Центральна Рада i пролетарiат Украiни
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ими щодо цього були рiзнi робiтничi зiзди, що вiдбувалися у КиСФвi и iнших мiстах Украiни. Зокрема, 12-14 липня 1917 р. у Харковi проходив всеукрiнський зiзд залiзничникiв. В його роботi взяли участь майже 300 делегатiв, що представляли 200-тис. загiн залiзничникiв краю. 24-26 липня у Киевi вiдбувся всеукраiнський робiтничий зiзд, близько 300 делегатов якого представляли бiльш як 2-мiльйонний робiтничий клас Украiни i мали обрати його представникiв до Центральноi Ради. Виступи на цих зiздах свiдчили про складну обстановку в Украiнi, а також у пролетарських лавах. Однак, зважаючи на продовження воСФнних дiй, зiзди пiсля тривалих дискусiй вирiшили, що тАЬвсi украiнськi робiтники мають всiма силами, iз усiСФю енергiСФю пiддержувати Центральну Раду i Генеральний СекретарiаттАЭ.
Пiсля цих зiздiв стосунки мiж робiтниками i Центральною Радою певною мiрою полiпшилися. РЖ хоч серед широких мас промислових мiст Украiни зберiгаСФться сильний бiльшовицький вплив, нацiональнi iдеi вже почали проникати на заводи i фабрики, пропагуватися на сторiнках робiтничоi преси та в технiчних училищах. Однак за часiв Центральноi Ради робiтникiв-украiнцiв нерiдко докоряли в нацiоналiзмi, зрадi iнтересiв СФдиноi та недiлимоСФ РосiйськоСФ держави, бо в Украiнi тривалий час навколо них було майже суцiльне росiйське середовище, вони, так би мовити, тАЬзмоскалилисятАЭ, а iмперськi порядки - навiть якщо ix засуджували i вважали нелюдськими - зберiгались i всiляко заохочувалися офiцiйними зрусифiкованими структурами та представницькими iнституцiями.
Хоч царський уряд був повалений, але професiйний, квалiфiкований апарат управлiння органами працi залишився. В той час як Центральнiй Радi бракувало ефективного керiвництва, цей апарат зберiг сильнi позицii у провiдних галузях промисловостi, висококвалiфiкованi iнженернi, економiчнi та фiнансовi кадри, численнi форми економiчного спiвробiтництва, а також можливiсть позаекономiчного примусу.
Чи могли цi тАЬвинятки з правилатАЭ - нацiонально свiдомi украiнськi робiтники - переважити тАЬвелику артилерiютАЭ бiльшоста зрусифiкованого украiнського робiтничого класу, яка, якщо й визнавала право на автономiю Украiни, то обовязково у складi тАЬСФдиноiтАЭ, тАЬвеликоiтАЭ та тАЬнеподальноiтАЭ? Загалом ситуацiя у сферi виробництва i працi була катастрофiчна: за часiв Центральноi Ради дiяльнасть новостворених украiнських органiв працi у мiстах наштовхнулася на вiдверту протидiю фабрично-заводськоi адмiнiстрацii. Робiтники, що мали смiливiсть заявити про своi симпатii до Центральноi Ради, ризикували залишитися без роботи.
Щоб проаналiзувати дii Центральноi Ради та настроi ii керiвництва в першi три мiсяцi iснування украiнськоi демократii щодо русифiкаторських тенденцiй в Украiнi, необхiдно ознайомитися з тАЬДекларацiСФю Украiнськоi Центральноi РадитАЭ, пiдготовленою в серединi травня 1917 р. для вручення Тимчасовому уряду та Петроградськiй Радi робiтничих та солдатських депутатiв. Наведемо кiлька уривкiв з цього документа:
тАЬЗрiст украiнського руху, що так iнтенсивно проявився в днях революцii, вимагаСФ нових методiв для його оцiнки, нових пiдхiдних шляхiв, не говорячи вже про саме фактичне познайомлення з його висловом. Мiж тим у цiй сферi лишилося все по-старому, i росiйськi громадянськi круги в бiльшостi стоять на давнiй неозначенiй позицii.
Це вже и тепер сумно вiдбиваСФться на взаСФмних вiдносинах двох братнiх народностей, а на будуче грозить це дуже и дуже небажаними ускладненнями, i щоб iх усунути та злагiднiти, обидвi сторони повиннi поробити заходи державного та громадянського значiння.
Для людей, що мало познайомленi з iсторiСФю и характером украiнського руху, зовсiм незрозумiлий той розмах, котрий проявив вiн зараз, у перших днях революцii. Те, що уважалося справою невеличкого гуртка iнтелiгенцii, нагло прибрало масовий характер: нацiональнi гасла i домагання стали дуже популярними в народних масах. Це пояснюСФться тим, що украiнський рух, у свой iстотi глибоко демократичний, весь час стояв на грунтi народних потреб, широко охоплюючи iх i говорив доступною i зрозумiлою народовi мовою про його власнi iнтереси. Ось чого вiд самого початку вiльного життя став цей рух органiзуючою силою, ось через що до нього прилучалися щораз бiльшi сили народу, справедливо бачачи саме тут гарантiю здiйснення своiх загальнолюдських i нацiональних потреб та домагань. Вiдроджена украiнська преса щоденно приносить звiстки про те, як серед украiнських мас все бiльше й бiльше проявляСФться громадянська та нацiональна свiдомiсть: украiнське село органiзуСФться пiд гаслами, виставленими украiнським рухом. Про те говорять дуже численнi i многолюднi зiзди, що одбуваються на Украiнi в останнiм часi: кооперативнi, селянськоi спiлки, вiйськовi, нацiональнi в широкому смислi слова, педагогiчнi, партiйнi й iнщi. Цi зiзди представляли в цiлостi мiлiонову масу (один вiйськовий зiзд у КиСФвi представляв собою 993 400 зорганiзованих солдатiв) i в розвязаннi нацiональних завдань виявили себе одною спiльною всiм душею...
А як вiдноситься до того справдi казкового пробудження 35-мiлiонового народу росiйське громадянство там, на Украiнi? Треба зараз спочатку сказати: вiдношення неглибоке, не звязане з интересами революцiйноi Росii, навпаки, таке, що грозить багатьма ускладненнями для усiСФi справи свободи...
...РЖ домагання нацiональноi школи, армii, украiнiзацii всього життя на Укрiiнi маСФ у корiннi головно це вiдроджене, визволене почуття гiдно?/p>