Формування iншомовноi мiжкультурноi комунiкативноi компетенцii елементарного рiвня. Навчання транскрипцiйних навичок письма учнiв 4класу
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
КИРЗВСКЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕСИТЕТ
iм.Т.Г. Шевченка
РЖнститут фiлологii
Реферат з методики викладання iноземноi мови
на тему:
Формування iншомовноi мiжкультурноi комунiкативноi компетенцii елементарного рiвня. Навчання транскрипцiйних навичок письма учнiв 4класу(3 року навчання)
Виконала студентка 4курсу
1 iталiйська група
Клiменко Даря Володимирiвна
КИРЗВ 2010
Змiст
ВСТУП
1. Формування комунiкативноi компетенцii.
2. Формування мiжкультурноi та соцiокультурноi компетенцii.
- Мультимедiйнi технологii для розвитку здатностi до мiжкультурноi комунiкацii.
3. Формування комунiкативноi компетенцii у дiтей .
3.1. Культура мовлення.
3.2. Комунiкативна функцiя.
4. РЖноземну мову краще починати вивчати в молодшому вiцi.
5. Особливостi викладання англiйськоi мови для цiльовоi аудиторii вiком 9-10рокiв.
6. Етапи вивчення англiйськоi мови.
7. Лiнгвокраiнознавчий аспект.
8. Навчання фонетичноi транскрипцii i навчання вимови учнiв 4 класу.
- Як зацiкавити дитину читати на англiйськiй мовi
Висновок
Лiтература
ВСТУП
Основними компетенцiями, яких потребуСФ сучасне життя, як зазначено у положеннi про тАЮКритерii оцiнювання навчальних досягнень у системi загальноi середньоi освiтитАЭ, СФ полiтичнi i соцiальнi. Лiнгводидактичнi, педагогiчнi, психологiчнi та iншi науковi напрями акцентують увагу на необхiднiсть формування соцiальноi компетенцii. Це поняття слiд розглядати та аналiзувати iнтеграцiйно. РЖнтеграцiйнiсть соцiальноi компетенцii проявляСФться в мiждиiиплiнарностi знань та здiбностей i тiсному взаСФмозвязку з iншими видами компетенцiй: комунiкативною, iнтелектуальною та iнтеркультурною. Найважливiшим елементом iз усього вищезазначеного кола СФ саме комунiкативна компетенцiя, так як вона проявляСФться у всiх життСФвих сферах та вiд ступенi ii сформованостi залежить здатнiсть людини адекватно орiСФнтуватися та поводитися в рiзних соцiальних ситуацiях. Такий пiдхiд до навчання мови чiтко сформульований у тАЬКонцепцii мовноi освiти в УкраiнiтАЭ(А.М.БСФляСФв, М.С.Вашуленко, В.М.Плахотник): тАЮУ школi не повиннi мати мiiе зайва теоретизацiя, вербальне заучування граматичних положень та правил. Основним стержнем занять маСФ бути всебiчний розвиток усного та писемного мовлення учнiв. Процес навчання маСФ здiйснюватись у певнiй системi на основi комунiкативно-дiяльнiсного пiдходутАЭ. Оволодiння учнями вмiннями iншомовного спiлкування передбачаСФ формування у них достатнього рiвня комунiкативноi компетенцii, змiст якоi включаСФ: 1) мовну компетенцiю; 2) мовленнСФву компетенцiю; 3) соцiокультурну та соцiолiнгвiстичну компетенцii; 4) дискурсивну компетенцiю; 5) стратегiчну компетенцiю. Проблема мовленнСФвого спiлкування привертала увагу багатьох видатних науковцiв: М.М.Бахтiна, Н.Н. Хомського. Теорiю мовленнСФвоi дiяльностi розвивали О.М.ЛеонтьСФв, РЖ.О.Зимня, Т.В.Рядова та iншi послiдовники видатного психолога та педагога Л.С.Виготського. Комунiкативну функцiю мови розкрито в працях лiнгвiстiв В.Г.Костомарова, О.М.ЛеонтьСФва, Л.В. Щерби; основ розумовоi функцii в працях РД.М.Верещагiна, Ю.А. Жлуктенко, Ф. де Соссюра, Ф. Фолсома, Д. Хаймза, Л. Бачман, A. Палмера, M.Бугейта. Проблеми вивчення мови у процесi мовленнСФвоi дiяльностi, з урахуванням процесiв, якi вiдбуваються при слуханнi та говорiннi, змiсту ролi учасникiв мовленнСФвого акту дослiджено у працях РЖ.А.Бодуена де Куртене, Ф.РЖ.БуслаСФва, Г.РД.Пассова, О.О.Бодальова, В.О.Кан-Калика, О.В.Киричука, Н.В.Кузьмiноi, В.О.Сластьонiна, В.А.Семiченко, В.В.Полторацькоi, Т.РЖ.Панько, О.О.Потебнi, В.М.Русанiвського, А.А.Шахматова, Е.Ю.Сосенко, РД.М.Степановоi, Л.П.Федоренко, С.Я.Ярмоленко, РЖ.П.Ящука, Дж.Керолла, В.Лiтлвуда, С.Савiньйона.
У наш час вкрай важливо замислитися над завданням раннього шкiльного навчання цього предмета i можливостями його реалiзацii, оскiльки в суспiльствi iснуСФ велика потреба в фахiвцях з якiсно високим рiвнем мовноi пiдготовки. Визнання на державному рiвнi доцiльностi запровадження iноземноi мови у початковiй школi стало предметом зацiкавлених дискусiй педагогiв, фiлологiв та батькiв. У краiнi вiдкриваСФться все бiльше й бiльше лiцеiв, гiмназiй, де iноземна мова займаСФ прiоритетне мiiе в учбовому процесi. ЗявляСФться все бiльше й бiльше загальноосвiтнiх шкiл, в учбовий план яких вводиться iноземна мова з першого класу. В багатьох дитячих садках та приватних школах програма передбачаСФ обовязкове вивчення iноземноi мови. ЗбiльшуСФться кiлькiсть батькiв, якi бажають платити за навчання своiх дiтей iноземноi мови у групах при палацах культури, будинках творчостi, в лiнгвiстичних центрах тощо. У газетах все частiше зустрiчаються оголошення бажаючих знайти для своiх дiтей домашнього вчителя (репетитора, гувернера) iз знанням iноземноi мови. ОднiСФю з основних умов запрошення на навчання чи роботу за кордон СФ знання iноземноi мови. Ось чому знання iноземноi мови дуже важливе.
У сучасних умовах iноземна мова розглядаСФться як засiб спiлкування i залучення до культури iншого народу. Це поступово стаСФ домiнуючою стратегiСФю викладання iноземноi мови в початковiй школi. Особлива увага придiляСФться навчанню iноземноi мови школярiв в початкових класах, бо в дитинствi схильнiсть до вивчення