Державно-правовий механiзм протидiСЧ корупцiСЧ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В±оротьби) з корупцiСФю названi: профiлактичнi, органiзацiйно-правовi та iнформацiйно-аналiтичнi [9].
В КонцепцiСЧ боротьби з корупцiСФю на 1998-2005 роки, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 24 квiтня 1998 року №367, наголошуСФться на тому, що боротьба з проявами корупцiСЧ маСФ ТСрунтуватися на поСФднаннi профiлактичних, правоохоронних i репресивних заходiв. При цьому прiоритет повинен надаватися профiлактичним заходам загально-соцiального i спецiально-кримiнологiчного спрямування. Заходи запобiгання та протидiСЧ корупцiСЧ подiляються на невiдкладнi, короткостроковi, в тому числi надзвичайного характеру, довгостроковi та постiйного характеру [8]. Натомiсть у цiй КонцепцiСЧ заходи протидiСЧ корупцiСЧ обСФднано у такi групи: полiтичнi; економiчнi та органiзацiйно-управлiнськi [8].
В КонцепцiСЧ подолання корупцiСЧ в УкраСЧнi тАЮНа шляху до доброчесностi, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 11 вересня 2006 року №742, заходи протидiСЧ корупцiСЧ класифiковано за субСФктами вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю [10]. Наприклад, з метою посилення ролi iнститутiв громадянського суспiльства у протидiСЧ корупцiСЧ КонцепцiСФю пропонуСФться:
) посилити вплив громадського контролю щодо запобiгання та протидiСЧ корупцiСЧ, зокрема, шляхом законодавчого закрiплення прав, повноважень iнститутiв громадянського суспiльства;
) розробити i впровадити правовий механiзм забезпечення захисту джерел журналiстськоСЧ iнформацiСЧ;
) пiдготувати пропозицiСЧ щодо розвязання конфлiкту iнтересiв держави i суспiльства в аспектi поширення iнформацiСЧ засобами масовоСЧ iнформацiСЧ;
) вирiшити проблему неадекватностi судових заходiв щодо обмеження свободи вираження поглядiв i подання iнформацiСЧ;
) вивчити потенцiал громадських органiзацiй та iнших iнститутiв громадянського суспiльства i закрiпити в новiй редакцiСЧ Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю пiдвищення СЧх ролi у здiйсненнi заходiв протидiСЧ корупцiСЧ;
) розширити можливостi отримання iнститутами громадянського суспiльства iнформацiСЧ, повязаноСЧ з дiяльнiстю органiв державноСЧ влади та органiв мiiевого самоврядування;
) здiйснювати заходи, спрямованi на активiзацiю iнформацiйного обмiну мiж громадськими органiзацiями, iншими iнститутами громадянського суспiльства, засобами масовоСЧ iнформацiСЧ та органами державноСЧ влади i органами мiiевого самоврядування;
) вивчити питання можливостi оприлюднення iнформацiСЧ про власникiв засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ, а також доцiльностi оприлюднення iнформацiСЧ про факти притягнення до вiдповiдальностi винних у вчиненнi корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю, в засобах масовоСЧ iнформацiСЧ;
) пiдготувати пропозицiСЧ щодо комплексу заходiв постiйного характеру, спрямованих на поширення антикорупцiйних знань, у тому числi у навчальних закладах [10].
У Законi УкраСЧни тАЮПро засади запобiгання та протидiСЧ корупцiСЧ до заходiв запобiгання та протидiСЧ корупцiСЧ вiднесенi:
обмеження, спрямованi на запобiгання та протидiю корупцiСЧ;
вимоги щодо прозоростi iнформацiСЧ у приватнiй сферi;
спецiальна перевiрка щодо осiб, якi претендують на зайняття посад, повязаних iз виконанням функцiй держави або органiв мiiевого самоврядування;
обмеження щодо одержання подарункiв;
фiнансовий контроль;
кодекси поведiнки;
обмеження щодо роботи близьких осiб;
антикорупцiйна експертиза проектiв нормативно-правових актiв;
обмеження щодо осiб, якi звiльнилися з посад або припинили дiяльнiсть, повязану з виконанням функцiй держави, органiв мiiевого самоврядування;
обмеження щодо юридичних осiб, яких притягнуто до вiдповiдальностi за вчинення корупцiйного правопорушення [14].
Як слушно наголошуСФ М.РЖ. Мельник, тАЮзаходи протидiСЧ корупцiСЧ можуть бути класифiкованi за рiзними ознаками [2, С. 248]. Сам же вчений до таких ознак вiдносить:
змiст та мету СЧх застосування;
масштаб застосування;
термiн i нагальнiсть застосування;
метод впливу;
механiзм впливу;
час СЧх здiйснення;
галузь права, якою вони передбачаються [2, С. 248-254].
На нашу думку, будь-який iз названих критерiСЧв класифiкацiСЧ маСФ право на iснування, у звязку з чим визначити iз них найбiльш альтернативнi (узагальнюючi) досить важко. Але варто наголосити на тому, що зовнiшньою формою СЧх вираження СФ вимоги, обмеження, заборони, iншi правовi норми, якi виконують правоохоронну функцiю щодо субСФктiв корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю. Крiм того обСФктом, на який спрямовуСФться вплив тих чи iнших заходiв, можуть бути:
причини та умови, якi сприяють вчиненню корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю;
органи протидiСЧ корупцiСЧ;
напрямки протидiСЧ корупцiСЧ тощо.
Наприклад, у КонцепцiСЧ боротьби з корупцiСФю на 1998-2005 роки, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 24 квiтня 1998 року №367, до заходiв пiдвищення ефективностi дiяльностi органiв, якi ведуть боротьбу з корупцiСФю, вiднесенi:
) концентрування СЧх зусиль на запобiганнi, виявленнi та припиненнi проявiв корупцiСЧ в державних органах, найважливiших сферах суспiльного життя та в галузях, де корупцiйнi дiяння набули найбiльшого поширення;
) пiдготовка пропозицiй щодо вдосконалення дiяльностi органiв, якi ведуть боротьбу з корупцiСФю, зокрема у частинi спецiалiзацiСЧ у вiдповiднiй сферi працiвникiв, якi здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть, слiдчих, прокурорiв, забезпечення належними