Державно-правовий механiзм протидiСЧ корупцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? окремих державних службовцiв;
органи виконавчоСЧ влади певноСЧ галузi та органи виконавчоСЧ влади, а також СЧх посадовi особи, якi надiленi правом здiйснювати надвiдомчий (функцiональний) державний контроль за певним видом дiяльностi у рiзних сферах державного управлiння (фiнансовий, податковий, санiтарний тощо) щодо конкретного виду управлiнськоСЧ дiяльностi;
органи мiiевого самоврядування;
правоохороннi органи;
громадськi органiзацiСЧ (обСФднання), засоби масовоСЧ iнформацiСЧ;
громадяни.
До напрямкiв контролю за корупцiСФю ми вiдносимо:
) перевiрку документiв вiд кандидата на посаду державного службовця, уповноваженого на виконання функцiй держави;
) спостереження за поведiнкою, службовими контактами державних службовцiв тощо;
) перiодичне вивчення документiв щодо дiяльностi державного службовця за певний перiод часу;
) визначення кола посадових осiб та громадян, з якими державний службовець з корисливих спонукань контактуСФ в процесi роботи, встановлення осiб, з якими такi контакти здiйснюються систематично;
) визначення управлiнських процедур, пiд час яких найчастiше здiйснюються корупцiйнi правопорушення;
) виявлення та перевiрку фактiв, якi свiдчать про скоСФння особою корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю.
Здiйснюючи контроль за корупцiСФю за одним або декiлькома напрямками, його субСФкти, залежно вiд обсягу наданоСЧ СЧм компетенцiСЧ:
виявляють та припиняють корупцiйнi дiяння;
провадять адмiнiстративне чи кримiнальне провадження у справах про корупцiйнi дiяння;
виявляють причини та умови скоСФння корупцiйних дiянь;
притягують винних до вiдповiдальностi;
вiдшкодовують шкоду, яку спричинено корупцiйним дiянням фiзичним чи юридичним особам, державi;
розробляють та вносять пропозицiй щодо усунення правових норм, органiзацiйних та матерiально-технiчних умов, якi сприяють вчиненню корупцiйних дiянь.
Завершуючи аналiз контролю за корупцiСФю, пропонуСФмо пiд ним розумiти комплекс здiйснюваних субСФктами державного та громадського контролю правових, органiзацiйних, iнформацiйних та iнших заходiв iз перевiрки неухильного дотримання антикорупцiйного законодавства особами, якi законодавчо визначенi як субСФкти корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю.
СубСФктом нагляду за дотриманням антикорупцiйного законодавства СФ органи прокуратури (ст. 17 Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю) [5]. Як вiрно наголошуСФ Ю.П. Битяк, тАЮголовне, чим вiдрiзняСФться контроль вiд нагляду, - це те, що контролюючий орган маСФ право втручатися в оперативну дiяльнiсть пiдконтрольного обСФкта (iнодi пiдмiняючи собою керiвний орган цього обСФкта) й самостiйно притягувати правопорушникiв до юридичноСЧ вiдповiдальностi, в той час як прокуратуру позбавлено таких можливостей [14, С. 244]. Вiдповiдно до Закону УкраСЧни тАЮПро прокуратуру, [11] вона, здiйснюючи нагляд, тiльки ставить питання про усунення виявлених нею порушень законодавства. Прокурор приносить протест, вносить припис або подання про усунення порушень закону або виносить постанову про диiиплiнарне провадження, провадження в справi про адмiнiстративне правопорушення або про порушення кримiнальноСЧ справи щодо винних осiб, але самостiйно нiяких конкретних дiй щодо припинення протиправноСЧ ситуацiСЧ не здiйснюСФ.
Одним iз засобiв протидiСЧ корупцiСЧ СФ звернення громадян, особливiсть яких полягаСФ у тому, що iнiцiаторами перевiрок виступають не державнi органи (СЧх посадовi особи), а громадяни. Звертаючись до компетентних органiв iз заявами та скаргами, вони сигналiзують про виявленi ними порушення законностi й диiиплiни, тим самим дозволяючи повноважним органам розiбратися в сутi справи, притягнути, якщо на це СФ пiдстави, до вiдповiдальностi винних.
До засобiв протидiСЧ корупцiСЧ ми вiдносимо встановлення державою вiдповiдальностi за корупцiйнi дiяння та iншi правопорушення, повязанi з корупцiСФю, що передбачено Роздiлом РЖРЖРЖ Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю [5]. У ст. 3 цього ж Закону передбачено, що субСФкти корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю несуть адмiнiстративну вiдповiдальнiсть на пiдставi цього Закону. Питання про кримiнальну, цивiльно-правову та матерiальну вiдповiдальнiсть за корупцiйнi дiяння та правопорушення, повязанi з корупцiСФю, вирiшуються вiдповiдно до вимог чинного законодавства. Частиною 2 ст. 3 Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю передбачено диiиплiнарну вiдповiдальнiсть за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю.
Подiбне розумiння сутностi та видiв вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю, характерне i для КонцепцiСЧ боротьби з корупцiСФю на 1998-2005 роки, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 24 квiтня 1998 року №367, в якiй зазначено, що у правовому вiдношеннi корупцiя становить сукупнiсть рiзних за характером та ступенем суспiльноСЧ небезпеки, але СФдиних за своСФю суттю корупцiйних дiянь, iнших правопорушень (кримiнальних, адмiнiстративних, цивiльно-правових, диiиплiнарних), а також порушень етики поведiнки посадових осiб, повязаних iз вчиненням цих дiянь [8]. У Роздiлi IV цiСФСЧ ж КонцепцiСЧ передбаченi заходи iз вдосконалення законодавства про вiдповiдальнiсть за корупцiйнi дiяння, з якими у цiлому варто погодитись.
Заходи щодо удосконалення вiдповiдальностi за корупцiйнi правопорушення, передбаченi у КонцепцiСЧ подоланн?/p>