Юрисдикція судів України за спеціалізацією
Диссертация - Юриспруденция, право, государство
Другие диссертации по предмету Юриспруденция, право, государство
?оналізм виходить з того, що вся влада в державі належить народу. Подібні норми існували в Конституціях СРСР і УРСР (1977 і 1978 рр.). Статтею 5 нової Конституції України визначено, що народ України є носієм суверенітету і єдиним джерелом державної влади в нашій державі. Але якщо в радянські часи концепція народовладдя служила юридичним прикриттям фактично тоталітарної влади, то зараз закріплення народовладдя служить конституційною вимогою для забезпечення справді демократичної державної влади, що набуває характеру народовладдя.
З прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року [144] ), Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року [91] ) та Конституції України від 28 червня 1996 року були визначені основні принципи побудови України як демократичної, правової держави, в якій державна влада відповідно до статті 6 Конституції України здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову [145] ).
Судова влада взагалі визначається як один із проявів державної влади, її поняття є похідним від загального поняття влади і поняття державної влади зокрема. Поняття судова влада в науковій літературі трактується по-різному. Це і система судів, і спеціальні повноваження по здійсненню правосуддя, і реалізація цих повноважень на практиці. Так, на думку К.Ф. Гуценка під судовою владою розуміються притаманні їй можливості впливу на поведінку людей і соціальні процеси, що реалізуються державними органами (судами), які займають особливе становище в державному апараті [146] ). В.І. Швецов та В.П.Божєв вважають, що владу потрібно розуміти не як орган чи систему органів, що її здійснюють, а як право, можливість цих органів, що грунтується на законі, виконувати визначені дії [147] ), [148] ). Підтримуючи таку точку, вважаємо, що судова влада - це надані спеціальним органам держави - судам - повноваження щодо вирішення віднесених до їх компетенції питань, які виникають при застосуванні права, і реалізація цих повноважень здійснюється шляхом конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного та господарського тощо судочинства з дотриманням процесуальних форм, що дають гарантію законності і справедливості при постановленні судових рішень.
Виходячи з того, що чинним Законом України Про судоустрій України в системі судів загальної юрисдикції виокремлено спеціалізовані суди, є потреба дати визначення судової влади в аспекті дисертаційного дослідження, під якою автор розуміє повноваження спеціалізованих судових органів по вирішенню віднесених до їх компетенції питань, які виникають при застосуванні норм права по розгляду справ певних категорій за правилами, встановленими відповідним процесуальним законодавством. З наведеного визначення вбачається, що судовій владі властиві два компонента: 1) така влада реалізується тільки спеціально уповноваженими державними установами - судами, зокрема і спеціалізованими; 2) у цих органів повинні бути тільки їм притаманні можливості вирішення певних категорій спорів (зокрема, господарських, адміністративних тощо).
Розглядаючи поняття судової влади на цій основі, ми виходимо з того, що вона виступає однією з найважливіших форм практичного втілення народовладдя і забезпечує відповідні методи організації повновладдя народу в специфічній сфері його здійснення, що включає суспільні відносини, які є особливою, підвищеною цінністю для держави. Це виражається в створенні механізму реалізації прав громадянського суспільства і кожної окремої особистості, захисті від посягань на встановлений в державі правопорядок, утвердження соціальної справедливості, що і служить підставою застосування судової влади.
Відображаючи єдність і неподільність влади народу України як джерела і субєкта всієї державної влади, судова влада сама набуває державного характеру як цілісна соціальна і правова категорія. Це дозволяє виділити найважливіші елементи її змісту, оскільки вона є одним із продуктів здійснення принципу поділу влади, що при всій умовності свого найменування забезпечує розподіл сфер управління суспільством в механізмі народовладдя; за своїми функціональними ознаками вона є державною владою з усіма властивими їй атрибутами; за своїм предметним призначенням вона складає конкретну форму діяльності держави, організаційно оформлену як система правосуддя.
На моє переконання, судова влада виступає саме як влада, а не як сукупність повноважень визначеної кількості судових органів. Створення такої влади - це не тільки теоретична, але й важлива практична мета, суть якої полягає в розбудові авторитетної сильної судової влади, що стане на захист прав і свобод людини, буде забезпечувати законність і справедливість у суспільстві. Саме в цих сферах громадського життя судова влада не тільки не повинна поступатися двом іншим гілкам влади в авторитеті і дієвості, але й з позицій захисту прав людини, принципів демократії та законності покликана оцінювати і спрямовувати їх діяльність, стримуючи й обмежуючи законними способами представницькі і виконавчі органи держави.
З прийняттям Конституції України багато законодавчих положень щодо судової діяльності були суттєво змінені. Це повязано перш за все з конституційним поширенням юрисдикції судів на всі правовідносини, які виникають у державі, з необхідністю реального забезпечення конституційного права громадян на судовий захист та впровадженням у судочинство основних його засад, на підставі яких у максимальній мірі повинні бути ств