Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
В·авдовжки 60 - 70 см, маса яких перевищуСФ навiть 8 кг. Це вже рекордсмени з роду линiв.
Мясо досить смачне i поживне. Оскiльки вiн споживаСФ той корм, який не використовують або мало використовують iншi ставковi риби, його рекомендують вирощувати в полiкультурi, тобто пiдселяти до iнших ставкових риб. Лина можна розводити i в монокультурi в тих ставках, де для нього СФ достатня кiлькiсть кормових органiзмiв.
ПРЖДУСТ. Chondrostoma pasus (L.). ВiдрiзняСФться вiд iнших риб родини коропових тим, що рот його маСФ вигляд широкоСЧ поперечноСЧ щiлини i мiститься на нижнiй частинi рила. Крiм того, черевна порожнина риби вкрита чорною плiвкою.
ЗбираСФться в скопища, якi iнодi можуть бути досить великими. Складаються вони з особин, майже однакових за розмiрами. ОбираСФ дiлянки, вкритi грубозернистим пiском, галькою або камiнням. Живе в придонних шарах води, проте значних глибин уникаСФ, бо там немаСФ його кормових обСФктiв. Живиться переважно водоростями, якi прикрiплюються до придонних предметiв, зчищаючи СЧх нижньою губою, вкритою роговим чохликом. Крiм рослинних органiзмiв, споживаСФ i тварин, що водяться тут. У перiод нересту iнших риб може живитися i вiдкладеною iкрою.
Нереститься на мiлководних дiлянках рiчок при температурi води близько 10С. Для цього вiн обираСФ мiiя iз чистою водою, здiйснюючи переднерестовi мiграцiСЧ. Тривалiсть нересту не перевищуСФ одного тижня. Плодючiсть самок неоднакова. Так, у самок масою 91 - 130 r, 131 - 170 r та 171 - 210 г вона вiдповiдно становить - 5,8, 7,2 i 7,6 тис. iкринок.
У першi три-чотири роки життя росте найiнтенсивнiше, у наступнi роки рiчнi прирости послiдовно зменшуються. У семи-восьмирiчному вiцi довжина тiла досягаСФ 27 - 35 см.
ВважаСФться малоцiнною рибою через малу калорiйнiсть мяса. До того ж вiн досить кiстлявий. У деяких водоймах досить численний, тому СФ обСФктом промислу [9].
ГУСТЕРА. Blicca bjoerkna (L.). Належить до роду густера. Схожiсть з лящем виявляСФться у формi тiла, деяких бiологiчних рисах - масi внутрiшнiх органiв (серця, селезiнки, печiнки, нирок) i складi бiлкiв.
Тiло досить високе, сплюснуте з бокiв. Спина з помiтним горбом. Рот невеликий, напiвнижнiй, витягуСФться в трубочку. Анальний плавець довгий, його основа починаСФться за вертикаллю, умовно проведеною на рiвнi останнього променя спинного плавця. Зовнiшнiй край анального плавця майже не утворюСФ увiгнутоСЧ лiнiСЧ. Луска велика. Спина сiра з блакитним вiдтiнком, боки срiблясто-бiлi. Непарнi плавцi темно-сiрi, парнi - жовтуватi, iнодi навiть червонуватi.
Живе в рiчках, озерах i водосховищах, у мiiях, де тиха течiя, замулене чи глинисте дно, зрiджена рослиннiсть. У добре прогрiтих водах вона перебуваСФ протягом лiта, i тiльки на зиму великi скопища перемiщуються на глибшi мiiя. З весняним прогрiванням нерестовi косяки збiльшуються i починають рухатись проти течiСЧ, а в озерах i водосховищах - у прибережну зону нерестовищ, дiлянок з добре розвиненою рослиннiстю i повiльною течiСФю.
Статевозрiлою стаСФ на третьому-четвертому роцi життя, досягнувши близько 10 см в довжини, зрiдка - 7 см. Плодючiсть самок коливаСФться вiд 17,5 до майже 150 тис. iкринок. Вони вiдкладаються двома-трьома порцiями, з iнтервалами пiвтора-два тижнi. Нерест проходить при температурi води не нижче вiд 16 С i вiдбуваСФться переважно в ранковi та вечiрнi години. Пiсля нересту розмiри скопищ зменшуються, риби починають нагулюватись.
Живиться органiзмами, якi живуть у придонному шарi води i в ТСрунтi: червяками, личинками комах, рачками i СФ серйозним конкурентом ляща. Проте темп СЧСЧ росту порiвняно з лящем значно повiльнiший. У водосховищах росте значно краще, нiж у рiчках. Так, у Днiпрi пятирiчнi риби мають довжину тiла близько 15 см, у КиСЧвському водосховищi - близько 20 см. Найбiльша довжина тiла не перевищуСФ 35 см, маса - 1,3 кг [14].
Оскiльки густера СФ конкурентом у живленнi цiнних риб, проводять заходи щодо обмеження СЧСЧ чисельностi - виловлюють на мiiях нересту, збiльшують чисельнiсть хижих риб, таких, наприклад, як судак. Поширена майже в усiх водоймах, за винятком гiрських дiлянок рiчок Карпат i Криму.
ЛЯЩ. Abramis brama (L.). Серед представникiв роду лящ досягаСФ найбiльших розмiрiв. Довжина його тiла - 50 см, iнодi навiть 75 см, маса близько 6 кг. Тiло високе, сплюснуте з бокiв, голова мала, рот напiвнижнiй, який може висуватись трубочкою. Луска дрiбна, особливо на спиннiй частинi. Зовнiшнiй край анального плавця утворюСФ увiгнуту лiнiю. Вiн починаСФться пiд вертикаллю, умовно проведеною вiд заднього кiнця спинного плавця. Спина темно-коричнева чи сiрувата, боки золотисто-коричневi, у молодих особин срiблястi, черево жовтувате. Плавцi сiрi з чорною облямiвкою, на грудних плавцях облямiвки немаСФ.
Мешканець рiчок, озер, водосховищ, тримаСФться на глибоководних плесах з глинястим, злегка замуленим дном. Молодь частiше зустрiчаСФться на пiщаних мiiях, куди дорослi особини iнодi виходять у пошуках СЧжi. Зарослих дiлянок, як правило, уникаСФ, хоч живиться поблизу заростей очерету, рогози, рдесту. Скопища ляща постiйно перебувають в одних i тих самих мiiях, проте, в разi небезпеки вiдкочовують з них i можуть довго не повертатись. Це надзвичайно обережна риба, живе переважно в придонних шарах води. На мiлководдя дорослi риби можуть пiдходити в перiод нересту. Якщо СЧх потурбувати в цей час, вони залишають нерестовища, не вiдклавши iкри.
СтатевоСЧ зрiлостi самцi досягають у чотирирiчному вiцi (тiло завдовжки близько 25 см), самки - у чотири - пятирiчному вiцi (тiло завдовжки близько 30 см). Бiльшiсть с