Юридична деонтологiя
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
моралi
Що таке мораль, ii витоки, суть, роль у життi суспiльства та окремоi людини? Вiдповiдь на цi питання даСФ одна з давнiх галузей пiзнання етика, яка пояснюСФ мораль (лат. mores нравы), як одну з форм суспiльноi свiдомостi, як суспiльний iнститут, який виконуСФ функцiю регулювання поведiнки людей у всiх сферах суспiль-
ного життя. З точки зору нормативного регулятора, яким виступаСФ мораль в процесi юридичноi дiяльностi, ii можна розглядати як систему вимог до юристiв у звязку зi здiйсненням ними своiх професiйних обовязкiв (норми моралi, совiсть, вiдповiдальнiсть, честь).
Характеризуючи мораль взагалi, слiд зазначити, що моральне життя суспiльства являСФ собою складне багатогранне явище, яке вiдображуСФ рiзноманiтнi потреби та iнтереси соцiальних прошаркiв та груп населення i при цьому виступаСФ важливим регулятором взаСФмовiдносин мiж людьми та фактором iх духовного розвитку. На фонi загального характеру, моральноi регуляцii маСФ мiiе в суспiльствi наявнiсть особливоi професiйноi моралi, яка вiдображуСФ специфiку того чи iншого виду соцiальноi дiяльностi людей. Професiйна мораль це результат iсторично професiйного розподiлу працi, який вiдображував обСФктивнi процеси розвитку суспiльства. Слiд сказати, що професiйна мораль складаСФться перш за все в таких видах дiяльностi, обСФктом яких виступаСФ людина. Це пояснюСФться тим, що робота з людьми маСФ своi неповторнi ситуацii, труднощi, протирiччя, якi треба вирiшувати та уникати в процесi спiлкування, якi не можна раз i назавжди окреслити якоюсь унiверсальною юридичною нормою. Крiм того, характер та специфiка вiдносин мiж людьми у кожнiй професii (хво-рий-лiкар, пiдсудний-суддя, артист-глядач) висувають специфiчнi моральнi вимоги та оцiнки, якi СФ важливим регулятором цих видiв дiяльностi та забезпечують реалiзацiю задач, що стоять перед ними. Виходячи з цього, професiйна мораль, з одного боку виступаСФ як складова частина загальноi моралi, з другого як специфiчне до-. повнення до нормативноi бази, що регулюСФ той чи iнший вид професiйноi дiяльностi ЛЮДИНИ.
Моральна свiдомiсть виступаСФ в якостi третього складового елементу моралi. РЗi розглядають як специфiчну форму суспiльноi свiдомостi i визначають в якостi системи поглядiв, iдей, уявлень про належну поведiнку, яка вiдповiдаСФ соцiальним iнтересам. Характеризуючи в цiлому моральну свiдомiсть, слiд визначити характернi риси: моральна свiдомiсть зароджуСФться в процесi моральноi дiяльностi, вiдображуСФ моральну практику, а через неi економiчний базис i надбудову суспiльства; в моральнiй свiдомостi знаходять своСФ вiдображення межi вiльних дiй людини, вiдповiдно до сприйня нею моральних цiнносiеи.
Характеризуючи структуру моральноi свiдомостi, слiд зазначити, що за рiвнями формування розрiзняють суспiльну та iндивiдуальну. Якщо до першоi вiдносять теоретичнi вимоги, норми, кодекси, iдеали, категорii, то до другого виду включають мотиви, почуття, переконання особистостi. Цi два рiвнi iснують у певнiй взаСФмодii. РЖндивiдуальна свiдомiсть визначаСФться суспiльною свiдомiстю, яка базуСФться на суспiльному буттi. Якщо людина проникаСФться важливiстю колективноi iдеi, вона сприймаСФ ii як свою особисту. Так, в умовах обстановки поваги один до одного, ввiчливостi, шанування практичного досвiду, нетерпимостi до правопорушень формуСФться вiдповiдна свiдомiсть окремоi особистостi, вiдбуваСФться сприйняття загальноприйнятих правил на iндивiдуальному рiвнi.
Зупинимося на вивченнi найбiльш значущих складових моральноi свiдомостi, серед яких слiд назвати моральнi почуття та норми моралi.
Моральнi почуття, якi проявляються в юридичнiй дiяльностi, достатньо рiзноманiтнi, що виходить з широкого спектру звязкiв, якi формуються в процесi вирiшення значноi кiлькостi юридичних справ. До iх перелiку можна вiднести такi:
- почуття патрiотизму (прiоритет iнтересiв загальноi справи перед особистим iнтересом або за рахунок особистого блага);
- престижно-статуснi почуття, повязанi з потребою самоствердження (почуття гордостi за свою професiю, за довiру колективу, усвiдомлення необхiдностi подолання труднощiв з метою випробування своiх професiйних можливостей);
- альтруiстичнi почуття (бажання дати радiсть, допомогу, втiшити, пiдбадьорити в тяжку хвилину);
- комунiкабельнi почуття (симпатiя, довiра, повага при спiлкуваннi).
Роль моральних почуттiв у юридичнiй дiяльностi виявляСФться через призму спiлкування людей. А виходячи з того, що юридична професiя передбачаСФ саме роботу з людьми рiзного характеру, рiвня культури, iнтелекту, то можна зазначити ту значну роль, яку вiдiграють моральнi почуття у мотивацii роботи працiвникiв юридичних установ. По-перше, це оцiнка вчинкiв та поведiнки людей з позицiй суспiльно-вироблених норм та iдеалiв. По-друге, моральнi почуття виступають засобом регуляцii вiдносин мiж людьми, соцiальними групами тощо. По-третСФ, завдяки почуттям суспiльно-значущi норми, принципи, iдеали iнтуiтивно перетворюються у внутрiшню переконливiсть людини. По-четверте, моральнi почуття являються не тiльки засобом регуляцii, але й засобом самоствердження людини, виявом багатства ii внутрiшнього свiту. Тому формування моральних почуттiв у кожноi людини, а тим бiльш у юристiв, спiвробiтникiв правоохоронних органiв, СФ однiСФю з важливiших задач морального ви-ховання.
6. Моральнi принципи та iх вiдображення в юридичнiй дiяльностi
Не менш важливою умовою здiйснення юристами своiх