Управлiння юридичним консалтингом
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
офiсу. Таким чином аутсорсiнг це ефективний спосiб вирiшення внутрiшнiх проблем зовнiшнiми засобами.
3. Управлiння консалтинговою фiрмою
3.1 Вимоги до консалтинговоi фiрми
Консалтингова фiрма пiдприСФмство, що займаСФться професiйним консалтингом, а саме надаСФ консультацiйнi послуги клiСФнтам (виробникам, продавцям та споживачам) за допомогою спецiально навчених осiб вiдповiдноi квалiфiкацii, здатних визначити, проаналiзувати та розробити модель вирiшення будь-якоi управлiнськоi проблеми.
Дiяльнiсть квалiфiкованого консультанта або серйозноi консалтинговоi фiрми, що надаСФ широкий спектр послуг, повинна бути пiдлегла ряду вимог, основними з яких СФ наступнi:
1. Консультант (вiн же консалтер) зобовязаний володiти вiдпрацьованою технологiСФю вирiшення завдань i необхiдних навичок у формулюваннi органiзацiйного дiагнозу, стратегiчному плануваннi, використаннi iнформацiйних систем, а також методами аналiзу й прогнозування економiчного становища, дiагностики загальноi виробничоi ситуацii, установлення контактiв (спiлкування й твердження) i т.п.
2. Консультант (або консалтингова компанiя) повинен бути незалежний вiд постачальникiв продуктiв i рiшень в обранiй областi, вiд традицiй, не писаних законiв, що iснують в органiзацii, полiтики управлiнського апарата. Думка консультанта повинна носити вiльний i обСФктивний характер.
3. Консалтингова компанiя повинна являти собою структуру, зовнiшню стосовно органiзацii для якоi здiйснюСФться консультування.
4. Консультант (або консалтингова компанiя) зобовязаний надавати замовникам допомогу у використаннi iхнього власного досвiду для безперервного вдосконалювання своСФi дiяльностi.
5. З метою нагромадження, аналiзу, переробки й використання одержуваного досвiду консультант (або консалтингова компанiя) повинен працювати з багатьма клiСФнтами.
6. Консультант (або консалтингова компанiя) повинен мати навчальний вплив на клiСФнтiв.
3.2 Поняття стратегii консультацiйноi фiрми
Консалтинговi фiрми, як i виробничi пiдприСФмства, користуються концепцiСФю стратегiчного розвитку своСФi компанii та технiкою стратегiчного планування. Однак сприйняття корпоративноi стратегii лише як сфери застосування професiйних знань останнiм часом зникаСФ серед консультантiв. Все бiльшого поширення набуваСФ погляд на стратегiчний розвиток як на корисний для консультацiйноi органiзацii, хоча термiном "стратегiя" користуються не завжди.
Такий пiдхiд обумовлений наступними змiнами зовнiшнього середовища:
1) стрiмким розвитком управлiнського консалтингу за останнi 10 рокiв;
2) збiльшенням кiлькостi консультантiв з питань управлiння, що сприяло появi конкуренцii у цiй сферi;
3) орiСФнтацiСФю консультацiйних фiрм на ринок та споживача, використанням агресивного маркетингу послуг.
Таким чином, перед окремою консультацiйною фiрмою виникаСФ проблема утримання своiх ринкових позицiй, постiйного перегляду ступеня своСФi компетентностi та вiдповiдностi набору послуг вимогам клiСФнтiв.
Змiстом стратегiчного планування СФ спрямування власних ресурсiв пiдприСФмства, установи чи органiзацii в тi галузi, якi мають найбiльший потенцiал розвитку. Для будь-якого пiдприСФмства стратегiя це вибiр шляху розвитку.
Консультування, як специфiчний напрямок бiзнесу, виступаСФ водночас у двох якостях: професiйноi дiяльностi та дiловоi активностi. Ця СФднiсть двох аспектiв консалтингу визначаСФ власне специфiку консалтинговоi фiрми.
Дiяльнiсть консультацiйноi фiрми визначаСФться наявнiстю стандартизованоi системи виробництва та надання послуг, а також використання певних методологiчних пiдходiв у дiагностицi, аналiзi та розробцi алгоритму вирiшення проблеми. Звичайно, неможливо продавати клiСФнтам стандартизованi комплекти послуг чи рiшень проблем, якi потребують iндивiдуального пiдходу. Але загальна стандартизована система професiйноi органiзацii своСФi дiяльностi, яка маСФ бути творчо використана, забезпечуСФ консалтинговiй фiрмi успiх. Дiлова активнiсть консультацiйноi фiрми спричинена ринковими умовами ii iснування. Сьогоднi вже не виникаСФ сумнiву у тому, що консалтинг СФ бiзнесом, а послуги консультантiв мають бути проданi. Щоб забезпечити фiрмi прибуток та професiйну репутацiю консультант повинен виступати водночас у ролi професiонала i комерсанта.
Стратегiя консультацiйноi фiрми повинна охоплювати обидвi сторони консультування професiйний та комерцiйний. Однак першим кроком, який викличе наступний, маСФ бути визначення професiйноi мети фiрми.
Професiйний аспект стратегiчного розвитку консалтинговоi фiрми включаСФ:
1) професiйний профiль консалтинговоi фiрми;
2) професiйне обличчя фiрми:
унiкальнi методичнi прийоми;
використання специфiчноi документацii фiрми;
користування спецiальними атрибутами;
рiвень професiйноi культури;
iмiдж консультанта;
спiлкування з клiСФнтами та мiра участi у вирiшеннi проблем;
3) технiчне лiдерство фiрми:
першiсть у галузi технологii та управлiнських методiв;
вiдстеження новоi iнформацii та пропонування ii клiСФнтам;
4) види послуг, якi надаватиме фiрма:
лише управлiнськi;
технiчнi;
iнформацiйнi;
визначення напрямкiв розширення своiх послуг.
Наступним кроком розробки стратегii розвитку консалтинговоi фiрми СФ визначення другого стратегiчного параметру дiловоi активностi.
Комерцiйний аспек?/p>