Юрисдикція судів України за спеціалізацією
Диссертация - Юриспруденция, право, государство
Другие диссертации по предмету Юриспруденция, право, государство
України. Діяльність військових судів, згідно з вимогами ст. 2 Закону України Про судоустрій України, спрямована на охорону від будь-яких посягань на безпеку України, боєздатність і боєготовність її Збройних Сил та інших військових формувань, а також включає в себе захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян (наприклад, службовців ЗСУ - цивільних осіб), прав і законних інтересів військових частин, організацій та установ.
Щодо повноважень військових судів, то належність до військовослужбовців, військовозобовязаних, призваних на збори, та інших категорій осіб, визначених законом, є визначальним субєктним критерієм для визначення юрисдикції цих судових органів. Не ставлячи під сумнів професійну здатність судді місцевого суду щодо розгляду справ будь-якої складності, підкреслимо те, що військове законодавство складне як за своєю побудовою, так і за сприйняттям цивільною людиною. Це зумовлює вимоги до судді не тільки бути обізнаним в джерелах його норм, а й здатним правильно здійснити юридичну кваліфікацію життєвої ситуації і потребує наявності як певного теоретичного рівня, так і відповідного практичного досвіду військової служби.
Судова практика свідчить про те, що при розгляді справ стосовно військовослужбовців та інших категорій осіб, підсудних військовим судам, судді місцевих судів мають недостатні теоретичні і практичні навички при застосуванні саме військового законодавства для правильного вирішення спорів. Прикладом цього може бути справа, розглянута Алуштинським міським судом Автономної Республіки Крим, який задовольнив позов Ф. про визнання рішень про надання жилого приміщення та ордера недійсним і виселення відповідачів С.С. і С.В. всупереч вимогам наказу Міністра оборони України № 20 від 3 лютого 1995 року. Зазначеним рішенням не враховано те, що згідно цього наказу МО України спірна квартира була надана в користування сімї С., а одержана С.В., яка перебувала на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, з 1988 року і була забезпечена житлом на підставі, як така, що сумлінно відпрацювала у ЗС України не менше 15 років. Ф. не мала необхідного 15-річного стажу роботи на час розподілу жилого приміщення [193] ).
В деяких розвинутих країнах (наприклад, США, Канаді, Великобританії) на даний час діють військові суди (трибунали), які вважаються частиною армії, судді цих судів призначаються військовими посадовими особами різних рівнів, що мають право на затвердження вироків. Вищі інстанції військових судів відокремлені від цивільних судів і підлеглі військовому відомству. Та навіть за таких умов, функціонування військових судових органів у цих державах сумніву не піддається. Прикладом може служити справа Ф., розглянута Європейським Судом з прав людини, який вирішив, що хоча при розгляді справи було виявлено ряд недоліків у діяльності системи військових судів Великобританії, судове провадження було виконано відповідно до Закону Про Збройні Сили 1996 року і вирок військового суду не суперечить вимогам Конвенції [194] ).
На моє переконання, саме діяльність військових судів як складової частини судової системи України реально підвищує можливість кваліфікованого захисту прав і свобод військовослужбовців, гарантії їх доступу до суду та здійснення правосуддя у військових формуваннях, передбачених законодавством України, оскільки ці питання визначені статтями 55, 127 та 129 Конституції України. За останні 5 років саме правовий та соціальний захист військовослужбовців став основною справою військових судів - кількість цивільних справ за позовами і скаргами військовослужбовців, повязаних із проходженням служби, у 6 - 7 разів перевищує кількість кримінальних справ і тенденція до зростання збільшується [195] ). І саме в цей час, коли система військових судів України практично сформована, успішно, оперативно і з достатньою якістю виконує покладені на неї функції, включена в єдину систему мобілізаційного розгортання військ в особливий період, укомплектована досвідченими суддями і має необхідний резерв підготовлених до судової роботи кадрових офіцерів, вносяться чергові пропозиції щодо ліквідації військових судів. Мотиви необхідності ліквідації діючої системи судів наводяться різні - від особистої впевненості особи в недоцільності їх існування з субєктивних причин до звинувачень в недемократичності військових судів через їх залежність від військового командування.
Посилання деяких вчених-правників щодо фінансування, матеріально-технічного постачання, забезпечення засобами звязку тощо військових судів відповідними установами Міністерства оборони України за рахунок Державної судової адміністрації України і акцентування уваги на небезпеці їх організаційної та фінансової залежності від військового командування та виконавчих органів не є переконливими [182] ). Кошти на фінансування військових судів виділяються окремо в Державному бюджеті України, а кошти, затрачені на забезпечення судді військового суду всіма видами забезпечення відшкодовуються МО України Державною судовою адміністрацією України чи Верховним Судом України.
Необгрунтованими є і міркування щодо можливості впливу на суди через забезпечення Міністерством оборони матеріально-технічних потреб судів, оскільки у формуванні видатків на утримання військових судів військове командування не бере ніякої участі. Дійсно, військові суди безпосередньо отримують кошти через фінансові органи Міністерства оборони, розміщуються в приміщеннях, які стоять на балансі ц?/p>