Шляхи і методи удосконалення діяльності Рекламної групи "Телетиждень"
Дипломная работа - Маркетинг
Другие дипломы по предмету Маркетинг
?ізниця лише в тім (однак немаловажна), що на перше місце тут висувається бажання провести в телевізора вільний час, а одержання оперативної інформації іде на другий план.
Якщо враховувати ці мотиви і переваги, то можна сказати наступне. Для діяльності преси повинне бути характерним зведене представлення подійної інформації, що супроводжується серйозним коментарем і звертанням до фундаментальних закономірностей життя; важлива також практична спрямованість інформації, орієнтація ж на відпочинок може бути ослабленої і використовуватися як фонова. Для радіо характерно, насамперед, оперативне висвітлення подій дня (і в першу чергу останніх годин), причому активним тлом цієї інформації може бути чи музика інша інформація культурного дозвілля; при цьому безперервність і розмаїтість інформаційного потоку створюють повну можливість відчути пульс життя світу, а довідкові зведення про погоду, програми передач, відповіді на питання, реклама і т.д. задовольняють бажання одержати утилітарну інформацію.
Значення для масової аудиторії інформації, що надходить по глобальних компютерних мережах типу Інтернет поки недостатньо ясно. За даними Держкомітету звязку й інформації, послугами Інтернету з різною періодичністю користається 47% жителів України. Велика частина українців ще не має можливості виходити в Інтернет. Ті ж які користуються можливостями Інтернету найчастіше тільки набудовуються на одержання інформації, прикидають на себе його можливості, виробляють своє відношення до нього як каналу масової інформації. Але вже є і фанати, на яких Інтернет діє як свого роду інформаційний наркотик.
1.2 Особливості медіадосліджень
Років пять назад термін медіадослідження був досить екзотичним поняттям у нас на ринку. Які вуж там дослідження, якщо реклама подавалася за принципом: Хочу хвилину в Поле чудес! Зараз, нехай зі скрипом, але ситуація змінюється. Дослідження стають дійсно затребуваними не тільки через необхідність красивого упакування для рекламного бюджету. Ринок поступово робиться усе більш прозорим і вимагає зрозумілої і прийнятний для всіх системи координат. Але дослідження не були би дослідженнями, якщо б усі було просто.
Для початку їсти зміст розділити дослідження медіа на два види:
1. Дослідження популярності ЗМІ (рейтинги та інші медіаданні, власне і називані медіадослідженнями. Медіадослідження базуються в основному на соціологічних дослідженнях, отже, їхня вірогідність така ж, як і вірогідність будь-якого соціологічного дослідження (залежить від обсягу вибірки, репрезентативності останньої, методики дослідження і т.д.).
2. Моніторинг (і не тільки) реклами в ЗМІ. Моніторинг фіксування виходів + вимір обсягів + оцінка витрат по офіційним прайс-листам. Багато хто медіадослідження неможливі без точного моніторингу TV реальний час виходу передачі може відрізнятися на годинник. Тому опитування дивився не дивився повинний чітко корелювати з реальним часом виходу передачі (реклами). Преса регіональні варіанти центральних видань помітно відрізняються від центральних. Приміром, газета Телетиждень мають свої вкладиші майже в кожнім регіоні. Радіо мережа, аж ніяк не значить повна ретрансляція, навіть навпаки. На місцях вибирають коронку з центрального віщання, а інше заповнюють тим, що подобається місцевої редакції (і це правильно).
Якщо класифікувати медіадослідження, то існує ряд поличок, по яким їх можна розкласти. Отже, полку номер один періодичність. Є разові, хвильові і безупинні дослідження. Перші проводяться тільки один раз, і усі. Хвильові, відповідно, хвилями, звичайно з рівними проміжками часу між хвилями і з періодичністю, як правило, не частіше разу в квартал. Безупинні ж проводяться постійно протягом тривалого проміжку часу (роки). Дослідження будь-якої періодичності мають свої чіткі границі застосовності, але про це далі.
Наступна поличка спосіб одержання даних, тобто той метод, за допомогою якого добута інформація. Вони бувають опитувальні, коли респондента опитують способом інтервю, щоденників, анкет. У будь-якому випадку в опитуванні так чи інакше бере участь інтервюер. Інший тип апаратні. Тут усі відбувається автоматично. Людина цілком виключена з процесу опитування, респондент взаємодіє з приладом, що і знімає дані про його поводження. Опитувальні методи простіше і дешевше. Але опитувальні методи мають один недолік людський фактор. Ми адже часто після питання: Ти читав учора YYY? говоримо: А даремно, почитай!, що вже є тиском на респондента. Крім того, людям властиво працювати повільно, помилятися, бути підданими зміні настроїв, мати різні моральні якості, нарешті. Усе це не може не впливати на одержувані вихідні дані. Апаратні методи, так називані піплметри, дуже дорогі. Прилад коштує порядку 800 USD, а те і більше, його треба обслуговувати, а головне знімати з його дані. Простіше всього це робити по телефону. Але це теж проблема. Телефонізація в нас хоч і масова, але не поголовна. Крім того, респондентів дуже важко контролювати. Уключив я телевізор, забрав звук у нуль і… заснув, а прилад продовжує фіксувати, що я дивлюся телевизор, поки він не відключиться сам чи я не прокинуся. Усі ці недоліки компенсуються одним незаперечним достоїнством дані виходять дуже швидко (навіть у момент перегляду передачі) і з дуже високою точн?/p>