Фiзкультура i здоровий спосiб життя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
лiкування. Самолiкування неприпустимо воно закiнчуСФться серйозним неприСФмностями для хвороi людини, говориться про необхiднiсть пропаганди гiгiСФнiчних знань i умiнь, якi пiдтримують i примножують здоровя а у разi захворювання сприяють успiшнiй спiльнiй роботi лiкаря i його пацiСФнта.
1. Фiзкультура i здоровий спосiб життя
РЖз зростанням автоматизацii виробництва i механiзацii працi в побутi неухильно зменшуСФться рухова активнiсть, людини. Ученi пiдрахували, що 100 рокiв тому майже вся енергiя, вироблювана i споживана на Землi, приходилось на мускульну силу людини i домашнiх тварин. У нашi ж днi лише частина енергii виробляСФться мязами. Зниження руховоi активностi негативно позначаСФться на здоровя людей, iх фiзичному розвитку i пiдготовленостi, працездатностi, психiчнiй дiяльностi.
Малорухливий спосiб життя приводить до атрофii мязiв, зниження iх тонусу i сили (на Р424%), замiщення мязовоi тканини жировоi, погiршення рухливостi суглобiв.
Обмежена мязова активнiсть СФ в даний час однiСФю з головних причин ряду важких хронiчних захворювань внутрiшнiх органiв, порушення обмiну речовин, погiршення постачання кровi киснем i накопичення молочноi кислоти в органiзмi.
Недолiк руховоi дiяльностi (гiподинамiя) вiдображаСФться i на психiчнiй активностi людини: у нього зявляСФться сонливiсть, дратiвливiсть, безсоння, емоцiйна нестiйкiсть, млявiсть в рухах, спостерiгаСФться вiдсутнiсть апетиту, дезорганiзацiя мови i мислення.
Ще Арiстотель помiтив: Нiщо так сильно не руйнуСФ людини, як тривала фiзична i бездiяльнiсть. Як протиотрута вiд такоi бездiяльностi стародавнi пропонували активний руховий режим. Тому не випадково ще 2500 рокiв тому на величезнiй скелi в Елладi були висiченi слова: Хочеш бути сильним бiгай, хочеш бути красивим бiгай, хочеш бути розумним бiгай!.
Сучасними ученими встановлено, що одним з найважливiших засобiв боротьби з гiподинамiСФю з метою пiдтримки здоровя i високоi працездатностi на довгi роки СФ рацiональне використання фiзичноi культури i спорту.
Завдяки систематичним заняттям фiзичними вправами розширюються функцiональнi i адаптацiйнi можливостi органiзму людини, полiпшуСФться дiяльнiсть нервовоi, серцево-судинноi, дихальноi i iнших систем, органiзм, краще пристосовуСФться до несприятливих умов зовнiшнього середовища.
Пiд впливом активноi мязовоi дiяльностi значно збiльшуються маса i обСФм скелетних мязiв, кiстки товщають i стають мiцнiшими. У тренованому мязi спостерiгаСФться приблизно в 2 рази бiльше функцiонуючих капiлярiв, чим в нетренованiй. У тренованих людей життСФва мiсткiсть легенiв набагато (у 2 3 рази) перевищуСФ звичнi показники. Серце тренованоi людини у спокоi i при роботi викидаСФ в аорту при кожному скороченнi в 1,5 2 рази бiльше кровi, нiж у нетренованого.
Глибокi i рiзностороннi морфологiчнi i функцiональнi змiни, що вiдбуваються в органiзмах людей, що займаються регулярно i в достатньому обСФмi фiзичними вправами, забезпечують економiчнiсть основних фiзiологiчних процесiв i роблять людину здатною виконувати напружену фiзичну i розумову роботу протягом довгого часу.
Таким чином, систематичне i рацiональне використання засобiв фiзичноi культури i спорту в значительнiй мiрi сприяСФ змiцненню здоровя, пiдвищенню загальноi працездатностi, пристосовностi органiзму людини до дii несприятливих чинникiв зовнiшнього середовища.
Наша держава не тiльки проголошуСФ право на заняття фiзкультурою i спортом, але i робить все, щоб вони стали, справжнiм надбанням народу. Крiм права на працю, освiту i .вiдпочинок, право на заняття фiзичною культурою у нас конституцiйно закрiплено незалежно вiд статi вiку, матерiального положення, нацiональноi i расовоi приналежностi. Для розвитку масовоi фiзкультури i спорту держава видiляСФ бюджетнi фонди, якi разом з профспiлковими i iншими суспiльними фондами споживання досягають асигнувань з розрахунку на одну сiмю бiльше 1000 рублiв в рiк. Причому сума ця з року в рiк неухильно росте.
У нашiй краiнi створена i постiйно розвиваСФться матерiальна база для занять фiзкультурою i спортом, яка в даний час включаСФ близько 3300 крупних стадiонiв, бiльше 66 тис. спортивних i гiмнастичних залiв, понад 1400 плавальних басейнiв, бiльше 600 тис. комплексних фiзкультурно - спортивних майданчикiв. У найближче десятилiття плануСФться збiльшити цi показники два три рази.
По-мiрi все бiльш глибокого проникнення фiзичноi культури в побут народу зростаСФ роль органiзованих i самостiйних занять. Проте рiшення задачi подальшого пiдйому масовостi фiзкультури i спорту залежить у величезному ступенi вiд iндивiдуальних схильностей i здiбностей людей, вiд бюджету iх вiльного часу.
ОбСФм вiльного часу працюючих безперервно збiльшуСФться. Пiсля того, як в нашiй краiнi був введений пятиденний робочий тиждень з двома вихiдними днями, рiчний фонд вiльного часу трудящих наблизився до рiчноi тривалостi робочого часу i зрiс в середньому у кожноi працi бiльш нiж на 850 ч. в рiк. З цього часу, за пiдрахунками учених, в 1980 р. в СРСР фiзичнiй культурi i спорту придiлялося 20 млрд. годинникiв в рiк.
Але як показують соцiологiчнi дослiдження, наявний бюджет вiльного часу поки що витрачаСФться людьми недостатньо рацiонально. Так, наприклад, вiльний час, що витрачаСФться школярами на заняття фiзкультурою i спортом, складаСФ в середньому 1520%. У бiльшого числа школярiв нашоi краiни заняття фiзичною культурою обмежуються дв?/p>