Визнання та виконання рiшень iноземних судiв
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ання рiшення iноземного суду не формальнiсть свiдчать тi рiшення i ухвали судiв Украiни, якими вiдмовлено у визнаннi рiшень iноземних судiв.
Оскiльки поняття тАЮзаконна сила рiшеннятАЭ не конкретизована в Законi державний виконавець може рахувати строк таким чином, щоб не зменшувати строк дii рiшення i не порушувати прав стягувача. При цьому, питання пiдвiдомчостi рiшень судам Украiни не перевiряСФться державним виконавцем, оскiльки для нього кожне судове рiшення, що набрало законноi сили, володiСФ загальнообов?язковiстю.
3.3 Проблеми, що виникають пiд час розгляду справ про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв
Проблема визнання i виконання рiшень iноземних судiв, зокрема, й iноземних недержавних установ, до яких вiдносяться арбiтражнi та третейськi суди, iснуСФ давно, але вона розглядалась в основному науковцями лише крiзь призму виконання мiжнародних угод. Автор не заперечуСФ належнiсть цього питання до мiжнародного права, зокрема, до мiжнародного цивiльного процесу, але пропонуСФ розглядати й новий пiдхiд до вирiшення цiСФi проблеми, а саме з урахуванням функцii судовоi влади в державi, структури судових органiв та аналiзу юридичноi практики.
Слiд вiдмiтити, що враховуючи важливiсть цього питання, в Украiнi доволi мало наукових праць, якi присвяченi цiй тематицi. В них превалюСФ мiжнародний аспект i не враховуСФться взаСФмозвязок мiжнародних актiв з внутрiшнiм законодавством Украiни, а тому не беруться до уваги сучаснi напрямки вдосконалення законодавства Украiни.
Тому автором у магiстерськiй роботi буде придiлено увагу не стiльки мiжнародним угодам Украiни, скiльки передумовам i способам вирiшення сучасних проблем виконання рiшень iноземних судiв i арбiтражiв.
На сучасному етапi демократизацii суспiльного устрою в Украiнi постаСФ доволi багато питань з приводу мiiя i тiСФi ролi, яку маСФ вiдiгравати судова влада. При цьому, це питання СФ актуальним не тiльки для Украiни, а й для iнших пострадянських краiн. Питання судовоi реформи були пiднятi ще у 90 роках, але вони СФ актуальними до цих пiр. РЖснування в радянський перiод лише судiв, якi були пiдпорядкованi державi, у тому числi й арбiтражних судiв, робило систему правосуддя, з одного боку, безальтернативною (як негативний момент), а, з iншого боку, чiткою i послiдовною стосовно пiдвiдомчостi справ судам i певноi iСФрархii судовоi влади (позитивний момент). Судова влада в той перiод вiдiгравала незначну роль, оскiльки основнi повноваження по контролю за дiяльнiстю народного господарства, як i в iнших сферах суспiльного життя, мала Комунiстична партiя. Тому при вiдмовi вiд комунiстичноi iдеологii постала значна проблема у створеннi дiйсно незалежноi судовоi влади, що на сучасному етапi вiдтворюСФться шляхом надання судовiй владi певних гарантiй незалежностi. Так, органiзацiйну структуру судiв пропонуСФться будувати навколо Державноi судовоi адмiнiстрацii, яка б пiд контролем органiв суддiвського самоврядування здiйснювала функцii щодо регулювання дiяльностi судiв, що перебуваСФ сьогоднi в компетенцii Мiнiстерства юстицii.
Таким чином, пропонуСФться вiдокремити судову владу вiд впливу на неi виконавчоi влади.
З iншого боку, за ст. 6 Конституцii Украiни державна влада в Украiнi здiйснюСФться на засадах ii подiлу на законодавчу, виконавчу та судову, а тому виходить, що один з важелiв державноi влади вiдокремлюСФться вiд iнших органiв держави. Тому, на наш погляд , потребуСФться визначитись, якi функцii маСФ виконувати судова влада в державi. Тобто перед тим, як запроваджувати глибокi реформаторськi концепцii, необхiдно визначитись, яким суспiльство хоче бачити суд та його повноваження у майбутньому.
Судова реформа - це процес, що вимагаСФ пiдготовки, експериментальноi перевiрки i широкого обговорення. Особливо важливо обговорити центральну проблему побудови i органiзацii судовоi влади. Реформа судовоi системи i судочинства в Украiнi вiдбуваСФться в умовах повсякденноi напруженоi працi тисяч суддiв та працiвникiв судiв, так би мовити, на ходу, оскiльки зупинити здiйснення правосуддя неможливо. Будь-яка непродумана реформа призводить до серйозних недолiкiв у функцiонуваннi судовоi влади та до порушення прав громадян на судовий захист.
Ось далеко не всi аспекти судовоi реформи, якi вiдтворюються сьогоднi на практицi, але, на наш погляд, необхiдно також говорити про ту роль, яку маСФ вiдiгравати суд в сучасному суспiльствi. Якщо iснуСФ мета створити незалежний i обСФктивний суд, то необхiдно вiдокремити його функцiю вiд виконання державноi влади, а надати йому повноваження лише в межах контролю за здiйсненням державноi влади. Самi ж рiшення судовоi влади мають зумовлюватись не потребою державноi влади, а необхiднiстю вирiшення спiрних питань або лiквiдацiСФю правопорушень.
Однак, сьогоднi необхiдно говорити не тiльки про систему державних судових органiв, а й про недержавнi форми врегулювання конфлiктiв i спорiв, що виникають в суспiльних вiдносинах. Наприклад, з прийняттям Закону Украiни "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж" вiд 24 лютого 1994 року СФ можливiсть говорити навiть про "комерцiалiзацiю" арбiтражного врегулювання спорiв. Зрозумiло, що прикметник "комерцiйний" був спецiально введений для вiдмежування державного арбiтражу вiд недержавного, який утворювався при Торгово-промисловiй палатi Украiни, але при реорганiзацii арбiтражних судiв в господарськi зникла необхiднiсть у додаткових (зайвих) ?/p>