Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ницi площi за рахунок природноСЧ кормовоСЧ бази. ВиражаСФться ця рибопродуктивнiсть у кiлограмах або тоннах на 1 га площi водойми. Величина цього показника не СФ постiйною i змiнюСФться в залежностi вiд якостi води i ТСрунту, клiматичних i метеорологiчних умов, виду вирощуваноСЧ риби, СЧСЧ вiку, щiльностi посадки риби. Найбiльш високу природну рибопродуктивнiсть мають ставки, розташованi на родючих ТСрунтах, що постачаються водою джерелом з родючим водозбором i знаходяться в районах iз тривалим вегетацiйним перiодом. У рибництвi за основу приймають середню рибопродуктивнiсть за кiлька рокiв.
З клiматичних i метеорологiчних умов, що впливають на формування природноСЧ кормовоСЧ бази, на розвиток i рiст риб, найважливiшим СФ температурний режим. Вiдповiдно до кiлькостi днiв у роцi з температурою повiтря вище 15 С територiя краСЧни роздiлена на 7 рибоводних зон. При визначеннi природноСЧ рибопродуктивностi потрiбно враховувати не тiльки рибоводну зону, але i ТСрунти, на яких знаходиться водойма, для цього iснуСФ поправочний коефiцiСФнт. Для середнiх за родючiстю ТСрунтiв (пiдзолистi суглинковi, супiщанi, вилуженi чорноземи й iн.) вiн дорiвнюСФ 1, для малопродуктивних ТСрунтiв вiн складаСФ: галовi - 0,4, торфянистi - 0,5, пiщанi - 0,6, високородючi ТСрунти (чорноземи й iн.) - 1,2.
Рибопродуктивнiсть, одержувана за рахунок природноСЧ СЧжi, залежить вiд стану кормовоСЧ бази ставкiв i ступеня СЧСЧ використання рибою. Утворення у водоймi природноСЧ СЧжi проходить складним бiологiчним шляхом. Матерiальну й енергетичну основу всiх наступних етапiв продукцiйного процесу у водоймi складаСФ новотворення органiчних речовин з мiнеральних у результатi життСФдiяльностi рослинних органiзмiв.
У результатi росту i розвитку рослинних органiзмiв у водоймах вiдбуваСФться безперервне новотворення СЧх бiомаси. Рiвень первинноСЧ продукцiСЧ, обумовлений фiзiологiчними властивостями водоростей i факторами середовища, СФ основним регулятором iнтенсивностi й ефективностi усього бiопродуктивного процесу. Бiологiчне продукування вiдбуваСФться у формi утворення первинноСЧ i вторинноСЧ продукцiСЧ, пiд якими розумiють вiдповiдно прирiст бiомаси автотрофiв (рослинних органiзмiв) i гетеротрофiв (тваринних органiзмiв) [16].
Процес автотрофного живлення гiдробiонтiв, тобто утворення ними органiчноСЧ речовини з мiнеральних речовин, СФ СФдиним, при якому у водоймi виникаСФ першоСЧжа. За рахунок СЧСЧ живуть усi гетеротрофнi гiдробiонти як рослинноСЧднi, так i мясоСЧднi. Так, молодь бiльшостi видiв риб на раннiх стадiях розвитку споживаСФ водоростi, а для деяких видiв вища i нижча водна рослиннiсть - важливе джерело живлення протягом усього життя.
Таким чином, усi живi органiзми водойм втягуються в процеси кругообiгу речовин, який включаСФ наступнi ланки: синтез органiчноСЧ речовини у водоймi i надходження органiчноСЧ речовини у водойму з водозбiрноСЧ площi; розкладання органiчних речовин у водоймi (мiнералiзацiя); споживання i перетворення розкладених речовин бактерiальними, рослинними i тваринами органiзмами; споживання живих органiзмiв, що синтезують органiчну речовину з неорганiчноСЧ.
Утворення органiчноСЧ речовини у водоймах вiдбуваСФться в процесi фотосинтезу зеленими органiзмами планктону (водоростями i зеленими бактерiями) i бентосу (нижчими i вищими рослинами), а також у процесi хемосинтезу бактерiями.
Зеленi рослини, що беруть участь у процесi фотосинтезу (дiатомовi, зеленi, синьозеленi й iншi водоростi), вимагають для свого розвитку визначених умов - наявностi бiогенiв i мiкроелементiв, а також певноСЧ температури. Так, дiатомовi водоростi розвиваються звичайно при температурi 16...18 С. Синьозеленi водоростi зявляються при бiльш високiй температурi, при наявностi фосфору до 0,02 мг/л i азоту до 0,08 мг/л води. Зеленi водоростi вимагають великоСЧ кiлькостi азоту.
У водойму також надходять органiчнi речовини. РЗхня кiлькiсть залежить вiд характеру водозбiрноСЧ площi, клiмату, ТСрунту, рослинного покриву, характеру господарськоСЧ дiяльностi людини. Органiчнi речовини, що надiйшли з донних вiдкладень i з водозбiрноСЧ площi, а також органiзми, що розмножилися при фотосинтетичнiй дiяльностi i згодом вiдмирають (фiтопланктон, макрофiти, фiтобентос), розкладаються i перетворюються при участi бактерiй i найпростiших. При цьому мiкроорганiзми не просто руйнують органiчну речовину, а перетворюють СЧСЧ, переводячи у бiльш доступний стан для живлення тварин. Одночасно протiкають i процеси деструкцiСЧ, у результатi яких у воду надходять бiогени, необхiднi для розвитку водоростей. При слабкiй утилiзацiСЧ органiчна речовина осiдаСФ на дно водойми, поглинаСФ велику кiлькiсть кисню, погiршуСФ кисневий режим. В мiру нагромадження у водоймах невикористаноСЧ органiчноСЧ речовини вiдбуваСФться старiння екосистем. Воно вiдбуваСФться повiльнiше, якщо основними продуцентами органiчноСЧ речовини СФ планктоннi водоростi. Однак i при iнтенсивному розвитку фiтопланктону, але слабкому його споживаннi рослинноСЧдними безхребетними, значна частина первинноСЧ продукцiСЧ також залишаСФться недовикористаною i вiдкладаСФться на днi водойми. Таким чином, оцiнка продуктивностi водойми, проведена тiльки по величинi первинноСЧ продукцiСЧ, може привести до помилок, оскiльки значна частина органiчноСЧ речовини випадаСФ з продукцiйних процесiв i може негативно впливати на СЧх протiкання [9].
Важливого значення набуваСФ подальший розвиток рибництва, аклiматизацiя та охорона риб, гiбридизацiя тощо. Чимале значення у збiльшеннi рибних зап