Формування iншомовноi мiжкультурноi комунiкативноi компетенцii елементарного рiвня. Навчання транскрипцiйних навичок письма учнiв 4класу
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
iвнювати себе з iншими. Майбутнiй школяр вже розумiСФ, яке мiiе вiн займаСФ серед людей i яке мiiе вiн займе у найближчому майбутньому (вiн пiде до школи). Таким чином, вiн вiдкриваСФ для себе нове мiiе у соцiальному просторi людських вiдносин.
Перехiд до шкiльного вiку повязаний з значними змiнами у дiяльностi, спiлкуваннi, вiдносинах дитини з iншими людьми. Основною дiяльнiстю СФ навчання, змiнюСФться уклад життя, зявляються новi обовязки, новими стають вiдносини дитини з оточуючими ii людьми.
Нова соцiальна ситуацiя вводить дитину у строго нормований свiт вiдносин та потребуСФ вiд неi вiдповiдальностi за диiиплiну, розвиток виконавчих дiй, повязаних iз набуттям навикiв навчальноi дiяльностi, а також за розумовi здiбностi. Нова соцiальна ситуацiя розвитку впливаСФ на умови життя дитини та виступаСФ для неi як така, що провокуСФ стрес. Цей вiк називаСФться кризою семи рокiв. Це перiод народження соцiального Я дитини.
Змiна самосвiдомостi веде до переоцiнки цiнностей. Старi спонукальнi мотиви замiнюються новими. Все, що повязане з навчальною дiяльнiстю, виявляСФться бiльш важливим. Криза семи рокiв виникаСФ на основi особистоi свiдомостi. Педагог маСФ намагатися зробити уроки на засадах iндивiдуального пiдходу в умовах колективних форм навчання.
Спостереження психологiв стверджують, що спiлкуючись, дiти переконуються в тому, що iноземна мова СФ реальним засобом спiлкування, i водночас отримують можливiсть проявити свою iндивiдуальнiсть.
Треба звернути увагу на те, що для молодших школярiв зовнiшнi враження - це сильний вiдволiкаючий фактор. РЗм важко зосередитися на незрозумiлому складному матерiалi. РЗхня увага характеризуСФться невеликим обСФмом, малою стiйкiстю: вони можуть зосереджено займатися однiСФю справою протягом 10-20 хвилин (у той час як для пiдлiткiв цей час - 40-45 хвилин, а для старшокласникiв - до 45-50 хвилин). Тому урок для цiСФi вiковоi групи школярiв не може тривати бiльше 35 хвилин.
Щодо особливостi мислення молодших школярiв, то воно конкретне. На початковому етапi опанування мовою дiти засвоюють ii переважно наочним шляхом, коли водночас i чують нове слово, i спостерiгають вiдповiдний предмет, явище чи дiю. Чим менша дитина, тим бiльше навчальний процес маСФ опиратися на ii практичнi дii, бо iй недостатньо лише дивитися та мислити, iй необхiдно взяти предмет до рук, тримати в руках, погладити його, побудувати щось тощо. Усi види дiяльностi, типовi для молодшого школяра, маються бути по можливостi включенi в загальну канву уроку iноземноi мови. РЖ чим бiльше буде задiяно видiв сприйняття, тим ефективнiшим буде навчання.
Новий цiкавий пiдхiд до вивчення iноземноi мови - це комунiкативно-iгровий метод навчання. Вiн забезпечуСФ дiйове, зорiСФнтоване на особистiсть навчання iншомовного спiлкування. Психологiчнi, фiзичнi i фiзiологiчнi особливостi дiтей молодшого шкiльного вiку, зокрема пластичнiсть мозку, гнучкiсть мозкових механiзмiв мовлення, що сприяють швидкому i якiсному запамятовуванню, на основi якого легко реалiзуСФться перенесення в рiзнi ситуацii спiлкування, пiдвищена сенситивнiсть, яскраво вираженi iмiтативнi здiбностi, якi пiдкрiплюються здатнiстю до наслiдування, - все це СФ передумовами успiшного вивчення молодшими школярами iноземних мов. Виходячи з цього, психологи вважають, що у шкiльному вiцi гра все ще залишаСФться важливою дiяльнiстю в життi дитини. Гра для дитини - не лише цiкавий спосiб провести час, але й спосiб моделювання зовнiшнього дорослого свiту, спосiб моделювання взаСФмовiдносин, коли у дитини формуСФться схема ii взаСФмовiдносин з однолiтками. Оскiльки гра, навчання i праця - основнi види дiяльностi в життi людини, а перехiд вiд одного виду дiяльностi до iншого - це взаСФмодiя попереднiх i наступних форм, то вибiр гри як важливого прийому i оптимальноi форми навчання на початковому етапi СФ цiлком виправданим.
Педагог маСФ запропонувати такий спосiб засвоСФння знань, який був би спрямований спецiально на розвиток, а не на шкоду дитинi. Для цього важливо, щоб дитина була головним дiСФвим героСФм на уроцi, почувала себе вiльно та комфортно, приймала активну участь в обговорюваннi тем уроку. Важливо, щоб дiти почувалися вiльно i разом з учителем створювали урок. Не тiльки i не стiльки знання та володiння мовним i мовленнСФвим матерiалом визначають ефективнiсть процесу навчання iноземноi мови в молодшому шкiльному вiцi, скiльки готовнiсть та бажання дитини брати участь у мiжкультурному спiлкуваннi мовою, яку вивчають. Це можливо, якщо основною формою шкiльноi дiяльностi буде не слухання, говорiння, читання та письмо iноземною мовою, а живе активне спiлкування з учителем та один з одним.
Надання дiтям можливостi багато рухатись не тiльки спiвпадаСФ з потребою вiку, але й суттСФво прискорюСФ процес засвоСФння iноземноi мови . Адже фiзична активнiсть, за дослiдженнями фiзiологiв, тiсно повязана з мовленнСФвою. Воднораз це дозволяСФ дiтям скинути зайву енергiю, накопичення якоi пiд час традицiйного ведення уроку даСФться взнаки як порушенням диiиплiни, так вадами фiзичного розвитку учнiв молодшого шкiльного вiку. Що ж стосуСФться спецiальних вправ типу фiзкультпаузи та аеробiки, то для дитини iх виконання СФ доброю нагодою продемонструвати класу свою фiзичну досконалiсть i привести у вiдповiднiсть до неi свою мовленнСФву дiяльнiсть. Беручи до уваги швидку стомлюванiсть дiтей, на уроцi iноземноi мови не можна обiйтися без фiзкультхвилинки, що супроводжуСФться римовками. Т?/p>