Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
асiв маСФ мелiорацiя рибних угiдь. Щоб промисловi риби пiсля зарегулювання стоку рiчок могли здiйснювати мiграцiСЧ, будують рибопропускнi споруди: рибоходи i рибоприйомники (рис. 3.1). Умови нересту полiпшуються внаслiдок влаштування штучних нерестилищ. З метою полiпшення умов нересту деяких промислових риб (судака, ляща, таранi та iн.) влаштовують гнiзда-нерестилища з рiзного матерiалу (коренiв i кореневищ рослин, лучноСЧ трави, лози тощо), СЧх розмiщують на шляхах нерестових мiграцiй риб-плiдникiв [18].
З метою збiльшення запасiв цiнних риб у природних водоймах здiйснюСФться СЧх штучне (заводське) розведення, пiдрощування i випуск молодi у водойми. На рибоводних заводах розводять осетрових риб (севрюгу, осетра, стерлядь), лососевих (кету, горбушу, сьомгу, бiлорибицю, форель), коропових (ляща, судака) та iн. Утримують там риб-плiдникiв, проводять штучне заплiднення iкри, СЧСЧ iнкубацiю у виводкових апаратах, де створюються умови, аналогiчнi природним. У спецiальних басейнах i ставках вирощують молодь до певних розмiрiв i випускають у природнi водойми.
Певний вклад у збiльшення рибних запасiв УкраСЧни вносять спецiалiзованi рибницькi заводи Закарпаття, де вирощують форель.
Ставкове рибництво - найбiльш вивчена форма керованого рибного господарства. Важливе значення маСФ використання методу полiкультури, коли в одну водойму вселяють одночасно кiлька не конкуруючих за кормами видiв, наприклад, коропа (бентофаг), бiлого амура, товстолобика (фiтофаги), судака (хижак).
У ставках УкраСЧни вирощують коропiв (лускатого, дзеркального, рамчастого), ляща, карасiв, судака, стерлядь, амура бiлого, товстолобика, сигiв, форель та iн. РД значнi резерви для ставкобудування: яри та балки, затопленi сiнокоси i болота, угiддя, якi не використовуються.
Важливими складовими частинами комплексу рибницьких мелiоративних i рибоохоронних заходiв, спрямованих на збiльшення запасiв риби та розширення СЧСЧ асортименту, СФ аклiматизацiя i гiбридизацiя риб. У розробку теоретичних основ аклiматизацiСЧ риб значний внесок зробив гiдробiолог Л.О. Зенкевич (1889-1970). ОднiСФю з перших у 30-х роках було переселено кефаль iз Чорного моря в Каспiйське, а у 1947 р. на неСЧ вже вiдкрили промисел. Салаку балтiйську було завезено в Аральське море, у Балтiйське море - севрюгу каспiйську. Горбушу з Далекого Сходу переселено в Баренцове море, i досить успiшно. Судака, ляща, сазана аклiматизовано у водоймах Казахстану, СередньоСЧ АзiСЧ. Пелядь i омуль освоСЧли Братське водосховище i нерестяться у прилеглих рiчках. Успiшно вiдбулась аклiматизацiя рослиноСЧдних риб бiлого амура i товстолобика у водоймах Казахстану, СередньоСЧ АзiСЧ, Пiвнiчного Кавказу, УкраСЧни. Бiлий амур поСЧдаСФ вищi водянi рослини, навiть очерет. Товстолобик живиться в основному фiтопланктоном, сповiльнюючи розвиток водоростей пiд час евтрифiкацiСЧ водойм. Цi риби очищають канали вiд надлишку рослинностi i стримують СЧСЧ надмiрний розвиток. РЗх використовують також для мелiорацiСЧ штучних водосховищ (Кременчуцького, Каховського, КиСЧвського та iн.). У кiнцi 80-х рокiв XX столiття була переселена в Азовське море далекосхiдна кефаль-пiленгас. Аклiматизацiя пройшла успiшно. Зараз пiленгас в Азовi - промислова риба; у той же час вiн очищаСФ море вiд органiки, утилiзуючи детрит [18].
Важливе значення у практицi рибного господарства маСФ гiбридизацiя. Цiннi гiбриди одержано вiд схрещування культурного коропа iз диким сазаном (вони холодостiйкi, швидко ростуть), коропа iз карасем. Виведено гiбрид днiпровського сазана i культурного коропа для розведення на рисових полях. Гiбрид бiлуги i стерлядi - бiстер - успадкував ранню статеву зрiлiсть i гарнi смаковi якостi вiд стерлядi, а швидкiсть росту i великi розмiри - вiд бiлуги. Вiн може жити i в прiснiй, i в морськiй водi. Бiстер став рибою промислових комплексiв.
В УкраСЧнi проводиться значна робота з охорони риб. Це i законодавчо встановлений мiнiмальний розмiр вiчок сiток, якими виловлюСФться риба, i охорона нерестилищ та зимувальних ям, i боротьба з браконьСФрством, заморами риб та забрудненням водойм, i рятування молодi риб.
Контроль за виконанням правил рибальства на мiiях здiйснюють органи рибоохорони. Водночас велику роль в охоронi рибних ресурсiв вiдiграСФ громадськiсть: громадськi iнспектори, народнi дружини, молодiжнi пости, шкiльнi Блакитнi патрулi. Школярi подають велику допомогу в боротьбi з порушниками правил рибальства, беруть участь у роботах по врятуванню молодi риб. Учнi виловлюють малькiв з пересихаючих мiлководних басейнiв i переносять СЧх до бiльшоСЧ водойми, влаштовують штучнi нерестилища, роблять ополонки, щоб запобiгти зимовим заморам риб та iн.
Проте в цiлому по УкраСЧнi вилов риби знижуСФться внаслiдок надпромислу, забруднення рiк, Чорного та Азовського морiв, змiни гiдрологiчного режиму та втрати нерестилищ при будiвництвi гiдроелектростанцiй тощо. Це призвело до того, що до другого видання ЧервоноСЧ книги занесено 32 види риб, серед яких чорт морський (Lophius piscatorius), бичок-рижик (Neogobius platyrostris), вирезуб або кутум (Rutilus frisii), йорж смугастий (Gymnocephalus schraetser), умбра (Umbra krameri), лосось чорноморський (Salmo trutta labrax), коник морський (Hippocampus guttulatus), лосось дунайський, або таймень (Hucho hucho), судак морський (Lucioperca marina), чоп звичайний (Zingel zingel), чоп малий (Z. streber), шип (Acipenser nudiventris) та iн.
4.2 Аналiз динамiки вилову риби в природних та штучних водоймах ЧернiгiвськоСЧ областi
Протягом останнiх рокiв в Чернiгiвськiй областi рiзко погiршився стан рибних ресу?/p>