Центральна Рада i пролетарiат Украiни
Информация - История
Другие материалы по предмету История
нням до неi росiйського народу. Сьогоднi ж можна констатувати факт зневажання нацiональних почуттiв i гадностi росiян навiть у серйозних виданнях, що побачили свiт в Украiнi. тАЬСтало майже бонтоном, - писав у звязку з цим Б.Олiйник, - обовязково тАЬвкусититАЭ росiянина, а особливо ревно стараються тi, хто ще вчора буквально захлинався, славлячи тАЬстаршого брататАЭ. Дозвольте, це вiн - росiйський народ - сам навязався в старшi брати? Чи це вiн - росiйський народ - видавав валуСФвськi i СФмськi укази та циркуляри, якi забороняли украiнську мову? Чи це вiн - росiйський народ - потопаСФ в розкошi?.. Чи це вiн - росiйський народ - разом з нами нинi ледь зводить кiнцi з кiнцями? Хто ж це так i навiщо - лукаво i пiдступно - змiшуСФ поняття, замисли i дiяння правителiв, аплiкуючи на багатостраждальний народ? Чи не за тим, аби провокуючи кривавi мiжусобицi, роздiлити- i далi володарювати? Але правителi приходять i вiдходять, а народи залишаються. Навiки!тАЭ. В даному контекстi повною мiрою приСФднуСФмося до думки вiдомого украiнського поета i полiтичного дiяча.
Тому в питаннi украiнсько-росiйських взаСФмин особливе значення маСФ вимiр психологiчний. Як це не важко, не слiд паддаватися озлобленостi, вiддiляти реальнi вiковi стосунки вiд створеноi навколо них тАЬмiфологiiтАЭ, що покладена в основу стiйких, здебiльшого, на жаль, негативних стереотипiв, здатних генерувати конфронтацiю. До того ж цi взаСФмовiдносини фактично нiколи не розвивалися самостiйно, так би мовити, на рiвних, у них завжди втручався стороннiй - iнонацiональний, державницький (великоросiйський) чинник - полiтика тАЬподiляй i владарюйтАЭ, що автоматично в 1917 р. була продовжена бiльшовицькою партiСФю.
Лiтература:
1. Орест Субтельний тАЬУкраiна: РЖсторiятАЭ- Киiв, Либiдь 1993 р.
2. М.С.Грушевський тАЬХто такi украiнцi i чого вони хочутьтАЭ - Киiв, 1991 р.
3. М.С.Грушевський тАЬРЖлюстрована iсторiя УкраiнитАЭ - Киii, Наукова думка, 1992 р.
4. // тАЬВечiрнiй КиiвтАЭ, 1991 р.