Динамiка вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
ВСТУП
Актуальнiсть теми. В зв`язку з ростом народонаселення у всьому свiтi дуже велика увага придiляСФться проблемi збiльшення бiлкових ресурсiв i пiдвищення бiологiчноСЧ цiнностi рiзних харчових продуктiв. Тому не випадково, що з кожним роком значення ставкового рибництва зростаСФ. Розширення площi ставкових господарств, вдосконалення СЧх технiки, пiдвищення виходу рибноСЧ продукцiСЧ, а саме ставкове рибництво все мiцнiше поСФднуСФться з сiльським господарством як його галузь. Значення риби як досить цiнного продукту живлення населення зростаСФ.
Розвиток рибного ставкового господарства як галузi сiльського господарства визначаСФться тим, що в фонди соцiального землекористування входять не тiльки землi, але i значна кiлькiсть водних угiдь, площi яких зростають iз року в рiк. Вiдомо, що запаси води мають важливе значення для сiльського господарства, особливо в посушливих районах. Використання водних угiдь i для розведення риби один iз шляхiв пiдвищення СЧх рентабельностi.
Досить важливим СФ питання щодо пiдтримання належного гiдрохiмiчного та гiдробiологiчного режимiв, створення оптимальних умов для розведення рибноСЧ продукцiСЧ, оскiльки йде досить iнтенсивне впровадження хiмiзацiСЧ сiльського господарства.
Предмет дослiдження наслiдки iнтенсивного вилову риби в природних водоймах.
Об`СФкт дослiдження вилов риби в природних водоймах ЧернiгiвськоСЧ областi.
Головна мета проаналiзувати динамiку вилову риби в природних водоймах та вплив екологiчних факторiв на продуктивнiсть.
Для досягнення визначеноСЧ мети роботи нам потрiбно вирiшити кiлька завдань:
- Дати характеристику факторiя, якi впливають на бiорiзноманiтнiсть i домiнування певних видiв риб;
- Охарактеризувати рiзноманiтнiсть iхтiофауни природних водойм ЧернiгiвськоСЧ областi;
- Охарактеризувати знаряддя та режими вилову риби;
- Проаналiзувати динамiку показникiв вилову риби в природних водоймах за останнi шiсть рокiв.
РОЗДРЖЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРРЖВ, ЯКРЖ ВПЛИВАЮТЬ НА РРЖЗНОМАНРЖТНРЖСТЬ РЖ ДОМРЖНУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДРЖВ РИБ У ПРИРОДНИХ ВОДОЙМАХ
1.1 Абiотичнi фактори
Розглядаючи екологiчне значення свiтла, слiд вiдзначити його основну роль у фотосинтезi зелених рослин, оскiльки воно сприяСФ утворенню органiчноСЧ речовини - рослинноСЧ бiомаси, тобто первинноСЧ бiологiчноСЧ продукцiСЧ, вiд трансформацiСЧ i використання якоСЧ залежить життя на Землi.
Для рослин важливi променi видимоСЧ та невидимоСЧ частин спектра, особливо оранжево-червонi (0,65-0,68 мкм) i синьо-фiолетовi (0,40-0,50 мкм). Найменше поглинаються жовто-синi (0,50-0,60), майже не поглинаються iнфрачервонi. Причому "далеке" iнфрачервоне промiння (довжина хвилi понад 1,05 мкм) бере участь у теплообмiнi рослин, а тому проявляСФ певний позитивний вплив, особливо при дiСЧ низьких температур оточуючого середовища. В умовах високих температур iнфрачервона радiацiя негативно впливаСФ на рослини. Справа в тому, що це промiння поглинаСФться головним чином не пiгментами листя, а водою, яка мiститься в тканинах i плазмi клiтини, отже, воно може призвести до перегрiву рослин [20].
Великою активнiстю вiдрiзняються ультрафiолетовi променi (0,06-0,30 мкм). Вони сприяють фотосинтезу рослин, особливо якщо останнi одержують цi променi в помiрних дозах. У таких випадках вони стимулюють рiст i розмноження клiтин, сприяють синтезу високоактивних бiологiчних сполук, пiдвищуючи в рослинах вмiст вiтамiнiв, антибiотикiв, а отже, й стiйкiсть рослинних клiтин до захворювань.
Сонячну енергiю, яку зеленi рослини поглинають i використовують у процесi фотосинтезу, називають фiзiологiчно активною радiацiСФю, або скорочено ФАР, яка обмежена довжиною хвиль 0,38-0,71 мкм, але i в цих межах вона неоднаково поглинаСФться рослинами. Активнiсть ФАР залежить вiд присутностi в рослинi кольорових пiгментiв: хлорофiлiв, каротиноСЧдiв, фiкоцiанiв та iнших, якi вибiрково працюють у спектрах ФАР. Зеленi пiгменти (хлорофiли) мають два основних максимуми поглинання - в червонiй i синьо-фiолетовiй частинах спектра. КаротиноСЧди ж поглинають окремi променi лише в синьо-фiолетовiй частинi спектра. Активнiсть ФАР i вплив хвиль окремих частин спектрiв залежить вiд кута падiння променя, прозоростi атмосфери, розсiювання тощо.
У довгоденних тварин довгi веснянi та ранньолiтнi днi стимулюють ростовi процеси i пiдготовку до розмноження. Скороченi днi другоСЧ половини лiта й осенi гальмують рiст рослин i зумовлюють процеси пiдготовки до зими. Закономiрнiсть сезонного розвитку природи вивчаСФ прикладна галузь екологiСЧ - фенологiя (наука про явища).
Свiтло СФ важливим фактором, який впливаСФ на процеси розмноження тварин. Для багатьох тварин тривалiсть дня СФ фактором, що регулюСФ ритм розмноження.
Сприйняття свiтлових сигналiв тваринами вiдбуваСФться за допомогою органiв зору. Подразнення передаються через нервову систему, вiдомi три шляхи впливу СЧх на систему розмноження. Перший повязаний з ендокринною системою, яка видiленням гормонiв iнiцiюСФ статевий цикл. Другий шлях - це вплив через кормовий фактор. У багатьох тварин свiтло стимулюСФ потребу в СЧжi, прискорюСФ перебiг процесiв розвитку, якi зумовлюють дозрiвання статевих органiв. РЖ нарештi, третiй шлях - це безпосередня дiя видимого випромiнення. Крiм того, його пiдсилення може впливати на процеси розмноження [20].
Сонячна енергiя не лише забезпечуСФ рослини свiтлом, але й створюСФ такi темпер?/p>