Формування iншомовноi мiжкультурноi комунiкативноi компетенцii елементарного рiвня. Навчання транскрипцiйних навичок письма учнiв 4класу
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
?я з готовим механiзмом для мови, але не маСФ ii майже до кiнця першого року, бо мова це не тiльки звуковий вияв, а процес розумовий, який поволi розвиваСФться у дитини, в залежностi вiд ii iнтелектуального розвитку.
Отже, рiдна мова СФ загальною основою навчання i виховання дiтей у дитячому садку. Оволодiння рiдною мовою як засобом пiзнання i способом специфiчно людського спiлкування СФ найбiльш вагомим досягненням дошкiльного дитинства. Адже психофiзiологами доведено, що саме дошкiльний вiк /до 6-7 рокiв/ СФ найбiльш сприятливим для оволодiння рiдною мовою. До 5 рокiв дитина засвоюСФ звукову систему рiдноi мови й усвiдомлюСФ звуковий склад слова /Д.Б.Ельконiн/, до 4-5 рокiв засвоюСФ вiдмiнковi закiнчення та основнi граматичнi форми /О.М. ГвоздСФв/, з 5 рокiв оволодiваСФ монологiчним мовленням /С.Л. Рубiнштейн/. Якщо ж дитина з якихось причин буде iзольована вiд повноцiнного мовленнСФвого спiлкування в дошкiльнi роки, це негативно позначиться на ii подальшому i розумовому, i мовному розвитку.
3.1.Культура мовлення - це вмiння правильно говорити /й писати/, добирати мовно-виражальнi засоби вiдповiдно до мети та ситуацii спiлкування, це система вимог стосовно вживання мови в мовленнСФвiй дiяльностi.
Культура мовлення проявляСФться в таких його характеристиках: правильнiсть, нормативнiсть, адекватнiсть, логiчнiсть, рiзноманiтнiсть, естетичнiсть, чистота, доречнiсть.
Культура мовлення формуСФться, розвиваСФться i проявляСФться в процесi спiлкування в мовленнСФвiй дiяльностi. Саме розвиток у дитини культури мовлення пiдвищуСФ рiвень формування комунiкативноi компетенцii.
Комунiкативна функцiя мови.
Програма з розвитку мовлення дiтей охоплюСФ як функцiональну, так i змiстовну сторони оволодiння мовою. В основi роботи з розвитку мовлення i навчання дiтей рiдноi мови лежить полi функцiональнiсть мови та мовлення.
Мова виконуСФ низку функцiй, якi СФ життСФво важливими для суспiльства, окремих соцiальних груп, для кожноi людини-мовця. До них вiдносяться: комунiкативна функцiя, експресивна функцiя, номiнативна функцiя, гносеологiчна функцiя, культуроносна функцiя, мислетворча функцiя, естетична функцiя, iдентифiкацiйна функцiя, контактовстановлювальна функцiя, волюнтативна функцiя, демонстрацiйна функцiя, дейктична функцiя.
3.2.Комунiкативна функцiя - це функцiя спiлкування, яка здiйснюСФ iнформацiйний звязок мiж членами суспiльства, задовольняСФ потребу людини в iншiй людинi, забезпечуСФ нерозривну СФднiсть людини i мови.
Функцiональне забезпечення лiтературноi мови в життi украiнськоi нацii полягаСФ в обслуговуваннi всiх сфер дiяльностi суспiльства: вона СФ мовою державного функцiонування в Украiнi, спiлкування людей у матерiально-виробничiй i культурнiй сферах, мовою науки i освiти, радiо i телебачення, преси, художньоi лiтератури, засобом вираження нацiональноi культури, нацiональноi самосвiдомостi украiнцiв.
Завдяки мовi дитина засвоюСФ цей досвiд, прилучаСФться до культурно-iсторичних цiнностей i надбань своiх пращурiв.
Комунiкативна функцiя одна з найголовнiших та основних функцiй з моменту свого народження з дитиною спiлкуються мама, тато, бабусi й дiдусi, близькi та родичi, просто знайомi. Вперше побачивши новонароджену дитину дорослi вiтають ii, спiлкуються з нею, задають питання, правда не отримують жодноi вiдповiдi. Проходить зовнiшньо одностороння, але все ж таки розмова мiж двома людьми. З часом ця бесiда бiльш жвавiша та красномовна, з ростом та розвитком дитини розвиваСФться i ii мова, спiлкування з собi подiбними /i не тiльки iграшки, тварини i т.п./ набираСФ обертiв, збiльшуСФться кiлькiсть слiв, якими володiСФ дитина, розширяСФться ii кругозiр, росте ii досвiд, збiльшуСФться спiлкування з оточуючими.
Для розвитку мовлення дитини потрiбно докласти чимало зусиль. Цим повиннi займатися не тiльки фахiвцi /вихователi, вчителi/, але i в родинному колi необхiдно придiляти достатньо уваги для розвитку мовлення дитини. Це не СФ складною задачею i iснуСФ безлiч способiв для внесення вправ з розвитку мовлення в щоденне життя дитини. Читаючи книгу, розглядаючи малюнки, продивляючись художнiй фiльм або дитячу передачу достатньо обговорити з дитиною почуте та побачене, розсудити вчинки, поведiнку або слова героiв, виказати свою думку та послухати думку дитини щодо розглянутого, зробити висновки. Важливо пiд час бесiди слiдкувати за мовою дитини, вживати якомога бiльше лагiдних, ввiчливих та i просто добрих слiв, навчити новим словам. Задача батькiв полягаСФ не тiльки в тому, щоб дитина була сита й охайна, потрiбно побiльше спiлкуватися з дитиною, обговорюючи рiзнi життСФвi ситуацii, пiдштовхувати ii на розмови при цьому уважно слухати та коректно виправляти неправильно сказанi дитиною слова. Розвитку мовлення сприяють рiзнi iгри, участь в яких дозволяСФ вживати нестандартнi слова i фрази, поповнювати словниковий запас. Навчання мови i розвиток мовлення дiтей не зводяться лише до мовленнСФвоi дiяльностi, до реалiзацii i використання мовноi системи. Оскiльки мова i мовлення обслуговують всi види дiяльностi дитини, доречним буде говорити про взаСФмозвязок усiх видiв дiяльностi в мовленнСФвому спiлкуваннi, про iнтеракцiйну взаСФмодiючу дiяльнiсть" /А.Менг/. Компетентнiсть маСФ вiковi характеристики, якi розглядаються як орiСФнт?/p>