворюСФ пряму лiнiю. Спинний плавець короткий, змiщений до хвоста. Груднi плавцi дуже довгi. Голова невелика, рот великий, обернений догори. Тiло вкрите блискучою лускою, яка слабо тримаСФться на тiлi. Бiчна лiнiя хвилеподiбна, близько пiдходить до нижньоСЧ частини тiла. Забарвлення верхньоСЧ частини тiла темнувате iз зеленувато-блакитним вiдтiнком, боки срiблясто-бiлi. Спинний i хвостовий плавцi сiруватi, решта - жовтуватi чи рожевуватi. Усi цi ознаки свiдчать про те, що чехоня - риба вiдкритих дiлянок водойм. ТримаСФться у товщi води, де значна течiя, у руслах рiчок, широких плесах водосховищ та великих озер. У пониззях рiчок, якi впадають у лимани з солонуватою водою, в Азовське море, веде напiвпрохiдний спосiб життя, тобто нагулюСФться в солонуватих водах, а для розмноження заходить у рiчки; зимуСФ в пониззях рiчок. Весною для розмноження пiднiмаСФться в рiчки, якi мають широку заплаву, а у водосховищах - до СЧх верхнiх дiлянок та в притоки. ТримаСФться скопищами, якi СФ найбiльшими у весняний перiод i перед зимiвлею, а протягом доби - удень. Чехонi властивi й добовi мiграцiСЧ, тобто вона перемiщуСФться в товщi води за кормовими органiзмами [14].
Статевозрiлою стаСФ в три-чотирирiчному вiцi. Самцi мають довжину тiла не менш як 18 см, самки - понад 21 см. Плодючiсть самок залежить вiд довжини СЧхнього тiла; так, у самок завдовжки близько 20 см буваСФ 8 тис. iкринок, а завдовжки близько 40 см - майже 70 тис. iкринок. Нереститься в травнi-червнi. Тривалiсть нересту залежить не стiльки вiд iнтенсивностi прогрiвання води, скiльки вiд рiвня води i швидкостi течiСЧ. Як правило, температура води в перiод розмноження не нижча вiд +10...+11 С, швидкiсть течiСЧ 0,1 - 0,72 м/с.
СОМ ЗВИЧАЙНИЙ. Silurus glanis L. РДдиний представник родини сомових у водоймах УкраСЧни. Тiло його видовжене, голова велика, на нiй особливо помiтна велика паща, оточена трьома парами вусикiв. Спинний плавець малий, анальний - довгий, майже зливаСФться з хвостовим. Голова й тiло вкритi мякою шкiрою, яка видiляСФ багато слизу. Забарвлення тiла дуже змiнюСФться. Найчастiше спина чорна або коричнева iз синюватим чи зеленуватим вiдтiнком, на боках плями такого самого кольору, черево бiле.
Тварина живе в основному в прiсноводних водоймах, проте може витримувати й невелике осолонення, веде осiлий спосiб життя i тiльки в перiод розмноження здiйснюСФ невеликi мiграцiСЧ. Нереститься при температурi води близько +13...+14 С, хоч найiнтенсивнiший нерест при температурi води +16...+18 С. Статевозрiлим стаСФ у трирiчному вiцi при найменшiй довжинi 47 см i масi 900 г, проте бiльш як половина риб цього вiку дозрiваСФ в наступнi роки.
Нереститься в заплавах рiчок, вiдкладаючи iкру на залишки торiчноСЧ рослинностi, на коренi д?/p>