Суверенiтет Украiни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµ означаСФ, що половина допризовникiв не придатна до служби у Збройних Силах краiни. Незадовiльний стан здоров'я молодi ускладнить у недалекому майбутньому i ситуацiю з трудовими ресурсами Украiни.
Краiна зазнаСФ величезних збиткiв через значне поширення iнфекцiйних захворювань. Останнiми роками у декiлька разiв збiльшилася професiйна захворюванiсть, особливо у промислових регiонах. ЗростаСФ травматизм. Щорiчно реСФструСФться понад 3 млн травм. Хоча переважна частина з них - побутовi, проте рiвень травматизму на виробництвi СФ надто високим. Щорiчно кожний десятий працiвник отримуСФ травму, що призводить до втрати працездатностi, до значних матерiальних i моральних збиткiв. Медицина як галузь ще й досi перебуваСФ у правовому вакуумi.
Загострення соцiальних проблем завдало вiдчутного удару освiтi, науцi, культурi. Складнощi, породженi перехiдним перiодом трансформацii суспiльства, утруднюють перетворення, що проводяться в кожнiй з перелiчених галузей. Однак, як зазначалося в доповiдi Президента Украiни Л. Д. Кучми на урочистих зборах з нагоди 5-i рiчницi незалежностi Украiни, "ми визначилися iз стратегiчними пiдходами до реформування усiх складових гуманiтарноi сфери. Робимо максимум можливого для збереження ii потенцiалу та пiдтримання ii життСФдiяльностi. Зi створенням основ державностi з'явилася можливiсть визначити цей напрям як предмет головноi уваги державноi полiтики. Цього вимагаСФ, з одного боку, скрутне становище, в якому опинилася культура, освiта та наука. З другого - iхня роль у життi краiни як базових цiнностей державностi, суспiльноi свiдомостi та нацiональноi безпеки" . Основнi змiни, що характеризують останнi у сферi освiти, зводяться до намагання трансформувати цю систему, адаптувати ii до потреб суверенноi держави й iнтегрувати в мiжнародне освiтнСФ середовище.
Концептуальнi основи цих перетворень визначенi Державною нацiональною програмою "Освiта" ("Украiна ХХI столiття"). Реалiзацiя згаданоi програми з урахуванням внесених коректив нацiлена на досягнення якiсно нового стану освiти, на всебiчне задоволення потреб народу та господарського комплексу краiни.
Украiна маСФ досить високi показники освiченостi населення. Слiд сказати, що 85 % його старше 15 рокiв та 93 % вiд усього зайнятого мають середню або вищу освiту. При цьому освiтнiй рiвень жiнок нiчим не поступаСФться вiдповiдним показникам, що характеризують освiченiсть чоловiкiв. З 52-х мiльйонiв населення Украiни 9,2 мiльйона осiб навчаються у рiзних навчальних закладах, що становить 70 % громадян у вiцi вiд 7 до 24 рокiв. Окрiм того, в дитячих дошкiльних закладах виховуСФться майже 1,9 млн дiтей-дошкiльнят.
Досить високий освiтнiй рiвень забезпечуСФться добре пiдготовленим викладацьким корпусом. Так, майже 85 % педагогiчних працiвникiв загальноосвiтнiх навчально-виховних закладiв Украiни мають вищу або незакiнчену вищу освiту. Близько 60 % викладачiв вищих освiтнiх закладiв III-IV рiвнiв акредитацii (унiверситети, академii, iнститути, консерваторii) мають науковий ступiнь чи наукове звання.
В умовах багатонацiональноi держави, якою СФ Украiна, великого значення набуваСФ задоволення окремих нацiонально-мовних потреб. За роки незалежностi в Украiнi вiдчутно розширилася мережа навчальних закладiв з украiнською мовою викладання, що СФ безумовним свiдченням поступового подолання негативних тенденцiй щодо функцiонального застосування украiнськоi мови. Зокрема, в загальноосвiтнiх школах викладання украiнською мовою ведеться майже в 3/4 вiд iхньоi загальноi кiлькостi. Близько 14 % шкiл працюють росiйською мовою, а в 2,5 тис. шкiл викладання ведеться кiлькома мовами.
Останнiми роками в Украiнi значну увагу придiлено розвитковi навчально-виховних закладiв нового типу гiмназiй та лiцеiв. Нинi в них навчаСФться близько 200 тис. учнiв. Постiйно збiльшуСФться також кiлькiсть приватних навчальних закладiв усiх типiв. У 1995-1996 навчальних роках вперше за роки iснування Украiни як незалежноi держави на задовiльному рiвнi було розв'язано проблеми з пiдготовкою, випуском та розповсюдженням шкiльних пiдручникiв. За роки незалежностi суттСФво оптимiзовано систему професiйно-технiчноi освiти. З бiльш як 1,2 тис. професiйно-технiчних училищ понад 250 перепрофiльовано, а кiлька десяткiв навчальних закладiв цього типу закрито. В той же час з метою пiдготовки висококвалiфiкованих робiтничих кадрiв утворено понад 100 профтехучилищ нового типу та училищ-агрофiрм.
Глибоко реформуСФться i вища освiта, що орiСФнтуСФться на потреби сьогодення i працюСФ за новим перелiком спецiальностей. Найбiльш популярнi серед молодi спецiальностi, пов'язанi з престижною трудовою дiяльнiстю у майбутньому (економiка, бiзнес, право, медицина). Впродовж останнiх рокiв престиж вищоi освiти повiльно, але неухильно падав. Лише у 1995 р. намiтилася не лише стабiлiзацiя, але й незначне зростання кiлькостi абiтурiСФнтiв до вищих навчальних закладiв. Якщо у 1994 роцi на 100 вакантних мiiь у вищих навчальних закладах претендувало 176 абiтурiСФнтiв, то у 1995 р. - 189. У 1996 роцi ця позитивна тенденцiя закрiпилася. Усе ж, попри наведенi тут приклади та суттСФвi позитивнi змiни, що сталися у сферi освiти, ситуацiя далеко не безхмарна. У кожнiй з ланок системи освiти виникли непростi проблеми, породженi недостатнiм фiнансуванням, необхiднiстю структурноi перебудови та змiнами в освiтнiх прiоритетах.
В цiлому, в галузi освiти спостерiгаСФться перенапру