Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
Вµревянистих i травянистих рослин. З них вiн будуСФ примiтивне гнiздо, яке самцi охороняють до вилуплення личинок. Личинки певний час перебувають у гнiздi, а згодом залишають його i поширюються по водоймi [14].
Дорослий сом живиться переважно рибою, серед якоСЧ, наприклад, у пониззi Днiпра, переважають верховодка, густера, бички, гiрчак i значно рiдше такi цiннi риби, як тараня й судак. ВiдшукуСФ СЧжу за допомогою добре розвинених органiв нюху, якi мiстяться не тiльки в нiздрях i на вусиках, а й на всiй шкiрi. ПолюСФ на здобич переважно в сутiнках, виявляючи в цей час найбiльшу активнiсть. Здобич пiдстерiгаСФ на днi, де лежить нерухомо. У сома великий мязовий шлунок. Пiсля вдалого полювання вiн може не СЧсти вiд однiСФСЧ до трьох дiб. Проте за певних умов поведiнка сома пiд час живлення може значно змiнюватись. Особливо це яскраво виявляСФться тодi, коли молодi риби, якими живляться соми, залишають мiiя народження. У цей час разом з паводковими водами вони намагаються потрапити в русло рiчки, де паводковi води довго не змiшуються з рiчковими й утворюють струмiнь чистоСЧ води, i тримаються у нiй.
У мiiях, де напрям течiСЧ змiнюСФться i струмiнь чистоСЧ води спрямовуСФться до берега, збираються соми. Глибина протоки в таких мiiях близько одного метра. Соми розмiщуються тут у кiлька шарiв проти течiСЧ. Це скупчення нагадуСФ бджолиний рiй. У риб верхнього ряду голови iнколи виступають з води. Так утворюСФться нiби барСФр. Здалеку чути плескiт води й голосне плямкання сомiв, якi час вiд часу виринають на поверхню води i захоплюють разом з молоддю риб струмiнь води й повiтря.
У першi роки життя сом росте досить швидко. Наприклад, у пониззi Днiпра в дворiчному вiцi його довжина досягаСФ близько 50 - 60 см. Пiзнiше темп росту дещо сповiльнюСФться. Так, довжина тiла пятирiчних особин - понад 95 см, семирiчних - понад 120 см. Помiчено, що пiсля статевого дозрiвання самцi ростуть швидше, нiж самки, тодi як у бiльшостi прiсноводних риб самки завжди ростуть краще. РЖнодi зустрiчаються соми-гiганти вiком понад 25 рокiв, масою понад 110 кг i довжиною тiла близько 250 см. Дуже цiнна риба. Його успiшно можна розводити i в ставках. У минулому його шкiру використовували замiсть скла. Вимита й висушена вона досить мiцна i прозора. Плавальнi мiхури використовують для виготовлення клею.
СУДАК ЗВИЧАЙНИЙ. Lucioperca lucioperca (L.). Серед риб родини окуневих найцiннiшим СФ судак звичайний.
Зовнiшнiй вигляд його свiдчить про те, що риба веде хижацький спосiб життя. Тiло видовжене, сплюснуте з бокiв i знизу, вкрите дрiбною лускою, яка мiцно сидить у шкiрi. Луска частково СФ й на зябровiй кришцi. Голова клиноподiбна, рот великий, на обох щелепах СФ великi iкла. Спина зеленувато-сiра, на боках тiла буро-чорнi поперечнi смужки, а на плавцевих перетинках спинних i хвостового плавцiв СФ темнi плями.
Живе у рiчках, водосховищах, проточних озерах, де обираСФ глибокi мiiя бiля корчiв. Для полювання виходить на мiлководнi дiлянки, вкритi пiском або сумiшшю пiску й гальки. Найактивнiший перед сходом сонця та у вечiрнi години. Тодi вiн може близько пiдходити до берегiв, а в погонi за здобиччю навiть вискакувати з води. Це надзвичайно ненажерливий хижак. Вiн нападаСФ на скопища верховодок, молодих головнiв та iнших дрiбних риб.
Нереститься в заплавах, у прибережних зонах озер, водосховищ. РЖкру вiдкладаСФ на прикореневi частини рослин. Плiдники очищають СЧх вiд грунту й мулу, утворюючи гнiзда. Пiсля вiдкладання iкри й заплiднення СЧСЧ самка залишаСФ гнiздо, а самець охороняСФ його доти, поки не виклюнуться личинки. Рухом своСЧх плавцiв вiн сприяСФ очищенню iкри вiд мулу i створюСФ сприятливий кисневий режим. Цiкаво, що при загибелi сторожового судака iкру охороняСФ iнший самець. РЖнших риб, у тому числi й судакiв, що наближаються до гнiзда, самець-охоронець зустрiчаСФ агресивно: плавцi й зябровi кришки розчепiрюються, i вiн кидаСФться на ворога. Пiсля вiдкладання та заплiднення iкра близько двох годин набухаСФ. Дiаметр кожноСЧ iкринки збiльшуСФться. Швидкiсть розвитку ембрiона залежить вiд температури води: при температурi +9...+11 С вiн розвиваСФться десять-одинадцять дiб, при +15... +19 С - пять-шiсть дiб, при +18...+22 С - три-чотири доби. ЗвiльняСФться ембрiон вiд оболонки за 2 - 3 с, а iнколи може носити СЧСЧ на головi 2 - 3 хв. Довжина ембрiонiв становить 3,5 - 5,4 мм. Велика рiзниця в СЧх розмiрах свiдчить про неоднорiднiсть розвитку. В ембрiонiв завдовжки до 4 мм голова нахилена донизу i щiльно прилягаСФ до жовтка, рота не видно, а на очах ледве помiтна пiгментацiя. Такi ембрiони понад двi доби пiднiмаються вертикально вгору й опускаються пасивно до дна. РЖ тiльки згодом починають рухатись у горизонтальному напрямi. В ембрiонiв завдовжки понад 5 мм добре розвинений рот, голова вiддiлена вiд жовткового мiхура, очi добре пiгментованi, Через 2 - 3 години пiсля викльовування вони вже плавають у горизонтальному напрямi [15].
У першi днi пiсля народження ембрiони ростуть найiнтенсивнiше. На шосту-сьому добу рiст СЧх майже повнiстю припиняСФться, а в наступнi днi знову вiдновлюСФться. Це пояснюСФться характером живлення. У першi днi пiсля викльовування ембрiон живиться вмiстом жовтка. На шостий день запаси його вичерпуються, в ембрiона зявляСФться рот, i вiн переходить на активне живлення. З цього часу починаСФться личинковий перiод життя судака.
Через два тижнi пiсля викльовування личинки досягають довжини 10,5 - 12,5 мм, а через чотири - 15,5 - 21,5 мм. За першi два з половиною мiсяцi життя (в серединi липня) молодi судаки досягають довжини близьк?/p>