Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?ки в холодних, добре насичених киснем водах, але багато риб вiддають перевагу теплим водам з надзвичайно малим вмiстом кисню. Значнi мiграцiСЧ короповим не властивi. Самки вiдкладають велику кiлькiсть iкри i пiсля СЧСЧ заплiднення нiякоСЧ турботи про неСЧ не виявляють [2].
Серед коропових багато видiв, якi не досягають значних розмiрiв, тому не мають промислового значення. Проте чимало серед них i таких, що СФ важливими обСФктами промислу й навiть штучно розводяться.
Плiтка - одна з найпоширенiших риб однойменного роду. Плiтка, яка живе в пониззях рiчок Чорного й Азовського морiв i в СЧх лиманах, називаСФться таранею. Тiло вкрите досить великою лускою. Бiчна лiнiя трохи вгнута в напрямi черева. Рот кiнцевий. Спина срiблясто-сiра, боки та черево бiлуватi. Спинний i хвостовий плавцi сiрi, решта - оранжевi, iнколи червонуватi. Тараню вiдрiзняють вiд плiтки за наявнiстю на кiнцях плавцiв темних смужок.
Плiтка водиться у великих i малих рiчках, у струмках, у водосховищах та озерах. У рiчках вона не живе тiльки на мiлинах i великих ямах, а в озерах i водосховищах - у густих заростях i на дiлянках iз замуленим дном. Скопища тримаються переважно в придонних шарах води.
На противагу таранi плiтку вважали малоцiнною рибою. А пояснювалось це тим, що тараня росте досить iнтенсивно, досягаючи понад 40 см, частiше - трохи бiльш як 35 см. Плiтка здебiльшого трапляСФться завдовжки близько 15 см i рiдше - понад 20 см. РЖз спорудженням водосховищ на рiвнинних рiчках, зокрема на Днiпрi, плiтка почала рости не гiрше, а навiть краще, нiж тараня. Цьому сприяв значний розвиток молюскiв, якими живиться плiтка i якi СФ основним кормом таранi.
Наприклад, у водосховищах Днiпра довжина плiток у трирiчному вiцi коливалась у середньому вiд 15 до 16 см, шестирiчному - вiд 21 до 30 см, тодi як у пониззi Днiпра довжина риб таких самих вiкових груп становила вiдповiдно 18 i 29 см. У звязку з цим плiтку у водосховищах Днiпра тепер вiдносять до цiнних промислових .риб.
Для розмноження тараня пiднiмаСФться з лиманiв у рiчки. У водосховищах плiтка з мiiь зимiвлi також починаСФ перемiщуватися до нерестовищ ще в лютому - березнi. Тут у неСЧ дозрiвають iкра i молочко. Пiд час нерестового ходу та в розпал нересту спiввiдношення статей неоднакове. Перед нерестом переважають самцi, потiм поступово збiльшуСФться кiлькiсть самок, i до кiнця нересту вони переважають. Самцi досягають статевоСЧ зрiлостi, коли довжина СЧхнього тiла досягне близько 10 см, самки - 12 см, тобто в дворiчному-трирiчному вiцi. Кiлькiсть iкринок, яку може вiдкласти самка, залежить вiд СЧСЧ довжини, маси, вiку, способу життя. Так, у Днiпрi до спорудження греблi КиСЧвськоСЧ гiдроелектростанцiСЧ плiтки у семирiчному вiцi мали в середньому 30,2 тис. iкринок, а в КиСЧвському водосховищi - 79,3 тис. iкринок. РЖкру самки вiдкладають на залишки рослин, коренi очерету, верби, а також на штучнi гнiзда, виготовленi з рiзних рослинних матерiалiв. Нерест вiдбуваСФться в ранковi та передвечiрнi години, а в тиху погоду - i вдень. РЖкринки приклеюються до рослин. У такому станi вони перебувають пiвтора-два тижнi, поки з них не виклюнуться личинки. Личинки прикрiплюються до рослин та СЧхнiх решток, що плавають на водi, роблячи перiодично короткi плавальнi рухи. Через три-чотири доби, наповнивши повiтрям плавальнi мiхури i завдяки цьому полегшивши масу свого тiла, вони починають переходити до активного способу життя. Залишивши нерестовище, великi скопища личинок тримаються в затишних прибережних мiiях. Пiдростаючи, молодь також тримаСФться в цих мiiях, аж поки не похолодаСФ. Тодi вона збираСФться в глибоких ямах. Тут плiтка перебуваСФ до скресання криги, щоб розпочати активне життя з настанням весни.
Такий спосiб життя властивий i таранi, яка для розмноження заходить з осолонених морем дiлянок у пониззя рiчок. Пiсля нересту плiдники повертаються для нагулу назад, а за ними скочуСФться сюди й новонароджена молодь.
ВЯЗЬ. Leuciscus idus (L.). На вiдмiну вiд головня, тiло вище, але тонше, луска дрiбнiша, спинний i пiдхвостовий плавцi усiченi, забарвлення тiла темнiше, а плавцi яскравiшi: спинний i пiдхвостовий темно-червонi, решта - червонi.
Водиться в тих мiiях, де головень зустрiчаСФться. Живе в тихих заводях рiчок, в озерах i заплавних водоймах, серед заростей водяних рослин, кущiв, бiля гирл рiчок, струмкiв. З настанням сутiнок виходить на мiлкi дiлянки.
Молодь тримаСФться скопищами. Дорослi риби гуртуються в табуни тiльки в перiод розмноження. Нерестяться вони на четвертому роцi життя, проте основна маса досягаСФ статевоСЧ зрiлостi пiзнiше [15].
Нереститься при температурi води вiд 5 С до -10...+15 С. Нерест триваСФ не бiльш як один-два тижнi. На нерестовищах швидкiсть води досягаСФ 0,5 - 0,2 м/с. РЖкру самки вiдкладають на коренi й стебла торiшньоСЧ рослинностi на глибинi до 0,8 м за один прийом. Незадовго до нересту дiаметр iкринок коливаСФться в межах 1,3 - 2,0 мм, а маса - у межах 1,3 - 2,24 мг. Плодючiсть самок завдовжки 24 - 41 см становить 39 - 173 тис. iкринок. Вона пiдвищуСФться iз збiльшенням розмiрiв самок, проте i в тих з них, якi мають майже однаковi розмiри, плодючiсть дуже рiзна.
У Кременчуцькому водосховищi росте досить iнтенсивно. У трирiчному вiцi довжина його в середньому досягаСФ близько 19 см i маса - понад 200 г.
Цi показники в особин десятирiчного вiку вiдповiдно становлять близько 41 см i майже 1,6 кг.
Цiнна риба. РД обСФктом як промислу, так i любительського рибальства. Споживають його переважно у свiжому виглядi, iнколи вялять i коптять.
КРАСНОПРЖРКА. Scardinius erythropthalmus (