Суверенiтет Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
iни iнтелектуальних, матерiальних i фiнансових ресурсiв;
- кримiналiзацiя суспiльства, дiяльнiсть "тiньових" структур.
У соцiальнiй сферi:
- низький рiвень життя та соцiальноi захищеностi значних верств населення, наявнiсть великоi кiлькостi громадян працездатного вiку, не зайнятих у суспiльно кориснiй дiяльностi;
- суспiльно-полiтичне протистояння окремих соцiальних верств населення та регiонiв Украiни;
- падiння рiвня здоров'я населення, незадовiльний стан системи його охорони;
- тенденцii моральноi та духовноi деградацii в суспiльствi;
- неконтрольованi мiграцiйнi процеси в краiнi.
У воСФннiй сферi:
- посягання на державний суверенiтет Украiни та ii територiальну цiлiснiсть;
- нарощування поблизу кордонiв Украiни угруповань вiйськ та озброСФнь, якi порушують спiввiдношення сил, що склалося;
- воСФнно-полiтична нестабiльнiсть та конфлiкти в сусiднiх краiнах;
- можливiсть застосування ядерноi зброi та iнших видiв зброi масового знищення проти Украiни;
- зниження рiвня боСФздатностi ВоСФнноi органiзацii держави;
- полiтизацiя силових структур держави;
- створення та функцiонування незаконних збройних формувань.
В екологiчнiй сферi:
- значне антропогенне порушення та техногенна перевантаженiсть територii Украiни, негативнi екологiчнi наслiдки Чорнобильськоi катастрофи;
- неефективне використання природних ресурсiв, широкомасштабне застосування екологiчно шкiдливих та недосконалих технологiй;
- неконтрольоване ввезення в Украiну екологiчно небезпечних технологiй, речовин i матерiалiв;
- негативнi екологiчнi наслiдки оборонноi та вiйськовоi дiяльностi.
У науково-технологiчнiй сферi:
- невизначенiсть державноi науково-технологiчноi полiтики;
- вiдплив iнтелектуального та наукового потенцiалу за межi Украiни;
- науково-технологiчне вiдставання Украiни вiд розвинених краiн;
- зниження рiвня пiдготовки висококвалiфiкованих наукових та iнженерно-технiчних кадрiв.
В iнформацiйнiй сферi:
- невиваженiсть державноi полiтики та вiдсутнiсть необхiдноi iнфраструктури в iнформацiйнiй сферi;
- повiльнiсть входження Украiни у свiтовий iнформацiйний простiр, брак у мiжнародного спiвтовариства об'СФктивного уявлення про Украiну;
- iнформацiйна експансiя з боку iнших держав;
- витiк iнформацii, яка становить державну та iншу, передбачену законом, таСФмницю, а також конфiденцiйноi iнформацii, що СФ власнiстю держави;
- запровадження цензури.[2. 76]
Для формування збалансованоi державноi полiтики та ефективного проведення комплексу узгоджених заходiв щодо захисту нацiональних iнтересiв у полiтичнiй, економiчнiй, соцiальнiй, воСФннiй, екологiчнiй, науково-технологiчнiй, iнформацiйнiй та iнших сферах створюСФться система забезпечення нацiональноi безпеки Украiни.
Система забезпечення нацiональноi безпеки - це органiзована державою сукупнiсть суб'СФктiв: державних органiв, громадських органiзацiй, посадових осiб та окремих громадян, об'СФднаних цiлями та завданнями щодо захисту нацiональних iнтересiв, що здiйснюють узгоджену дiяльнiсть у межах законодавства Украiни.
X. МРЖЖНАРОДНРЖ ВРЖДНОСИНИ.
Визначення Украiною власного мiiя в РДвропi i свiтi, формування структури нацiональних iнтересiв i прiоритетiв у зовнiшнiй полiтицi протягом п'яти рокiв державноi незалежностi було складним процесом. Осмислюючи семирiчний перiод, можна констатувати, що Украiна зробила лише першi кроки у визначеннi власних геополiтичних i геостратегiчних прiоритетiв. Слiд визнати, що у 1991 роцi багато питань, пов'язаних з вибором Украiною зовнiшньополiтичноi стратегii й визначенням власних нацiональних iнтересiв у контекстi сучасних геополiтичних тенденцiй, сприймалися громадськiстю й професiйними полiтиками поверхово, а iнодi й безпiдставно романтично. Цьому сприяли такi причини. Перша вiдсутнiсть досвiду планування зовнiшньополiтичноi стратегii у професiйних полiтикiв й аналiтикiв. Слiд пiдкреслити, що на момент здобуття Украiною державностi вона взагалi не мала таких фахiвцiв. Друга причина - це невизначенiсть з базовими суспiльними цiнностями, якi б стали пiдвалиною модернiзацii посттоталiтарного суспiльства. Варiанти вiдповiдей на запитання: "Що далi робити з незалежною Украiною?", якi пропонувалися рiзними суб'СФктами полiтичноi дiяльностi, не приводили до суспiльноi згоди. РЖ третя причина складнiсть i невизначенiсть самоi геостратегiчноi ситуацii, яка склалася пiсля розпаду СРСР.
Аналiзуючи дискусii того часу щодо зовнiшньополiтичних орiСФнтирiв Украiни, можна звести iхнiй змiст до двох дилем, а саме: "Захiд - Росiя" та "посткомунiстичний консерватизм нацiональний романтизм". Вважалося, що досить змiнити традицiйну за часiв перебудови полiтичну лексику на нацiональну й це одразу стане гарантiСФю отримання фiнансовоi допомоги Заходу. Головне - це бути поза РосiСФю: "Геть вiд Москви!" Де бути й з ким - це, вважалося, питання другоряднi. Звiдси - спроба обiграти своСФрiдну концепцiю "геополiтичного кола", згiдно з якою все, що навколо Украiни (Захiд, Схiд, Пiвдень i Пiвнiч) СФ прiоритетами ii зовнiшньоi полiтики.
"Геополiтичне становище Украiни, - зазначав Президент Украiни Л. Д. Кучма, - вимаг