Державно-правовий механiзм протидiСЧ корупцiСЧ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



створення атмосфери суспiльноСЧ нетерпимостi до корупцiСЧ;

визначення системи органiв протидiСЧ корупцiСЧ, оптимiзацiя СЧх структури та визначення форм взаСФмодiСЧ та координацiСЧ мiж ними;

забезпечення гарантiй прав громадян i юридичних осiб пiд час здiйснення заходiв iз протидiСЧ корупцiСЧ;

пiдвищення мiри вiдповiдальностi за вчинення корупцiйних дiянь та iнших правопорушень, повязаних з корупцiСФю.

Отримали законодавче визначення принципи протидiСЧ корупцiСЧ. Так, в КонцепцiСЧ боротьби з корупцiСФю на 1998-2005 роки, затвердженiй Указом Президента УкраСЧни вiд 24 квiтня 1998 року №367, зазначено, що дiяльнiсть щодо боротьби з корупцiСФю повинна здiйснюватися на таких основних принципах:

демократизацiСЧ управлiння суспiльством, побудови та органiзацiСЧ державноСЧ влади i мiiевого самоврядування, що забезпечуСФ оптимальну вiдкритiсть для населення дiяльностi посадових осiб;

верховенства права;

прiоритету та захисту прав людини;

змiцнення доброчесностi у вiдносинах державного апарату i службовцiв усiх категорiй з населенням;

системностi;

комплексностi, що передбачаСФ здiйснення невiдкладних короткострокових, довгострокових, постiйних заходiв економiчного, соцiально-полiтичного, органiзацiйно-управлiнського, правового, соцiально-психологiчного та iншого характеру;

взаСФмодiСЧ владних структур з iнститутами суспiльства i населенням;

удосконалення порядку та нормативного регулювання органiзацiСЧ працi посадових осiб;

практичноСЧ спрямованостi та радикальностi заходiв;

науковоСЧ обТСрунтованостi;

входження до мiжнародноСЧ системи боротьби з корупцiСФю та розвитку всебiчного спiвробiтництва з iноземними державами [8].

Майже подiбний перелiк принципiв пропонуСФ М.РЖ. Мельник [2, с. 245], розкриваючи сутнiсть кожного з них.

На нашу думку, до принципiв державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ обовязково необхiдно вiднести i такi, як:

законнiсть, а саме, здiйснення лише тих заходiв та використання лише тих методiв, що безпосередньо передбаченi законодавством УкраСЧни;

спiльнiсть, тобто участь у протидiСЧ корупцiСЧ крiм правоохоронних органiв усiх iнших державних органiв, органiв мiiевого самоврядування, пiдприСФмств, установ, органiзацiй, обСФднань громадян та окремих громадян;

гуманiзм, тобто перевага пiд час протидiСЧ корупцiСЧ методiв переконання;

гласнiсть, тобто систематичне висвiтлення у державнiй статистицi та засобах масовоСЧ iнформацiСЧ вiдомостей про стан протидiСЧ корупцiйним дiянням та iншим правопорушенням, повязаних з корупцiСФю;

економiчнiсть, який передбачаСФ економiчну обТСрунтованiсть антикорупцiйних заходiв та методiв.

До елементiв державно-правового механiзму протидiСЧ корупцiСЧ ми також вiдносимо обСФкти та рiвнi протидiСЧ корупцiСЧ. Наприклад, М.РЖ. Мельник наголошуСФ на тому, що обСФктом протидiСЧ корупцiСЧ СФ корупцiя як соцiальне явище, у тому числi СЧСЧ конкретнi прояви, корупцiйнi вiдносини та СЧх субСФкти, фактори корупцiСЧ [2, с.237].

Погоджуючись з автором у тому, що обСФктом протидiСЧ з дослiджуваних питань СФ корупцiя як соцiальне явище, корупцiйнi дiяння та iншi правопорушення, повязанi з корупцiСФю, вважаСФмо, що корупцiйнi вiдносини та СЧх субСФкти, а також фактори корупцiСЧ у державно-правовому механiзмi протидiСЧ корупцiСЧ мають певне самостiйне значення.

Про корупцiйне детально йшлося у попередньому пiдроздiлi. Це дiяння вважаСФться закiнченим з моменту незаконного одержання особою матерiальних благ, послуг, пiльг або iнших переваг, порушення спецiальних обмежень - з моменту вчинення зазначених у законодавствi дiй або бездiяльностi, а вiдповiдальнiсть за нього настаСФ незалежно вiд одержання особою матерiальних благ, послуг, пiльг або iнших переваг [13].

У ст. 2 Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю зазначено, що за корупцiйнi дiяння та iншi правопорушення, повязанi з корупцiСФю, на пiдставi цього Закону несуть вiдповiдальнiсть особи, уповноваженi на виконання функцiй держави:

а) державнi службовцi;

б) ПремСФр-мiнiстр УкраСЧни, Перший вiце-премСФр-мiнiстр, вiце-премСФр-мiнiстри, мiнiстри;

в) народнi депутати УкраСЧни, депутати ВерховноСЧ Ради АвтономноСЧ Республiки Крим, депутати сiльських, селищних, мiських, районних у мiстах, районних, обласних рад;

г) посадовi особи мiiевого самоврядування;

ТС) вiйськовi посадовi особи Збройних Сил УкраСЧни та iнших вiйськових формувань (крiм вiйськовослужбовцiв строковоСЧ служби) [5].

Натомiсть необхiдно враховувати, що вiдповiдальнiсть за окремими нормами Закону УкраСЧни тАЮПро боротьбу з корупцiСФю можуть нести лише спецiальнi субСФкти, а саме:

державнi службовцi, якi СФ посадовими особами, - за ч.3 ст. 5;

керiвники мiнiстерств i вiдомств, державних пiдприСФмств, установ та органiзацiй чи СЧх структурних пiдроздiлiв - за ст. 10;

особи, на яких покладено обовязок складати протоколи про вчинення корупцiйних правопорушень або подавати цi протоколи до суду, - за ст. 11 [2].

Крiм названих осiб, до субСФктiв корупцiйних правопорушень належать суддi, прокурори, слiдчi, особи рядового й начальницького складу органiв внутрiшнiх справ, спiвробiтники служби безпеки, посадовi особи податковоСЧ адмiнiстрацiСЧ та податковоСЧ мiлiцiСЧ, митноСЧ служби й iнших правоохоронних органiв, а також працiвники апарату суду, прокуратури й iнших зазначених органiв, уповноважених на виконання функцiй держави [13].

Варто зазначити й те, що у науковiй лiтературi [23 та iн.], у проектах законодавчих актiв з питань проти?/p>