Державно-правовий механiзм протидiСЧ корупцiСЧ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



, яка, на його думку, СФ тАЮбезпосереднiм виразом антикорупцiйноСЧ полiтики [2], що визначаСФ iдеологiю i стратегiю антикорупцiйних заходiв; визначаСФ мету та завдання антикорупцiйноСЧ полiтики, основнi напрями протидiСЧ корупцiСЧ в УкраСЧнi, обСФкт протидiСЧ корупцiСЧ та субСФктiв СЧСЧ протидiСЧ, принципи протидiСЧ корупцiСЧ, заходи протидiСЧ корупцiСЧ [2].

Враховуючи законодавчi положення щодо визначення окремих елементiв державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ, а також доробки науковцiв з цих питань, пропонуСФмо до його структури вiднести:

1)причини та умови, якi сприяють вчиненню корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю;

2)мету та завдання протидiСЧ корупцiСЧ;

)принципи протидiСЧ корупцiСЧ;

)обСФкти та рiвнi протидiСЧ корупцiСЧ;

)субСФктiв протидiСЧ корупцiСЧ;

)заходи та засоби протидiСЧ корупцiСЧ;

)напрямки протидiСЧ корупцiСЧ;

)систему забезпечення протидiСЧ корупцiСЧ.

На нашу думку, наведена структура державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ СФ логiчною та послiдовною, а отже, такою, що сприятиме його належному функцiонуванню.

Перейдемо до безпосередньоСЧ характеристики вищезазначених елементiв. Так, одним iз елементiв дослiджуваного механiзму СФ причини та умови, якi сприяють вчиненню корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю. Цей елемент ми розмiстили першим у перелiку, так як вважаСФмо, що перед тим, як протидiяти тому чи iншому протиправному явищу, у нашому випадку, корупцiСЧ, важливо знати причинний комплекс його породження.

Наступними важливими елементами державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ виступають мета, завдання та принципи, якi у комплексi являються так би мовити тАЮзасадничими умовами його функцiонування.

Так, тАЮосновна мета державноСЧ полiтики у галузi боротьби з корупцiСФю [8], сформульована у КонцепцiСЧ боротьби з корупцiСФю на 1998-2005 роки, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 24 квiтня 1998 року №367, як тАЮстворення дiйовоСЧ системи запобiгання i протидiСЧ корупцiСЧ, виявлення та подолання СЧСЧ соцiальних передумов i наслiдкiв, викриття корупцiйних дiянь, обовязковоСЧ вiдповiдальностi винних у СЧх вчиненнi [8].

У Законi УкраСЧни тАЮПро органiзацiйно-правовi основи боротьби з органiзованою злочиннiстю сформульовано мету боротьби з органiзованою злочиннiстю, однiСФю iз форм якоСЧ СФ корупцiя, яка полягаСФ у тАЮвстановленнi контролю над органiзованою злочиннiстю, СЧСЧ локалiзацiСЧ, нейтралiзацiСЧ та лiквiдацiСЧ; усуненнi причин i умов iснування органiзованоСЧ злочинностi [3].

Про неможливiсть тАЮлiквiдацiСЧ злочинностi ми наголошували вище. Щодо тАЮусунення причин i умов iснування органiзованоСЧ злочинностi, то вважаСФмо, що така дiяльнiсть бiльш характерна для завдань протидiСЧ (боротьби) злочинностi, а не СЧСЧ метi.

Що стосуСФться науковоСЧ лiтератури, то, наприклад, М.РЖ. Мельник пiд стратегiчною метою антикорупцiйноСЧ дiяльностi пропонуСФ розумiти:

по-перше, тАЮстворення системи суспiльних вiдносин, за якоСЧ правомiрна поведiнка службовцiв публiчноСЧ сфери, усiх громадян була б соцiально престижною i вигiдноютАж;

по-друге, тАЮстворення системи дiйовоСЧ i ефективноСЧ протидiСЧ корупцiСЧ, за якоСЧ вчинення корупцiйних дiянь неминуче тягне вiдповiдальнiсть винних у СЧх вчиненнi осiб i передбачаСФ не лише застосування до них вiдповiдного покарання чи стягнення, а й настання iнших негативних наслiдкiв матерiального, полiтичного, соцiального характеру [2, с.235].

На нашу думку, перша частина сформульованоСЧ М.РЖ. Мельником мети бiльш схожа на заходи, за допомогою яких можуть бути усунутi причини та умови корупцiСЧ. Щодо СЧСЧ другоСЧ частини, то вважаСФмо, що вона СФ дещо нелогiчною, оскiльки виходить, що метою протидiСЧ СФ сама протидiя.

Враховуючи вищенаведене, пропонуСФмо мету державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ визначити як нормативне закрiплення та систематичне вдосконалення правових та органiзацiйних засад, якi забезпечували б уповiльнення темпiв СЧСЧ зростання, виявлення та припинення СЧСЧ проявiв, поновлення законних прав та iнтересiв фiзичних i юридичних осiб, що постраждали внаслiдок корупцiйних дiянь, усунення СЧх наслiдкiв.

На вiдмiну вiд мети протидiСЧ корупцiСЧ, СЧСЧ завдання не отримали законодавчого визначення. Натомiсть такi завдання визначено у науковiй лiтературi. Зокрема, М.РЖ. Мельник до них вiдносить:

зясування соцiальноСЧ i правовоСЧ сутностi корупцiСЧ;

зясування основних соцiальних передумов, загальних причин та умов корупцiСЧ, причин та умов конкретних корупцiйних дiянь;

формування державноСЧ антикорупцiйноСЧ полiтики, а на СЧСЧ пiдставi визначення стратегiСЧ i тактики протидiСЧ корупцiСЧ;

визначення субСФктiв протидiСЧ корупцiСЧ, СЧх компетенцiСЧ;

розробка та практична реалiзацiя програм протидiСЧ корупцiСЧ (загальнодержавних, регiональних, галузевих, мiжгалузевих), якi б включали вiдповiднi соцiально-економiчнi, полiтичнi, правовi, органiзацiйно-управлiнськi, iдеологiчнi, правоохороннi та iншi заходи;

формування системи антикорупцiйного законодавства, у тому числi вдосконалення законодавства про вiдповiдальнiсть за корупцiйнi правопорушення;

використання позитивного досвiду антикорупцiйноСЧ дiяльностi iнших краСЧн i мiжнародноСЧ спiльноти в цiлому, розширення спiвробiтництва з iншими краСЧнами та мiжнародними органiзацiями у сферi протидiСЧ корупцiСЧ [2, С. 236].

Погоджуючись у цiлому iз вищенаведеними завданнями, пропонуСФмо до завдань державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ вiднести й такi, як: