Фiзкультура i здоровий спосiб життя
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?язки i сухожилля, то ця величина, перевищить 50 %). Але, можливо, iнформацiя, що передаСФться мязами, не важлива для нас? Адже ми цiнуСФмо вiдомостi, що мають певний сенс: наприклад, передачу телевiзiйних новин, враження, що надаСФться на нас рапсодiСФю Листа або картиною Куiнджi, тодi як навiть сильне роздратування органу слуху, що не несе смисловоi iнформацii (наприклад, шум авiацiйного двигуна), виявляСФться для нас байдужим або навiть шкiдливим,
Нi, таке припущення невiрне iнформацiя, що створюСФться в процесi мязовоi дiяльностi, не просто корисна, вона маСФ життСФво важливе значення, РЖ вона, без умовно, маСФ сенс проте це сенс бiологiчний, його прочитують клiтки, тканини i органи. Мова, на до тором обмiнюються iнформацiСФю мяза, звязки i сухожилля з внутрiшнiми органами при виконаннi фiзичних вправ, на рiдкiсть насичений: поза всяким сумнiвом, це найстародавнiший зi всiх мов, це мова внутрiшнього спiлкування органiв i тканин мiж собою. Тiй же метi служать гормони, що виробляються ендокринними залозами i що розповсюджуються з кровю, бiологiчно активнi речовини - посередники (ацетiлхо-лiн, адреналiн i ш.), що виникають в закiнченнях нервiв i передають вплив нервового iмпульсу на тканини. Проте найгучнiшим i масовим серед внутрiшнiх мов с сигнали, що поступають вiд мязiв - моторно-вРЖiелярнi рефлекси. Вони стимулюють обмiн речовий i енергii, пiдвищують життСФдiяльнiсть тканин, iх працездатнiсть i кiнець кiнцем покращують стан органiзму,
Виключно крiм цiнноi в бiологiчному вiдношеннi iнформацii, яку виробляють мязи, iх дiяльнiсть повязана з могутнiм перетворенням енергii. Всi ми добре знаСФмо, що всяка механiчна робота, - а мязи, як вiдомо, i. СФ тими органами, якi виробляють таку роботу, вимагаСФ витрачання енергii, що поступаСФ1 в органiзм з iжею. Споживаючи, витрачаючи енергiю, працюючi мязи, як генератор, забезпечують накопичення ii в мязових, волокнах i в тканинах всього органiзму. Скорочувавшись i розслабляючись, мязи, як динамомашина, виробляють при кожному русi цiлющi iмпульси. Посилаючи через нервову систему цi iмпульси, вони насищають енергiСФю всi органи i тканини нашого тiла, надають трофiчне, тобто полiпшуюче живлення, дiя на них.
Рухова активнiсть проникаСФ своiми впливами в самi основи життСФвих процесiв. У основi життя лежить поСФднання трьох потокiв: потоку речовини, потоку енергii i потоку iнформацii, - вiдзначав видатний радянський бiохiмiк академiк В. А. Енгельгардт. Вони якiсно .глибоко рiзнi, але зливаються в деяку СФднiсть вищого порядку, яку можна б охарактеризувати як бiотичну триСФднiсть, що становить динамiчну основу життя. Всi три складових життя потоку пiдкоряються впливу руховоi активностi. Фiзичнi вправи сприяють повноцiнному використанню тих, що поступають в органiзм з iжею речовинi забезпечують використання цих речовин для пiдвищення енергетичного рiвня, на захiд). Одночасно руки виконують стрiчний рух: лiву руку повернути долонею вгору, зiгнути ii в лiктi, а сам лiкоть вiдвести назад, наближаючи його до лiвого боку. Права рука в цей час рухаСФться вперед долонею i, розгинаючись в лiктьовому суглобi, як би завдаСФ удару випрямленою долонею вперед на рiвнi грудей. У кiнцеве положення руки приходять одночасно. Рух 2: зробити крок назад правою ногою i, вiдштовхнутися вперед лiвою рукою. Рух 3 повнiстю повторюСФ перше
Оздоровчий потенцiал фiзичноi культури настiльки великий, що захищаСФ людину - вiд самих рiзних, у тому числi i дуже серйозних ушкоджувальних чинникiв. Навiть радiацiйна небезпека, яка пiсля трагiчних днiв Чорнобиля турбуСФ все людство, - правда, якщо дози радiацii невеликi до певноi мiри вiдступаСФ перед захищенiстю органiзму тренованих людей. Помiтимо, що захисний вплив фiзичного тренування не може бути реалiзований пiсля опромiнювання; навпаки, тренувальнi навантаження, повязанi iз значним стомленням, погiршують стан людей, що пiддалися радiацiйнiй дii. Це не значить, проте, що в такому станi показаний повний спокiй. Строго дозований ниСФ фiзичнi вправи, тобто що не досягають такого рiвня, коли вони стають утомливими, - кориснi, оскiльки покращують функцiональний стан органiзму. Бiльш того, саме вони на вiдмiну вiд багатьох фiзичних чинникiв зовнiшнього середовища (наприклад, ультрафiолетового опромiнювання i ряду фiзiотерапевтичних дiй) особливо цiннi для людей, що одержали дози iонiзуючоi радiацii вище допустимих.
Помiрнi по iнтенсивностi вправи покращують не тiльки кровообiг i дихання, але i обмiн речовин, а також функцiю видiлення. Таким чином, за допомогою руховоi активностi полiпшуСФться видiлення радiонуклiдiв, важких металiв i РЖнших ушкоджувальних елементiв. Якщо врахувати, що екологiчна обстановка в багатьох мiстах нашоi краiни несприятлива, стаСФ ясно, як цiнна здатнiсть фiзичних вправ покращувати загальний стан i опiрнiсть органiзму. Пiдкреслимо, що найцiннiше стан тренованостi, одержаноi наперед, а певному сенсi про запас. Тренований органiзм, як щитом, захищений вiд самих рiзних небезпек, якi легко виводять iз стану рiвноваги нетренованих людей. Фiзична культура i спорт, рiвень загартованостi не тiльки захищають людину вiд масових захворювань, допомагаючи вижити в реальних умовах iснування, але i полегшують перехiд на слiдчiй РЖнформацii вiд тренованих батькiв в популяцiю нащадкiв. Хоча змiни, що придбавалися в процесi життя, не перетворять спадковi властивостi органiзму генотип, вони, проте, вiдображаються на ?/p>