Визнання та виконання рiшень iноземних судiв
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?у. Тому при розглядi таких скарг Апеляцiйний суд м. КиСФва керуСФться дiючим законодавством Украiни та нормами мiжнародного права, запозичивши досвiд iнших краiн (зокрема Нiмеччини, Швецii, Австрii, Швейцарii). Нажаль новий Цивiльний процесуальний кодекс Украiни, затверджений Верховною Радою Украiни, який набрав чинностi з 1 вересня 2005 року також не розкрив процедуру розгляду таких справ, а в основу поклав дiючi норми Закону Украiни Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж.
Мiж тим при розглядi таких справ в судах РДвропи, де скарги на рiшення мiжнародних комерцiйних арбiтражних судiв розглядають державнi суди в складi трьох суддiв i рiшення таких судiв СФ остаточними i оскарженню не пiдлягають. В нашiй краiнi такi справи розглядалися суддею одноособово, у вiдповiдностi з ЦПК Украiни, де передбачений перелiк справ, якi розглядаються колегiСФю. А ухвали Апеляцiйного суду м. КиСФва пiдлягали оскарженню до Верховного Суду Украiни i у вiдповiдностi з вимогами ЦПК Украiни переглядаються всiСФю Палатою суддiв у цивiльних справах Верховного Суду Украiни.
Враховуючи те, що Апеляцiйний суд м. КиСФва по сутi перевiряв рiшення третейського суду, тобто суд розглядав дану категорiю справ не по першiй iнстанцii, що не вiдповiдаСФ вимогам ЦПК Украiни. Враховуючи норми ч.3 ст.18 ЦПК в якiй зафiксовано, що тАЬЦивiльнi справи у судах апеляцiйноi iнстанцii розглядаються колегiСФю у складi трьох судiв, головуючий з числа яких визначаСФться в установленому законом порядкутАЭ, суддi вважають, що справи за клопотаннями про скасування рiшень Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-Промисловiй Палатi Украiни потрiбно розглядати колегiально.
В практицi Апеляцiйного суду м. КиСФва виникаСФ багато питань стосовно розгляду справ, повязаних з вирiшенням спорiв МКАС при ТПП Украiни, а саме оскарження таких рiшень, а також при вирiшеннi питань стосовно визнання та надання дозволу на виконання таких рiшень. Це повязане з тим, що дiючим законодавством Украiни цi питання не врегульованi i по сутi саме Апеляцiйний суд м. КиСФва створив судову практику розгляду таких справ, яка дiСФ в нашiй державi.
Але практика розгляду подiбних справ потребуСФ подальшого узагальнення i теоретичного обТСрунтування, оскiльки в Украiнi цiй категорii справ придiляСФться незначна увага. Однак, iснуСФ нагальна необхiднiсть в аналiзi правового значення та ролi рiшень третейських та арбiтражних судiв в Украiнi. Так, багато авторiв вважають, що однiСФю iз безспiрних переваг розгляду справ Мiжнародним комерцiйним арбiтражем СФ те, що його рiшення не пiдлягають оскарженню. Якщо слiдувати за цiСФю позицiСФю, то виходить бiльшiсть нацiональних судових систем, якi передбачають можливiсть апеляцiйного та касацiйного оскарження рiшень суду, СФ хибними. Крiм того, ця позицiя не враховуСФ можливостi перевiрки арбiтражного рiшення, що може здiйснюватися судом за мiiем його винесення, самою арбiтражною установою чи iншим органом. На наш погляд, перевiрка арбiтражних рiшень забезпечуСФ iх виконання та додатковий контроль iх тАЮякостiтАЭ, тобто вiдповiдностi законодавству. Таке положення передбачаСФться арбiтражним регламентом Мiжнародноi торговоi палати (надалi МТП) вiд 1.01.98 року, де йдеться про те, що суд МТП перевiряСФ винесенi рiшення i така перевiрка СФ обовязкового.
Крiм того, законодавством рiзних краiн свiту передбачаються рiзнi пiдстави для скасування (вiдмiни) арбiтражного рiшення за мiiем його постановлення, якi за певними критерiями можна поСФднати у чотири групи:
1) вiдсутнiсть компетенцii у складу арбiтражу;
2) процесуальнi порушення, якi допущенi при розглядi спору;
3) неправильне застосування норм матерiального права;
4) помилки при встановленнi фактiв, якi мають суттСФве значення для вирiшення спору.
Якщо порiвняти пiдстави для скасування (вiдмiни) рiшень арбiтражного суду в Украiнi, то вони стосуються тiльки трьох ранiше зазначених пiдстав. Звiдси випливаСФ, що за принципом взаСФмностi для визнання i приведення до виконання рiшень iноземних судiв Апеляцiйному суду м. КиСФва необхiдно мати вiдповiдну iнформацiю про вiдношення влади iноземноi краiни, з якоi походить вiдповiдне рiшення суду, до визнання i виконання рiшень iноземних арбiтражiв на ii територii. Наприклад, в Чехii вiдповiдна iнформацiя вiдносно принципу взаСФмностi надаСФться Мiнiстерством юстицii.
В 2005 року набрав чинностi новий ЦПК, мiж тим зазначений закон не висвiтлив всiх питань, якi необхiдно було попередньо врегулювати. Цей закон маСФ узгоджуватись з умовами розгляду клопотань про виконання рiшень Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-Промисловiй Палатi Украiни, тому що зазначений третейський суд не СФ iноземним, знаходиться на територii Украiни, але питання щодо виконання таких рiшень законодавством Украiни ще й досi не вирiшено. Тобто законодавча практика йде зворотнiм по вiдношенню до мiжнародних договорiв шляхом. Так, в ст. З Конвенцii про визнання та виконання iноземних арбiтражних рiшень (Нью-Йорк, 1958) говориться, що до визнання i приведення до виконання арбiтражних рiшень, на якi поширюСФться ця Конвенцiя, не повиннi застосовуватися iстотно бiльш обтяжуючi умови або бiльш високе мито або збори, нiж тi, якi iснують для визнання i приведення до виконання внутрiшнiх арбiтражних рiшень. Тобто вiдношення державноi влади до рiшень iноземних судiв маСФ проявлятись через чiтку регламентацiю визнання i виконання рiшень внутрiшнього арбiтражу, а не навпаки. На нашу думку, нео