Фiзкультура i здоровий спосiб життя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В°вiть, здавалося б, неiстотних захворюваннях (наприклад, при протiкаючому тонзилiтi, який може не виявлятися в самопочуттi i виявляСФться лише по наявностi гною в мигдалинах) заняття спортом недопустимi; тiльки абсолютно здоровi люди можуть пiддавати себе граничним фiзичним навантаженням, без яких немислимий спорт. У таких випадках не, як це робили ранiше, звiльняти школяра вiд занять фiзичними вправами навпроти такi заняття украй (бiльше, тим абсолютно здоровi) необхiднi, але у формi лiкувальноi фiзкультури. Помiтимо iстотну обставину на перших порах заняття спортом навiть, здавалося б, невеликi фiзичнi навантаження СФ для органiзму граничними. Адже ступiнь навантаження на органiзм визначаСФться не абсолютною величиною виконуваноi роботи, а спiввiдношенням мiж цим навантаженням i можливостями органiзму. Це дозволяСФ зрозумiти, чому для високотренованого спортсмена подолання марафонськоi дистанцii (42км. 195м.) СФ звичною, рядовою подiСФю, а бiг на 100 м (дистанцiя, яка коротше в 420 разiв) або декiлька пiдтягань на перекладинi для нетренованоi людини можуть виявитися граничними або навiть непосильним навантаженням.
По-друге, памятаючи, що головною метою при заняттях спортом СФ змiцнення здоровя, слiдуСФ особливо в початковому перiодi занять виключити всяке форсування навантажень i тим бiльше виконання навантажень над силу. Будь-який спортивний результат, як би вiн не був бажаний, повинен бути природним результатом зростання функцiональних можливостей органiзму, а не самоцiллю. Головне в заняттях спортом цiленаправленная тренування, що розвиваСФ органiзм i що виводить його на новий, вищий рiвень здоровя i працездатностi. По вiдношенню до цього основного завдання сам руховий результат повинен займати пiдлегле положення, будучи свого роду побiчним продуктом тренування, а не ii основною метою.
По-третСФ, головним мотивом при виборi виду спортивних занять повиннi бути оздоровчi потреби майбутнього спортсмена, а не якi-небудь мiркування. При цьому важливо враховувати дii на органiзм рiзних видiв спорту. РД види спорту, що забезпечують всестороннiй i гармонiйний розвиток органiзму. Плавання, бiговi види легкоi атлетики, стрибки з жердиною, художня, ритмiчна i спортивна гiмнастика, веслування, спортивнi iгри, лижнi гонки, стрибки у воду, стрибки на лижах з трамплiну, атлетична гiмнастика, альпiнiзм i туризм не вимагають додаткових занять яким-небудь iншим видом фiзичних вправ. Разом, з тим деякi види спорту самi по собi не можуть забезпечити оздоровчого впливу на весь органiзм. До них вiдносяться, перш за все, шахи i шашки фiзичного навантаження в них немаСФ, а ось розумова, психiчна напруженiсть пiдвищена до межi. Щоб виповняти однобiчнiсть впливу цих видiв спорту на органiзм, необхiднi додатковi i систематичнi заняття яким-небудь видом фiзичних вправ або ще одним, але атлетичним видом спорту.
Проте i деякi атлетичнi види спорту також потребують додаткових занять з метою корекцii однобiчностi iх дii на органiзм. Таке веслування на байдарках i особливо на каное. Початковий перекiс, що складаСФться при веслуваннi на каное, вимагаСФ використання таких вправ, якi робили б вирiвнюючий, коригуючий вплив.
Аналогiчна, хоч i менш виражена, ситуацiя вiдмiчаСФться i при заняттях фехтуванням, а також метанням i штовханням ядра однобiчнiсть дii цих видiв спорту вимушуСФ для досягнення оздоровчого ефекту займатися фiзичними вправами, що виконують гармонiзуючу функцiю. Як показують нашi дослiдження, при цьому не тiльки усуваються вади у фiзичному розвитку тих, що тренуються, але i полiпшуються iх спортивнi результати. Таким чином, те, що корисне для здоровя, виявляСФться кiнець кiнцем вигiдним i для тренувального процесу.
По-четверте, почавши систематичне тренування i досягнувши в нiй певних результатiв, що . благотворну дiю на органiзм, припиняти заняття спортом не можна. Тим часом, нерiдко саме так поступають тi спортсмени, якi, досягнувши завдяки наполегливiй працi великих або менших висот в спортi, але будучи не в змозi надалi скласти конкуренцiю своiм молодим суперникам (або через якихось iнших причин), рiзко припиняють тренування. Слiдством цього закономiрно серйознi порушення, що розвиваються, в станi здоровя. до межi обмiн речовин, налаштований на забезпечення великих енергетичних витрат, за вiдсутностi цих витрат виявляСФться не тiльки не потрiбним, але i шкiдливим. Що формуСФться при цьому стан яскраво описаний видатним атлетом сучасностi Ю.П. "асовим в його книгах. Тому, одного разу почавши заняття спортом i укрiпивши шляхом систематичних тренувань своСФ здоровя, потрiбно продовжувати iх все життя зрозумiло, в посильних до лiд. Уявлення про те, що заняття спортом в молодостi СФ оздоровчим капiталом, вiдсотками з якого можна жити i надалi, невiрно, пiдкреслюСФ вiдомий фiзiолог професор РЖ. Неккер. Оздоровчий результат ми одержуСФмо лише в тому випадку, якщо цей капiтал у нас весь час обновляСФться.
По-пяте максимум оздоровчого ефекту вiд занять будь-якими фiзичними вправами, а спортом, що вимагаСФ максимальноi напруги сил, - особливо, ми одержимо в тому випадку, якщо весь устрiй свого життя пiдпорядкований до оздоровлення. Розумний спосiб життя, включаючий iнтелектуальну i фiзичну працю працю важлива умова примноження здоровя. Пiдкреслимо: як навчання, так i фiзична робота повинна давати хорошi, достатньо великi навантаження; займатися ними потрiбно i повною самовiддачею тiльки така дiяльнiсть стимулюСФ розвиток здiбностей орга