Визнання та виконання рiшень iноземних судiв

Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство




, . , , .

Тобто, якщо за ч. 3 ст. 130 ЦПК сподiватися на укладення мировоi угоди у таких справах важко, то загальне спрямування попереднього судового засiдання на термiнове та правильне вирiшення справи, вважаСФться автором позитивним. Зокрема, суд у попередньому судовому засiданнi:

1) уточнюСФ позовнi вимоги або заперечення проти позову;

2) вирiшуСФ питання про склад осiб, якi братимуть участь у розглядi справи по сутi;

3) визначаСФ факти, якi необхiдно встановити для вирiшення спору i якi з них визнаються кожною стороною, а якi пiдлягають доказуванню;

4) зясовуСФ, якими доказами кожна сторона буде обТСрунтовувати своi доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та встановлюСФ строки для iх надання;

5) вирiшуСФ питання про витребування доказiв та виклик свiдкiв, про проведення експертизи, залучення до участi в справi спецiалiста, перекладача або про судовi доручення щодо збирання доказiв;

6) вирiшуСФ питання про вжиття заходiв до забезпечення позову;

7) у невiдкладних випадках провадить огляд на мiii, огляд письмових i речових доказiв;

8) визначаСФ розмiр витрат, повязаних з розглядом справи, та строкiв iх оплати;

9) вчиняСФ iншi дii, необхiднi для розгляду справи по сутi;

10) визначаСФ час i мiiе розгляду справи по сутi.

Тобто таким чином, формальний бiк наступного судового розгляду маСФ бути зясований у попередньому судовому засiданнi. Навiть питання про вжиття заходiв до забезпечення позову мають вирiшуватися у попередньому судовому засiданнi, якщо вони не були вжитi ранiше.

Додатковi процесуальнi заходи також мають диiиплiнувати сторони. Зокрема, у разi неявки у попереднСФ судове засiдання вiдповiдача без поважних причин або неповiдомлення ним причин неявки розгляд справи по сутi проводиться на пiдставi доказiв, про надання яких було заявлено в попередньому судовому засiданнi, а також у поданих до цього засiдання письмових запереченнях. У подальшому прийняття iнших доказiв залежить вiд суду, що розглядаСФ справу по сутi.

Тому автор погоджуСФться з тим, що попереднСФ судове засiдання СФ обовязковим для кожноi справи, за винятком випадкiв, передбачених цим Кодексом, оскiльки це положення маСФ позитивно вiдобразитися на обСФктивностi i змагальностi цивiльного процесу. Тобто незалежно вiд характеру розглядуваних питань попереднСФ судове засiдання буде застосовуватися перед розглядом справи по сутi, у тому числi й при розглядi справ про визнання i виконання рiшення iноземного суду.

В сучаснiй юридичнiй практицi виникають питання про приведення до виконання не тiльки рiшень мiжнародного комерцiйного арбiтражу, а й iноземних судiв i арбiтражiв. Якщо формальний бiк рiшення мiжнародного комерцiйного арбiтражу маСФ бути адаптований до чинного законодавства Украiни, то iноземнi рiшення перед iх зверненням до виконання мають адаптуватись до особливостей украiнського законодавства. Загалом автор вважаСФ, що формально правильне iноземне рiшення суду або арбiтражу може бути таким, що не вiдповiдаСФ вимогам чинного Закону тАЮПро виконавче провадженнятАЭ. Тому вважаСФться доцiльним встановити спецiальнi вимоги до рiшення iноземного суду, якi мають бути з?ясованi судом Украiни, що буде вирiшувати питання про приведення до виконання рiшення iноземного суду. З цiСФю позицiСФю можна погодитися, оскiльки ст. 18-1, 19 Законом Украiни Про виконавче провадження встановленi чiткi вимоги до процесуальних документiв, але не сказано, хто ж маСФ цi процесуальнi вимоги виконувати iноземний суд перед надiсланням документiв до Украiни чи суд Украiни, який визнаСФ i приводить до виконання рiшення iноземного суду. Дii повноважного суду Украiни залежатимуть вiд повноти та ТСрунтовностi рiшення iноземного суду.

, , . 5 , ,