Державно-правовий механiзм протидiСЧ корупцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ресурсами пiдроздiлiв, що протидiють корупцiСЧ, та надання СЧм права самостiйно приймати вiдповiднi рiшення;
) визначення механiзмiв взаСФмодiСЧ органiв, якi ведуть боротьбу з корупцiСФю, з iншими органами, на якi згiдно iз законодавством покладаСФться оперативне, технiчне, iнформацiйне та iнше забезпечення боротьби з корупцiСФю тощо [8].
Щодо засобiв державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ, то пропонуСФмо до таких вiднести: контроль, нагляд, розгляд звернень громадян та передбачення вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю. Так, про важливiсть контролю за корупцiСФю наголошуСФться у низцi мiжнародних угод, ратифiкованих УкраСЧною, натомiсть, як у законодавствi, так i серед науковцiв, вiдсутнiй СФдиний пiдхiд щодо визначення його поняття, мети, завдань та системи. Не вдаючись до аналiзу конкретних положень законодавства з питань протидiСЧ корупцiСЧ, та окремих думок науковцiв iз зазначених проблем, пропонуСФмо свiй пiдхiд щодо СЧх вирiшення.
У законодавствi та науковiй лiтературi, предметом якоСЧ СФ контроль як одна iз функцiй держаного управлiння, використовуються рiзнi термiни: тАЮдержавний контроль за корупцiСФю, тАЮсудовий контроль за корупцiСФю, тАЮантикорупцiйний контроль та iн. [12]. Наприклад, в Методичних рекомендацiях для державних органiв та органiв мiiевого самоврядування з питань протидiСЧ корупцiСЧ, затверджених наказом Головного управлiння державноСЧ служби УкраСЧни вiд 13 жовтня 2005 р. №244, зазначаСФться, що антикорупцiйний контроль, як один iз способiв забезпечення законностi, полягаСФ в тому, що субСФкт контролю маСФ здiйснювати облiк та перевiрку того, як контрольований обСФкт виконуСФ покладенi на нього завдання та реалiзуСФ своСЧ функцiСЧ щодо протидiСЧ корупцiСЧ серед державних службовцiв пiд час реалiзацiСЧ управлiнськоСЧ дiяльностi у сферi, що належить до компетенцiСЧ кiлькох органiв виконавчоСЧ влади [13]. У названих Методичних рекомендацiях антикорупцiйний контроль подiляСФться на державний та громадський [14].
Бiльш логiчним, а значить, i доцiльним вважаСФмо використання термiна тАЮконтроль за корупцiСФю, оскiльки вiн охоплюСФ собою такi його види, як:
) державний контроль, субСФктами якого СФ Верховна Рада УкраСЧни, Президент УкраСЧни, Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни, центральнi та мiiевi органи виконавчоСЧ влади, зокрема i правоохороннi, органи мiiевого самоврядування, судовi органи УкраСЧни;
) громадський контроль, субСФктами якого СФ громадськi органiзацiСЧ, засоби масовоСЧ iнформацiСЧ, а також окремi громадяни УкраСЧни.
У звязку з цим, не можемо погодитись iз визначенням у ст.16 Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю того, що тАЮконтроль за виконанням законiв у сферi боротьби з корупцiСФю здiйснюСФться Верховною Радою УкраСЧни безпосередньо, а також Комiтетом ВерховноСЧ Ради УкраСЧни з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiСФю [5].
Проблемним СФ визначення системи контролю за корупцiСФю, оскiльки такi важливi СЧСЧ складовi, як мета та завдання контролю, його обСФкти та предмет, субСФкти контролю, а також заходи контролю, як у законодавствi, так i у науковiй лiтературi визначаються по рiзному.
На нашу думку, основною метою контролю за корупцiСФю СФ створення дiйовоСЧ та ефективноСЧ державноСЧ системи СЧСЧ протидiСЧ, спрямованоСЧ на досягнення уповiльнення темпiв СЧСЧ зростання, зменшення або подолання СЧСЧ соцiальних передумов i наслiдкiв.
Зазначена вище мета контролю за корупцiСФю реалiзуСФться у таких його завданнях:
виявлення недолiкiв чинного законодавства з питань протидiСЧ корупцiСЧ та надання пропозицiй щодо його удосконалення;
перевiрка дотримання законностi та диiиплiни в дiяльностi персоналу органiв державноСЧ влади та мiiевого самоврядування;
попередження та виявлення серед персоналу органiв державноСЧ влади та мiiевого самоврядування корупцiйних дiянь;
перевiрка використання за цiльовим i функцiональним призначенням державного майна органами державноСЧ влади та мiiевого самоврядування;
викриття причин i умов, що сприяють вчиненню корупцiйних дiянь;
оптимiзацiя структури правоохоронних органiв, якi здiйснюють заходи з протидiСЧ корупцiСЧ, пiдвищення рiвня фаховоСЧ пiдготовки СЧх посадових i службових осiб;
розроблення нових форм i методiв протидiСЧ корупцiСЧ та запровадження СЧх у практику;
визначення та оцiнка ефективностi правоохоронних заходiв щодо протидiСЧ корупцiСЧ;
притягнення винних до вiдповiдальностi;
вiдшкодування шкоди фiзичним чи юридичним особам, державi, яку спричинено корупцiйним дiянням;
удосконалення iнформацiйно-аналiтичного та матерiально-технiчного забезпечення протидiСЧ корупцiСЧ.
Центральними елементами будь-якоСЧ системи, зокрема i системи контролю за корупцiСФю, СФ СЧСЧ обСФкти та предмет, субСФкти, а також напрямки реалiзацiСЧ контрольних заходiв. Так, вважаСФмо, що обСФктом контролю за корупцiСФю СФ за визначенням законодавця тАЮсубСФкти корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю (ст. 2 Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу iз корупцiСФю) [5], систему яких ми охарактеризували вище.
Предметом контролю за корупцiСФю СФ корупцiйна дiяльнiсть, види та особливостi якоСЧ ми також зясували вище.
До субСФктiв здiйснення контролю за корупцiСФю ми вiдносимо:
вищi органи державноСЧ влади УкраСЧни (Президент УкраСЧни, Верховна Рада УкраСЧни та Кабiнет Мiнiстрiв УкраСЧни);
органи виконавчоСЧ влади, а також СЧх посадовi особи в межах своСФСЧ компетенцiСЧ щодо конкретноСЧ сфери управлiнськоСЧ дiяльностi аб?/p>