Управлiння юридичним консалтингом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? стратегiчного розвитку консалтинговоi фiрми вимагаСФ визначення:
1) мети бiзнесу консультацiйноi фiрми;
2) мети дiловоi стратегii:
забезпечення виживання;
утримання поточних ринкових позицiй;
вибiр темпiв зростання (швидкого, повiльного);
3) бажаного розмiру доходiв та прибутку;
4) мiри фiнансовоi стабiльностi та незалежностi фiрми.
Стратегiя консалтинговоi фiрми, що розроблена згiдно з метою двох аспектiв ii дiяльностi, призначена забезпечити подальший розвиток цього специфiчного пiдприСФмства як професiйноi одиницi i ринковоi структури. Практичний досвiд ринкового iснування окремих елiтних iнтелектуальних структур (наукових, мистецьких) пiдтверджуСФ, що без зовнiшньоi пiдтримки фiнансове самостiйне життя такоi одиницi може бути забезпечене лише вiдповiдною грамотною стратегiСФю, яка могла б примирити неринкову сутнiсть системи з ринкове пiдкореним середовищем. Консалтингова фiрма, як iнтелектуально спрямована структура, може називатися фiрмою лише тодi, коли ii професiйна мета узгоджена i адекватна фiнансовим цiлям ii дiяльностi.
3.3 Визначення стратегiчного вибору консалтинговоi фiрми
Стратегiчний вибiр консультацiйноi фiрми, як рiшення, що розраховане на довгострокову реалiзацiю, стосуСФться найважливiших сторiн внутрiшнього та ринкового iснування пiдприСФмства:
- визначення дiапазону послуг;
- визначення базових клiСФнтiв;
- визначення розмiру та темпiв зростання фiрми;
- взаСФмодiя iз конкурентним середовищем.
Однак слiд зазначити, що обрана стратегiя консультування повинна коректуватися згiдно з вимогами iнновацiйних процесiв , та змiнами зовнiшнього середовища. Тим бiльше, що консультацiйна фiрма у питаннях змiни ринкiв та продукцii бiльш гнучка, нiж промислове пiдприСФмство. Чутливiсть фiрми до диктату ринку обумовлена структурою персоналу, який включаСФ спецiалiстiв iз технiчною, економiчною та iншою освiтою, а також рiзними профiлями дiяльностi, що завжди дозволить колективу пристосовуватися до стратегiчних змiн.
1. Визначення дiапазону послуг
Основним блоком стратегii консалтинговоi фiрми СФ визначення ii продукцii. Для його формування теорiя стратегiчного планування пропонуСФ визначити природу та коло послуг консультацiйноi фiрми. Стратегiя консультування маСФ декiлька альтернатив.
Стратегiя надання консультацiйних послуг №1. Послуги подiляються за функцiональними та предметними сферами втручання. Консультацiйна фiрма, що обрала цю альтернативу, визначаСФ своi послуги за наступною класифiкацiСФю:
- фiнанси;
- маркетинг;
- управлiння та органiзацiя виробництва;
- загальне управлiння та iншi.
Це найбiльш поширена класифiкацiя, але й найбiльш примiтивна. Таке визначення власного асортименту послуг нiчого не говорить клiСФнтовi про саму фiрму, ii консультантiв та особливостi iх професiйних методологiчних пiдходiв. Для самоi фiрми також така стратегiя досить важка можуть виникнути проблеми занадто широкого дiапазону, який не пiд силу подолати дрiбнiй фiрмi.
Стратегiя надання консультацiйних послуг №2. Класифiкацiя послуг вiдбуваСФться за проблемним критерiСФм. Так консультанти пропонують допомогу у вирiшеннi питань економii ресурсiв, рацiоналiзацii напрямку руху iнформацiйних потокiв, виявленнi можливостi реструктуризацii пiдприСФмства, змiнi форм власностi, злиттi та iнше.
Таким чином, пропонуСФться вирiшення конкретноi проблеми з використанням консультацii процесу та здiйсненням необхiдного (фiнансового, юридичного, технологiчного, органiзацiйного та iнше) супроводу робочою групою консультантiв.
Стратегiя надання консультацiйних послуг №3. Консультанти пропонують вирiшення проблем клiСФнта власними унiкальними методами, з використанням спецiальних пiдходiв, моделей та систем управлiння.
Консалтингова фiрма може використовувати власнi запатентованi авторськi алгоритми розвязання окремих питань. Як правило, незважаючи на досить стандартизованi моделi вирiшення питань, консультанти використовують консалтинг, що розвиваСФ. Доцiльним СФ вибiр моделi "спiвробiтництво", що дозволяСФ дiагностувати проблемне поле клiСФнта, адаптувати базову стандартизовану модель до специфiки клiСФнтськоi органiзацii та застосувати окрему систему впровадження iнновацii з використанням тренiнгових заходiв та навчальноi роботи з персоналом. До цього методу надання консалтингових послуг також можуть входити довгостроковi взаСФмовiдносини консультанта та клiСФнта, заснованi на пiдтримцi запропонованоi системи у робочому станi та забезпеченнi зворотного звязку.
Прикладом стратегii №3 може бути надання консалтингових послуг з використанням компютерних моделей та iнших прикладних засобiв, що застосовують у прогнозуваннi конюнктури, стратегiчному плануваннi та iнших галузях.
Стратегiя надання консультацiйних послуг №4. У меморандумi консалтинговоi фiрми зазначаСФться описання методологii консультування та iдентифiкацii проблем клiСФнта.
Консультанти зосереджують увагу потенцiйних клiСФнтiв не на змiстi та результатi консультування, а на пiдходах до вирiшення проблеми та можливостi оволодiння клiСФнтом певними прийомами дiагностики, аналiзу та розробки альтернатив вирiшення проблеми.
Таким чином, фiрма пропонуСФ не саму послугу, а метод. Найбiльш поширена стратегiя №4 серед консультантiв процесу. Угода мiж консультантом i клiСФнтом потребуСФ вiд клiСФнта згоди не лише з умовами ?/p>