Суверенiтет Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
атастрофи та надзвичайнi ситуацii.
Наслiдки Чорнобильськоi катастрофи, в результатi якоi постраждало 3,2 млн громадян, у тому числi 942 тис. дiтей, ще досить тривалий час негативно впливатимуть на екологiчну ситуацiю в Украiнi, здоров'я та генофонд нацii. Величезнi втрати, пов'язанi з мiнiмiзацiСФю наслiдкiв катастрофи, соцiальним захистом населення, що постраждало, забирають щорiчно з Державного бюджету 10-15 % усiх коштiв. Крiм цього, вилучення з господарського користування значних територiй вкрай негативно впливаСФ на економiчну безпеку Украiни.[9. 121]
У зв'язку з цим надзвичайно важливого значення набуваСФ створення надiйноi системи державного регулювання безпеки використання ядерноi енергii. Негайного вирiшення вимагаСФ перетворення в екологiчно безпечну систему об'СФкту "Укриття" i поховання радiоактивних вiдходiв на атомних електростанцiях. Вiдсутнiсть нацiональних центрiв з переробки, зберiгання та поховання вiдходiв стаСФ серйозною перешкодою для безпечноi роботи АЕС. Наявнiсть цих проблем пов'язане з вiдсутнiстю стратегii, науково-технiчноi пiдтримки та вiдповiдноi iнфраструктури, тобто iнтегрованоi системи безпечного поводження з радiоактивними вiдходами. Створення такоi системи i забезпечення належних умов ii функцiонування СФ необхiдною умовою подальшого розвитку ядерноi енергетики.
Державна полiтика спрямована на охорону i рацiональне використання мiнерально-сировинних, земельних, водних, лiсових, бiологiчних та iнших ресурсiв. Здiйснення належного фiнансування природоохоронних заходiв сприятиме пiдтриманню екологiчноi рiвноваги, вiдтворенню природно-ресурсного потенцiалу i забезпеченню насамперед сировинно-ресурсноi, енергетичноi, продовольчоi безпеки.
VIII. КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК.
Украiна СФ самостiйною у вирiшеннi питань науки, освiти, культурного i духовного розвитку украiнськоi нацii, гарантуСФ всiм нацiональностям, що проживають на територii Республiки, право iх вiльного нацiонально-культурного розвитку. Украiна забезпечуСФ нацiонально-культурне вiдродження украiнського народу, його iсторичноi свiдомостi i традицiй, нацiонально-етнографiчних особливостей, функцiонування украiнськоi мови у всiх сферах суспiльного життя.
Украiна виявляСФ пiклування про задоволення нацiонально-культурних, духовних i мовних потреб украiнцiв, що проживають за межами краiни. Нацiональнi, культурнi та iсторичнi цiнностi на територii Украiни СФ виключно власнiстю народу Республiки. Украiна маСФ право на повернення у власнiсть народу Украiни нацiональних, культурних та iсторичних цiнностей, що знаходяться за межами Украiни.
Серед проблем соцiально-гуманiтарного вимiру, породжених суспiльною модернiзацiСФю в Украiнi, вiдзначимо насамперед гостру демографiчну кризу, яка характеризуСФться погiршенням не тiльки кiлькiсних, а й якiсних характеристик народонаселення. Зменшення народжуваностi до рiвня нижче необхiдного для простого замiщення генерацiй, постарiння населення, зростання частки залежних груп у ньому, нестабiльнiсть шлюбiв, збiльшення позашлюбноi народжуваностi та кiлькостi сiмей з однiСФю матiр'ю - такi реалii нинiшньоi Украiни.
За основними показниками натурального руху населення рiвнями народжуваностi, смертностi, натурального приросту Украiна за останнi 3-5 рокiв пересунулася на нижчi ранговi мiiя в мiжнародному порiвняннi. Погiршення демографiчноi ситуацii спостерiгаСФться i у 1996 роцi. За рiвнем народжуваностi (9,6 %) Украiна посiдаСФ останнСФ мiiе серед колишнiх республiк СРСР, смертностi (15,4 %) - 2-е мiiе серед розвинених краiн свiту, дитячоi смертностi (14,3 %) - 17-е серед усiх краiн свiту, за показником середньоi тривалостi життя населення (69 рокiв) 85-е мiiе у свiтi. З 1991 р. в Украiнi вiдбуваСФться депопуляцiя, яка на кiнець 1995 р. сумарно перевищила 274 тис. чол. Особливо iнтенсивно процес депопуляцii вiдбуваСФться у сiльськiй мiiевостi. В украiнському суспiльствi зростаСФ частка населення, що перебуваСФ на утриманнi. У 1993 роцi показник так званого "демографiчного навантаження" на 1000 чоловiк працездатного населення складав 403 дитини на 394 особи працездатного вiку. У сiльськiй мiiевостi Украiни чисельнiсть непрацездатних навiть перевищила кiлькiсть працездатного населення на 1000 працездатних припадало 452 дитини i 589 осiб пенсiйного вiку, тобто 1041 чоловiк утриманцiв.
Рiзко знизилася кiлькiсть шлюбiв серед молодих людей. В умовах невпевненостi, несприятливих соцiально-полiтичних та економiчних перспектив спостерiгаСФться вiдмова сiмей вiд другоi та третьоi дитини, термiни iх народження вiдкладаються до кращих часiв, через що зростаСФ частка бездiтних та однодiтних сiмей, що ще бiльше погiршуСФ демографiчнi перспективи держави. Останнiми роками в Украiнi зросли абсолютнi та вiдноснi показники смертностi населення. Порiвняно з 1990 р. Смертнiсть збiльшилася бiльш як на 15 %.
Не маючи достатнiх економiчних можливостей, держава сьогоднi фактично вiдмовляСФться вiд стимулювання збiльшення народжуваностi.
Пiд загрозою здоров'я пiдростаючого поколiння. Фiзичний, психiчний та iнтелектуальний розвиток пiдлiткiв СФ вкрай незадовiльним. Близько 70 % дiтей дошкiльного вiку потребують уваги лiкаря, а серед школярiв тiльки кожний четвертий учень вважаСФться умовно здоровим. Поширенiсть хвороб серед пiдлiткiв наближаСФться до аналогiчного показника, який СФ серед дорослих. Ц