Этническая история турок (Етнічна історія турок)
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет
ім. Ю. Федьковича
Факультет політології, історії та міжнародних відносин
Кафедра етнології, античної
та середньовічної історії
Етнічна історія турок
(курсова робота)
Науковий керівник:
Кожолянко О. Г.
Виконала:
студентка IV курсу
Гнулицька Є. Г. .
Чернівці 2006 р.
Зміст
Вступ ………………………………………………………………..2 5 стор.
Розділ І.
Тюркські держави і етногенез
(від тюрків до турків) ………………………………………………6 12 стор.
Розділ ІІ.
Духовна культура …………………………………………………..13 18 стор.
Розділ ІІІ.
Матеріальна культура:
1.1 поселення і житло …………………………………………19 23 стор.
1.2 одяг ………………………………………………………....24 26 стор.
1.3 сільське господарство ……………………………………..26 29 стор.
1.4 ремесло ……………………………………………………..29 33 стор.
1.5 їжа ….……………………………………………………….33 36 стор.
Висновок ……………………………………………………………37 39 стор.
Список використаної літератури ………………………………….40 41 стор.
Додатки
Вступ
Для кожного народу і держави його історія є єдиною з фундаментальних основ національної ідеології. У останнє десятиліття великий інтерес викликають різні проблеми етнічної історії народів їх походження, склад, первинний ареал розселення і інше.
Саме в світлі цього, бажаючи прикрасити певні моменти власної історії, довести перевагу свого племені над іншими, обґрунтувати приналежність тих або інших земель, почалося масове листування історії, що призвело до фальсифікацій історичних фактів або їх тенденційної інтерпретації.
Необхідність в створенні реальної історичної картини важливо не тільки для торжества істини в науці, але і для правильної державної ідеології. Ні замовчування якихось фактів в історії народу і країни, ні розвалення етапів власного історичного розвитку не сприяють вибору рівного напряму, як політичного курсу, так і системи освіти і культури.
На тлі історичної панорами, яку хотілося б показати в даній роботі, можна буде побачити хитрість і відносність багатьох понять, активно використаних в політиці і сторичних домагань, як, наприклад, застосування терміну автохтовність того або іншого народу або визначення його історичних меж. Будь-яка сучасна держава, як і народи, його складові, в своєму розвитку пройшли періоди занепаду і розквіту. У складанні сучасних націй брали участь різні етноси. Межі держав мінялися. Одні держави зникали, інші зявлялися. Відповідно переписувалась історія, мінялося відношення істориків, які писали історію свого народу.
Ця робота в основному пошук і інтерпретація історичних джерел, археологічних відкриттів та інше. Тут розглядається вирішення проблеми визначення території розселення етносів, зокрема, тюркоязичних, в світлі їх міграцій і етносоціального розвитку, зокрема процесу асиміляції.
В даний час гостро дискутується питання ареалу мешкання тюркських племен в давнину. Інша проблема питання якості впливу тюркських кочівників на сусідні народи на тлі історії взаємин міських і кочових культур також є одним із спонукальних мотивів написання даної роботи.
Істотна кількість народів від Середземного моря до Тихого океану говорить на тюркській мові. Саме усіх носіїв цієї мови, а вірніше за групу мов, нерозривно повязаний з етносоціальними процесами, зокрема з процесом асиміляції, за довгий історичний період. Визначити закономірність процесу асиміляції можна тільки на широкій історичній панорамі. Тому дане дослідження представляє короткий огляд історії міграції тюрків кочівників, розвитку їх суспільства і державних утворень за історичний час.
Визнання цього питання має в першу чергу визначити ареал мешкання тюрків і методологію дослідження процесу етногенезу.
Хвиля розповсюдження тюркської мови стала можливою при розквіті першого Тюркського каганату (VI VII ст. н. е.). Після її розвалу багато етапні міграції тюркоязичних кочівників, особливо після ХІ ст., дозволили цій мові розповсюдитись від Малої Азії до Китаю.
Проти такої концепції є немало заперечень. Хотілося б на початку торкнутися двох тез опозиції.
Перший деякі дослідники затверджують, цілком справедливо, що тюркоязичні етноси у глибокій старовині мешкали в широкому ареалі Середньої і Центральної Азії.
Другий масову асиміляцію інших народів тюркоязичними етносами ряд учених пояснюють привабливістю цієї мови, демократичністю турок і стійкістю їх верховної обєднувальної влади.
Одним із найважливіших моментів у визначенні меж ареалу мешкання тюркоязичних етносів в давнину є питання про відповідність певної археологічної культури етносу. Ідентифікаці?/p>