Стратегiчне управлiння пiдприСФмством на основi цеху товарiв широкого споживання ВАТ "Запорiжсталь"

Дипломная работа - Менеджмент

Другие дипломы по предмету Менеджмент



. ЗникаСФ становище, при якому державний орган (мiнiстерство, главк, комiтет) виступаСФ як субСФкт, а пiдприСФмство - обСФкт управлiння, що виконуСФ команди тАЮзверху".

Комерцiйний розрахунок вiдображаСФ вiдносини, якi склалися у суспiльствi. Цi вiдносини грунтуються на приватнiй власностi i виникають мiж пiдприСФмствами (фiрмами) та суспiльством, мiж пiдприСФмницькими структурами, всерединi самих пiдприСФмств в галузях виробництва та реалiзацiСЧ матерiальних благ. Комерцiйнi вiдносини вториннi, похiднi вiд вiдносин, якi склалися в суспiльствi, i повторюють СЧх у господарськiй практицi.

Спосiб реалiзацiСЧ цих вiдносин - це метод ведення та управлiння виробничою дiяльнiстю. Як обСФктивнi вiдносини ринку комерцiйний розрахунок не потребуСФ впровадження, оскiльки вiн СФ невiдСФмною частиною виробництва. Тому, створюючи власну справу, нiхто не задумуСФться, на яких принципах i методах господарювання робитиме бiзнес пiдприСФмець, оскiльки практично iншого способу ведення господарства для пiдприСФмств бiзнесу немаСФ.

Основою комерцiйного розрахунку виступаСФ матерiальна заiнтересованiсть, через неСЧ здiйснюСФться реалiзацiя економiчних iнтересiв, вiдбуваСФться процес вирiшення суперечностей, якi виникають мiж ними i СФ рушiйною силою виробництва

Матерiальна заiнтересованiсть реалiзуСФться через порядок розподiлу доходу. При тоталiтарнiй системi використовувалися три моделi госпрозрахунку, якi мало чим вiдрiзнялися в розподiлi та використаннi доходу, оскiльки всi передбачали централiзоване (нормативне) встановлення пропорцiй мiж споживанням i нагромадженням. Приватнi, колективнi, акцiонернi, спiльнi пiдприСФмства (фiрми), якi функцiонують на засадах комерцiйного розрахунку, виключають централiзоване втручання у процес розподiлу доходу, який залишаСФться пiсля внесення платежiв до бюджету та повернення кредитiв. Вони самостiйно визначають частину доходу, що спрямовуСФться на оплату працi та премiювання працiвникiв, виплату дивiдендiв, виробничi iнвестицiСЧ. Отже, комерцiйний розрахунок як метод ведення виробничо-господарськоСЧ дiяльностi передбачаСФ лише йому притаманну безмодельну форму функцiонування та розподiлу доходiв.

Реалiзацiя всього виробленого, закупiвля обладнання, сировини, напiвфабрикатiв i комплектуючих пiдприСФмницькi структури, якi функцiонують на комерцiйному розрахунку, повиннi здiйснювати вже не на основi розпоряджень тАЮзверху", а на основi добровiльно укладнених i оформлених господарських договорiв про прямi звязки з пiдприСФм-ствами-сумiжниками та посередницькими збутовими органiзацiями, якi доводять продукцiю до кiнцевих споживачiв. РЖншими словами, система ТСрунтуСФться на ринку засобiв виробництва, що склався, i в оптовiй торгiвлi. За цих умов грошi повиннi зароблятися i вiльно перетворюватися в потрiбнi матерiальнi ресурси. Проте все це можливо лише при розвиненiй iнфраструктурi бiзнесу. Останню утворюють комерцiйнi банки, що мають вагомий i достовiрний статутний капiтал, товарнi бiржi та iншi посередницькi органiзацiСЧ. Необхiдна також активна реклама та кадри, що вiльно орiСФнтуються у конюнктурi ринку. Слiд також зазначити, що перехiд до новоСЧ системи матерiально-технiчного забезпечення не маСФ нiчого спiльного iз стихiйним розривом господарських звязкiв. Йдеться лише про перехiд на ринкову основу та орiСФнтацiю на взаСФмний iнтерес. При цьому певна частина старих звязкiв вiдмираСФ, замiнюючись на рацiональнiшi Цей процес повинен бути поступовим i свiдомо спрямованим.

Розвинений ринок засобiв виробництва передбачаСФ рiвновагу мiж товарною масою та обсягом платiжних засобiв пiдприСФмств. Бiльше того, пропозицiя засобiв виробництва повинна перевищувати платоспроможнiсть попиту i тiльки тодi виробники будуть змушенi включатися у боротьбу за споживача, виникне конкуренцiя мiж ними. Йдеться про традицiйне завищення попиту на засоби виробництва, яке грунтуСФться на плановiй системi, що (при усiй СЧСЧ тотальностi) нiколи не гарантувало обсяг, асортимент i точнi строки поставок. Проте, якщо не обмежити надмiрний попит на засоби виробництва, нiяких матерiальних ресурсiв не вистачить, щоб його задовольнити. Тому перехiд до комерцiйного розрахунку передбачаСФ бiльш жорсткi умови кредитування господарських ланок, передавання цих функцiй комерцiйним банкам, якi стягують з боржникiв великий вiдсоток за кредит, що призводить до рiзкого обмеження попиту на кредитнi ресурси. Разом з тим доцiльно (як це прийнято в iнших краСЧнах) пiдвищити норму вiдсотка за банкiвськими депозитами пiдприСФмств, стимулюючи тим самим схильнiсть до збереження грошей.

Сьогоднi, ще недостатньо розумiючи сутнiсть комерцiйного розрахунку, багато пiдприСФмцiв, керiвникiв державних пiдприСФмств не поспiшають позбавитися госпрозрахунку. Деякi ототожнюють його з комерцiйним, iншi намагаються реанiмувати його, надаючи госпрозрахунку якостi комерцiйного.

Дiйсно, справа не в назвi. Адже у свiдомостi людей вiн ще довго буде присутнiм, тому що з госпрозрахунком завжди були повязанi спроби вистрибнути на поверхню з тАЮекономiчного корабля тоталiтарноСЧ системи, який тоне". Проте при адмiнiстративному управлiннi господарством госпрозрахунок перетворився у штучно сконструйований метод планового управлiння, розрахований як тАЮдоважок" до вiдверто директивного планування якоСЧсь подоби товарно-грошових вiдносин - формальних i псевдоринкових. Звiдси, однак, не випливаСФ, що госпрозрахунок безнадiйний. Якщо його форми