Юрисдикція судів України за спеціалізацією
Диссертация - Юриспруденция, право, государство
Другие диссертации по предмету Юриспруденция, право, государство
?ни слова військова судова палата - виключити.
Пропонується така струкрура спеціалізованих військових судів: місцеві суди військових формувань, апеляційні суди військових формувань та Вищий суд військових формувань України з правом перегляду його рішень Верховним Судом України (див. також Додаток У). Зазначена трьохрівнева система таких спеціалізованих судів, на мою думку, здатна забезпечити повноцінну процедуру оскарження судового рішення. Крім того, в такій побудові судів військових формувань ми вбачаємо і значну економію фінансових затрат, оскільки фактично за такої структури потрібно створити тільки Вищий суд військових формувань, який би розглядав справи колегіально, без створення відповідних палат в Апеляційному та Касаційному судах України.
Слушною є висловлена в юридичній літературі пропозиція створити можливості для участі цивільної юридичної влади в проведенні юридичного контролю в армії та на флоті (наприклад, участь цивільних осіб як народних засідателів) [219] ). Звичайно, вказані заходи можуть свідчити про їх спрямованість на гармонізацію організації та діяльності військових судів з демократичними принципами судоустрою. Водночас для забезпечення права народу (в тому числі і військовослужбовців) брати участь у здійсненні правосуддя в частині 4 ст.65 Закону України Про судоустрій України передбачено право військовослужбовців бути народними засідателями.
Необхідно звернути увагу, що існування окремої військової судової ланки притаманне практично всім державам, які мають регулярні збройні сили. Військовий суд функціонує навіть у нейтральній Швейцарії, не кажучи вже про країни НАТО та СНД (США, Бельгія, Іспанія, Росія, Молдова, Казахстан, Білорусь тощо). Діяльність військових судів, як незалежних і безсторонніх, створених відповідно до закону і здатних забезпечити справедливий і відкритий розгляд справ впродовж розумного строку, повністю відповідає вимогам ст.ст.6 та 13 Європейської конвенції з прав людини, їх демократичність підтверджувалась і в рішеннях Європейської комісії та Європейського суду з прав людини [220]. Намагання ліквідації необхідної в державній системі захисту прав і свобод всіх верств громадян судової ланки є безпідставними та можуть призвести лише до погіршення стану законності і правопорядку в такій важливій інституції, як збройні сили України.
Крім того, необхідність існування військових судів обумовлена також і рядом інших факторів: особливою правовою регламентацією відносин, повязаних із проходженням громадянами військової служби; специфікою розташування військових обєктів; необхідністю поряд зі знанням загальних норм права грунтовних пізнань у галузі військової справи; допуском на режимні обєкти та постійною роботою з таємними документами.
Таким чином, ідея судової спеціалізації за субєктною ознакою допускає можливість існування побудованих на демократичних засадах спеціалізованих військових судів, зважаючи на те, що вони мають компетенцію по розгляду не тільки кримінальних справ про військові та загальнокримінальні злочини військовослужбовців і військовозобовязаних під час проходження зборів, а також здійснюють судочинство у цивільних і адміністративних справах, які виникають на терені проходження громадянами військової служби.
Дослідження юрисдикції судів за спеціалізацією на підставі субєктного критерію показало, що в науковій літературі висловлюються пропозиції стосовно доцільності створення та функціонування спеціалізованих судів у справах неповнолітніх [221] ), юрисдикція яких визначається конкретним субєктом судочинства - підлітками та молодими людьми [222], [223] ). Необхідність в особливому захисті дітей та підлітків передбачена Женевською конвенцією прав дитини 1924 року [224] ), Загальною декларацією прав людини [225] ) і Декларацією прав дитини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року [226] ) та визнана в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права [227] ).
Правосуддя по справах неповнолітніх виникло і розвивалося переважно як правосуддя по кримінальних справах. У кримінальному переслідуванні правова незахищеність дітей і підлітків перед судом та іншими органами, що здійснювали правоохоронні функції, проявлялося у доволі жорстких формах. Безправне становище неповнолітніх було характерним для більшості країн світу.
Крім того, на рубежі ХІХ і ХХ ст.ст. були зафіксовані надзвичайно високі темпи зростання злочинності серед неповнолітніх і молоді. Хоча, в цьому плані робилися деякі окремі спроби виправити таке становище, але вони кардинально не змінювали каральної спрямованості кримінальної політики щодо неповнолітніх. Виходячи з цього, прогресивні юристи США та Європи поставили питання про необхідність створення для дітей і підлітків спеціальних судових органів, оскільки існуючі в той час засоби боротьби зі злочинністю оцінювалися як не досить ефективні, а щодо неповнолітніх - як такі, що провокували вчинення нових злочинів [228] ).
Вперше такий суд було створено в США відповідно до Закону від 1 липня 1899 року, а поступово - і в деяких інших державах світу: в Канаді - 1908 році згідно з Законом про створення суду для неповнолітніх, в Ірландії - 1904 році (спеціальна сесія загального суду), в Німеччині - у 1907 році (відбулося зєднання функцій опікунських судів і суддів з кримінальних справ щодо неповнолітніх), у Франції - відповідно до Закону від 22 липня 1914 року (була створена судова система по справах неповнолітніх), в Італії - 1908 році (інститу