Визнання та виконання рiшень iноземних судiв
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
бхiдно визначитись, чи може самостiйна i незалежна держава застосовувати примус до своiх субСФктiв, коли рiшення про це приймаСФться не ii установами? ДумаСФться, що згiдно ст. 3 Конституцii Украiни, нi.
У звязку з тим, що нормами ЦПК Украiни не передбачений розгляд таких справ, спочатку скарги на рiшення МКАС при ТПП Украiни перевiрялись i розглядались у порядку судового нагляду. Але враховуючи особливiсть компетенцii судiв загальноi юрисдикцii, що уповноваженi державою визнавати та приводити до виконання рiшення Мiжнародних арбiтражних судiв, необхiдно, на наш погляд, застосовувати особливу процедуру iх перегляду. При цьому, питання вiднесенi до меж розгляду справи судом апеляцiйноi iнстанцii в ст. 301 чинного ЦПК Украiни не повною мiрою вiдповiдали пiдставам для скасування або вiдмови у визнаннi та виконаннi арбiтражного рiшення, що передбачено ст. 34, 36 Закону Украiни "Про мiжнародний комерцiйний арбiтражтАЭ. Що ж до ст. 305 ЦПК, де передбаченi повноваження суду апеляцiйноi iнстанцii, то ii необхiдно доповнити положеннями, якi б регламентували повноваження суду щодо скасування (вiдмiни) рiшень Мiжнародного комерцiйного арбiтражу при ТПП Украiни та визнання i приведення до виконання рiшень iноземних судiв та арбiтражiв.
Слiд звернути увагу, що у новому ЦПК знайшли вiдображення положення про визнання та виконання рiшень iноземних судiв в Украiнi (роздiл УРЖРЖРЖ). Така новела заслуговуСФ на увагу. Виходячи iз аналiзу ст.6 Закону "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж", де йдеться про пiдсуднiсть справ про надання дозволу на примусове виконання рiшення iноземного суду, такий дозвiл надавали: апеляцiйний суд Автономноi Республiки Крим, апеляцiйнi обласнi, Киiвський i Севастопольський мiськi суди за мiiем постiйного чи тимчасового проживання або перебування (мiiезнаходження) боржника, тому доцiльно таку процедуру передбачати в ЦПК, а ii iснування в окремому нормативному актi, на наш погляд , СФ недоцiльним.
Ранiше при подачi скарг-клопотань про скасування рiшення МКАС при ТПП Украiни судiв скаржником сплачувалось державне мито в розмiрi 50% вiд суми арбiтражного збору, який сплачували сторони при подачi позовноi заяви до МКАС, при цьому була врахована практика розгляду таких клопотань в iнших краiнах свiту. Постановою ж Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 24 грудня 1999 року "Про практику розгляду судами клопотань про визнання та виконання рiшень iноземних судiв та арбiтражних судiв та про скасування рiшень, постановлених в порядку мiжнародного комерцiйного арбiтражу на територii Украiни визначене питання стосовно сплати державного мита при подачi скарг-клопотань про скасування рiшень МКАС при ТПП Украiни, яке повинно встановлюватись у вiдповiдностi до Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про державне мито". На нашу думку , Мiнiстерством юстицii Украiни маСФ бути проаналiзована мiжнародна практика визначення розмiру державного мита i, зокрема, в Росiйськiй Федерацii, можливо вирiшити питання щодо вiдповiдних змiн до законодавчих актiв Украiни. Такий аналiз дозволить застосовувати принцип взаСФмностi до рiшень арбiтражних судiв вiдповiдних краiн.
РЖншим проблемним питанням стосовно рiшень МКАС при ТПП СФ iх виконання, коли сума стягнення визначаСФться в iноземнiй валютi. Як правило своiм рiшенням МКАС при ТПП Украiни зобовязуСФ пiдприСФмство - органiзацiю сплатити суму боргу в грошовiй одиницi краiн РДвропи чи США. Постановляючи ухвалу про дозвiл виконання такого рiшення Апеляцiйний суд м. КиСФва не мав СФдиноi практики до 2003року. Такi дозволи надавались на стягнення суми боргу в валютi iнших держав чи в державнiй валютi Украiни. Мiж тим, органи державноi виконавчоi влади - державна виконавча служба не маСФ валютних рахункiв i не в змозi виконати рiшення або ухвалу суду про стягнення сум в валютi iнших держав, тому з 2003 року практика розгляду таких справ СФ однозначною, стягуються кошти в нацiональнiй валютi Украiни за курсом НБУ на день розгляду справи.
Враховуючи те, що сьогоднi вже прийнятий Закон Украiни тАЮПро третейськi судитАЭ i, на нашу думку, деякi пiднятi авторами проблемнi питання, знайшли своСФ вирiшення i законодавче закрiплення у цьому Закону з урахуванням СФдиноi правовоi системи Украiни. УявляСФться, що ця пропозицiя сприятиме удосконаленню не тiльки положень мiжнародного права, а й його звязкiв з цивiльним i виконавчим процесами, що вважаСФться перспективним напрямком для подальших дослiджень. Високий професiоналiзм арбiтрiв, iх незалежнiсть i безстороннiсть, мiцна законодавча база i вiдданiсть основоположним принципам арбiтрування справедливостi й обСФктивностi, СФ гарантiСФю успiшного, подальшого розвитку мiжнародного комерцiйного арбiтражу в Украiнi вважаСФ Т. В. Слiпачук .
Таким чином доведено необхiднiсть на науковому рiвнi встановити i обТСрунтувати всi особливостi розгляду справ про визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв, а потiм регламентувати iх у ЦПК як окремий порядок розгляду специфiчних справ у цивiльному процесi.
ВважаСФться, що правовий змiст процедури визнання та виконання в Украiнi рiшень iноземних судiв за мiжнародними договорами та конвенцiями зумовлюСФ необхiднiсть застосування спрощеноi процедури розгляду таких справ, а тому формальну суперечнiсть та ст.97 ЦПК(2005 року) доцiльно лiквiдувати шляхом внесення доповнення до роздiлу 2 нового ЦПК, а саме положення про можливiсть вирiшення у порядку наказного провадження таких справ.
До того ж iстотною проблемо?/p>